Рішення

від 31.05.2022 по справі 756/15627/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01.06.2022 Справа № 756/15627/21

Справа № 756/15627/21

Унікальний номер судової справи 2/756/1596/22

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Луценка О.М.,

секретаря судових засідань Гриненко Л.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ТОВ «ОСГ Рекордз Менеджмент» до ОСОБА_1 , ТОВ «ДІ Л ЕС ГРУП» про визнання договору про відступлення права вимоги боргу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ОСГ Рекордз Менеджмент» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ТОВ «ДІ Л ЕС ГРУП» про визнання договору про відступлення права вимоги боргу недійсним.

Вимоги позову мотивовані тим, що предметом договору, по якому відбулося відступлення права вимоги боргу, є договір надання послуг №1-28/08-13 від 01.01.2014 р. щодо організації та функціонування архівного діловодства у Банківському секторі щодо підтримки Основного - договору № 1060/30-01 від 11.03.2010 р., підписаного ТОВ «ОСГ Рекордз Менеджмент» та ПАТКБ «ПРАВЕКСБАНК» (далі- Основного договору). Посилається на те, що договором про надання послуг не визначено жодних прав та обов`язків сторін, зокрема не встановлено права виконавця щодо доступу до інформації по основного договору, щодо якого мало б здійснюватися консультування. Зазначає, що ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом основного договору повинне передувати наданню консультаційних послуг. Адже консультаційні послуги безпосередньо стосуються основного договору зі змістом якого виконавець повинен був бути ознайомлений до початку надання консультаційних послуг. Але зі змістом основного Договору виконавець не був ознайомлений та жодної інформації щодо даного договору він не отримував. Інформація, яка б могла створити підстави для здійснення консультування ОСОБА_1 щодо організації та функціонування архівного діловодства у банківському секторі щодо підтримки основного договору, жодним чином не була отримана відповідачем. Таким чином на думку позивача даний факт вказує про не настання правових наслідків, які б могли б бути спрямовані на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків.

Крім цього позивач зазначає, що у 2015 році відбулося зменшення ціни по основному договору, підписаного між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «ОСГ Рекордз Менеджмент» № 1060/30-01 від 11.03.10 року на підставі додаткової угоди № 7 від 15.06.2015 року, згідно п.4.3 договору сума річної винагороди за договором про надання послуг від 1 січня 2014 року №1-28/08-13 зменшилась з 296 000 гривень за рік (74000 квартал) на 118400 гривень за рік (29 600 за квартал відповідно).

Оскільки, виходячи зі змісту додаткової угоди № 7 від 15.06.2015 року , вартість послуг за квартал передбачена у розмірі 29 600 гривень, укладення відповідачами договору відступлення у розмірі 863 300, 00 грн. є безпідставним і свідчить про незаконність укладення договору відступлення. Тому заявлена вимога про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 863 300, 00 грн. не підтверджена належними фінансово-господарськими документами.

Отже, узагальнено доводи позивача зводяться до того, що заборгованість яка передана по спірному договору про відступлення права вимоги, боргу відсутня, що в свою чергу свідчить про відсутність предмету спірного договору та робить його недійсним та таким який не направлений на реальне настання правових наслідків.

Відповідач- ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову та виклав свою правову позицію у відзиві на позовну заяву, згідно якого, доводи позовної заяви не стосуються предмета спору, а дійсність договору по якому виникла заборгованість як і власне сама заборгованість перевірені та встановлені судом. Зокрема, рішенням суду у справі № 756/10179/18 від 09.06.2020 р. позивачу було відмовлено у задоволені позову про визнання договору про надання послуг № 1-28/08-13 від 01.01.2014 р. недійсним. Більш того правомірність вказаного договору та правовідносин ОСОБА_1 та ТОВ «ОСГ Рекордз Менеджмент» перевірена та підтверджена рішенням Господарського суду м. Києва (справа №910/14517/18). Таким чином, чинність договорів, правомірність вимог ОСОБА_1 та ТОВ «ДІ Л ЕС ГРУП» перевірена та підтверджена в судовому порядку.

Крім цього зазначається, що відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 про зміну умов основного договору, а невірне зазначено суми зобов`язання право вимоги за яким відступається не є підставою для визнання такого договору недійсним.

Відповідач -ТОВ «ДІ Л ЕС ГРУП» виклав у своєму відзиву на позовну заяву аналогічну позицію з ідентичними доводами.

Отже, узагальнено аргументи відповідачів зводяться до того, що спірні правовідносини по яким продано борг (право вимоги) є дійсними, реальними, виникли на підставі договору, який є дійсним та оформленим належним чином. Усі послуги, по яким передано право вимоги, надавались реально та підтверджені належним чином документально.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги позову не визнала, просила відмовити у їх задоволенні.

Відповідач -ТОВ «ДІ Л ЕС ГРУП» явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи по суті повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

11.03.2010 р. був укладений договір № 1060/30-01 між ТОВ «ОСГ Рекордз Менеджмент» та ПАТ «Правекс-Банк» (Основний договір). Згідно умов вказаного договору компанія надає клієнту послуги із збереження паперових документів та пов`язані послуги щодо збереження записів, плівок та інших магнітних носіїв інформації, які були надані Клієнтом та прийняті компанією.

01.01.2014 р. між ТОВ «ОСГ Рекордз Менеджмент» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1-28/08-13 про надання послуг. Згідно умов вказаного договору виконавець ( ОСОБА_1.) надає консультаційні послуги щодо організації та функціонування архівного діловодства у Банківському секторі щодо підтримки діючого договору, підписаного між ПАТ «Правекс-Банк» та ТОВ «ОСГ Рекордз Менеджмент» № 1060/30-01 від 11.03.2010 р. в подальшому основний договір.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що обов`язковою умовою, що підтверджує надання послуг є Звіт щодо виконання робіт, що надається замовнику виконавцем шляхом надсилання рекомендованого листа щоквартально до 5-го числа кожного кварталу за формою наведеною у додатку 1 до цього договору. У випадку ненадання даного Звіту до 5-го числа наступного за звітним кварталом, Консультаційні послуги, що вказані в п. 1.1 даного Договору, вважаються такими, що не були надані.

Додатком 1 до договору про надання послуг встановлена форма звіту з приводу якої суд відзначає, що вона не містить розділів які б підтверджували прийняття звіту його погодження тощо.

Пунктом 4.3 договору № 1-28/08-13 про надання послуг передбачено, що сторони дійшли згоди, що цей Договір вважатиметься достроково розірваним у випадку внесення змін у основний договір, що призвели до зменшення вартості основного договору більш ніж на 400 000 гривень у рік (з ПДВ) або до збільшення обсягу/кількості послуг без відповідного збільшення вартості основного договору. В такому випадку датою розірвання цього Договору вважається дата, з якої зменшення вартості основного договору або збільшення обсягу/кількості послуг вступає в силу.

Якщо сума основного договору буде зменшена менш ніж на 400 000 гривень./рік (з ПДВ) - сума річної винагороди зменшується пропорційно. Пропорція вираховується наступним чином:

Нв=296000 * (1-Сз/400 000), де :

Нв-нова сума винагороди

Сз-сума, на яку зменшилася основна сума договору.

Додатковою угодою від 15.06.2015 р., № 7 до договору № 1060/30-01 від 11.03.2010 р. зменшено ціну по основному договору, підписаного між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «ОСГ Рекордз Менеджмент» № 1060/30-01 від 11.03.10 р. на 60 000,00 грн. щоквартально.

Судом встановлено, що на виконання вимог договору № 1-28/08-13 про надання послуг позивачу надсилалось систематично звіти від 03.07.2017 року, 02.10.2017 року, 03.01.2018 року, 03.04.2018 року, 02.07.2018 року, 02.10.2018 року, 03.01.2019 року, 04.04.2019 року, 01.07.2019 року, 01.10.2019 року, 02.01.2020 року та від 29.02.2020 року.

15.06.2021 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «ДІ Л ЕС ГРУП» був укладений договір про відступлення права вимоги боргу згідно умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги боргу нарахованого з 01.04.2017 р. по 29.02.2020 р., що належить первісному кредитору, і стає в цій частині кредитором за договором про надання послуг № 1-28/08-13.

Розмір нарахованої заборгованості за період з 01.04.2017 р. по 29.02.2020 р. складає 863 300,00 грн.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України у справі N 6-459цс17.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази оплати спірного договору про відступлення права вимоги боргу (цесії) від 15.06.2021 р. як і докази передання боргу як то акт прийому передачі.

Як вбачається із матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень, господарським судом м. Києва розглядалась справа N 910/14517/18 за позовом ТОВ «ДІ Л ЕС ГРУП» до ТОВ «ОСГ Рекордз Менеджмент» про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг № 1-28/08-13 від 01.01.2014 р. в сумі 296 000,00 грн., за період з 01.04.2016 р по 31.03.2017 р. Позов задоволено суму заборгованості стягнуто.

Предметом спірного договору про відступлення права вимоги боргу є заборгованість за період з 01.04.2017 по 29.02.2020 р., відносно якої рішення суду відсутнє.

Суд відзначає і таке, що додатковою угодою від 15.06.2015 р., № 7 до договору № 1060/30-01 від 11.03.2010 р. зменшено ціну по основному договору, підписаного між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «ОСГ Рекордз Менеджмент» № 1060/30-01 від 11.03.10 р. на 60 000,00 грн. щоквартально, що в свою чергу зумовлює застосування п. 4.3 договору № 1-28/08-13 про надання послуг в частині зміни ціни з 296 000 гривень за рік (74000 квартал) на 118400 гривень за рік (29 600 за квартал відповідно).

Суд, звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні докази надання послуг, оскільки сам по собі звіт не є беззаперечним доказом надання послуг він не містить підпису іншої сторони по договору, а навпаки систематично та послідовно заперечується нею категорично. Інших будь-яких доказів надання послуг стороною відповідачів не надано.

Суд, звертає увагу, що зі змісту договору про надання послуг № 1-28/08-13, як і звітах про його виконання відсутній перелік послуг, які фактично надавались на його виконання.

Підсумовуючи викладене, суд, констатує, що оскільки існує спір щодо розміру вимоги, передану за Договором вимогу не можна вважати дійсною, оскільки її розмір не підтверджений належним чином, а є абстрактним, визначений лише самим ОСОБА_1 , у зв`язку із чим суд приходить до висновку про недійсність вимоги, переданої за Договором про відступлення права вимоги боргу (цесії) від 15.06.2021 р.

Як зазначалося вище, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги.

Тобто, укладаючи договір про відступлення права вимоги боргу (цесії) від 15.06.2021р., всупереч положенням законодавства було передано недійсну вимогу.

Передання недійсної вимоги напряму порушує права позивача, оскільки в такому випадку новий кредитор буде вимагати виконання позивачем свого зобов`язання, котре в свою чергу, в даному випадку не підтверджене належним чином.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) боргу (цесії) від 15.06.2021 р.

Щодо доводів відповідачів суд відзначає таке, що вони стосуються дійсності спірних правовідносини по яким продано борг (право вимоги) є дійсними, реальними, виникли на підставі договору який є дійсними та оформленим належним чином. Усі послуги по яким передано право вимоги надавались реально та підтверджені належним чином документально.

Судом встановлено та перевірено недійсність вимоги яка передана по спірному договору про відступлення права вимоги боргу (цесії) від 15.06.2021 р.

Доводи в частині дійсності спірних правовідносини по яким продано борг (право вимоги) є дійсними, реальними, виникли на підставі договору який є дійсними та оформленим належним чином правового значення не мають, оскільки не є предметом розгляду даної справи, більш того позивач не ставить питання про їх відсутність, а так само не заперечує їх існування.

Щодо рішення суду, по провадженню (№ 756/10179/18), суд відзначає, що воно не стосується предмета спору, оскільки винесено відносно питання яке не є предметом розгляду даної справи, а встановлені обставини не впливають на правильність висновків суду та стосуються обставин, які не входять до предмету доказування у даній справі не становлять безпосереднього предмету спору. Так, зокрема предметом розгляду попередніх судових проваджень було укладеність та дійсність договору від 01.01.2014 р. № 1-28/08-13 про надання послуг, який хоч формально і є предметом дослідження в даній справі, однак межі його дослідження здійснюються судом виключно з огляду на предмет спору, а саме наявності заборгованості по ньому.

Щодо рішення суду, по провадженню (№910/14517/18) ),суд відзначає, що воно також не стосуються предмета спору, оскільки винесено відносно питання яке не становить безпосереднього предмету спору. Так, зокрема предметом розгляду вказаного судового провадження було стягнення заборгованості по договору від 01.01.2014 р. № 1-28/08-13 про надання послуг, в сумі 296 000,00 грн., за період з 01.04.2016 р по 31.03.2017 р. Предметом дослідження в даній справі є заборгованість за слідуючі періоди, а саме з 01.04.2017 по 29.02.2020 р. Вказане рішення суду не охоплює спірних періодів, а тому не береться судом до уваги.

Щодо інших аргументів або міркувань відповідачів, то вони не дають підстав для висновку про відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивача, а так само безпідставності заявлених позовних вимог, а тому не беруться судом до уваги.

Згідно із статями 80 і 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про наявність достатніх правових підстав та необхідність задоволення позовних вимог та визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги боргу (цесії) від 15.06.2021 р.

Інших належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду, учасниками надано не було.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 102-104, 113, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " ОСГ Рекордз Менеджмент " (місцезнаходження: вул. Ковпака, 8, м. Київ 01042; код ЄДРПОУ 1609006720) до ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ Л ЕС ГРУП» (місцезнаходження: м. Одеса 65012, вул. Гімназична, 21; код ЄДРПОУ 37170887), про визнання договору про відступлення права вимоги боргу (цесії) від 15.06.2021 р. недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір від 15.06.2021 р. про відступлення права вимоги боргу (цесії), укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ДІ Л ЕС ГРУП».

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ Л ЕС ГРУП» (місцезнаходження: м. Одеса 65012, вул. Гімназична, 21; код ЄДРПОУ 37170887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ОСГ Рекордз Менеджмент " (місцезнаходження: вул. Ковпака, 8, м. Київ 01042; код ЄДРПОУ 1609006720) витрати пов`язані з оплатою судового збору по 1135,00 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.М. Луценко