Ухвала

від 30.05.2022 по справі 803/58/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 травня 2022 року

м. Київ

справа № 803/58/17

адміністративне провадження № К/990/10970/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №803/58/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа - Приватне підприємство «Орім», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Волинській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 05.05.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №803/58/17, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» в повному обсязі.

Одночасно, у поданій відповідачем касаційній скарзі наведено доводи та підстави, що зумовили пропуск визначеного законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних судових рішень..

Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2022 касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки касаційної скарги шляхом подання документа про сплату 39696,00грн суми судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху через підсистему «Електронний суд» Головним управлінням ДПС у Волинській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до завершення воєнного стану в Україні. Клопотання обґрунтоване неможливістю у встановлений судом строк сплатити судовий збір. Посилаючись на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору у встановлений в ухвалі строк, неможливість проведення платежів та скрутний майновий стан органів податкової служби, викликаний режимом воєнного стану в Україні, доводить, що контролюючий орган позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір та надати платіжне доручення про таку сплату.

На підтвердження обґрунтувань викладених у вказаному клопотанні, скаржником надано копію виписки з рахунків Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України за 27.05.2022.

Надаючи оцінку доводам викладеним у клопотанні скаржника, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.

До того ж, у поданому клопотанні, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування органів податкової служби та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у цій справі; не надано відповідні докази.

Верховний Суд вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи вищевикладене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, Верховний Суд зазначає, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом цієї ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Отже, скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме щодо надання документа про сплату судового збору, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору до завершення воєнного стану в Україні.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №803/58/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа - Приватне підприємство «Орім», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник