Рішення

від 30.05.2022 по справі 420/11587/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11587/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю АННЕЛЬ УКРАЇНА до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України, про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю АННЕЛЬ УКРАЇНА з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00200 від 29 березня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000051/2 від 29 березня 2021 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що 25.03.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA 500020/2021/010956 з метою митного оформлення товарів: 1.штучні квіти в розібраному стані та їх частини (пресовані квіти - головки, ніжки, серединки, тичинки) виготовлені кустарним способом за спрощеною технологією з вторинної поліпропіленової сировини низької якості та елементів металевого дроту, без латексного чи іншого захисного покриття, придатні для короткострокового використання; 2. мішки пакувальні, виготовлені з поліпропіленових стрічок із вторинної сировини низької якості, методом переплетення, не трикотажні, з закритим дном та відкритою горловиною, придатні для короткострокового використання, некомерційного призначення.

Позивач стверджує, що на виконання ст.49, ч.ч. 1, 2 ст.53 Митного кодексу України разом з митною декларацією товариством подані усі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, зокрема: Контракт №НТWН-1901 від 07.10.2019 року; Специфікація до контракту №2 від 27.07.2020 року; Пакувальний лист № РLHTWH-2001 від 01.08.2020 року; Рахунок-фактура НТWН-2001 від 01.08.2020 року; Коносамент № ZIMUSHH30391926 від 28.01.2021 року; Сертифікат про походження товару G217541517290002 від 25.02.2021 року; Розрахунок собівартості виготовлення продукції від 27.07.2020 року; Пакувальний лист № РLHTWH-2002 від 10.08.2020 року; Рахунок-фактура НТWН-2002 ВG від 10.08.2020 року; Митна декларація країни відправлення 530420210040101148 від 18.01.2021 року.

Проте, відповідач необґрунтовано, як на переконання позивача, витребував додаткові документи, посилаючись на недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості товару.

На вимогу митного органу позивачем надані додаткові документи: сертифікат страхування 10126003901231900143 від 28.01.2021 року.

Однак, 29.03.2021 року позивач отримав від відповідача в електронному вигляді картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500020/2021/00200 від 29.03.2021 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000051/2 від 29.03.2021 року

В рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем вказано, що подані документи містять розбіжності: «відсутність інформації щодо включення/не включення вартості пакування до ціни товарів», «відсутність інформації щодо документів, що містять відомості про вартість перевезення товарів», «відсутність страхового полісу».

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи його поясненнями та доказами в спростування розбіжностей, на які вказав відповідач.

Щодо відсутності інформації про вартість пакування, позивач вказав на те, відповідно до умов Контракту № HTWH -1901 від 07 жовтня 2019 року, укладеного між ТОВ «АННЕЛЬ УКРАЇНА» та Hengtong Wanhe International Trading Co, LTD (Beijing) № HTWH -1901 (далі - Контракт), товар поставлявся на умовах CIF порт Одеса та витрати на пакування товару були здійснені за рахунок продавця, а також є складовою вартості товару.

Щодо відсутності документів, що містять відомості про вартість перевезення, позивач зазначив, що поставка на умовах CIF Інкотермс («вартість, страхування, фрахт») передбачає обов`язок продавця оплатити фрахт та витрати, необхідні для доставки товару в порт призначення.

Також позивач посилався на те, що у коносаменті вказано про передплату фрахту в порту відправлення («FREIGHT PREPAYD»), а контрагентом додатково у листі від 18.05.2021 року підтверджено, що витрати на транспортування товару були здійснені за рахунок продавця. У вартість товару вже включена вартість перевезення, додаткові витрати Товариство не понесло.

Щодо відсутності страхового полісу, позивач вказує, що поставка на умовах CIF Інкотермс передбачає укладення продавцем договору (контракту) страхування, який покриває ризик покупця щодо втрати або пошкодження товару від пункту відвантаження до принаймні пункту призначення товару.

Згідно з п.2.4. Контракту № HTWH -1901 від 07.10.2019 року продавець страхує товар за контрактом на свій розсуд і за свій рахунок.

Позивач зауважив, що на запит митного органу ним було подано сертифікат страхування 10126003901231900143 від 28.01.2021 року.

Додатково контрагент у листі від 18.05.2021 року підтвердив, що витрати на страхування товару були здійснені за рахунок продавця.

З наведених підстав позивач стверджує про необґрунтованість зауважень митного органу, внаслідок яких прийнято оскаржене рішення про коригування митної вартості імпортованого товару.

Крім того, щодо застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості товарів позивач зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

На переконання позивача подані ним для митного оформлення імпортованого товару документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності не викликають сумнів у достовірності наданої інформації, відповідності обраного ним методу визначення митної вартості товарів. Попри все, Одеською митницею Держмитслужби прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, чим порушені права позивача.

Процесуальний рух справи

Ухвалою суду від 12 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи призначено проводити без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.

Крім того, в ухвалі від 12 липня 2021 року судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Однак, станом на 10 вересня 2021 року до суду не надійшов відзив на позовну заяву, а також перелік усіх документів, поданих до митного оформлення позивачем, зокрема тих, які надавались ТОВ АННЕЛЬ УКРАЇНА на усунення розбіжностей, виявлених при митному оформленні. Натомість, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що ним усунуто розбіжності, які були висунуті при митному оформленні.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування обставин справи та розгляду справи по суті, судом вирішено питання щодо переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 22 вересня 2021 року вирішено розгляд адміністративної справи №420/11587/21 продовжити за правилами загального позовного провадження.

Також ухвалою від 22 вересня 2021 року суд витребував від Одеської митниці Держмитслужби належним чином засвідчені копії усіх документів, поданих до митного оформлення за МД №UA500020/2021/010956 від 25 березня 2021 року, а також усіх інших матеріалів, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000051/2 від 29 березня 2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00200 від 29 березня 2021 року.

07 жовтня 2021 року відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

12 жовтня 2021 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву з додатками.

18 жовтня 2021 року позивачем подано відповідь відзив на позовну заяву.

21 жовтня 2021 року до суду надійшло клопотання Одеської митниці про заміну первісного відповідача Одеську митницю Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21а, м.Одеса, Одеська обл., 65078, ЄДРПОУ - 43333459) на правонаступника Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21а, м.Одеса, Одеська обл., 65078, ЄДРПОУ - 44005631).

Ухвалою суду від 01 листопада 2021 року частково задоволено клопотання представника Одеської митниці про заміну первісного відповідача. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а). Розгляд справи розпочатий спочатку.

Ухвалою суду від 13 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду по суті представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові, відповіді на відзив, письмових поясненнях та вступному слові підстав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Як зазначає відповідач у відзиві, до Одеської митниці Держмитслужби для здійснення митного оформлення товару декларантом ТОВ «АННЕЛЬ Україна» було подано митну декларацію № UA500020/2021/010956 від 25.03.2021. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем подані зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс) та інші товарно-супровідні документи, які зазначені у графі 44 МД.

Однак, як зазначає відповідач, у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а також вони не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до пп. "в" п. 2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 6.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.10.2019 № HTWH-1901 товар має бути упаковано. Згідно зазначених документів контракту та інвойсу товар постачається у пакуванні, проте у наданому до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у коносаменті від 28.01.2021 № ZIMUSHH30391926 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 3) Відповідно до наданих товаросупровідних документів поставка товару здійснюється відповідно до умов поставки CIF (Cost, Insurance and Freight), тобто страхування є частиною вартості товару та є відповідальністю продавця, у зв`язку з чим наявність страхового поліса є обов`язковим. Проте він відсутній.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Однак, як зазначає відповідач, на запит щодо надання додаткових документів декларантом не подано усіх додаткових документів.

Таким чином, як зазначає відповідач, декларантом не було підтверджено документально складові митної вартості, а також не спростовані раніше виявлені розбіжності.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією № UA500020/2021/010956 від 25.03.2021 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані всі витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України, стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У судове засідання, призначене на 02 лютого 2022 року сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином та своєчасно.

Від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлені наступні обставини та факти.

07 жовтня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ Україна» (Покупець) та компанією Hengtong Wanhle Internation Trading Co., LTD(Beijing) (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №HTWH-1901, за умовами якого продавець продає, а покупець купує штучні квіти у розібраному вигляді з синтетичних матеріалів, тканин рослинного походження, відходів целюлозної і легкої промисловості та запчастини до них, асортимент, кількість і ціни якого визначається згідно інвойсів, які є невід`ємною частиною даного контракту (а.с. 17-22).

Умови поставки: Продавець зобов`язується поставити товар морським контейнером на умовах СІF порт Odessa (пункт 2.1).

Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент передачі коносамента (пункт 2.3).

Продавець страхує товар на свій розсуд і за свій рахунок (пункт 2.4.).

Ціна товару: указується в Інвойсі (пункт 3.1.) та визначається на умовах СІF порт Odessa (пункт 3.2). Валюта платежу долар США (пункт 3.4).

Умови платежів: перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Покупець проводить попередню оплату за товар у розмірі 30 % від інвойсної вартості товару. Решта 70 % сплачується протягом 30 діб після отримання товару (пункт 4.1.).

Умови приймання товару: після відвантаження товару Продавець направляє Покупцю наступні відвантажувальні документи: - сертифікат походження 1 прим.; - інвойс / рахунок-фактура 3 прим.; - пакувальний лист 2 прим.; коносамент 3 оригінали + 1 копія (пункт 5.1).

Пакування та маркування: Пакування повинно забезпечувати повне збереження товару усіма видами транспорту з урахуванням перевантажень (пункт 6.1).

Згідно Специфікації №2 від 27 липня 2020 року до вказаного зовнішньоекономічного Контракту, позивачу поставлено партію товару: 1) «пластмасові квіти в розібраному стані і їх частини (ніжки, серединки, тичинки), виготовлені кустарним способом за спрощеною технологією з металевого дроту, вторинної поліпропіленової сировини низької якості без латексного чи іншого захисного покриття, придатні для короткострокового використання». Виробництво компанії Hengtong Wanhle Internation Trading Co., LTD(Beijing). Кількість: 17 650, 00 кг. Загальна вартість: 3971, 25 доларів США. 2) «ПП мішки, виготовлені з вторинної поліпропіленової сировини низької якості». Кількість: 170, 00 кг. Загальна вартість: 265, 71 доларів США.

Загальна вартість Специфікації: 4236, 96 доларів США (а.с. 23).

З метою митного оформлення постановленого товару, позивачем подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA500020/2021/010956 від 25 березня 2021 року, згідно якої митна вартість товару була визначена за ціною договору (а.с. 14-17).

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав до митного органу, окрім митної декларації:

Зовнішньоекономічний договір (контракт) № НТWН-1901 від 07 жовтня 2019 року;

Специфікація до контракту №2 від 27 липня 2020 року;

Пакувальний лист № РLHTWH-2001 від 01 серпня 2020 року;

Пакувальний лист № РLHTWH-2002 від 10 серпня 2020 року;

Рахунок-фактура НТWН-2001 від 01 серпня 2020 року;

Рахунок-фактура НТWН-2002 ВG від 10 серпня 2020 року;

Коносамент № ZIMUSHH30391926 від 28 січня 2021 року;

Навантажувальний документ №46 від 19 березня 2021 року;

Сертифікат про походження товару G217541517290002 від 25 лютого 2021 року;

Банківський платіжний документ № 3 від 07 вересня 2020 року;

Банківський платіжний документ № 4 від 16 березня 2021 року;

Розрахунок ціни (калькуляція) від 27 липня 2020 року;

Митна декларація країни відправлення №530420210040101148 від 18 січня 2021 року.

Проте, під час здійснення митного контролю, відповідач поставив під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом.

Підставою сумнівів правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом зазначено те, що подані у поданих документах містяться розбіжності та не містяться усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зокрема, наведено наступні розбіжності:

1) відповідно до пп. «в» п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 6.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.10.2019 № HTWH-1901 товар має бути упаковано. Згідно зазначених документів контракту та інвойсу товар постачається у пакуванні, проте у наданому до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) у коносаменті від 28.01.2021 року № ZIMUSHH30391926 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

3) відповідно до наданих товаросупровідних документів поставка товару здійснюється відповідно до умов поставки CIF (Cost, Insurance and Freight), тобто страхування є частиною вартості товару та є відповідальністю продавця, у зв`язку з чим наявність страхового поліса є обов`язковим. Проте він відсутній.

З огляду на вищевказані розбіжності, декларанту, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, було запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткові документи, а саме:

1) страховий поліс;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

29 березня 2021 року декларантом подано страховий поліс (а.с. 44).

29 березня 2021 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000051/2, відповідно до якого підставами прийняття вказаного рішення зазначено вищенаведені обставини стосовно розбіжностей у поданих документах та відсутністю усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (а.с. 65-66).

Також 29 березня 2021 року відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00200 (а.с. 63-64).

Рішенням Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2021/000051/2 від 29 березня 2021 року митну вартість, заявленого до митного оформлення товару, було скориговано та обрано резервний метод визначення митної вартості товару.

Щодо послідовності обрання методу визначення митної вартості товарів, в рішенні зазначено, що митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим. Враховуючи зазначене, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 3,45 дол. США/кг нетто (МД від 10.03.2021 № UA209140/2021/20776, 100130/2021/520610 від 14.02.2021), товару № 2 скориговано до рівня 2,55 дол. США/кг нетто (МД від 12.02.2021 № UA500500/2021/005838, 500150/2021/3421 від 25.03.2021).

Однак, позивач не погоджується із таким коригуванням митної вартості товару, яке, на його думку, призвело до безпідставної надмірної сплати ним митних платежів, з огляду на що звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Натомість, відповідач вважає обґрунтованим здійснене ним коригуванням митної вартості товару, внаслідок розбіжностей у документах, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, та неможливості застосування основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору).

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс, МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або, яка підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

При цьому, згідно вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення митного контролю, відповідач поставив під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості товару за основним методом ціною договору (контракту) - Зовнішньоекономічний контракт № НТWН-1901 від 07 жовтня 2019 року.

Судом встановлено, що підставою для висновків митного органу про недоведеність заявленої митної вартості товарів стали розбіжності у поданих документах.

З огляду на вищезазначені розбіжності, декларанту внесено вимогу щодо надання протягом 10 календарних днів додаткових документів, згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Декларант, надавши додаткові наявні у нього документи, вважав, що поданих ним документів достатньо для підтвердження митної вартості товару за основним методом ціною договору.

Що стосується витребування митним органом додаткових документів.

Як вже було зазначено, частина третя статті 53 Митного кодексу України передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд звертає увагу на положення частин 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом із цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач запропонував позивачу надати такі додаткові документи:

1) страховий поліс;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Як встановлено судом, на вимогу митного органу 29 березня 2021 року декларантом подано страховий поліс від 27 січня 2021 року №10126003901231900143, згідно якого Страхувальником вантажного перевезення за контрактом № НТWН-1901 від 07 жовтня 2019 року, коносамент № ZIMUSHH30391926, є компанія Hengtong Wanhle Internation Trading Co., LTD(Beijing) (Китай) (а.с. 43-46).

Проте, декларанту відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, - за ціною договору.

Проаналізувавши обґрунтованість сумнівів відповідача, відносно прийнятності заявленої декларантом ціни товару, суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

Як вже було зазначено, 07 жовтня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ Україна» (Покупець) та компанією Hengtong Wanhle Internation Trading Co., LTD(Beijing) (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №HTWH-1901, за умовами якого продавець продає, а покупець купує штучні квіти у розібраному вигляді з синтетичних матеріалів, тканин рослинного походження, відходів целюлозної і легкої промисловості та запчастини до них, асортимент, кількість і ціни якого визначається згідно інвойсів, які є невід`ємною частиною даного контракту (а.с. 17-22).

Умови поставки: Продавець зобов`язується поставити товар морським контейнером на умовах СІF порт Odessa (пункт 2.1).

Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент передачі коносамента (пункт 2.3).

Продавець страхує товар на свій розсуд і за свій рахунок (пункт 2.4.).

Ціна товару: указується в Інвойсі (пункт 3.1.) та визначається на умовах СІF порт Odessa (пункт 3.2). Валюта платежу долар США (пункт 3.4).

Умови платежів: перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Покупець проводить попередню оплату за товар у розмірі 30 % від інвойсної вартості товару. Решта 70 % сплачується протягом 30 діб після отримання товару (пункт 4.1.).

Умови приймання товару: після відвантаження товару Продавець направляє Покупцю наступні відвантажувальні документи: - сертифікат походження 1 прим.; - інвойс / рахунок-фактура 3 прим.; - пакувальний лист 2 прим.; коносамент 3 оригінали + 1 копія (пункт 5.1).

Пакування та маркування: Пакування повинно забезпечувати повне збереження товару усіма видами транспорту з урахуванням перевантажень (пункт 6.1).

Поставка товару заявленого позивачем до митного оформлення товару здійснювалась на підставі Специфікації №2 від 27 липня 2020 року до за контракту № НТWН-1901 від 07 жовтня 2019 року (а.с. 23).

Щодо зауваження відповідача про відсутність інформації щодо включення/не включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості упаковки або пакувальних матеріалів, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що питання упаковки та маркування товару врегульовані пунктом 6.1 Контракту № НТWН-1901 від 07 жовтня 2019 року (Пакування повинно забезпечувати повне збереження товару усіма видами транспорту з урахуванням перевантажень).

Відповідно до визначених у зовнішньоекономічному контракті умов поставки CIF, продавець зобов`язаний за власний рахунок здійснити пакування товару, за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки.

Тобто, у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які додатково включаються у митну вартість товару.

Окрім того, як вбачається з розрахунку собівартості виготовлення 1 кг продукції Калькуляція від 27 липня 2020 року, яка перебувала у розпорядженні митного органу, у собівартість товару штучні квіти включаються також витрати на пакування (а.с. 42).

Також у матеріалах справи наявний лист компанії Hengtong Wanhe International Trading Co, LTD (Beijing) від 18.05.2021 року, яким підтверджено, що витрати на пакування товару були здійснені за рахунок продавця та включались у ціну товару (а.с. 47).

Суд також звертає увагу на наступні обставини справи та норми митного законодавства України.

Відповідно до пп. в п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати, понесені покупцем вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої позивачем, зазначено ZZ00 (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Отже, умовами зовнішньоекономічного контракту та наявними у матеріалах справи товаросупровідними документами, які надавались до митного оформлення, підтверджуються доводи позивача про те, що товар надійшов позивачу у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.

Суд зазначає, що вказані товаросупровідні документи (зовнішньоекономічний контракт, інвойс та ін.) були надані відповідачу, відтак останній мав можливість встановити вищевказані обставини.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

Відтак, вказані зауваження відповідача спростовуються матеріалами справи.

Щодо наступного зауваження про відсутність документів, що містять відомості про вартість перевезення.

У рішенні про коригування відповідач зазначив, що у коносаменті від 28.01.2021 року № ZIMUSHH30391926 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Так, відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Тобто, надання транспортних (перевізні) документів вимагається тоді, коли за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Як вже було зазначено, товар поставлявся за базисом поставки СІF порт Odessa за правилами Інкотермс 2010 (п. 3.2 Контракту).

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця.

Отже, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов`язок сплати вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

У коносаменті № ZIMUSHH30391926 від 28 січня 2021 року вказано про передплату фрахту в порту відправлення («FREIGHT PREPAYD»).

Також у матеріалах справи наявний лист компанії Hengtong Wanhe International Trading Co, LTD (Beijing) від 18.05.2021 року, яким підтверджено, що витрати на транспортування товару були здійснені за рахунок продавця. Витрати на перевезення включались у ціну товару (а.с. 47).

На підставі викладеного, суд погоджується з доводами позивача ситового того, що коригування митної вартості заявленого позивачем товару з підстав не надання документів, що підтверджують вартість перевезення, є необґрунтованим, не відповідає п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України та умовам поставки, визначеними сторонами зовнішньоекономічного контракту.

Щодо зауваження митного органу про відсутність страхового полісу.

Стосовно вказаного зауваження суд звертає увагу на наступні обставини справи та норми митного законодавства України.

Відповідно до п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 7) витрати на страхування цих товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, на вимогу митного органу 29 березня 2021 року декларантом подано страховий поліс від 27 січня 2021 року №10126003901231900143, згідно якого Страхувальником вантажного перевезення за контрактом № НТWН-1901 від 07 жовтня 2019 року, коносамент № ZIMUSHH30391926 є компанія Hengtong Wanhle Internation Trading Co., LTD(Beijing) (Китай) (а.с. 43-46).

Водночас слід зауважити, що за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Отже, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Також, враховуючи те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, то в даному випадку ТОВ АННЕЛЬ УКРАЇНА не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту Одеса.

У листі компанії Hengtong Wanhe International Trading Co, LTD (Beijing) від 18.05.2021 року підтверджено, що витрати на страхування були здійснені за його рахунок та включались у ціну товару (а.с. 47).

Відтак, вказане зауваження відповідача спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, відповідачем не враховані погоджені сторонами зовнішньоекономічного контракту умови поставки товару та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що в ціну товару вже включені витрати на страхування.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висловлені відповідачем зауваження щодо розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення придбаного позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту товару, не спростовують визначення митної вартості за першим методом - ціною контракту.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд враховує, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою, розбіжностями у поданих документах для підтвердження заявленої митної вартості товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено тощо.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до положень чч. 6-7 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1, 2 статті 55 Кодексу визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом із цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст. 57 Митного кодексу.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 статті 57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав до митного органу, окрім митної декларації: Зовнішньоекономічний договір (контракт) № НТWН-1901 від 07 жовтня 2019 року; Специфікація до контракту №2 від 27 липня 2020 року; Пакувальний лист № РLHTWH-2001 від 01 серпня 2020 року; Пакувальний лист № РLHTWH-2002 від 10 серпня 2020 року; Рахунок-фактура НТWН-2001 від 01 серпня 2020 року; Рахунок-фактура НТWН-2002 ВG від 10 серпня 2020 року; Коносамент № ZIMUSHH30391926 від 28 січня 2021 року; Навантажувальний документ №46 від 19 березня 2021 року; Сертифікат про походження товару G217541517290002 від 25 лютого 2021 року; Банківський платіжний документ № 3 від 07 вересня 2020 року; Банківський платіжний документ № 4 від 16 березня 2021 року; Розрахунок ціни (калькуляція) від 27 липня 2020 року; Митна декларація країни відправлення №530420210040101148 від 18 січня 2021 року.

Надання позивачем усіх вищевказаних документів до митного оформлення, не заперечується сторонами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Спрацювання системи управління ризиками не може бути самостійною підставою для коригування митної вартості товару, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

У своїх сталих правових позиціях Верховний Суд з приводу спірних правовідносин наголошує, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом, тощо.

Однак, таких доказів не міститься в матеріалах даної справи.

Проте саме на підставі наявної інформації баз даних АСМО та ЄАІС Митним органом встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, а саме: по товару № 1 - 3,45 дол. США/кг нетто (МД від 10.03.2021 № UA209140/2021/20776, 100130/2021/520610 від 14.02.2021), ніж заявлено декларантом, по товару № 2 - 2,55 дол. США/кг нетто (МД від 12.02.2021 № UA500500/2021/005838, 500150/2021/3421 від 25.03.2021) ніж заявлено декларантом (1, 58 дол. США/кг).

Відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надані. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, судом встановлено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000051/2 від 29 березня 2021 року прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Одеською митницею безпідставно здійснено коригування, заявленої декларантом митної вартості товару та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00200 від 29 березня 2021 року.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Одеською митницею безпідставно здійснено коригування, заявленої декларантом митної вартості товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, проаналізувавши положення законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд вважає необхідним задовольнити адміністративний позов: визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00200 від 29 березня 2021 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000051/2 від 29 березня 2021 року.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача, оскільки судом не встановлено обставин, передбачених ч. 8 ст. 139 КАС України, щодо зловживання позивачем процесуальними правами або виникнення спору внаслідок неправильних дій позивача.

На підставі викладеного, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9700, 04 грн. (сплачено згідно платіжного доручення № 16 від 03 червня 2021 року про сплату судового збору у розмірі 2700, 00 грн. та платіжного доручення № 18 від 03 червня 2021 року про сплату судового збору у розмірі 7430, 04 грн.) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АННЕЛЬ УКРАЇНА до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України, про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00200 від 29 березня 2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000051/2 від 29 березня 2021 року.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ Україна» (код ЄДРПОУ 38643041; 65069, м. Одеса, вул. Дунаєвського, буд. 1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 700, 04 грн. (дев`ять тисяч сімсот гривень 04 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38643041; 65069, м. Одеса, вул. Дунаєвського, буд. 1).

Відповідач Одеська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а).

Суддя О.В. Глуханчук