Постанова

від 29.05.2022 по справі 922/1567/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/1567/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Харківської товарної біржи

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НБМ - СЕРВІС"

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України,

за участю Військового прокурора Харківського гарнізону,

про визнання договору оренди продовженим на той самий термін і на тих самих умовах

та за зустрічним позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України,

за участю Військового прокурора Харківського гарнізону,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НБМ - СЕРВІС"

про виселення з нежитлового приміщення,

1. Короткий зміст судових рішень у справі

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "НБМ СЕРВІС" (далі - ТОВ "НБМ СЕРВІС") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, в якому просило суд визнати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 177 продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "НБМ СЕРВІС" вказує, що на час звернення до суду жодних законних і аргументованих заперечень щодо подовження договірних відносин найму між сторонами з боку відповідача на адресу позивача не надходило, орендодавець, за два місяці до закінчення строку договору письмово звернувся до орендаря з проханням надати письмову згоду на продовження терміну дії договору у відповідності до вимог чинного законодавства, та в подальшому, позивач письмово відповів, що згоден на продовження терміну дії цього договору та просить розпочати всі процедури щодо продовження договору та укладання додаткової угоди, а також вважати цю відповідь письмовою згодою орендаря, проте письмову угоду про продовження договору не підписано та жодних дій направлених на це не здійснено, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Квартирно експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, в якій просив суд виселити ТОВ "НБМ СЕРВІС" з нежитлового приміщення площею 1999,20 кв.м, розташованого за адресою: м. Харків, просп. Леніна, 5.

На обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач за первісним позовом посилався на те, що строк дії договору оренди сплив 20.03.2018, у зв`язку з тим, що відповідач за зустрічним позовом не надав згоди на продовження договору оренди, що підтверджується неодноразовими зверненнями Квартирноексплуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України до ТОВ "НБМ СЕРВІС" з листами про звільнення (вих. листи № 847 від 13.02.2018, №1558 від 19.03.2018, № 2163 від 16.04.2018, № 1592 від 20.03.2018, № 3464 від 08.06.2018), однак останній продовжує безпідставно користуватись майном попри припинення дії договору оренди.

1.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.10.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018, відмовлено повністю у задоволені первісного позову та у задоволенні зустрічного позову.

Вказані судові рішення були мотивовані тим, що у рішенні від 06.06.2013 у справі №922/1799/13 Господарський суд Харківської області дійшов висновку про те, що договір оренди від 20.03.2003 є пролонгованим на той самий термін і на тих самих умовах, а приймаючи до уваги той факт, що строк дії договору з урахуванням редакції договору зі змінами згідно додаткової угоди від 24.02.2007 № 1 складає 10 років, і даний факт достеменно було відомо на момент прийняття рішення, оскільки в його мотивувальній частині встановлено факт внесення змін до договору і викладення пункту 10.1 у новій редакції, у первісного позивача на підставі зазначеного рішення суду виникло право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку, а саме строку раніше встановленого договором оренди, і відповідно його зменшення до 5 років фактично є порушенням права заявника на законне очікування настання певних умов і, таким чином, утворює акт втручання у реалізацію його права власності і порушує права позивача як добросовісного орендаря майна, яке є об`єктом правового захисту згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України. У зв`язку з чим суди дійшли висновку, що договір оренди від 20.03.2003 № 177 є діючим до 20.03.2023, а тому як первісні так і зустрічні позовні вимоги позивачів є передчасними, оскільки станом на момент розгляду справи договір не припинив свою дію.

1.3. Постановою Верховного Суду від 27.02.2019 постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 та рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2018 у справі № 922/1567/18 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд зазначив, що згідно з рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2013 у справі № 922/1799/13, вирішуючи спір за позовом ТОВ "НБМ-Сервіс" про визнання Договору оренди продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, суд задовольнив позовні вимоги позивача, визнавши договір оренди продовженим до 20.03.2018. Висновок суду про продовження договору оренди саме до 20.03.2018 відображено як у мотивувальній, так і у резолютивній частинах судового рішення. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 у справі № 922/1799/13 рішення місцевого суду залишено без змін. Отже, надаючи правову оцінку строку дії договору оренди, який був продовжений за вказаним вище рішенням суду у справі № 922/1799/13, слід враховувати строк, який зазначений у рішенні суду, зокрема, у його резолютивній частині. Протилежні висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на нормах права та суди по суті вдалися до переоцінки висновків, здійснених судом у справі № 922/1799/13. Висновки судів попередніх інстанцій про те, що ТОВ "НБМ-Сервіс" мало правомірні очікування користуватися нерухомим майном за договором оренди саме до 2023 року, суперечать наявним у справі документам, згідно з якими сторони спору намагались вирішити питання пролонгації дії договору самостійно у березні та квітні 2018 року. Натомість, недосягнення домовленості щодо продовження дії договору оренди саме у 2018 році власне і стало підставою для звернення ТОВ "НБМ-Сервіс" до суду з первісним позовом у цій справі про визнання продовженим договору оренди. Зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про пролонгацію договору оренди до 20.03.2023 та по суті не досліджували позовні вимоги ТОВ "НБМ-Сервіс" та КЕВ м. Харкова Міністерства оборони України, фактичні обставини справи з урахуванням предмета судового розгляду всупереч вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залишились невстановленими.

1.4. Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.06.2019 у справі № 922/1567/18 (суддя Шатерніков М. І.) первісний позов задоволено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідач за первісним позовом, посилаючись як на підставу для заперечень проти продовження дії договору оренди на використання майна для власних потреб, не повідомив про це позивача в порядку та в строки визначені ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не подав доказів на підтвердження використання майна для власних потреб та доказів порушення орендарем умов договору протягом його дії, а тому дійшов висновку, що первісні позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

1.5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 (Крестьянінов О. О. - головуючий, судді Пуль О. А., Фоміна В. О.) у справі № 922/1567/18 рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2019 у справі № 922/1567/18 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "НБМ-Сервіс" відмовлено повністю; зустрічний позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова задоволено.

Постанова аргументована тим, що протягом місяця після закінчення строку дії договору від 20.03.2003 № 177 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України листом від 16.04.2018 повідомив ТОВ "НБМ-Сервіс" про припинення дії договору оренди нерухомого майна на підставі п. 10.7 договору, а також про обов`язок орендаря звільнити орендоване майно та передати його орендодавцю. Відповідно договір оренди нерухомого майна від 20.03.2003 № 177 був припинений 20.03.2018, у зв`язку із закінченням строку його дії. Враховуючи викладене, право ТОВ "НБМ-Сервіс" на оренду нежитлового приміщення припинилося, а тому відсутні правові підстави для задоволення первісних позовних вимог про визнання договору оренди продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. Отже, з урахуванням встановлених судом обставин справи, а також вказаних норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову про виселення ТОВ "НБМ-Сервіс" з нежитлового приміщення.

1.6. Харківська товарна біржа звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, як особа, яка не брала участі у справі, а питання про права та обов`язки якої було вирішено постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у справі № 922/1567/18, в якій просила скасувати вищезазначені судові рішення.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 922/1567/18 касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської товарної біржи на рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у справі №922/1567/18 закрито з підстав того, що рішення суду першої інстанції не переглядалося в апеляційному порядку за апеляційною скаргою Харківської товарної біржі і остання не позбавлена такого права. Одночасно суд касаційної інстанції зауважив, що зі змісту оскаржуваних судових рішень, вбачається, що Харківська товарна біржа, не приймала участі у розгляді справи № 922/1567/18, тому відповідна особа не позбавлена можливості реалізувати своє право на оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

1.7. Після цього Харківська товарна біржа, як особа, яка не брала участі у справі, звернулась з апеляційною скаргою в порядку статті 277 ГПК України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати рішенням Господарського суду Харківської області від 05.06.2019 у справі №922/1567/18, скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у справі №922/1567/18, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги за первісним та зустрічним позовом залишити без розгляду.

В обґрунтуванні апеляційної скарги Харківська товарна біржа вказувала, що є суборендарем за договором від 01.03.2007 № 16 та учасником правовідносин оренди, але суд прийняв рішення не повністю дослідивши матеріали справи, зокрема, про права та обов`язки Харківської товарної біржи. Харківська товарна біржа була позбавлена можливості в суді захищати свої права у спорі про продовження дії договору оренди та за зустрічним позовом про виселення. Спірним рішенням позбавлено можливості користування орендованим майном ТОВ "НБМ-Сервіс" (Орендаря) та відповідно Харківську товарну біржу як суборендаря. Скаржник вважає, що всі судові рішення у цій справі були прийняті з порушенням норм процесуального права в частині визначення прав і обов`язків особи, без її залучення до участі у справі.

1.8. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 (Россолов В. В. - головуючий, судді Ільїн О. В., Хачатрян В. С.) закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської товарної біржи на рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2019 у справі № 922/1567/18.

Ухвала мотивована тим, що визначений апелянтом правовий зв`язок полягає у існуючих правовідносинах з ТОВ "НБМ - СЕРВІС" з приводу користування нерухомого майна на підставі договору суборенди №16 від 01.03.2007, а вплив відповідного рішення на права та інтереси апелянта пов`язуються з обставиною потенційного припинення відповідних правовідносин.

Однак оскаржуваним судовим рішенням повинно бути безпосередньо вирішено питання щодо прав незалученої особи (її інтересів, обов`язків), тобто в мотивувальній або резолютивній частинах рішення повинні міститися висновки про права та обов`язки цієї особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не має братися до уваги.

Оскаржуване рішення не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов`язки Харківської товарної біржи, рішення з цього приводу судом також не приймалося. В описовій, мотивувальній та резолютивній частині судового рішення відсутні висновки та судження стосовно особисто Харківської товарної біржи, її прав, обов`язків чи інтересів. Отже, твердження скаржника стосовно того, що оскаржуваним рішенням суду порушено його права та законні інтереси, не відповідають матеріалам справи.

Твердження (припущення) апелянта про потенційну можливість впливу оскаржуваного рішення на його права та інтереси у вигляді припинення правовідносин з ТОВ "НБМ - СЕРВІС" щодо користування нерухомим майном на підставі договору суборенди №16 від 01.03.2007, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19).

2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

2.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі № 922/1567/18, Харківська товарна біржа звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення апеляційного господарського суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. У той же час, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської товарної біржи на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 у справі № 922/1567/18. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської товарної біржи на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у справі № 922/1567/18.

Заявник вважає, що апеляційний господарський суд не врахував, що за договором від 01.03.2007 № 16 Харківська товарна біржа є суборендарем частини спірного нерухомого майна. Квартирно-експлуатаційному відділу м. Харкова Міністерства оборони України було відомо про те, що Харківська товарна біржа є учасником правовідносин оренди і він не міг не знати, що зустрічні позовні вимоги стосуватимуться безпосередньо суборендаря. Резолютивна частина постанови стосується виселення з приміщення нерухомого майна, яке включає також те, що перебуває у суборенді заявника. Відповідно незалучення скаржника до участі у розгляді справи позбавило його права захищати свої інтереси у спорі щодо продовження дії договору оренди та за зустрічним позовом про виселення.

Верховний суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь- який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 09.09.2020р, у справі 908/2805/19, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі № 910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.

Також судовим рішенням апеляційної інстанції було задоволено позовні вимоги за зустрічним позовом Орендодавця в спосіб що суперечить статті 5 ГПК України. Оскільки орендар за договором або законом не наділявся правом на заселення (проживання) в майні що було орендовано. Договором було визначено спосіб використання майна для розміщення товарної біржі та офісу що не є проживанням у приміщенні. Такий спосіб захисту права як виселення не передбачений у правовідносинах юридичних осіб, та суд не мав процесуального права задовольняти такий позов. Що також підтверджує що рішення суду впливає на права і обов`язки суборендаря.

3.1. Позиція Верховного Суду

3.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3.3. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

3.4. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи.

Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Схожий за змістом правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, від 06.10.2020 у справі №910/21451/16, від 03.12.2020 у справі №908/3338/19.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права, інтереси та (або) обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Подібна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або в рішенні міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення наведено висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки такої особи.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.

3.5. У справі № 922/1567/18 Харківська товарна біржа звернулася до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою та стверджувала, що всі судові рішення у цій справі були прийняті з порушенням норм процесуального права в частині визначення прав і обов`язків особи, без її залучення до участі у справі.

Відхиляючи відповідні доводи скаржника, апеляційний господарський суд встановив, що у оскаржуваному рішенні немає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи обов`язків Харківської товарної біржи. Оскаржуване рішення не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов`язки останнього, рішення з цього приводу судом також не приймалося. В описовій, мотивувальній та резолютивній частині судового рішення відсутні висновки та судження стосовно особисто Харківської товарної біржи, її прав, обов`язків чи інтересів.

3.6. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції. Зміст рішень судів попередніх інстанцій не вказує на те, що вони безпосередньо стосуються прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи, оскільки у мотивувальних частинах не наведено висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки Харківської товарної біржі, як і у резолютивних частинах рішень суди прямо не вказали про права та обов`язки зазначеної особи.

Харківська товарна біржа не є учасником цієї справи; не є стороною у спірних правовідносинах; судами не вирішувалося питання про права, інтереси та/або обов`язки скаржника і рішення не зачіпають безпосередньо права та обов`язки такої особи; ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішень у цій справі не містять жодних посилань і застережень, а також висновків щодо прав або обов`язків скаржника, а містять виключно висновки щодо орендних відносин між Харківським військовим університетом (у подальшому Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова Міністерства оборони України) та ТОВ "НБМ СЕРВІС"

Правовідносини між ТОВ "НБМ СЕРВІС" і скаржником - Харківською товарною біржою, які виникли на підставі договору суборенди від 01.03.2007 № 16, не були предметом розгляду судами у цій справі та не досліджувались під час вирішення спору у ній.

Тобто рішення судів у справі № 922/1567/18 не містять судження про права, інтереси та (або) обов`язки Харківської товарної біржи, а спір у цій справі не було розглянуто і вирішено щодо правовідносин, учасником яких прямо є скаржник, що спростовує доводи касаційної скарги про протилежне.

Таким чином, Харківською товарною біржою не доведено наявності у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і що такий зв`язок є очевидним і безумовним, а не ймовірним.

3.7. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Ураховуючи викладене, з урахуванням предмету позову у цій справі та встановлених у рішеннях судів попередніх інстанцій обставин, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку щодо закриття апеляційного провадження.

3.8. У свою чергу, інші доводи скарги Верховний Суд не бере до уваги, оскільки вони стосуються розгляду справи по суті, що не є предметом вказаного касаційного провадження.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

4.1. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

4.2. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.3. З урахуванням встановлених статтею 300 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської товарної біржи залишити без задоволення.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 у справі № 922/1567/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ