Постанова

від 29.05.2022 по справі 922/5170/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2022 р. Справа№ 922/5170/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Попікової О.В.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання : Звершховської І.А.

за участю представників сторін: не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна транспортна компанія «Еталон»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2022 (повний текст складено 31.01.2022)

у справі № 922/5170/21 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна транспортна компанія «Еталон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетмакс»

про стягнення 3 703 046,50 грн,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна транспортна компанія «Еталон» (далі - ТОВ «БТК «Еталон») звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетмакс» (далі - ТОВ «Сетмакс») 3703046,50 грн, з яких: 3354733,46 грн основного боргу (в т.ч. 559122,24 грн ПДВ 20%), 194872,17 грн пені, 93752,60 грн інфляційних втрат та 34688,27 грн 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «БТК «Еталон» посилається на нележне виконання ТОВ «Сетмакс» зобов`язання за договором підряду на виконання робіт №0506/20 від 05.06.2020. Зокрема, ТОВ «БТК «Еталон» вказує, що як підрядник виконало обумовлені умовами договору будівельні роботи у повному обсязі, однак відповідач як замовник оплату вартості виконаних будівельних робіт здійснив несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 3703046,50 грн, на яку здійснено нарахування інфляційних та 3% річних.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2022 позовну заяву ТОВ «БТК «Еталон» до ТОВ «Сетмакс» про стягнення 3 703 046,50 грн повернуто заявнику.

Господарський суд першої інстанції встановив, що позовна заява ТОВ «БТК «Еталон» підписана адвокатом Поповою В.В. і у доданій до позовної заяви копії ордеру серії АН №1057163 від 22.12.2021, виданого на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №06/12-01 від 06.12.2021, у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено - Господарський суд Харківської області. Водночас ордер не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ТОВ «БТК «Еталон» у Господарському суді Київської області, що не відповідає вимогам п. 15.4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядку ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.

Суд вказав, що згідно з п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2022, ТОВ «БТК «Еталон» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «БТК «Еталон» посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права; вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.

Скаржник вказує, що умовами договору про надання правової допомоги адвоката було уповноважено в т.ч. представляти його інтереси в судах всіх інстанцій, в т.ч. місцевих судах (загальних, господарських, адміністративних), судах апеляційної та касаційної інстанцій (загальних, господарських, адміністративних) тощо з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, скаржнику, заінтересованій особі, стороні виконавчого провадження та захиснику клієнта, незалежно від його процесуального статусу. Для вчинення зазначених вище дій адвокату надається право серед іншого підписувати та подавати позовні заяви.

На думку скаржника, ТОВ «ТБК «Еталон» надало право представнику - адвокату Поповій В.В. представляти інтереси підприємства в судах України, в т.ч. в господарських судах, подавати та підписувати від його імені позовні заяви. Тому Господарський суд Київської області дійшов хибного висновку про відсутність таких повноважень.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №922/5170/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ «БТК «Еталон» на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2022 до надходження матеріалів справи №922/5170/21.

21.02.2022 матеріали справи №922/5170/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «БТК «Еталон» на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі №922/5170/21. Розгляд справи призначено на 30.05.2022. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Позиції учасників справи.

Від ТОВ «Сетмакс» відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

ТОВ «БТК «Еталон» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою від 29.12.2021 (вх. № суду 5170/21 від 30.12.2021), у якій просило стягнути з ТОВ «Сетмакс» 3 703 046,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.01.2022, на підставі ст. 31 ГПК України, матеріали позовної заяви ТОВ «БТК «Еталон» до ТОВ «Сетмакс» (с. Софіївська Борщагівка, Київська область) про стягнення 3703046,50 грн передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Господарський суд Харківської області встановив, що ТОВ «БТК «Еталон» при зверненні з позовом до суду в якості відповідача визначило ТОВ «Сетмакс» (код ЄДРПОУ 42805744).

Із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що офіційно зареєстрованою адресою місцезнаходження ТОВ «Сетмакс» (код ЄДРПОУ 42805744) є: 08147, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Гетьманська, буд. 6, нежитлове приміщення, 49. При цьому аналогічна адреса місцезнаходження юридичної особи відповідача відображена у позовній заяві.

Господарський суд Харківської області констатував, що господарське процесуальне законодавство України прямо передбачає обов`язок суду направити справу на розгляд іншому суду, якщо буде встановлено, що така справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Розгляд Господарським судом Харківської області даної позовної заяви суперечитиме приписам процесуального закону, які визначають правила підсудності господарських спорів, оскільки зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача (код ЄДРПОУ 42805744) є: 08147, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Гетьманська, буд. 6, нежитлове приміщення, 49, а тому дійшов цілком обґрунтованого та переконливого висновку про те, що розгляд даної позовної заяви не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Харківської області, у зв`язку з чим матеріали позовної заяви у справі №922/5170/21 підлягають передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Господарський суд Київської області у свою чергу встановив, що позовна заява ТОВ «БТК «Еталон» підписана адвокатом Поповою В.В.

На підтвердження повноважень адвоката на представництво в суді до позовної заяви додано копію ордеру серії АН №1057163 від 22.12.2021, виданого на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №06/12-01 від 06.12.2021, із зазначенням в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» - Господарський суд Харківської області.

Водночас ордер не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ТОВ «БТК «Еталон» у Господарському суді Київської області, що не відповідає вимогам п. 15.4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядку ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.

Апеляційний господарський суд додатково встановив, що до поданої позивачем позовної заяви крім ордера серія АН №1057163 від 22.12.2021 на ім`я Попової В.В. також долучено укладений ТОВ «БТК «Еталон» з адвокатом Поповою В.В. договір №06/12-01 від 06.12.2021 про надання правової допомоги, предметом якого згідно з п. 1.1 є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням

порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

На виконання п. 1.1 даного договору клієнт надає право (уповноважує) адвоката при здійсненні своїх повноважень представляти клієнта перед державними органами, банками, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та будь-якими фізичними особами; представляти клієнта серед іншого в судах всіх інстанцій, у тому числі місцевих судах (загальних, господарських, адміністративних), судах апеляційної та касаційної інстанцій (загальних, господарських, адміністративних), Верховному Суді, Конституційному Суді України з усіма правами наданими позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, скаржнику, заінтересованій особі, стороні виконавчого провадження та захиснику клієнта, незалежно від його процесуального статусу (потерпілий, затриманий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, свідок тощо).

Для вчинення вищезазначених дій адвокату надається право одержувати необхідні довідки та документи, підписувати та подавати претензії, вимоги, заяви, листи, клопотання, позовні заяви, заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, про визнання клієнта кредитором у справах про банкрутство, адміністративні позови, цивільні позови у кримінальних справах, зави про видачу судових наказів та виконавчих листів, скарги, апеляційні скарги, касаційні скарги, розписуватись на них від імені клієнта, сплачувати від імені клієнта судовий збір, а також знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитись з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення ( вирок, рішення, постанови, ухвали) судів, збирати будь-які відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, а також користуватися всіма іншими правами, наданими законодавством України для такого роду повноважень та цим договором адвокату.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Статями 55 та 124 Конституції України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Приписами ч. 1 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст. 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні особи, які не є підприємцями. Винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, визначені у ст. 20 цього Кодексу.

В силу положень ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 27 вказаного Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, яким серед іншого визнано таким, що втратило чинність Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №36 від 17.12.2012, із змінами та доповненнями, крім Додатка №1 до Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №36 від 17 грудня 2012 року, та п. 18 Положення, які діють до 01.01.2022.

Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1).

Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

12. Ордер містить наступні реквізити:

12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

Частинами 6, 7 ст. 31 ГПК України встановлено, що спори між судами щодо підсудності не допускаються, а справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Колегія суддів вважає, що, звертаючись з позовом у цій справі до Господарського суду Харківської області, адвокат Попова В.В. була у встановленому чинним законодавством порядку уповноважена ТОВ «БТК «Еталон» на вчинення такої дії і суд, розглядаючи матеріали позовної заяви, не встановив відповідного порушення з боку позивача.

Господарський суд Харківської області своєю ухвалою на підставі ст. 31 ГПК України передав матеріали позовної заяви ТОВ «ТБК «Еталон» до Господарського суду Київської області, який, у свою чергу, повернув матеріали позовної заяви позивачу у зв`язку з тим, що ордер на ім`я адвоката Попової В.В. (яка підписала позовну заяву від імені ТОВ «БТК «Еталон») не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ТОВ «БТК «Еталон» у Господарському суді Київської області, що не відповідає вимогам п. 15.4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядку ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.

Разом з тим Господарський суд Київської області не врахував, що на момент винесення оспорюваної ухвали (31.01.2022) Положення, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, втратило чинність на підставі рішення Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019, яким затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції.

Також суд першої інстанції не взяв до уваги того, що справа йому була передана іншим судом в порядку територіальної підсудності господарського спору, а отже підлягало застосуванню правило ч. 7 ст. 31 ГПК України.

При цьому така передача в порядку ГПК України автоматично не нівелює повноважень представника позивача - адвоката.

Крім того, на думку апеляційного суду, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Зокрема, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі - Суд), яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справіv. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справіv. France Суд зазначив, що «ст. 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 §1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Також і Верховний Суд у постанові від 05.08.2020 у справі №177/1163/16-ц вказав, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.

Необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 17.02.2021 №9901/471/19.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що, за наявності у матеріалах позовної заяви окрім ордера серія АН №1057163 на ім`я адвоката Попової В.В. також і договору №06/12-01 про надання правової допомоги (яким ТОВ «БТК «Еталон» уповноважило адвоката Попову В.В. представляти його інтереси в т.ч. в господарських судах (без винятку) з усіма правами наданими зокрема позивачу), повертаючи позовну заяву ТОВ «БТК «Еталон» ,місцевий господарський суд проявив надмірний формалізм, тим самим в порушення положень Конвенції позбавив позивача права на звернення до суду.

При цьому суд не був позбавлений можливості залишити позов без руху для уточнення повноважень адвоката на представництво позивача, з урахуванням умов договору про надання правової допомоги, в Господарському суді Київської області, а не одразу повертати позовну заяву без визначення конкретної процесуальної підстави такого повернення, а лише із загальним посиланням на п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

За таких обставин ухвала Господарського суду Київської області від 31.01.2022 має бути скасована, а справа (заява) направлена на розгляд до суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Частиною 1 ст. 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду у цій справі має бути скасована, а справа (заява) - направлена на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 74, 269, 271, 277, 280-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна транспортна компанія «Еталон» на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі №922/5170/21 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі №922/5170/21 скасувати.

3. Справу №922/5170/21 направити до Господарського суду Київської області для розгляду позовної заяви.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.06.2022.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді О.В. Попікова

В.А. Корсак