Постанова

від 30.05.2022 по справі 904/737/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2022 Справа № 904/737/18 (904/3893/20)

м.Дніпро

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Завод ПАВЛОГРАДХІММАШ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2022 (повний текст складено 20.01.2022, суддя Камша Н.М.) у справі №904/737/18 (904/3893/20)

за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства Завод ПАВЛОГРАДХІММАШ, м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, м. Дніпро (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Завод "ПАВЛОГРАДХІММАШ" (далі ПрАТ Завод «ПАВЛОГРАДХІММАШ») про стягнення податкового боргу на користь держави в сумі 5 521 082,93 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Позивач наголошує на тому, що внаслідок порушення відповідачем податкового обов`язку та несплатою своєчасно податкових зобов`язань, зобов`язання в сумі 5 521 082,93 грн. набули статуту податкового боргу і підлягають стягненню з відповідача. Позов обґрунтовано положеннями пп. 191.1.45 п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, п.п. 5,3 ст. 95 Податкового кодексу України, ст. 45 Кодексу з процедур банкрутства.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2022 позовні вимоги задоволено, стягнуто з ПрАТ Завод "ПАВЛОГРАДХІММАШ" на користь держави податковий борг у розмірі 5 521 082,93 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків. Вирішено питання про розподіл судового збору.

Судом встановлена наявність у відповідача невиконаних податкових зобов`язань (боргу), відсутність доказів погашення податкового боргу, а також відсутність доказів оскарження податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку.

Щодо посилань відповідача на дією мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ПрАТ Завод "ПАВЛОГРАДХІММАШ", місцевий господарський суд їх відхилив з посиланням ч. 5 ст. 41 КУзПБ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів. Заявлені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області позовні вимоги виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (після 02.04.2018), тому є поточними.

2. Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач ПрАТ Завод «ПАВЛОГРАДХІММАШ» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судову рішення в частині стягнення зобов`язань:

- за грудень 2019 на суму 331 321,85 грн, яка відображена у декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 №9008600451 від 30.01.2019 та за січень 2020 на суму 331 321,85 грн, яка відображена у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 №9011054198 від 31.01.2020.

В обґрунтування вказаних вимог скаржник посилається на наступне:

-зі змісту умов договорів оренди земельних ділянок 1212400000:02:013:0128 від 30.01.2018; 1212400000:02:060:0115 від 01.08.2017; 212400000:02:040:0144 від 01.08.2017; 1212400000:02:040:0145 від 01.08.2017; 1212400000:02:013:0129 від 30.01.2018, за якими відповідачем було подано декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за грудень 2019 №9008600451 на суму 331 321,85 грн., та №9011054198 за січень 2020 на суму 331 321,85 грн., вбачається, що фактично одержувачем коштів за орендну плату за землю є Павлоградська міська рада, а не податковий орган (з посиланням на положення ст.ст. 4, 5, 13, 17, 21 Закону України «Про оренду землі»);

-положення ст. 28 Закону України «Про оренду землі» визначають, хто має право на відшкодування збитків за несвоєчасну сплату орендної плати орендодавець;

-користування земельними ділянками проводиться ПрАТ Завод «Павлоградхіммаш» виключно на договірних відносинах з Павлоградською міською радою, в яких не відображено, що контроль за виконання договірних відносин покладено на третіх осіб (п.41.1., 41.4. ст. 41, п. 14.1.136, 14.1.137, 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України);

-на податкові органи відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі», Земельного кодексу України та ст. 288 Податкового України покладений обов`язок адміністрування сплати за землю та контролю за своєчасним поданням декларації по платі за землю;

-контролюючі органи зобов`язані здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку (п 20.1.45. ст. 20 Податкового України);

-у Головного управління ДПС у Дніпропетровської області відсутні підстави для пред`явлення позовних вимог щодо несплати зобов`язань відповідно декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 № 9008600451 від 30.01.2019 та декларації зі плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 №9011054198 від 31.01.2020;

-підприємство перебуває у процедурі банкрутства з 2018.

3. Узагальнені доводи інших учасників справи.

Представник позивача просить вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін, з підстав викладених у відзиві.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ Завод «ПАВЛОГРАДХІММАШ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2022 у даній справі.

Ухвалою суду від 26.04.2022 розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 31.05.2022.

У судовому засіданні представники сторін надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень .

31.05.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених обставин справи судом першої інстанції, вірність застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення слід залишити без змін, з наступних підстав.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

ПрАТ Завод «ПАВЛОГРАДХІММАШ» зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Головному Управлінні Державної податкової служби у Дніпропетровській області, згідно облікових даних якого за відповідачем рахується податковий у сумі 5 521 082,93 грн.

Заборгованість відповідача виникла на підставі самостійно визначених платником податків зобов`язань та штрафних санкцій, що були застосовані, у зв`язку з їх несплатою:

-податковий борг по орендній платі із юридичних осіб в сумі 4 307 184,05 грн. (податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 №9008600451 від 30.01.2019, в якій платником визначено грошове зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб на загальну (річну) суму 3 975 862,20 грн. зі сплатою 331 321,85 грн. щомісячно). Відповідачем не було виконано зобов`язань за вказаною декларацією за січень-грудень 2019 на суму 3 975 862,20 грн. Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 №9011054198 від 31.01.2020, в якій платником визначено грошове зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб на загальну (річну) суму 3 975 862, 20 грн. зі сплатою 331 321,85 грн. щомісячно. ПрАТ Завод "ПАВЛОГРАДХІММАШ" не сплачено податкові зобов`язання за вказаною декларацією за січень 2020 на суму 331 321,85 грн.;

-податковий борг з рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення) у сумі 137 815,27 грн. (податкова декларація з рентної плати за 2 квартал 2019 №9157749969 від 19.07.2019, в якому платником самостійно визначено податкове зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 50489,89 грн. з терміном сплати 19.08.2019. ПрАТ Завод "ПАВЛОГРАДХІММАШ" не сплачено податкові зобов`язання за вказаною декларацією на суму 50 489,89 грн. Податкова декларація з рентної плати за 3 квартал 2019 №9243796623 від 18.10.2019, в якому платником самостійно визначено податкове зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 45 619,03 грн. з терміном сплати 19.11.2019. Відповідачем не було сплачено податкові зобов`язання за вказаною декларацією на суму 45 619,03 грн. Податкова декларація з рентної плати за 4 квартал 2019 №9333461408 від 04.02.2020, в якому платником самостійно визначено податкове зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 41 706,35 грн. з терміном сплати 19.02.2020, що також несплачена на суму 41 706,35 грн.;

-податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки", сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 250 079,25 грн., який підтверджується податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 №9008600442 від 30.01.2019, в якій платником визначено грошове зобов`язання по податку на нерухоме майно на загальну (річну) суму 333 439,00 грн. зі сплатою 83 359,75грн. щоквартально. ПрАТ Завод "ПАВЛОГРАДХІММАШ" не сплачено податкові зобов`язання за вказаною декларацією за 2 - 4 квартали 2019 на суму 250 079,25 грн.;

-підставою нарахування грошових зобов`язань ПрАТ Завод "ПАВЛОГРАДХІММАШ" з екологічного податку, який справляються за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, у сумі 8,42 грн., є: податкова декларація: екологічного податку (додаток №1 до податкової з екологічного податку "Розрахунок за: викиди забруднюючих атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення") за 4 квартал 2018 №9309172295 від 30.01.2019, в якому платником самостійно визначено Додаткове зобов`язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення в розмірі 8,42 грн. з терміном сплати 21.02.2019. Податкові зобов`язання за вказаною декларацією на суму 8,42 грн. не виконано відповідачем.;

-підстави нарахування грошових зобов`язань ПрАТ Завод "ПАВЛОГРАДХІММАШ" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 518 098,75 грн. є: податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2019 №9303637350 від 17.12.2019, термін сплати 30.12.2019, в якій платником визначено грошове зобов`язання по податку на додану вартість у сумі 98 915,00 грн., відповідачем не сплачено податкові зобов`язання за вказаною декларацією на суму 98 915,00 грн. Податкова декларація з податку на додану вартість за грудень: 2019 №9330898019 від 16.01.2020, термін сплати 30.01.2020, в якій платником визначено грошове зобов`язання по податку на додану вартість у сумі 253 100,00 грн., ця сума сплачена не була.

Крім вказаного, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку, про що складено акт від 18.07.2019 №39790/04-36-14-17/00217417, на підставі якого сформовано податкове повідомлення - рішення від 19.08.2019 №0024681417 на суму 291 792,50 грн. (залишок непогашеної суми 125 416,60 грн.), що залишено без змін рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 05.11.2019 №8284/6/99-00-08-05-02.

Також, в зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань, платнику нарахована пеня у розмірі 40 667,15грн.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 18.07.2019 №39790/04-36-14-17/00217417 та сформовано податкове повідомлення - рішення від 19.08.2019 №0024661417 на суму 307 897,19 грн.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 05.11.2019 №8284/6/99-00-08-05-02 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 19.08.2019 №0024661417 на суму 307 897,19 грн.

ПрАТ Завод "ПАВЛОГРАДХІММАШ" отримано податкову вимогу №35389-17 від 27.03.2018, яка надіслана на юридичну адресу підприємства засобами поштового зв`язку та вручена платнику 10.04.18, згідно підпису на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Оскільки всі вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують ПрАТ Завод "ПАВЛОГРАДХІММАШ".

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

02.04.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ Завод "ПАВЛОГРАДХІММАШ". На даний час провадження у справі перебуває на стадії процедури санації боржника.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Приписами ст. 21 Закону України Про оренду землі визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Також відповідно до п.п.14.1.72 і п.п.14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Тобто, суми податкових зобов`язань, самостійно задекларовані платником податком у податковій звітності, є узгодженими грошовими зобов`язаннями з певного податку.

Відповідно до п.п. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно з п.288.2 ст.288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

При цьому відповідно до норм п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до приписів п.п.288.3-288.4 ст.288 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідачем задекларовано податкові зобов`язання з плата за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 №9008600451 від 30.01.2019 на загальну (річну) суму 3 975 862,20 грн. зі сплатою 331 321,85 грн. щомісячно.

Проте, як вірно встановив місцевий господарський суд, ПрАТ Завод "ПАВЛОГРАДХІММАШ" не сплачено податкові зобов`язання за вказаною декларацією за грудень 2019 на суму 331 321,85 грн.

Також, відповідачем подано до органів податків та зборів податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 №9011054198 від 31.01.2020, в якій платником визначено грошове зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб на загальну (річну) суму 3 975 862, 20грн. зі сплатою 331 321,85 грн. щомісячно, та які не сплачено відповідачем за вказаною декларацією за січень 2020 на суму 331 321,85 грн.

В той же час, матеріали справи не містять доказів погашення податкового боргу з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за грудень 2019 №9008600451 на суму 331 321,85 грн., та №9011054198 за січень 2020 на суму 331 321,85 грн., відсутні й докази оскарження податкової заборгованості в судовому порядку. Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність у відповідача податкового боргу, зокрема за податковими зобов`язанням з плати за землю у оскаржувані періоди.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Податкову вимогу №35389-17 від 27.03.2018 отримано відповідачем 10.04.18, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, проте в добровільному порядку виконано не було.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Визначення податкового боргу, надане у пп. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України. Так, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Стаття 36 Податкового кодексу України передбачає, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Таким чином, суми податкових зобов`язань, самостійно задекларовані відповідачем у податковій звітності з податку на землю за грудень 2019 та січень 2020 в розмірі 331 321,85 грн. за кожний місяць, згідно декларацій №9008600451 від 30.01.2019, №9011054198 від 31.01.2020, є узгодженими грошовими зобов`язаннями, що свідчить про правомірність вимог щодо їх погашення.

Спірний борг є підтвердженим згідно довідки про стан розрахунків платника податків з бюджетом станом на 19.03.2020 (т.1 а.с.85), а також розрахунком податкового боргу ПрАТ Заводу "ПАВЛОГРАДХІММАШ" станом на 19.03.2020 (т.1 а.с.4-6).

Відповідно до пп. 191.1.45 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з підпунктами 20.1.19, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно до ч.1 п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги, зокрема, повноважень позивача, як органу стягнення уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу відповідача перед бюджетом, то у відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Непогашення податкового боргу, зокрема, з самостійно задекларованих зобов`язань, дає право контролюючому органу здійснити за цього платника податку і в інтересах держави заходи на погашення податкового боргу, який виник через таку несплату. При цьому, такі заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як це вимагається частиною другою статті 19 Конституції України, якою встановлено критерій поведінки державного органу у сфері публічних відносин.

Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення податковим органом відповідачу податкової вимоги, апеляційний суд відхиляє доводи відповідача в цій частині.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Аргументи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Право скаржника порушено не було.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення в оскаржуваній частині прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Завод ПАВЛОГРАДХІММАШ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2022 у справі №904/737/18(904/3893/20) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2022 у справі №904/737/18(904/3893/20) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст складено 01.06.2022

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков