Ухвала

від 22.09.2022 по справі 803/58/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 803/58/17

адміністративне провадження № К/990/25311/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі № 803/58/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа - Приватне підприємство «Орім», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

від 11 жовтня 2016 року №0004111403, №4111, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8404036,25 грн; № 0004181403, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 517168,75 грн; № 0004161403, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 130138 грн та сплату штрафних санкцій в розмірі 45653,30 грн за платежем ПДВ;

від 12 жовтня 2016 року №0004191404, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 870146,45 грн;

від 26 січня 2017 року № 0005652200 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 7816329,25 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 25 травня 2021 року рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову про скасування ППР № 0004181403, № 0004161403, № 0005652200 скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд суду першої інстанції. В решті судові рішення залишено без змін.

За результатами нового судового розгляду рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2022 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2022 року, відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 28 квітня 2022 року, від 31 травня 2022 року та від 17 серпня 2022 року було повернуто.

19 вересня 2022 року до Верховного Суду надійшла вчетверте подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі № 803/58/17.

Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

У поданій вчетверте касаційній скарзі, як підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Водночас у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

У поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин.

Скаржник посилається на постанови Верховного Суду, у яких викладено правову позицію щодо відсутності реального характеру господарських операцій.

Водночас Верховний Суд вважає безпідставним посилання скаржника на висновки, викладені в зазначених постановах Верховного Суду, оскільки висновки судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчать про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Подібність правовідносин між цією справою та наведеними в касаційній скарзі скаржник не доводить.

Наведені скаржником постанови Верховного Суду стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі № 803/58/17 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов