Ухвала

від 31.05.2022 по справі 204/649/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/649/21

Провадження № 2/204/271/22

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мащук В.Ю.,

при секретарі Гринюк Л.В.,

за участю прокурора Калашникова Г.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,

за участю представника відповідача адвоката Абрамова Д.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро до Дніпровської міської ради , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору іпотеки та зобов`язання повернути земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває зазначена цивільна справа.

В судове засідання через канцелярію суду представником відповідача ОСОБА_3 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування поданого клопотання зазначено, що Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за результатами розгляду позовної заяви Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно експлуатаційного відділу м. Дніпро до Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_5 , постановлено ухвалу від 27.08.2019 року у справі № 200/18769/19, про повернення позовної заяви позивачеві відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України. Викладені в зазначеній ухвалі суду обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви військовому прокурору існувати не перестали, що є підставою для залишення даної позовної заяви без розгляду відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

В даному судовому засіданні представник відповідача адвокат Абрамов Д.В. підтримав подане клопотання, просив суд його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Абрамов Д.В. клопотання підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Калашников Г.О. заперечував проти задоволення клопотання в повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримала думку прокурора, заперечувала проти задоволення клопотання.

Представник Дніпровської міської ради Михайлюк Т.О. вирішення клопотання на розсуд суду.

Представник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро, Чернецька С.О., в судове засідання не з`явилися по час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, вивчивши подане клопотання, заслухавши думку учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (рішення ЄСПЛ від 01.04.2010 у справі «Корольов проти Росії» (no. 2), №5447/03, § 33; рішення ЄСПЛ від 15.01.2009 у справі «Менчинська проти Росії», № 42454/02, § 35).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституцій України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Аналіз п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики ЄСПЛ, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституцій України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.09.2018, у справі №697/2768/16-ц.

Крім того, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформованого у постанова від 26.05.2020, справа № 912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 77).

На підтвердження обґрунтування наявності підстав представництва прокурор навів підстави звернення з позовом до суду, зазначивши про них у позові, та надавши суду копії відповідних листів.

Так, відповідно до матеріалів прави встановлено, що Військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України на адресу Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпра направлено лист про необхідність представництва військовою прокуратурою інтересів держави в особі Міністерства Оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпра у формі звернення до суду з позовом, про що вказано у повідомленні від 12.01.2021 №5-2-29 ВИХ -21.

Таким чином, відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду з підстав зазначених у поданому клопотанні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257,260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Абрамова Д.В. про залишення позовної заяви прокурора без розгляду залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ю. Мащук