Ухвала

від 31.05.2022 по справі 712/3086/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/150/22 Справа № 712/3086/22 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_1 Категорія:ст.171 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючогоОСОБА_1 суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 секретаря за участю прокурора користувачів майна захисників ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2022 року про задоволення клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022255330000546 від 28.04.2022 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернулася до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням про арешт майна, в якому просила накласти арешт: на набуту в результаті вчинення кримінального проступку свіжо виловлену рибу; на заборонені знаряддя для вилову риби; дозволити реалізацію ПП «Флагман Фіш» свіжо виловленої риби.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2022 року клопотання про накладення арешту задоволено.

Накладено арешт на набуту в результаті вчинення кримінального проступку свіжо виловлену рибу: свіжо виловлену рибу загальною кількістю, а саме: судак 7 шт., сом 7 шт., короп 6 шт., карась 93 шт., лящ 68 шт.. сазан 4 шт., плітка 1 шт., вилучену в ході проведення огляду місця події від 28.04.2022 року, проведеного за адресою: в територіальних межах с. Червона Слобода, Черкаського району, заплав річки Дніпро, координати 49.3642122; 32.1811984.

Накладено арешт на заборонені знаряддя для вилову рибу, а саме: чотири месинові сітки довжиною близько 350 метрів, розмір вічко 70х70 мм., меси нову сітку довжиною близько 70 метрів, розмір вічко 75х75 мм., човен МКМ, ОЗК (заброди) та навісний двигун Парсун 6/9 кінських сил, вилучені в ході проведення огляду місця події від 28.04.2022 року та залишити для подальшого зберігання до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.

Дозволено реалізацію ПП «Флагман Фіш» свіжо виловленої риби загальною кількістю : судак 7 шт., сом 7 шт., короп 6 шт., карась 93 шт., лящ 68 шт.. сазан 4 шт., плітка 1 шт., вилучену під час вище вказаного огляду місця події.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_9 в інтересах користувачів тимчасово вилученого майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити ухвалу слідчого судді від 18.05.2022 року про арешт майна в частині накладення арешту на рухоме майно, човен МКМ, ОЗК (заброди) та двигун «Парсун» 6/9 кінських сил, та повернути законним користувачам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи та вимогамКПК Українияк і клопотання слідчого про арешт майна.

Вказує, що вказані координати 49.3642122; 32.1811984 в акті про отримання на зберігання та подальшої реалізації свіжо виловленої риби, яка вилучена стороною обвинувачення від 28 квітня 2022 року та клопотанні прокурора про накладення арешту на майно та надання дозволу на його реалізацію від 29 квітня 2022 року не відповідають публічній кадастровій карті України, щодо вказаного в документах місця події, а саме місця знаходження водойм.

Крім того, судом першої інстанції не враховано те, що підозра в даному кримінальному провадженні жодній особі не пред`явлено, майнову шкоду не визначено, цивільний позивач та цивільний відповідач відсутні, вартість тимчасово вилученого майна не встановлено.

Ч.1 та 2 ст. 249 КК України не передбачає спеціальної конфіскації майна, тобто рухоме майно у вигляді човна МКМ, ОЗК (забродів) та навісного двигуна Парсун 6/9 кінських сил можливо передати користувачам під відповідальне зберігання до прийняття законного рішення судом.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах користувачів тимчасово вилученого майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу в якій просили змінити ухвалу слідчого судді від 18.05.2022 року про арешт майна в частині накладення арешту на рухоме майно, човен МКМ, ОЗК (заброди) та двигун «Парсун» 6/9 кінських сил, та повернути законним користувачам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах користувачів тимчасово вилученого майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які підтримують апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з положеннями ч.1ст. 404Кримінального процесуального кодексу Українисуд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимогст. 370 цього Кодексусудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положенням Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно п. 9 ч. 1ст. 309КПКпід час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень, зокремаарешт майна.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

ЄСПЛ нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).Крім того, згідно п. 6 ч. 2ст. 242 КПК Українислідчий або прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Так, згідност. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя, прийшов до висновку, що клопотання відповідає вимогамст. 171 КПК Українита містить достатньо правових підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, виходячи з наступного.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від працівників поліції, про те, що 28.04.2022 року в адміністративних межах Черкаського району, села Червона Слобода, в заплаві річки Дніпро було виявлено невідомих осіб, які займалися незаконним виловом риби за допомогою месинових сіток.

В ході огляду місця події від 28.04.2022 року за адресою: в територіальних межах с. Червона Слобода, Черкаського району, заплав річки Дніпро, координати 49.3642122; 32.1811984 виявлено та вилучено свіжу рибу, а саме судак 7 шт., сом 7 шт., короп 6 шт., карась 93 шт., лящ 68 шт.. сазан 4 шт., плітка 1 шт.

Також в ході проведення огляду місця події виявлено та вилучено месинові сітки, човен МКМ, ОЗК (заброди) та навісний двигун Парсун 6/9 кінських сил.

Відповідно дост. 98 КПК Україниматеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під часкримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

28 квітня 2022 року вилучена риба, як така, що піддається швидкому псуванню, згідно акта про отримання на зберігання та подальшої реалізації свіжо виловленої риби, яка вилучена стороною обвинувачення здана ПП «Флагман Фіш».

Відповідно до ч.ч. 6,7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст.ст. 171-173 КПК України.

Згідно до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, ч. 2 ст. 170КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 2 ст. 173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1)правову підставу для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Задовольнивши клопотання про арешт майна слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурор довів достатність підстав вважати, що не застосування заборони на відчуження та розпорядження вищевказаним майном, може привести до подальшої передачі майна, а саме подальшого його продажу та відчуження.

Таким чином, дослідження та збереження даного майна, а саме месинових сіток, човна МКМ, ОЗК (заброди) має важливе значення для кримінального провадження, майно, на яке просив накласти арешт прокурор, відповідає критеріям, визначених у ст. 170 КПК України, оскільки прямо стосується предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні.

Як вбачається з ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог ст. ст.214,223 КПК Українипісля внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Згідно зіст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч. ч. 2, 4ст. 173 КПК Українитаст. 172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч. 5ст. 173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до порядку, передбаченого ст.174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст.171 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді єобґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційних скарг захисників, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 171, 392,404,405,407,418,419 КПК України, Апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_9 , який діяв в інтересах користувачів тимчасово вилученого майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргузахисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які діяли в інтересах користувачів тимчасово вилученого майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2022 року про задоволення клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022255330000546 від 28.04.2022 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3