Ухвала

від 01.02.2022 по справі 932/10596/21

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/10596/21

Провадження № 1-кс/932/5202/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, у якому просить скасувати заходи забезпечення, вчиненні на підставі ухвали по справі № 200/18871/16-к Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська винесеної слідчим суддею ОСОБА_5 за участю слідчого ОСОБА_6 щодо задоволення клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 12016040230000639 про арешт майна шляхом заборони державним реєстраторам та іншим уповноваженим особам вчиняти та проводити будь-які реєстраційні дії щодо змін до відомостей про право власності на нерухоме майно, право користування та оренди на земельні ділянки (паї), які містяться в Державному реєстрі прав на нерухоме майно щодо СТВО «ОРІОН», ТОВ «ПОБЄДА АГРО», ТОВ «ЗЕМЛЯ» та СФГ «Олександро-Володимирівське».

В обґрунтування клопотання указує, що ОСОБА_4 , згідно Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 973380 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення в розмір 9,700 га розміщеної на території Софіївської селищної ради Дніпропетровської області, яка з 2014 року перебуває в оренді СФГ «Олександро-Володимирівське», що також підтверджується і витягом з державного реєстру речових прав.

На даний період часу ОСОБА_4 виявив наміри щодо продажу земельної ділянки, звернувся до нотаріуса який повідомив про наявність обтяження в державному реєстрі щодо вчинення будь яких дій на земельні ділянки, що перешкоджає вчиненню правочину. Згідно із частиною першою статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

В судове засідання власник майна та її представник не з`явились. Представник заявника подала заяву, відповідно до якої прохає розглядати клопотання за їх відсутністю.

Слідчий в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.

Слідчий суддя, беручи до уваги положення ст.ст. 22, 26 КПК України в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та ч. 3 ст. 306 КПК України, яка регламентує, що неявка сторони обвинувачення не перешкоджає розгляду клопотання, вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду клопотання по суті.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до неї документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження № 12016040230000639 від 10.09.2016 р. здійснювалось слідчим управлінням ГУНП у Дніпропетровській області, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2016 року накладено арешт, шляхом заборони державним реєстраторам та іншим особам, які уповноважені вчиняти та проводити будь-які реєстраційні дії щодо змін до відомостей про право власності на нерухоме майно, права користування (оренди) земельними ділянками, які містяться в Державному реєстрі прав на нерухоме майно щодо СТОВ «Оріон» (код 32627134), ТОВ «Побєда-Агро» (код 34560831), СФГ «Олександрово-Володимирівське» (код 32075386) та ТОВ «Земля» (код 31167360).

Інформації щодо стану кримінального провадження заявником не надано, а тому суд приходить до висновку, що досудове розслідування кримінального провадження наразі триває.

Разом з тим, з ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2016 р. року встановлено, що постановою слідчого від 29.09.2016 р. об`єкти нерухомості, які згідно відомостей в Державному реєстрі прав на нерухоме майно належать та зареєстровані за СТОВ «Оріон» (код 32627134), ТОВ «Побєда-Агро» (код 34560831), СФГ «Олександрово-Володимирівське» (код 32075386) та ТОВ «Земля» (код 31167360) визнані речовими доказами, з метою збереження речового доказу, вважаю за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні слідчого майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

Згідно вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Таким чином саме на власника або володільця майна покладається обов`язок довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт на майно накладено необґрунтовано.

Заявником у клопотанні не доведено, а слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12016040230000639 триває, доказів зворотного не надано, а отже слідчим проводяться слідчі та процесуальні дії та скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкоджати кримінальному провадженню, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 28, 107, 174, 309, 372, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_7