Постанова

від 30.10.2018 по справі 825/2335/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/2335/18 Суддя (судді) першої інстанції: Д'яков В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року (повний текст складено 09 серпня 2018 року) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю Легіон Промбуд про накладення арешту на кошти та інші цінності, стягнення податкового боргу ,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ Легіон Промбуд , в якому просив накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ Легіон Промбуд на суму 46559,59 грн., що знаходяться на відкритих рахунках у банках, стягнути з рахунків в установах банку ТОВ Легіон Промбуд податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 46559,59 грн., з відкритих рахунків у банках.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з відкритих рахунків у банках ТОВ Легіон Промбуд податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 46559,59 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ Легіон Промбуд та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в цій частині. На думку апелянта, суд першої інстанції надав невірну оцінку обставинам справи. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані наявністю передбачених пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав. Будь які пояснення відповідача в матеріалах справи відсутні.

В судове засідання позивач не з'явився, хоча про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ Легіон Промбуд (код ЄДРПОУ - 38709238) зареєстрований в якості юридичної особи 25 квітня 2013 року, основний вид діяльності 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30 травня 2018 року №1004032476 (а.с.9)

У ТОВ Легіон Промбуд наявний податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 46559,59 грн., в тому числі основний борг - 45424,07 грн. та пеня за несвоєчасну сплату податкового боргу - 1135,52 грн. що підтверджується довідкою по заборгованості станом на 31 травня 2018 року (а.с.7), карткою особового рахунку (а.с.8), копіями уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень, червень 2017 року (а.с.14-17), копією корінця податкової вимоги форми Ю від 12 грудня 2017 року №4491-17 з доказами направлення (а.с.13).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна від 11 січня 2018 року №110340818 (а.с.19) щодо юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 38709238 (ТОВ Легіон Промбуд ), відомості про зареєстровані права власності ТОВ Легіон Промбуд на нерухоме майно відсутні.

Згідно з листом Територіального сервісного центру № 7441 Регіонального сервісного центру в Чернігівській області від 24 січня 2018 року №31/25/13-190 (а.с.18) за ТОВ Легіон Промбуд транспортні засоби не зареєстровані.

Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 26 січня 2018 року №01-13-24/588 (а.с.20) за ТОВ Легіон Промбуд техніка не зареєстрована.

З огляду на наявність непогашеної заборгованості та відсутності у ТОВ Легіон Промбуд майна, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про наявність передбачених законодавством підстав для стягнення з відповідача податкового боргу, однак зазначив, що доказів прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків суду не надано, а тому відсутні обставини для застосування арешту коштів на рахунку платника податків.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Податковим законодавством передбачено відповідний механізм забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків зі сплати податків, в тому числі шляхом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, накладенню арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, має передувати процедура встановлення обставин, за якими контролюючий орган матиме право звернутися до суду з відповідним позовом.

Так, згідно з п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.89.5 ст.89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Пунктом 94.1 ст.94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

В той же час, наказом Міністерства фінансів України від 14 липня 2017 року №632, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2017 року за №948/30816, затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до ч.ч.1, 2 р.IV якого керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2). Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

Згідно з п.п.1, 3 р.VII цього Порядку арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду.

Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, прийняття керівником контролюючого органу рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків є передумовою для звернення до суду із позовною заявою для застосування арешту коштів та інших цінностей на рахунку платника податків в банку.

Відповідно до п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

З наданих позивачем доказів вбачається, що за ТОВ Легіон Промбуд не зареєстровано право власності на нерухоме майно, транспортні засоби та сільськогосподарську техніку (самохідні машини та механізми), однак не встановлено відсутності іншого нерухомого майна, відмінного від транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, або іншого майна, що перебуває у користуванні відповідача на підставі іншого речового права, на яке може бути накладено адміністративний арешт та яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна ТОВ Легіон Промбуд , яке може бути прийнято виключно за наявності передбачених п.94.2 ст.94 ПК України обставин, в результаті чого буде встановлено наявність чи відсутність визначених пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України підстав для звернення контролюючого органу до суду з позовом до платника податків щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У своїй апеляційній скарзі позивач посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31 липня 2018 року у справі №2а/0470/13212/12, відповідно до яких законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог та такими правовими підставами (умовами) є саме наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В даному випадку, позивачем не доведено наявності обставин, за яких судом може бути прийнято рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ Легіон Промбуд , що знаходяться в банку, а тому, не відходячи від зазначеної правової позиції Верховного Суду щодо застосування норм права, колегія суддів доходить висновку про відсутність законодавчих підстав для задоволення позовних вимог в частині накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ Легіон Промбуд на суму 46559,59 грн., що знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відкритих рахунків ТОВ Легіон Промбуд у банках податкового боргу по ПДВ, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 05 листопада 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма