Ухвала

від 24.05.2022 по справі 705/3589/21

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/3589/21

2/705/862/22

УХВАЛА

25.05.2022 м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Щербакової Л.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фенікс», третя особа Управління Держпраці у Черкаській області, про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні, питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області з серпня 2021 року перебуває вище зазначена цивільна справа.

Ухвалою від 25.08.2021 у справі відкрито спрощене провадження та призначено судовий розгляд справи по суті.

18.11.2021 від ОСББ «Фенікс» на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказів та стягнення грошових коштів.

Ухвалою від 24.05.2022 постановлено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні представник відповідача ОСББ «Фенікс» адвокат Трепак О.І. підтримав зустрічну позовну заяву та просив об`єднати зустрічний позов Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку «Фенікс» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказів та стягнення грошових коштів з первісним позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фенікс», третя особа Управління Держпраці у Черкаській області, про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні.

Представник позивача ОСОБА_3 адвокат Непокульчицький В.С. у підготовчому засіданні заперечував проти прийняття зустрічного позову, оскільки вимоги, які заявлені у зустрічному позові не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відносяться до юрисдикції господарських судів.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 193 ЦПК Українивідповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з вимогамист. 193 ЦПК Українизустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Задоволення зустрічного позову зазвичай повністю або частково виключає задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову.

Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.

У поданійдо судупозовній заяві ОСОБА_3 до Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Фенікс»,третя особаУправління Держпраціу Черкаськійобласті позивачпросить стягнутиз ОСББ«Фенікс» наїї користьзаборгованість покомпенсаційним виплатамза невикористані52календарні днівідпустки урозмірі 8788,52грн тасередній заробітокза весьперіод затримкирозрахунку подень ухваленнясудового рішення.

Водночас предметом позовних вимог за зустрічним позовом є скасування наказів голови правління ОСББ «Фенікс» та стягнення грошових коштів.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як роз`яснено у пункті 15Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції»судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленимистаттями 123 - 126 ЦПК України.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

Виходячи зі змістустатті 193 ЦПК Українизаконодавством не передбачено прийняття зустрічного позову в частині заявлених вимог. Наслідком прийняття зустрічного позову є його об`єднання в одне провадження з первісним позовом.

З аналізу наведених норм процесуального закону та відповідних роз`ясненьПостанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»вбачається,що процесуальнийзакон вказуєна певніумови прийняттясудом зустрічногопозову:1)взаємний зв`язокпервісного позовута зустрічногопозову;2)однорідність вимогта нерозривнапов`язаністьвимог міжсобою;3)від вирішенняоднієї вимогизалежить вирішенняінших;4)доцільність спільногорозгляду цихпозовів

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспорюваними чи невизнаними.

Разом з тим відповідно до ч. 2ст. 4 ГПК Україниюридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 № 2866-III.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (частина перша статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Реалізація учасниками юридичної особи корпоративних прав на участь в її управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління юридичною особою або позбавлення таких повноважень на управління юридичною особою. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Відповідно до ст. 167 ГК Україникорпоративні відносини це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладений, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц (провадження № 14-613цс18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (провадження № 14-524цс19). Такий же висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 522/495/17 (провадження № 61-36822св18).

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №569/4731/19.

Відповідно до Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фенікс» створене для забезпечення захисту прав його членів, дотримання ними своїх обов`язків щодо належного утримання та використання майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів.

Тобто, ОСББ «Фенікс» є неприбутковою організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність.

У зустрічній позовній заяві ОСББ «Фенікс» з поміж інших вимог, які є похідними від основної, заявлена вимога щодо скасування наказу голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фенікс» Марченка В.І. № 6 від 03.12.2018 «Про прийняття на роботу ОСОБА_3 » як такого, що був прийнятий всупереч приписам Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-ІІІ та Статуту ОСББ «Фенікс». Згідно з даним наказом ОСОБА_3 була прийнята на посаду менеджера (управителя) багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фенікс».

З огляду на викладене, оскільки спір виник між юридичною особою ОСББ «Фенікс» та її членами: ОСОБА_4 , головою правління на час винесення оскаржуваного наказу, та ОСОБА_3 , яка згідно з оскаржуваним наказом була прийнята на посаду управителя ОСББ, та пов`язаний із діяльністю й управлінням зазначеною юридичною особою, такий спір виник із корпоративних відносин і належить до юрисдикції господарського суду згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України.

Таким чином,із позовнихвимог зустрічногопозову,предмету спору,характеру спірнихправовідносин тасуб`єктного складуубачається,що заявленівимоги непідлягають розглядув порядкуцивільного судочинства,місцевому загальномусуду непідвідомчі,оскільки відносятьсядо юрисдикціїгосподарських судів,тому суд не вбачає підстав для об`єднання позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, а отже, у прийнятті зустрічного позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 193 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Об`єднанню співвласниківбагатоквартирногобудинку«Фенікс» у прийнятті зустрічного позову ОСББ «Фенікс» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказів та стягнення грошових коштів та в об`єднанні в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 доОб`єднання співвласниківбагатоквартирногобудинку«Фенікс»,третяособаУправління Держпраціу Черкаськійобласті,про стягненнягрошових коштів,не виплаченихпризвільненні.

Роз`яснити право звернутися до суду з вимогами з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 30 травня 2022 року.

Суддя О.І.Єщенко