ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/9398/21
27 травня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Шаблій Ю.П., представника ГУ ДПС - Мурованої І.Я., представника третьої особи - Тимчія В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Комунального підприємства Великоберезовицької селищної ради оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції "ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Великоберезовицька селищна рада про стягнення податкового боргу та зустрічний позов Комунального підприємства Великоберезовицької селищної ради оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції "ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2021 №00043050702, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області (далі в тексті судового рішення позивач, податковий орган, контролюючий орган, ГУ ДПС у Тернопільській області) 17.12.2021 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Комунального підприємства Великоберезовицької селищної ради оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції «Тернопільський» (далі в тексті судового рішення відповідач, платник податку, Комунальне підприємство), в якій просило ухвалити рішення про стягнення з рахунків у банках Комунального підприємства, що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить відповідачу кошти у розмірі податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 3 956 412 (три мільйони дев`ятсот п`ятдесят шість тисяч чотириста дванадцять) грн 34 копійки, з них 3 251 374 (три мільйони двісті п`ятдесят одна тисяча триста сімдесят чотири) грн 67 копійок (основний платіж), 525 506 (п`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот шість) грн 27 копій(штрафні санкції) та 179 531 (сто сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот тридцять одна) грн 40 копійок (пеня).
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 17.08.2021 №1162-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», з урахуванням наказів про внесення змін, податковим органом з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою, нарахування і сплати податків і зборів, дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України та у зв`язку із надходженням заяви Комунального підприємства щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, вирішено провести документальну позапланову перевірки КП ОРРСП «Тернопільський» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020. Перевірку проведено 18.08.2021 протягом п`яти робочих днів. За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.08.2021 №3848/19-00-07-02/35505656. пп.270.1.1 п.270.1 ст.270, пп.271.1.1 п.270.1 ст.270, п.286.1, п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено земельний податок у загальній сумі 3 251 374,67 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 1 843 289,60 грн, за 2020 рік в сумі 1 408 085,07 грн. На підставі акту від 27.08.2021, заступником начальника ГУ ДПС у Тернопільській області прийнято податкові повідомлення-рішення: від 14.09.2021 №00043050702, яким до Комунальному підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Земельний податок з юридичних осіб» на суму 3 776 200 (три мільйони сімсот сімдесят шість тисяч двісті) грн 94 копійки, в тому числі 3 251 374, 67 грн за податковим зобов`язанням, 524 826,27 грн за штрафними (фінансовими санкціями); від 14.09.2021 №00043040702, яким до Комунального підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем «Земельний податок з юридичних осіб» в сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн. Платник податків процедурою оскарження вказаних рішень контролюючого органу не скористався, тому останні набули статусу узгодженого, у грошове зобов`язання статусу податкового боргу. Після цього, податковим органом сформовано на надіслано на адресу Комунального підприємства податкову вимогу від 06.10.2021 №0029219-1302-1915. Комунальним підприємством податковий борг самостійно не погашався (а.с.1-4).
Не погодившись із позовними вимогами, Комунальним підприємством (далі за текстом вживатиметься позивач за зустрічним позовом) подано до Тернопільського окружного адміністративного суду зустрічний позов до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі за текстом вживатиметься відповідач за зустрічним позовом), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2021 №00043050702 прийняте заступником начальника Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області, яким Комунальному підприємству Великоберезовицької селищної ради оптово-роздрібний ринок «Тернопільський» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 3 776 200 (три мільйона сімсот сімдесят шість тисяч двісті) грн 94 копійки, в тому числі за податковим зобов`язанням 3 251 374 (три мільйона двісті п`ятдесят одна тисяча триста сімдесят чотири) грн 67 копійок та штрафними фінансовими санкціями 52 482 (п`ятдесят дві тисячі чотириста вісімдесят дві) грн 27 копійок (а.с.47-54).
Комунальне підприємством у зустрічній позовній заяві покликається на те, що позивач за зустрічним позовом, як суб`єкт господарювання комунальної форми власності, є платником земельного податку за ставкою не більше 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому, встановлення конкретного розміру ставки земельного податку належить до виключних повноважень органу місцевого самоврядування та здійснюється з дотриманням норм права, які описані вище. Рішеннями Петриківської селищної ради від 25.06.2018 №1214 (на 2019 рік) та від 08.07.2020 №1734 (на 2020 рік) не визначено ставки земельного податку для комунальних підприємств (суб`єктів господарювання комунальної форми власності). Відтак, у Комунального підприємства протягом 2019 та 2020 років не виникав обов`язок із сплати земельного податку за ставкою 5%, у зв`язку із не встановленням ставки земельного податку у такому розмірі, для окремої категорії платників податків, що передбачені статтею 274 Податкового кодексу України суб`єктів господарювання комунальної форми власності (комунальних підприємств). Контролюючий орган під час проведення перевірки на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про порушення позивачем пп.270.1.1 п.270.1 ст.270, пп.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.286.1 ст.286 ПК України.
Процесуальні дії (рішення) у справі.
Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено у справі судове засідання на 12:30 25.01.2022 (а.с.32,33).
25.01.2022 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заяву від Великоберезовицької селищної ради, в якій остання просить залучити її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Заява мотивована тим, що плата за землю, є місцевим податком, який зараховується до відповідного місцевого бюджету. Оскільки об`єктом оподаткування, є земельна ділянка, що знаходиться на території Великоберезовицької селищної ради, то земельний податок підлягав зарахуванню бюджету селищної ради (а.с.38).
25.01.2022 в судовому засіданні клопотання Великоберезовицької селищної ради (далі третя особа) про залучення до участі в розгляді справ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, задоволено. Розгляд справи відкладено до 10:00 25.02.2022, зобов`язано ГУ ДПС у Тернопільській області надіслати копію позовної заяви разом із переліком документів, які додаються до неї на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Великоберезовицькій селищній раді (вул. Степана Бандери, 26, смт. Велика Березовиця, Тернопільська обл., 47724, код ЄДРПОУ: 04393462) (а.с.45).
24.02.2022 Комунальним підприємством подано до суду зустрічну позовну заяву (а.с.47-93).
25.02.2022 від ГУ ДПС у Тернопільській області на електронну адресу суду надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.95).
Ухвалою суду від 25.02.2022 розгляд справи відкладено до 10:00 23.03.2022, у зв`язку із неявкою сторін у судове засідання (а.с.97).
Ухвалою суду від 28.02.2022 зустрічний позов Комунального підприємства залишено без руху, у зв`язку із несплатою судового збору. Встановлено позивачу за зустрічною позовною заявою строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви десять днів, з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом сплати судового збору в розмірі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн, у встановленому порядку (а.с.100-102).
23.03.2022 від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.103).
Ухвалою суду від 23.03.2022 розгляд справи відкладено до 12:00 20.04.2022, у зв`язку із неявкою сторін у судове засідання (а.с.105).
20.03.2022 від представника ГУ ДПС у Тернопільській області надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів надіслання третій особі копії позовної заяви (а.с.109).
31.03.2022 від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви, шляхом приєднання до матеріалів справи оригіналу квитанції про сплату судового збору на суму 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн (а.с.111, 112).
Ухвалою суду від 01.04.2022 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі 20.04.2022 о 12:00 (а.с.113-115).
20.04.2022 ГУ ДПС у Тернопільській області подано відзив на зустрічний позов. Відзив на позов мотивований тим, що спеціальною нормою пункту 274.2 статті 274 Податкового кодексу України, передбачено, що ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності). Таким чином, на думку представника податкового органу, максимальна ставка земельного податку для суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності за земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні та нормативну грошову оцінку яких проведено законодавчо не обмежена. Відтак, відсутні і її законодавчо визначені мінімальні значення (а.с.123-126).
20.04.2022 підготовче судове засідання відкладено до 14:30 17.05.2022 у зв`язку із неявкою представника Комунального підприємства, а також для подання відповіді на відзив. Встановлено строк для подання відповіді на відзив до 10.05.2022, а для заперечень та пояснень до 17.05.2022 (а.с.129).
21.04.2022 Великоберезовицької селищною радою, через відділ документального забезпечення суду, подано письмові пояснення щодо позовних вимог від 19.04.2022 №514, відповідно до яких третя особа погодилась з доводами Комунального підприємства, що рішеннями Петриківської сільської ради від 25 червня 2018 року №1214 та від 08 липня 2019 року №1734 не визначені всі необхідні елементи, що передбачені статтею 7 Податкового кодексу України, зокрема не визначено ставки земельного податку для комунальних та державних підприємств (а.с.134).
16.05.2022 Комунальним підприємством подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх відсутності (а.с.135).
17.05.2022 від представника ГУ ДПС у Тернопільській області надійшло клопотання про виклик для надання пояснень в якості свідка ОСОБА_1 , заступника начальника відділу боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, з метою спростування тверджень позивача за зустрічним позовом про безпідставність застосованої контролюючим органом ставки земельного податку, відповідно до акту перевірки від 27.08.2021 №3848/19-00-07-02/ НОМЕР_1 , на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення (а.с.136).
17.05.2022 закрито підготовче судове засідання. Призначено розгляд справи по суті на 27.05.2022 об 11:00. Задоволено клопотання представника ГУ ДПС у Тернопільській області про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_1 , заступника начальника відділу боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (а.с.138).
27.05.2022 відбувся розгляд справи по суті.
В судове засідання не з`явився представник Комунального підприємства, який попередньо подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи те, що представник Комунального підприємства скористався правом на висловлення своєї правової позиції у справі шляхом подання зустрічного позову, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, завчасно подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, думки представників позивача та третьої особи, які не заперечували стосовно проведення розгляду справи по суті за відсутності представника Комунального підприємства, суд ухвалив проводити розгляд справи по суті за відсутності представника Комунального підприємства.
В судовому засіданні представник ГУ ДПС у Тернопільській області (позивач за первісним позовом) первісний позов підтримала з мотивів наведених у заявах по суті. Щодо задоволення зустрічного позову заперечила покликаючись на аргументи наведені у заявах по суті.
Представник третьої особи щодо задоволення первісного позову заперечив з мотивів наведених у письмових поясненнях третьої особи. Зустрічний позов Комунального підприємства підтримав.
Допитаний свідок ОСОБА_1 суду показав, що на підставі направлень від 17.08.2021 №2521, від 18.08.2021 №2522 та від 25.08.2021 №2547 виданих ГУ ДПС у Тернопільській області, відповідно до наказів ГУ ДПС у Тернопільській області від 17.08.2021 №1162-п, 18.08.2021 №1166-п та від 25.08.2021 №1177-п проведене позапланова виїзна документальна перевірка Комунального підприємства Великоберезовицької селищної ради оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції «Тернопільський». Під час проведення перевірки встановлено, що відповідно до рішень Петриківської сільської ради №1214 від 25.06.2018 та №1734 від 08.07.2019 встановлена ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні суб`єктів господарювання з цільовим призначенням «для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції» в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Комунальним підприємством протягом 2019 та 2020 років не сплачувався земельний податком та не подавалась декларація з плати за землю за вказані періоди. У зв`язку із цим, за результатами податкової перевірки встановлено факти заниження платником податку плати за землю та не подання податкової декларації у вказаних податкових періодах.
Обставини встановлені судом.
Рішенням сесії Тернопільської районної ради від 04.04.2008 №202 створено Комунальне підприємство Тернопільської районної ради оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції «Тернопільський».
Директором комунального підприємства оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції «Тернопільський» відповідно до рішення від 04.04.2008 №203 «Про призначення комунального підприємства Тернопільської районної ради оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції «Тернопільський» призначено ОСОБА_2 .
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» відповідно до абзацу 7 пункту 71 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Розпорядження №724-р), визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Тернопільської області згідно із додатком.
Як вбачається із додатку до Розпорядження №724-р, с. Петриків Тернопільського району, увійшло до складу Великоберезовицької територіальної громади, з центром в смт. Велика Березовиця.
Після визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних, указане комунальне підприємство увійшло до територіальної юрисдикції Великоберезовицької селищної ради.
Відтак, оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції «Тернопільський» є комунальним підприємством Великоберезовицької селищної ради (код ЄДРПОУ 35505656, місцезнаходження: вул. Об`їздна, 12, с. Петриків, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.) (далі позивач, КП ОРРСП «Тернопільський»), який здійснює господарську діяльність згідно із КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна (основний).
Як вбачається із змісту копії Витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Гриник Ігор Богданович є директором КП ОРРСП «Тернопільський» станом на дату подання позовної заяви.
Комунальне підприємство на праві постійного користування, відповідно до розпорядження Тернопільської районної держадміністрації від 04.04.2011 №266 використовує земельну ділянку площею 10,8800 га, кадастровий номер: 6125286700:01:001:1961, за адресою: АДРЕСА_1 (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №297428, зареєстрований 16.05.2011 за №612520000241000007), цільове призначення земельної ділянки для розміщення оптових ринків сільськогосподарської продукції.
Рішенням тридцять другої сесії сьомого скликання Петриківської сільської ради від 25.06.2018 №1214 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2019 рік», серед іншого затверджено ставки земельного податку на 2019 рік (пункт 1) далі Рішення №1214) (а.с.68).
Додатком 1 до Рішення №1214 «Ставки земельного податку на 2019 рік, введені в дію з 01 січня 2019 р.», затверджено ставки земельного податку за земельні ділянки сільськогосподарського призначення (01)1 для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції (01.13)1, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) та право на які мають юридичні особи та фізичні особи, у розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, для кожної з указаних категорій осіб (а.с.69-71).
Рішенням сорок другої сесії сьомого скликання Петриківської сільської ради від 08.07.2019 №1734 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2020 рік», затверджено ставки земельного податку на 2020 рік (пункт 1) далі Рішення №1734) (а.с.73).
Додатком 1 до Рішення №1734 «Ставки земельного податку на 2020 рік, введені в дію з 01 січня 2020 р.» затверджено ставки земельного податку за земельні ділянки сільськогосподарського призначення (01) для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції (01.12), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) та право на які мають юридичні особи та фізичні особи, у розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, для кожної з указаних категорій осіб (а.с.74-76).
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 17.08.2021 №1162-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» (далі наказ №1162-п), з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою, нарахування і сплати податків і зборів, дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України та у зв`язку із надходженням заяви КП ОРРСП «Тернопільський» щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, вирішено: провести документальну позапланову перевірки КП ОРРСП «Тернопільський» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020; встановити термін перевірки з 18.08.2021 тривалістю 05 робочих днів.
Наказом ГУ ДПС у Тернопільській області від 18.08.2021 №1166-п (далі наказ №1166-п) внесено зміни до наказу №1162-п, в частині складу посадових осіб ГУ ДПС у Тернопільській області, які проводитимуть вказану перевірку.
18.08.2021 начальником відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Тернопільській області надіслано на адресу позивача запит за №246/19-00-07-02-15 про надання наступних документів: наказів на облікову політику; господарських договорів, укладених з контрагентами; фінансово-господарських документів, що підтверджують виконання робіт з надання послуг) за вчиненими правочинами накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, актів приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг); документи, що засвідчують проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші); реєстр суб`єктів господарювання, з якими перебували у господарських відносинах (в розрізі договорів); відомості щодо наявності (відсутності) заборгованості по проведених операціях з суб`єктами господарювання з якими перебували у господарських відносинах; оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку; документи та інформацію щодо права власності/користування земельними ділянками, об`єктами житлової/нежитлової нерухомості тощо.
Листом від 19.08.2021 Комунальне підприємство надало ГУ ДПС у Тернопільській області наступні документи: рішення сесії Тернопільської районної ради від 04.04.2008 №202 «Про створення КП Тернопільської районної ради ОРРСП «Тернопільський»; рішення сесії Тернопільської районної ради від 04.04.2008 №203 «Про призначення директора ПК Тернопільської районної ради ОРРСП «Тернопільський»; статут ПК Тернопільської районної ради ОРРСП «Тернопільський»; державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №297428; виписки з банку за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 та за період з 01.01.2020 по 31.12.2020.
Наказом ГУ ДПС у Тернопільській області від 25.08.2021 №1177-п «Про включення до складу робочої групи» (далі наказ №1177-п), включено до складу робочої групи з проведення перевірки КП Великоберезовицької селищної ради ОРРСП «Тернопільський» заступника начальника відділу боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Тернопільській області Книгницького Василя, з 25.08.2021.
За результатами перевірки складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки КП Великоберезовицької селищної ради ОРРСП «Тернопільський» від 27.08.2021 №3848/19-00-07-02/35505656 (далі акт від 27.08.2021) а.с.24-27).
Згідно із актом від 27.08.2021, проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем: пп.270.1.1 п.270.1 ст.270, пп.271.1.1 п.270.1 ст.270, п.286.1, п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено земельний податок у загальній сумі 3 251 374,67 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 1 843 289,60 грн, за 2020 рік в сумі 1 408 085,07 грн.
На підставі акту від 27.08.2021, заступником начальника ГУ ДПС у Тернопільській області прийнято податкові повідомлення-рішення: від 14.09.2021 №00043050702, яким до Комунальному підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Земельний податок з юридичних осіб» на суму 3 776 200 (три мільйони сімсот сімдесят шість тисяч двісті) грн 94 копійки, в тому числі 3 251 374, 67 грн за податковим зобов`язанням, 524 826,27 грн за штрафними (фінансовими санкціями); від 14.09.2021 №00043040702, яким до Комунального підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем «Земельний податок з юридичних осіб» в сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Після цього, податковим органом сформовано на надіслано на адресу Комунального підприємства податкову вимогу від 06.10.2021 №0029219-1302-1915.
ГУ ДПС у Тернопільській області, у зв`язку не сплатою Комунальних підприємством податкового боргу звернувся із даним позовом до суду.
Комунальне підприємство вважаючи винесене податкове повідомлення рішення від 14.09.2021 №00043050702 протиправним звернулось до суду із зустрічним позовом про скасування вказаного рішення контролюючого органу.
Зміст спірних правовідносин.
Спір стосується визначення обов`язкових елементів земельного податку, зокрема ставки земельного податку для комунальних підприємств.
Правове регулювання спірних правовідносин.
Частина друга статті 19 Конституції України, передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі в тексті судового рішення ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 ПК України).
Відповідно до пункту 4.1 статті 4 ПК України, податкове законодавство України ґрунтується, серед іншого, на таких принципах: загальності оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу (пп.4.1.1); презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп.4.1.4); єдиного підходу до встановлення податків і зборів визначення на законодавчому рівні усіх обов`язкових елементів податку (пп.4.1.11).
Як вбачається із пункту 4.3 статті 4 ПК України, податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов`язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.
Стаття 7 ПК України унормувала загальні засади встановлення податків і зборів, згідно з якою під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи (п.7.1): платники податку (пп.7.1.1); об`єкт оподаткування (пп.7.1.2); база оподаткування (пп.7.1.3); ставка податку (пп.7.1.4); порядок обчислення податку (пп.7.1.5); податковий період (пп.7.1.6); строк та порядок сплати податку (пп.7.1.7); строк та порядок подання звітності про обчислення і сплати податку (пп.7.1.8).
За змістом пунктів 7.2 та 7.3 статті 7 ПК України, під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Приписами пункт 8.1 статті 8 ПК України, визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори.
Пунктом 8.3 статті 8 ПК України, передбачено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
До місцевих податків належить податок на майно (пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України).
Пункт 10.3 ст.10 ПК України (в редакції, яка діяла станом 25.06.2018), визначав, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 №2628-VIII, внесені зміни до пункту 10.3 статті 10 ПК України та викладено у наступній редакції: «Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі».
Відповідно до пункту 10.4 статті 10 ПК України, установлення місцевих податків і зборів, не передбачених цим Кодексом забороняється.
Пункт 12.3 статті 12 ПК України (в редакції, що діяла станом на час прийняття рішень третьою особою), визначав, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Встановлення місцевих податків і зборів здійснюється у порядку визначеному цим Кодексом (пп.12.3.1 п.12.3 ст.12 ПК України).
При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп.12.3.2 ст.12 ПК України).
Відповідно до абзаців 1-2 підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 ПК України, копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.
Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Як вбачається із абзацу 3 підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 ПК України (абз.7 пп.12.3.3 п.12.3 ст.12 ПК України, в редакції, що діяла станом на 08.07.2019) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях.
Приписами підпунктів 12.3.4 та 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України (в редакції, яка діяла станом на час прийняття рішень третьою особою) унормовано, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Згідно із підпунктом 12.3.6 пункту 12.3 статті 12 ПК України (в редакції, що діяла станом на час прийняття рішень) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, затверджує форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків та зборів згідно з порядком, встановленим цим Кодексом, а у разі потреби надає методичні рекомендації щодо їх заповнення.
За змістом пункту 12.4 статті 12 ПК України (в редакції, яка діяла станом на час прийняття рішень третьою особою), до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів серед іншого належить: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом (пп.12.4.1); до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду (пп.12.4.3).
Як вбачається із пункту 12.5 статті 12 ПК України (в редакції, яка діяла станом на час прийняття рішень третьою особою), oфіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті. Платники місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов`язань можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Такі платники звільняються від відповідальності у разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та зборів. У такому разі до таких платників податку штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає.
Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України).
Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп.14.1.73 п. 14.1 ст.14 ПК України).
Землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (пп.14.1.76 п.14.1 ст.14 ПК України).
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Стаття 22 ПК України, визначає, що об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.
Згідно із статтею 23 ПК України, базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання. База оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо. У випадках, передбачених цим Кодексом, один об`єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків. У випадках, передбачених цим Кодексом, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об`єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.
Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування (ст.25 ПК України).
Статті 26-29 ПК України, передбачають, що базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом цього Кодексу (п.26.1 ст.26).
Граничною ставкою податку визнається максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком, встановлений цим Кодексом (п.27.1 ст.27).
Абсолютною (специфічною) є ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування (п.28.1 ст.28).
Відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування (п.28.1 ст.28).
Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів (п.29.1 ст.29).
Розділ ХІІ «Податок на майно» ПК України (в редакції, що діяла станом на момент прийняття рішень третьою особою), регламентує порядок сплати податку на майно.
За змістом підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 ПК України, плата за землю є складовою податку на майно.
Як вбачається із підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України землекористувачі є платниками податку на землю.
Приписами підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України унормовано, що земельні ділянки, які перебувають у власності та користуванні є об`єктом оподаткування земельним податком.
Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку встановленого цим розділом (пп.271.1.1. п.271.1 ст.271 ПК України).
Стаття 274 ПК України, визначає ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження).
Пункт 274.1 статті 274 ПК України (в редакції, яка діяла станом на 25.06.2018), визначала, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 №2628-VIII, серед іншого, внесені зміни до пункту 274.1 статті 274 ПК України.
Пункт 274.1 статті 274 ПК України (в редакції, що діяла станом на 08.07.2019), вказував що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до пункту 274.2 статті 274 ПК України ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Стаття 285 ПК України, передбачає, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1). Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) п.285.2).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (абз.1 п.286.1 ст.286 ПК України).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.286.2 ст.286 ПК України).
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.3 ст.286 ПК України).
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (абз.1 п.286.5 ст.286 ПК України).
Мотивована оцінка суду аргументів сторін.
Первісний та зустрічний позови пов`язані одним питанням, від з`ясування якого в рамках спірних правовідносин залежить вирішення спору по суті, - наявності в Комунального підприємства обов`язку нараховувати та сплачувати земельний податок за ставкою 5% у 2019 та 2020 роках.
Аргументи ГУ ДПС у Тернопільській області полягають в тому, що спеціальною нормою пункту 274.2 статті 274 ПК України, визначено, що ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності). Відтак, на думку контролюючого органу, максимальна ставка земельного податку для суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності за земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні і нормативну грошову оцінку яких проведено, законодавчо не обмежена. Поряд з цим, також відсутні її законодавчо визначені мінімальні значення.
Така позиція підтримувалась представником ГУ ДПС у Тернопільській області протягом розгляду справи по суті. Аналогічний правовий підхід дотримувався контролюючим органом під час проведення позапланової документальної перевірки платника податків.
Запропонований правовий підхід ГУ ДПС у Тернопільській області обґрунтовує наступними засобами доказування: рішеннями Петриківської сільської ради від 25.06.2018 №1214 та від 08.07.2019 №1734; актом від 27.08.2021; показами свідка Василя Книгницького, який брав участь в проведенні позапланової документальної перевірки платника податків та підпис якого містить в акті від 27.08.2021 (усі засоби доказування деталізовані в описовій частині цього рішення).
Аргументи Комунального підприємства полягають в тому, що рішеннями Петриківської сільської ради від 25.06.2018 №1214 та від 08.07.2019 №1734 не визначена ставка земельного податку для комунальних підприємств до яких відноситься платник податку. Тож у Комунального підприємства відсутній обов`язок обчислювати та сплачувати земельний податок за ставкою 5% протягом податкових періодів 2019 та 2020 років. З огляду на це, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.
В якості засобів доказування, з яких вбачаються такі обставини Комунальне підприємство називає: рішеннями Петриківської сільської ради від 25.06.2018 №1214 та від 08.07.2019 №1734; актом від 27.08.2021. Однак з оцінки аналогічних засобів доказування Комунальне підприємство вбачає інші обставини.
Поза межами спору, який виник між сторонами знаходиться податкове повідомлення-рішення від 14.09.2021 №00043040702, яким до Комунального підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем «Земельний податок з юридичних осіб» в сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн (несвоєчасне подання декларації із земельного податку), позаяк правомірність останнього Комунальним підприємством не оспорюється.
Отож, надаючи оцінку таким аргументам сторін суд зазначає наступне.
Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) (ст. 274 ПК України).
Згідно пунктом 274.1 статті 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до пунктом 274.2 статті 274 ПК України ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Отже, із пунктів 274.1, 274.2 статті 274, пункту 274.1 статті 274 ПК України вбачається, що органи місцевого самоврядування встановлюють ставки земельного податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), але при цьому, розмір таких ставок не може перевищувати граничні розміри, визначені статтею 274 ПК України.
Правовий підхід запропонований законодавцем у пункті 274.1 статті 274 ПК України, який визначає ставку податку лінгвістичною конструкцією «не 3 відсотків», говорить про те, що гранична ставка для суб`єктів господарювання державної та комунальної власності не може перевищувати 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є об`єктом оподаткування.
Таким чином, статті 274 ПК України регулює питання ставки земельного податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). При цьому, за загальним правилом, передбаченим пунктом 274.1 статті 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки. Пунктом 274.2 статті 274 ПК України для окремих землекористувачів передбачено виняток із загального правила та можливість встановлення ставки податку у більшому розмірі, при цьому, максимальний розмір ставки податку (не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки) встановлений за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання, за винятком суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності, на яких приписи пункту 274.2 статті 274 ПК України щодо можливості встановлення ставки у більшому розмірі, ніж визначеному пунктом 274.1 статті 274 ПК України, не поширюються.
Для правильного розуміння статті 274 ПК України суд зазначає, що вказана норма диференціює ставки земельного податку в залежності від правового статусу платника податку.
Безспірним в межах даних правовідносин, є те, що Комунальне підприємство Великоберезовицької селищної ради оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції «Тернопільський» належить за своїм правовим статусом до комунальних підприємств. Більше цього, в такому статусі платник податку перебував, як на час створення (а.с.60-67), так і на час прийняття Петриківською сільською радою рішень від 25.06.2018 №1214 та від 08.07.2019 №1734, а також - на час проведення документальної позапланової перевірки (а.с.24-27). Станом на час ухвалення судового рішення правовий статус платника податку не змінився. Ця обставина не оспорюється ГУ ДПС у Тернопільській області.
Із приписів підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпункту 269.1.1.1 підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПК України, абзацу 3 частини другої статті 81 Цивільного кодексу України вбачається, що платниками земельного податку є землекористувачі до яких, серед інших, відносяться юридичні особи публічного права, які створені розпорядчим актом органу місцевого самоврядування.
Позивач за зустрічним позовом, є комунальним підприємством, який створений розпорядчим актом Тернопільської районної ради (рішення сесії Тернопільської районної ради від 04.04.2008 №202). Вказана обставина є такою, що не оспорюється.
Як вбачається із додатку до Розпорядження №724-р, с. Петриків Тернопільського району, увійшло до складу Великоберезовицької територіальної громади, з центром в смт. Велика Березовиця.
Після визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних, указане комунальне підприємство увійшло до територіальної юрисдикції Великоберезовицької селищної ради.
Відтак, оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції «Тернопільський» є комунальним підприємством Великоберезовицької селищної ради (код ЄДРПОУ 35505656, місцезнаходження: вул. Об`їздна, 12, с. Петриків, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.), який здійснює господарську діяльність згідно із КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна (основний).
Отже, позивач за зустрічним позовом, як суб`єкт господарювання комунальної форми власності, є платником земельного податку за ставкою не більше 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому, встановлення конкретного розміру ставки земельного податку належить до виключних повноважень органу місцевого самоврядування та здійснюється з дотриманням норм права, які описані вище.
Рішеннями від 25.06.2018 №1214 (на 2019 рік) та від 08.07.2020 №1734 (на 2020 рік) не визначено ставки земельного податку для комунальних підприємств (суб`єктів господарювання комунальної форми власності). При цьому, з такими твердженням погодився представник третьої особи.
Висновки суду.
Під час проведення перевірки контролюючий орган дійшов вірного висновку про те, що рішеннями від 25.06.2018 №1214 (на 2019 рік) та від 08.07.2020 №1734 (на 2020 рік) визначено ставку земельного податку в розмірі 5% за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання з цільовим призначенням «для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції».
Вірним, є покликання контролюючого органу під проведення перевірки на положення статті 274 ПК України. Разом з тим, контролюючий орган не звернув уваги на правовий статус суб`єкта стосовно якого здійснюється документальна позапланова перевірка.
Перебування платника податків у правовому статусі «комунального підприємства» виключає можливість поширення на нього норми пункту 274.2 статті 274 ПК України. В такому разі застосуванню підлягають положення пункту 274.1 статті 274 ПК України. Іншими словами, статус комунального підприємства виключає можливість застосуванню до останнього ставки податку більше 3%.
Аналіз рішень органу місцевого самоврядування свідчить про те, що земельного податок для платника податку «Комунальні підприємства» не визначався.
Це означає, що контролюючий орган дійшов помилкових висновків в акті перевірки про заниження ставки земельного податку, що призвело до прийняття за її наслідками протиправного податкового повідомлення-рішення від 14.09.2021 №00043050702, яке підлягає скасуванню.
Однак, не встановлення ставки земельного податку для комунальних підприємств, не свідчить про можливість не виконання платником податків податкового обов`язку із подання податкової декларації з плати за землю за 2019 та 2020 роки.
Тому, висновок контролюючого органу про порушення платником податку пункту 49.2 статті 49, пункту 286.2 статті 286 ПК України є вірним, а податкове повідомлення-рішення від 14.09.2021 №00043040702, є законним та обґрунтованим рішенням суб`єкта владних повноважень, що відповідає критеріям частини другої статті 2 КАС України.
Окремо суд звертає увага на позицію представника ГУ ДПС у Тернопільській області про те, що максимальна ставка земельного податку для суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності за земельні ділянки які перебувають у постійному користуванні і нормативну грошову оцінку яких проведено, законодавчому не обмежена, а також відсутні законодавчо визначені мінімальні значення.
Така позиція прямо суперечать аналізованим вище нормам статті 274 ПК України. Більше того, така позиція вносить не визначеність у податкові відносини, в частині справляння земельного податку. Понад це, така позиція суперечить обов`язкам посадових осіб контролюючих органів (статті 21 ПК України) та засадам податкового законодавства (стаття 4 ПК України).
Суд звертає увагу, що податковий орган повинен діяти завжди обґрунтовано та виключно на підставі законів і Конституції України. Це пов`язано з тим, що до нього прикута особлива увага суб`єктів податкових правовідносин, довіра зі сторони платників податків, які повинні послуговуватись позицією та правовими орієнтирами податкового органу, який користується особливою довірою в суспільства, позаяк виконує одну з найважливіших функцій в державному механізмі фіскальну. Інше, створюватиме протиріччя в податковій політиці, зокрема під час визначення ставок податків суб`єктами до відання яких належать такі повноваження.
У зв`язку із наведеним суд дійшов висновку про те, що позовні вимог ГУ ДПС України в Тернопільській області необхідно задовольнити частково. Стягнути з рахунків у банках Комунального підприємства, що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належать Комунальному підприємству податковий борг в сумі 680 грн за несвоєчасне подання декларації із земельного податку за 2019 та 2020 роки.
Зустрічний позов необхідно задовольнити в повному обсязі.
Вирішення питання про судові витрати.
Вирішуючи спір між сторонами суд вирішує питання про розподіл судових витрат (ч.1 ст.143 КАС).
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
На підставі частини першої статті 139 КАС України, необхідно стягнути з ГУ ДПС у Тернопільській області в користь Комунального підприємства понесені судові витрати у вигляді судового збору сплаченого за подання зустрічного позову в сумі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до Комунального підприємства Великоберезовицької селищної ради оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції "ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ" задовольнити частково.
2. Стягнути з рахунків у банках Комунального підприємства Великоберезовицької селищної ради оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції "ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ", що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить підприємству податковий борг в сумі 680 грн за несвоєчасне подання декларації із земельного податку за 2019 та 2020 роки.
3. В задоволенні решти вимог Головного управління ДПС у Тернопільській області до Комунального підприємства Великоберезовицької селищної ради оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції "ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ" про стягнення 3 955 732 грн 34 коп - відморвити.
4. Зустрічний позов Комунального підприємства Великоберезовицької селищної ради оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції "ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2021 №00043050702, -задовільнити.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Тернопільській області від 14.09.2021 №00043050702.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь Комунального підприємства Великоберезовицької селищної ради оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції "ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ" понесені судові витрати у вигляді судового збору сплаченого за подання зустрічного позову в сумі 24 810 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 01 червня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);
відповідач:
- Комунальне підприємство Великоберезовицької селищної ради оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції "ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Об`їздна, 12,с. Петриків,Тернопільський район, Тернопільська область,47720 код ЄДРПОУ/РНОКПП 35505656);
третя особа:
- Великоберезовицька селищна рада (місцезнаходження/місце проживання: вул. С. Бандери, 26,смт. Велика Березовиця,Тернопільський район, Тернопільська область,47724 код ЄДРПОУ/РНОКПП 04393462) .
Головуючий суддяОсташ А.В.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104576860 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Осташ Андрій Васильович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Осташ Андрій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні