Ухвала

від 29.05.2022 по справі 903/190/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

30 травня 2022 року Справа № 903/190/22 Господарський суд Волинської області в складі судді Дем`як В. М., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянувши справу

за позовом: Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство Горохівське лісомисливське господарство

до відповідача: Берестечківської міської ради, Волинська область, Луцький район, м. Берестечко

про витребування земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача: Гаргола О.А., у порядку самопредставництва , витяг з ЄДР;

від відповідача: Якимчук О.М., довіреність № 141 від 29.03.22;

від третьої особи: не прибув;

від прокуратури: Костюк Н.В., посвідчення №065570 від 23.10.21

Встановив: Заступник керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство Горохівське лісомисливське господарство, звернувся з позовом до Берестечківської міської ради, в якому просить:

- витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Берестечківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 0720883800:00:001:1193 площею 8,9 га.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем вимог земельного законодавства, оскільки дії Берестечківської міської ради спрямовані на вилучення земельних ділянок з лісового фонду, які за матеріалами лісовпорядкування знаходяться у користуванні державних сільськогосподарських підприємств, належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій.

Однак, Волинською обласною державною адміністрацією як розпорядником земель лісового фонду не приймались будь-які рішення щодо передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність, вказана ділянка вибула з володіння власника поза його волею, а Берестечківська міська рада без будь-яких підстав зареєструвала за собою право комунальної власності на земельну ділянку лісового фонду, яка знаходиться за межами населеного пункту.

Ухвалою суду від 22.03.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.04.2022, залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство Горохівське лісомисливське господарство.

Ухвалою суду від 11.04.2022 відкладено підготовче засідання на 11.05.2022, та запропоновано прокурору подати обґрунтовані письмові пояснення з яких правових підстав визначений розмір судового збору за подачу даної позовної заяви, сторонам по справі виконати вимоги ухвали суду від 22.03.2022 про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.05.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 22.06.2022, відкладено розгляд заяви по суті про залишення позову без розгляду та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без руху, підготовче засідання відкладено на 30.05.2022.

Представник позивача через відділ діловодства подав клопотання за вх.№01-57/3069/22 від 30.05.2022 про долучення додаткових доказів по справі, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні та у заперечення за вх.№ 01-57/2640/22 від 12.05.2022 просить залишити позовну заяву без розгляду та у позові просить відмовити.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні у клопотанні відповідача про залишення позову без розгляду просить суд відмовити та закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, причини неявки суд не повідомив .

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, судом враховано наступне.

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд .удового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

На думку прокурора, обґрунтованою приписами законодавства, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Волинська обласна державна адміністрація.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та від 26.02.2019 у справі № 905/803/18).

З урахуванням викладеного, національне законодавство, у тому числі й ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України надає прокурору повноваження для представництва інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження №12-161 гс18, пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі №915/478/18 (провадження № 12-245гс18, пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі й у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19, пункт 27)).

Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19, пункт 62). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 71).

Відповідно до статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Як вбачається із змісту позовної заяви, прокурор вважає, що земельна ділянка, кадастровий номер 0720883800:00:001:1193, площею 8,9 га, є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, належить до земель державної форми власності, а тому на підставі ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України розпоряджатися нею має право Волинська обласна державна адміністрація, як представник власника цієї земельної ділянки.

Із змісту позовної заяви вбачається, що прокурор обґрунтував, в чому на його думку полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

До позовної заяви прокурор приєднав копію листа від 07.02.2022 №53-1010 вих-22 до Волинської обласної державної адміністрації , в якому прокурор просив повідомити його про те, чи будуть Волинською обласною державною адміністрацією самостійно вживатись заходи щодо повернення спірної земельної ділянки у власність держави, в тому числі шляхом пред`явлення позову до суду.

У відповіді на лист №927/54/2-22 від 10.02.2022 Волинська обласна державна адміністрація повідомила, що не заперечує проти подання прокуратурою позову в інтересах держави в особі облдержадміністрації про повернення земельних ділянок, в тому числі й земельної ділянки кадастровий номер 0720883800:00:001:1193 та повідомляє, що кошти для сплати судового збору відсутні.

Позовна заява надійшла до суду 17.03.2022.

Наведені факти свідчать про те, що прокурор надав достатньо часу для того, щоб позивач самостійно звернувся до суду за захистом інтересів держави, оскільки про порушення вимог законодавства він інформував листом від 07.02.2022 №53-1010вих-22, а позов надійшов лише 17.03.2022.

Оскільки орган державної влади, до компетенції якого віднесено повноваження у сфері розпорядження землями лісогосподарського призначення, не здійснював захисту інтересів держави, прокурор на підставі ст.23 Закону України Про прокуратуру обґрунтовано звернувся з позовом до суду, а тому відсутні підстави для висновку про те, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Враховуючи вище викладене, судом досліджені обставини за яких прокурор має право подати позов до господарського суду та встановив їх наявність у даній справі.

Враховуючи вище зазначене, судом було вчинено всі дії в межах підготовчого провадження з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, у відповідності до ч. 2 до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема, ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 185, 207, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на "20" липня 2022 р. на 10:30 год.

3. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Волинської області за адресою: м. Луцьк, пр-т Волі 54а, в залі судових засідань № 103.

4. Згідно ст. 207 ГПК України учасники справи можуть подати заяви чи клопотання, додаткові документи, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені у підготовчому провадженні до моменту розгляду справи по суті із обґрунтуванням поважності причин їх неподання у визначений строк.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя В. М. Дем`як