Ухвала

від 27.10.2023 по справі 932/10596/21

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/10596/21

Провадження № 1-кс/932/3899/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням ОСОБА_2 про скасування арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_2 із клопотанням, в якому просить арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ 02.11.2016 року( справа № 200/18871/16-к) відносно заборони реєстрації змін до відомостей про право власності на нерухоме майно, права користування земельними ділянками, щодо СТОВ« Земля»( код 31167360) скасувати.

В обґрунтування клопотання, зазначає наступне, ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпро від 02.11.2016 року було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області про накладення арешту шляхом заборони реєстрації змін до відомостей про право власності на нерухоме майно, права користування земельними ділянками, щодо СТОВ« Земля» в рамках кримінального провадження № 12016040230000639 від 10.09.2016 року за ч. 1 ст.366, 4.3 ст.206-2 КК України.

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області у своєму клопотанні посилався на сумнівні докази кримінального правопорушення, у клопотанні відсутні докази про вчинення власником майна кримінального правопорушення, у клопотанні та ухвалі не перелічено майно яке підлягає арешту та не враховано наслідків арешту.

Крім того, ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 13.12.2016 року скасовано арешт майна СФГ «Олександро -Володимирівське», яке є фігурантом клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження № 12016040230000639 від 10.09.2016 року за ч. 1 ст.366,4.3 ст.206-2 КК України.

На належне мені майно було накладено арешт в рамках кримінального провадження №? 12016040230000639 від 10.09.2016 року за ч. 1 ст.366, 4.3 ст.206-2 КК України, але наразі вже відпала потреба в застосуванні цього заходу.

Дослідивши клопотання та надані суду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на повному та всебічному переконанні, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

На досудовому розслідування можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, чіткий перелік яких визначено ч. 1ст. 303 КПК України.

Згідно п. 1, ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування, а можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. ст. 341-316КПК України.

Відповідно дост. 306 КПК Українискарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Зі змісту положень норм статейглави 26 КПК Українивипливає, що територіальна підсудність скарг не визначена, однак відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України скарги під час досудового розслідування розглядає слідчій суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Таким чином з урахуванням положень ч. 6ст. 9 КПК Українизазначене правило слід застосовувати і до розгляду скарг та клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за N 223-558/0/4-13 від 05.04.2013.).

З урахуванням наведеного територіальна підсудність повинна визначатись за місцем знаходження органу, який здійснює досудове розслідування. Аналогічна за своїм змістом позиція міститься і у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» (вих. № 223-1650/0/4-16 від 16 червня 2016 року), роз`яснено, що відповідно до ч. 2ст. 132 КПК Україниусі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів (ч. 2ст. 131 КПК України), подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.

Правильним є застосування зазначеного правила і до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад ч. 1 ст.306, ч. 3 ст.234 КПКтощо).

Як вбачається з клопотання про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12016040230000639, орган, що здійснював досудового розслідування є Слідче управління ГУНП в Дніпропетровській області та знаходиться на території юрисдикції Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

У зв`язку з викладеним, заявнику з вказаним клопотанням належить звертатися до слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Отже, вказане клопотання не підлягає розгляду слідчим суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, сам слідчий суддя не вповноважений скеровувати (передавати) скаргу до іншого суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя-

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту на майно повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з часуотриманняцієїухвали.

Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ