Постанова

від 30.05.2022 по справі 521/1648/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/80/22

Номер справи місцевого суду: 521/1648/21

Головуючий у першій інстанції Гранін В.Л.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Судді Цюри Т.В.,

За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.,

розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 Непомнющого Олександра Миколайовича на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ДП «Турківське лісове господарство» (Львівська область, Турківський р-н, м. Турка, вул. Шевченка, буд. 30, код ЄДРПОУ 00992409), за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України

В С Т А Н О В И В:

Постановою Малиновського районногосуду м.Одесивід 04листопада 2021рокуОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, а саме 183 752 (сто вісімдесят три тисячі сімсот п`ятдесят дві) гривні, з конфіскацією цих товарів.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить суд скасувати постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2021 року, провадження по справі №521/1648/21 закрити, у звязку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначеного на 31.05.2022 року з`явився представник Одеської митниці Кептене Д.А.

Від представника апелянта ОСОБА_1 адвоката Непомнющого О.М. 30.05.2022 року на електрону пошту апеляційного суду надійшла заява, у якій представник просить суд відкласти розгляд данної справи на іншу дату та час, посилаючись на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року та на розпорядження голови Одеського апеляційного суду №1 від 02.03.2022 року (із зімнами від 16.03.2022 року), відповідно до якого рекомендовано громадянам та учасникам судових процесів, в тому числі подавати заяви про відкладення розляду справ.

Проте вказана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, статтею 268 КУпАПпередбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 4 ст.294КУпАП встановлено, що апеляційний перегляд постанови судді у справах про адміністративне правопорушення здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Відповідно до частини 6ст.294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційнийсуд приймаєдо увагита вважаєслушними посиланняпредставника апелянта на те, що Указом Президента України від №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України запроваджено воєнний станз 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб та в подальшому указами Президента України продовжений.

Крім того, апеляційний суд також погоджується із доводами представника апелянта про те, що розпорядженням голови Одеського апеляційного суду №1 від 02.03.2022 в Одеському апеляційному суді запроваджено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, відповідно до якого робота суду апеляційної інстанції здійснюється шляхом здійснення розгляду термінових справ, зокрема, пов`язаних із питаннями обороноздатності держави, забезпеченням режиму воєнного стану, мобілізації, розглядом клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів та інших питань, які потребують термінового вирішення, а також тимчасово (на час воєнного стану) обмежено допуск в приміщення суду осіб, які не є учасниками судових засідань.

Разом із тим, зазначеним розпорядженням, з огляду на обмеження подання учасниками провадження заяв про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або небезпеку для життя, розгляд в тому числі справ про адміністративні правопорушення дозволено продовжитибез участі учасників провадження в приміщенні Одеського апеляційного суду або в режимі відеоконференції.

Водночас, вищезгаданим розпорядженням рекомендовано учасникам судового провадження утриматися від відвідування приміщення суду та подавати заяви про проведення судових засідань в режимі відео-конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Посилання сторін, що вони не можуть взяти участь у судовому засіданні через введення на території України воєнного стану не є підставою для відкладення розгляду справи.

Одеський апеляційний суд працює в режимі воєнного стану, розглядає справи за розкладом та обробляє поштову кореспонденцію кожного дня.

Таким чином, приймаючи до уваги розумний строк розгляду апеляційної скарги на постанову суду по адміністративних справах та неодноразове клопотання про відкладення розгляду справи адвоката Непомнющего О.М., який безпосередньо в судовому засіданні 07.12.2021 року вже надав свої пояснення, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не заявляв, само по собі введення в країні воєнного стану без конкретизації причин неможливості розгляду справи, не є безумовною перешкодою для відкладення судового засідання, а тому керуючись вимогами ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважається за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 та його представника адвоката Непомнющего О.М.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Одеської митниці Кептене Д.А., який заперечував проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до таких висновків.

Так, порядок провадження у справах про порушення митних правил встановленийрозділом ХІХ Митного кодексу України.

Згідно зіст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених устатті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Статтею 487 МК Українипередбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цьогоКодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зіст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції в ході розгляду справи дійшов висновку про визнання винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України із накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, а саме 183752 грн., з конфіскацією цих товарів.

З вищевказаними висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційний інстанції, за таких підстав.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Одеською митницею Держмитслужби здійснено перевірку окремих зовнішньоекономічних операцій щодо експорту пиломатеріалів за межі митної території України.

Проведеною перевіркою встановлено, що в рамках зовнішньоекономічного контракту від 23.05.2018 року №23/05-2018, укладеному між ДП «Турківське лісове господарство» (Львівська область, Турківський р-н, м. Турка, вул. Шевченка, буд. 30, код ЄДРПОУ 00992409), в особі директора ОСОБА_1 , та компанією «SANTEC LTD» (Великобританія), згідно МД типу ЕК10АА від 22.05.2020 року №UA500040/2020/206312, в контейнерах SEGU4851646, CMAU5393944, FCIU8823392 29.05.2020 року вивезено за межі митної території України пиломатеріали об`ємом 59,4 м3 вагою 40290 кг, вартістю 6237 євро.

В якості підстави для переміщення товару через митний кордон України та його митного оформлення в Одеську митницю Держмитслужби серед інших документів надані контракт від 23.05.2018 року №23/05-2018, додаток до контракту від 07.05.2020 року №1, специфікація від 08.05.2020 року №8, рахунки-фактури від 11.05.2020 року №№001, 002. Декларантом виступає АТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815), на підставі договору з ТОВ «Логістік Сервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 38723289) про надання послуг по декларуванню товарів від 06.08.2019 року №110-ЮІ. ТОВ «Логістік Сервіс Плюс» діє па підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів з британською компанією «SANTEC LTD» від 01.08.2019 року №02/08ТР.

Проведеною перевіркою встановлено, що британська компанія одержувач/покупець товару «SANTEC LTD» (Wtc 1cv New London House 6 London Street, City Of London, London, England, United Kingdom, EC3R 7LP) відповідно до інформації з відкритих джерел мережі «Інтернет», а саме ресурс «www.gov.uk/government/organisations/companies-house», є ліквідованою («dissolved») з 03.03.2020 року.

Листом Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України від 28.11.2018 року №ІР/14261/18/С95/43118/AG8/A4/3 повідомлено, що ресурс «www.gov.uk/government/organisations/companies-house» (веб-сайт «Companies House») є офіційним державним комерційним реєстром Великобританії. За запитами іноземних держав правоохоронні органи Великобританії спираються на відомості, що містяться у даному джерелі. Також листом повідомлено, що відомості, які містяться у веб-сайті «Companies House» можна вважати офіційними.

За результатами аналізу вищевказаної зовнішньоекономічної операції встановлено, що в Одеську митницю Держмитслужби в якості підстави для переміщення через митний кордон України товару та його митного оформлення надані документи, а саме додаток до контракту від 07.05.2020 року №1, специфікація від 08.05.2020 року №8, рахунки-фактури від 11.05.2020 року №№001, 002, видані керівником ДП «Турківське лісове господарство» після 03.03.2020 року - дати ліквідації компанії «SANTEC LTD» (Великобританія). Отж, встановлено, що при декларуванні зазначеного вище товару у митній декларації ЕК10АА від 22.05.2020 року №UA500040/2020/206312 та наданими до митного оформлення документами, а саме додаток до контракту від 07.05.2020 року №1, специфікація від 08.05.2020 року №8 та рахунки-фактури від 11.05.2020 року №№001, 002, заявлено неправдиві відомості щодо одержувача/покупця - «SANTEC LTD» (Wtc 1cv New London House 6 London Street, City Of London, London, England, United Kingdom, EC3R 7LP).

Перебуваючи на посаді керівника підприємства, гр. ОСОБА_1 відповідає за фінансово-господарську діяльність підприємства і зобов`язаний забезпечити надання до митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією.

Постановляючи оскаржувану постанову, районний суд виходив з того, що матеріалами справи доведено факт порушення гр. ОСОБА_1 митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 483 МК України відповідальність наступає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості.

Об`єктом правопорушення за ч. 1ст. 483 МК України, є охоронюванийМК Українита іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю;

Об`єктивною стороною передбаченого ч. 1ст. 483 МК Україниправопорушення є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, зокрема щодо відправника та/або одержувача;

Суб`єктом правопорушення є громадяни-декларанти, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Суб`єктивна сторона за ч. 1ст. 483 МК Українипередбачає прямий умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з порушенням встановленого порядку.

Таким чином, правопорушення передбаченого ч. 1ст. 483 МК Україниможе бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, - містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року №8 (зі змінами): «переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України, у т.ч. шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи таких, що містять неправдиві дані».

Згідно з п. 6 цієї Постанови Пленуму, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. При цьому, згідно з абз. 2 цього пункту Постанови: «Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються».

Абзацом 4 цього пункту Постанови встановлено: «Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності».

Відповідно до ст. 459 МК України, при вчиненні порушень митних правил підприємствами, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил є посадові особи цих підприємств.

Відповідно до п. 43 ст. 4 МК України, 43) посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Судовим розглядом справи встановлено, що як на підставу вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України та їх митне оформлення були надані документи, які містять неправдиві відомості, що підтверджується інформацією з офіційних джерел відповідних органів Великобританії.

Згідно з статтею 483 МК України, однією з ознак переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, є надання органу доходів і зборів, як підстав для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо компанії продавця товарів, одержувача та вартості товару.

Викладені вище обставини встановлені при провадженні по даній справі та підтверджуються наступними доказами:

-протоколом по справі про порушення митних правил;

-доповідною запискою інспектора митниці;

-поясненнями правопорушника та його захисника;

-інформацією з офіційного державного комерційного реєстру Великобританії.

Зазначені докази, які були повторно досліджені в ході апеляційного розгляду, узгоджуються між собою, є належними, допустимими та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 КУпАП.

У доводах апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 посилається на те, що на день розгляду справи, відсутні належні та допустимі докази та будь які відомості щодо компаніі одержувача «SANTEC LTD», а саме: чи була зареєстрована компанія в установленому порядку в Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії, чи є ця компанія діючою на теперішній час, чи дійсно зазначену компанію було ліквідовано 03.03.2020 року.

Проте, вказані доводи апелянта є необгрнутованими та безпідставними,з огляду на те, що інформація стосовно компанії одержувача/покупця товару була отримана митним органом з офіційного відкритого державного комерційного реєстру компанії Великобританії, що підтверджується листом Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України. При цьому доказів зворотнього апелянтом до суду не надано.

Доводи апеляційної скарги про відсутність відомостей про ліквідацію компанії, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, оскільки правове значення має факт припинення діяльності, який встановлений - 03.03.2020. На спростування наданих відомостей, ОСОБА_1 та його представником не надано доказів, а тому решта доводів носить характер припущення, судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

У відповідності дост.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи дійшов вірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.483 МК України, а тому визнає апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими.

Порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно п.1 ч.8ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

На підставі викладеного, керуючисьст. 483 МК України, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ДП «Турківське лісове господарство» (Львівська область, Турківський р-н, м. Турка, вул. Шевченка, буд. 30, код ЄДРПОУ 00992409), за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Т.В. Цюра