Рішення

від 09.05.2022 по справі 225/7575/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/225/241/2022

Єдиний унікальний номер 225/7575/21

Дзержинський міський суд Донецької області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

за участю секретаря Панасенко Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом представника позивача - адвоката Черкасова Дениса Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності на частку нерухомого майна у зв`язку з втратою правовстановлюючих документів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Донецької міської ради про визнання права власності на 1/4 адміністративної будівлі (офіс) з виставочним залом літ.А-3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна - №16399981), у зв`язку із втратою правовстановлюючого документу - Договору купівлі-продажу будівлі від 20 листопада 2006 року, посвідченого Тарасовою Ю.Г., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, за реєстровим №9739 (реєстраційний номер майна - №16399981).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу цивільної справи між суддями від 29.11.2021 року вказана справа визначена до розгляду судді Челюбєєву Є.В.

Ухвалою від 06.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 03.02.2022 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в обґрунтування позову зазначив наступне.

ОСОБА_1 є законним власником 1/4 адміністративної будівлі (офіс) з виставочним залом літ.А-3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна - №16399981).

Підставою набуття права власності на частку нерухомого майна є договір купівлі-продажу будівлі від 20 листопада 2006 року, посвідченого Тарасовою Ю.Г., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, за реєстровим №9739 (реєстраційний номер майна - №16399981).

Право власності на 1/4 вказаного нерухомого майна також підтверджується таким документами:

1.Витяг з Державного реєстру правочинів №3187293 від 20.11.2006 року;

2.Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12668556 від 28.11.2006 року зареєстрованого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька»;

3.Технічний паспорт на громадський будинок (інвентаризаційна справа №3/13804, реєстровий №9242) виданий Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька».

Право власності на майно зареєстроване відповідним чином у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зазначене підтверджується Інформаційною довідкою №283829084 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Вказані вище правовстановлюючі документи зберігалися у Позивача за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

14 квітня 2014 року був підписаний Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Після початку антитерористичної операції на території Донецької області, навесні 2014 року, Позивач був змушений виїхати з міста Донецька до міста Києва.

У 2020 році Позивач помітив, що у нього відсутні оригінали документів, що підтверджують право власності на зазначену вище частину адміністративної будівлі.

Таким чином він прийшов до висновку, що оригінали правовстановлюючих документів на 1/4 адміністративної будівлі (офіс) з виставочним залом літ.А-3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , були втрачені позивачем при виїзді з тимчасово непідконтрольної Україні частини території Донецької області.

У Позивача залишились лише копії документів, що були ним додані до позовної заяви.

У позивача відсутня можливість відновити вказані правовстановлюючі документи або отримати їхні дублікати, у зв`язку з тим, що приватний нотаріус, що посвідчував документи на право власності, припинила свою діяльність, а копії документів, які зберігаються в нотаріальному архіві Донецької області, не були вивезені з непідконтрольної Україні частини території.

Отримати дублікат витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12668556 від 28.11.2006 року зареєстрованого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» також не видається можливим з огляду на те, що Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» (ідентифікаційний код юридичної особи 03336670) зареєстроване за адресою: 83000, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Кобозева, будинок 66, тобто станом на сьогодні, БТІ не змінило офіційне місце реєстрації та залишається на непідконтрольній Україні території. Вказані обставини не дають можливості позивачу отримати дублікати необхідних документів та надіслати відповідні запити, щодо підтвердження чи заперечення такої можливості за офіційною адресою БТІ.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву з проханням розглянути справу без їх участі, позовні вимоги просили задовольнити, не заперечували щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, однак про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З урахуванням ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, у зв`язку з неявкою представника відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням представником відповідача відзиву на позов, ухвалив слухати справу у його відсутність, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно з копією Договору купівлі-продажу будівлі від 20 листопада 2006 року, посвідченого Тарасовою Ю.Г., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, за реєстровим №9739 (реєстраційний номер майна - №16399981), ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 купили в рівних частинах кожен належну продавцеві на праві приватної власності шлакоблочну адміністративну будівлю (офіс) з виставочним залом літ.А-3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12668556 від 28.11.2006, 1/4 адміністративної будівлі (офіс) з виставочним залом літ.А-3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Відповідно до копії технічного паспорту 1/4 адміністративної будівлі (офіс) з виставочним залом літ.А-3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 .

За інформацією з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №283829084 від 10.11.2021, 1/4 адміністративної будівлі (офіс) з виставочним залом літ.А-3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу будівлі від 20 листопада 2006 року, посвідченого Тарасовою Ю.Г., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, за реєстровим №9739, проте у довідці вказана заборона на відчуження нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 4084826, зареєстрованого 20.11.2006 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тарасовою Ю.Г. на підставі договору іпотеки, 9744, 20.11.2006.

Відповідно до правил ст.ст.15,16, ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як передбачено ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2002 року № 5«Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті15та статті392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Тобто позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно та за відсутності обставин, які свідчать про наявність у них права вимоги щодо спірного майна, але у зв`язку відсутністю можливості отримання дублікату правовстановлюючого документа.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпоряджання таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи позивач , її представник звертались до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та до Донецького обласного державного архіву із заявою про видачу дубліката правовстановлюючих документів.

Згідно з копією відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) №36615/83162/17/21Д/06.3 від 18.10.2021 на адвокатський запит від 07 жовтня 2021 року, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Тарасова Юлія здійснювала приватну нотаріальну діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю від 17 березня 2004 року № 5061, виданого Міністерством юстиції України, та реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності від 13 вересня 2010 року № 410, виданого Головним управлінням юстиції у Донецькій області. На підставі наказу Головного управління юстиції у Донецькій області від 19 вересня 2012 року № 626/1, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тарасової Юлії припинена за власним бажанням. Архів нотаріальних документів, напрацьованих приватним нотаріусом Тарасовою Юлією по Донецькому міському нотаріальному округу було передано на зберігання до Донецького обласного державного нотаріального архіву в м. Донецьку. Відповідно до наказу Головного управління юстиції у Донецькій області від 18.11.2014 №69/2 «Про переміщення Головного та територіального управлінь юстиції, відділів державної виконавчої служби, відділів державної реєстрації актів цивільного стану, державних нотаріальних контор» Донецький обласний державний нотаріальний архів перереєстрований на територію, підконтрольну українській владі та на теперішній час знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Всі документи були залишені в приміщенні, яке займав Донецький обласний державний нотаріальний архів у м. Донецьку та не були вивезені у зв`язку із загрозою життю працівників.

Відповідно до копії відповіді Донецького обласного державного нотаріального архіву №896/01-12 від 12.10.2021 на адвокатський запит від 07.10.2021, документи приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тарасової Юлії за 2004-2012 роки були прийняті на зберігання в Донецький обласний державний нотаріальний архів, але отримати дублікати будь-яких документів, посвідчених приватним нотаріусом Тарасовою Ю.Г., не виявляється можливим, оскільки всі документи залишилися в архівосховищах нотаріального архіву в м. Донецьку, доступ до яких відсутній.

Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» (код ЄДРПОУ 03336670) зареєстроване за адресою: 83000, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Кобозева, будинок 66.

Разом з тим, об`єкт нерухомості, на який просить визнати право власності позивач, знаходяться в іпотеці і на нього встановлена заборона на відчуження, що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Як зазначено вище, норми ст. 392 ЦК України надають право особі звернення до суду з позовом про визнання права власності лише в разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами, за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права.

За приписами ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Укладення договору іпотеки позивачем підтверджується той факт, що він надає іпотекодержателю згоду на прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки іпотеко держателя (придбання предмета іпотеки у власність) при настанні певних умов, зокрема у випадку виникнення у іпотекодержателя права на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи наявність іпотечного зобов`язання між позивачем та фінансовою установою, приймаючи до уваги той факт, що предмет спору знаходиться саме в іпотеці, що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, а в матеріалах справи відсутні дані про звернення позивача до фінансових установ з приводу правовстановлюючих документів, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що оригінали правовстановлюючих документів, а саме договір купівлі-продажу від 20 листопада 2006 року, посвідчений Тарасовою Ю.Г., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, за реєстровим №9739, втрачено.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог представника позивача - адвоката Черкасова Дениса Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 328 ЦК України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог представника позивача - адвоката Черкасова Дениса Олеговича (адреса для листування: вул. Велика Васильківська, буд. 9/2, оф. 67, м. Київ), який діє в інтересах ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Донецької міської ради (юридична адреса: вул. Транспортна, буд. 2, м. Краматорськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 26502957) про визнання права власності на частку нерухомого майна у зв`язку з втратою правовстановлюючих документів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Є.В.Челюбєєв