ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
24 травня 2022 року м. Дніпросправа № 160/20293/21Суддя І інстанції Горбалінський В.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Ясенової Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Замкової А.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
АТ «НФЗ» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000/259/0701 від 20.08.2021 року, за яким Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2021 року в сумі 1 643 557,00 грн., прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платника податків на підставі висновку акту перевірки №563/32-00-07-01-03-27/00186520 від 19.07.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо не встановлення факту реальності господарських операцій із зазначеними в акті перевірки контрагентами, враховуючи той факт що податковим органом не було взято до уваги наявність усіх первинних документів що підтверджують реальність вказаних операцій. Крім того позивач не може нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платника податків подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує на нереальність господарських операцій , що зафіксовані у акті перевірки. Вказує, що по контрагентам, зазначеним у акті перевірки було встановлено багатоступеневий ланцюг формування податкового кредиту, до складу якого входять контрагенти, які здійснювали незаконну діяльність та проводили неіснуючі операції з продажу товарів (робіт, послуг), з метою незаконного формування податкового кредиту та витрат, заниження своїх податкових зобов`язань з податку на додану вартість і податку на прибуток, а також недостовірність даних, відображених у паперових носіях за формою первинних документів, які було надано АТ «НЗФ» до перевірки, обмін документами при відсутності факту здійснення господарської операції по ланцюгу придбання-постачання товарно-матеріальних цінностей між вищезазначеними контрагентами.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу АТ «НЗФ» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник АТ «НФЗ» просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом на підставі направлень від 23.06.2021 №225/32-00-07-01-03-25, №226/32-00-07-01-03-25, виданих та наказу від 18.06.2021 року за №217 на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за №2755-VI (зі змінами та доповненнями) уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ "НЗФ" з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн., по декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 (вх. №9130701914 від 19.05.2021) з урахуванням уточнюючих розрахунків.
19.07.2021 року за результатами перевірки складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 563/32-00-07-01-03-27/00186520, яким встановленні такі порушення АТ «НЗФ»:
- п. 187.1 cm. 187 Податкового кодексу України та пп. 3 п. 3, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. за №21 (із змінами та доповненнями) занижено обсяг постачання по операціям з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою за квітень 2021 на суму 339 328 558 грн.;
- п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» не складено та не зареєстровано у законодавчо встановлений термін та/або складено з порушенням строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначені обов`язкових реквізитів податкової накладної із зазначенням невірного обов`язкового реквізиту (дати складання податкової накладної) в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкові накладні по операціям з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою на суму - 1 433 373 434 грн.;
- пп. «а» п.198.1, абз.1-3 п.198.2, абз.1,2 п.198.3 ст.198, п.200.1, абз. в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу, внаслідок чого підприємством завищено від`ємне значення згідно поданої декларації з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків за квітень 2021, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 1 643 557 грн.
Висновків про допущені порушення позивачем норм податкового законодавства контролюючий орган виходив з того, що з проведеного податкового аналізу фінансово-господарської діяльності контрагентів-постачальників товарно-матеріальних цінностей суб`єктів господарської діяльності по ланцюгу постачання вищевказаних СГД даних податкової звітності неможливо встановити наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів необхідних для ведення господарської діяльності, також недостатність трудових ресурсів для виробництва ТМЦ по ланцюгу постачання та надання послуг, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення даними суб`єктами господарювання, задекларованих фінансово-господарських взаємовідносин в податкових деклараціях з ПДВ з контрагентами ТОВ «МІАПРОМ», ТОВ «КАПІТАЛ СТРОЙ ІНВЕСТ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОНГУР», ТОВ «ПЕРША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ», ТОВ «НІКОМАКСІБУД» та ПРАТ «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ» з подальшою реалізацією на кінцевого покупця/споживача АТ «НЗФ»
На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000/259/0701 від 20.08.2021 року, яким АТ «НЗФ» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1 643 557,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.
З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період позивач мав господарські операції з ТОВ «МІАПРОМ», ТОВ «КАПІТАЛ СТРОЙ ІНВЕСТ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОНГУР», ТОВ «ПЕРША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ», ТОВ «НІКОМАКСІБУД» та ПРАТ «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ».
Між АТ «Нікопольський завод феросплавів» та ТОВ «МІАПРОМ» (код ЄДРПОУ 40193511) був укладений договір постачання № 1805590 від 06.09.2018 року.
Згідно з умовами договору ТОВ «МІАПРОМ», як постачальник, взяло на себе зобов`язання передати у власність AT НЗФ товар згідно специфікації (додатку) до договору, а AT НЗФ, як покупець, зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до умов договору № 1805590 від 06.09.2018 року, AT «НЗФ» придбало у ТОВ «МІАПРОМ» матеріал вуглецевмісний на суму 725 322,46 грн., з урахуванням ПДВ.
На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надано: Договір постачання №1805590 від 06.09.2018; Рахунок-фактура №СФ-0000102 від 19.09.2018; Видаткова накладна №РН-0000075 від 25.09.2018; Товарно-транспортна накладна №925 від 25.09.2018; Паспорт якості від 25.09.2018; Видаткова накладна №РН-0000074 від 25.09.2018; Товарно-транспортна накладна №0925/3 від 25.09.2018; Паспорт якості від 25.09.2018; Видаткова накладна №РН-0000076 від 25.09.2018; Товарно-транспортна накладна №0925/1 від 25.09.2018; Паспорт якості б/н від 25.09.2018; Видаткова накладна №РН-0000077 від 26.09.2018; Товарно-транспортна накладна №0926/2 від 26.09.2018; Паспорт якості б/н від 26.09.2018; Видаткова накладна №РН-0000078 від 26.09.2018; Товарно-транспортна накладна №0926/3 від 26.09.2018; Паспорт якості б/н від 26.09.2018; Видаткова накладна №РН-0000079 від 26.09.2018; Товарно-транспортна накладна №0926/4 від 26.09.2018; Паспорт якості б/н від 26.09.2018; Видаткова накладна №РН-0000080 від 26.09.2018; Товарно-транспортна накладна №0926/1 від 26.09.2018; Паспорт якості б/н від 26.09.2018; Видаткова накладна №РН-0000081 від 27.09.2018; Товарно-транспортна накладна №0927/1 від 27.09.2018; Паспорт якості б/н від 27.09.2018; Видаткова накладна №РН-0000082 від 27.09.2018; Товарно-транспортна накладна №0927/2 від 27.09.2018; Паспорт якості б/н від 27.09.2018; Видаткова накладна №РН-0000083 від 27.09.2018; Товарно-транспортна накладна №0927/3 від 27.09.2018; Паспорт якості б/н від 27.09.2018; Видаткова накладна №РН-0000085 від 28.09.2018; Товарно-транспортна накладна №0928/1 від 28.09.2018; Паспорт якості б/н від 28.09.2018; Видаткова накладна №РН-0000086 від 28.09.2018; Товарно-транспортна накладна №0928/2 від 28.09.2018; Паспорт якості б/н від 28.09.2018; Видаткова накладна №РН-0000087 від 28.09.2018; Товарно-транспортна накладна №0928/3 від 28.09.2018; Паспорт якості б/н від 28.09.2018; Платіжне доручення №227420 від 21.09.2018; Платіжне доручення №227922 від 10.10.2018; Податкова накладна №6 від 21.09.2018; Податкова накладна №8 від 26.09.2018; Податкова накладна №9 від 26.09.2018; Податкова накладна №10 від 27.09.2018; Податкова накладна №11 від 27.09.2018; Податкова накладна №12 від 27.09.2018; Податкова накладна №14 від 28.09.2018; Податкова накладна №15 від 28.09.2018; Податкова накладна №15 від 28.09.2018.
Між АТ «Нікопольський завод феросплавів» та ТОВ «КАПІТАЛ СТРОЙ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41380025) було укладено договір підряду № 1903626 від 03.07.2019 року.
Згідно з умовами договору ТОВ «КАПІТАЛ СТРОЙ ІНВЕСТ», як підрядник, взяло на себе зобов`язання виконати за рахунок замовника AT НЗФ роботи із заміни дорожнього покриття на площі та дорозі, від центральної прохідної до повороту, який веде до ЗЦ, а AT НЗФ, як замовник, зобов`язалося прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку і на умовах, передбачених договором.
На виконання умов договору AT «НЗФ» оплатило виконані ТОВ «КАПІТАЛ СТРОЙ ІНВЕСТ» роботи за період фінансово-господарських взаємовідносин: жовтень 2019 року, листопад 2019 року та грудень 2019 року у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок даного контрагента-постачальника.
На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: Договір підряду №1903626 від 03.07.2019; Додаткова угода до договору підряду №1/1906520 від 11.11.2019; Акт приймання виконаних будівельних робіт з додатками №2 від 02.11.2019; Акт приймання виконаних будівельних робіт з додатками №3 від 09.11.2019; Акт приймання виконаних будівельних робіт з додатками №4 від 14.11.2019; Акт приймання виконаних будівельних робіт з додатками №5 від 17.12.2019; Платіжне доручення №238855 від 24.10.2019; Платіжне доручення №241197 від 28.01.2020; Платіжне доручення №241275 від 29.01.2020; Платіжне доручення №243001 від 27.03.2020; Податкова накладна №79 від 24.10.2019; Податкова накладна №108 від 02.11.2019; Податкова накладна №89 від 09.11.2019; Податкова накладна №93 від 14.11.2019; Податкова накладна №146 від 17.12.2019.
Між АТ «Нікопольський завод феросплавів» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОНГУР» (код ЄДРПОУ 42153491) було укладено договір поставки № 1903455 від 25.06.2019 року.
Згідно з умовами договору ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОНТУР» як постачальник взяло на себе зобов`язання передати у власність AT НЗФ товар згідно специфікації (додатку) до договору, а AT НЗФ, як покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до умов договору № 1903455 від 25.06.2019 року AT НЗФ придбало у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОНГУР»» кран ЕДК-80/3 «ТAKRAF» в комплекті з електрогрейфером і електромагнітною шайбою.
ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ КОНТУР» здійснило поставку товару відповідно до умов договору залізничним транспортом, що підтверджується відповідною залізничною накладною, та передало товар АТ НЗФ відповідно до складеного сторонами акту приймання-передачі товару.
На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: Договір поставки №1903455 від 25.06.2019; Рахунок-фактура №27 від 10.12.2019; Видаткова накладна №27 від 10.12.2019; Залізнична накладна №47212725 від 27.12.2019; Платіжне доручення №6846 від 28.11.2019; Податкова накладна №1 від 10.12.2019.
Між АТ «Нікопольський завод феросплавів» та ТОВ «ПЕРША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 34824159) були укладені наступні договори:
- договір підряду № 1905077 від 03.09.2019 року;
- договір підряду № 1903764 від 09.07.2019 року;
Згідно з умовами договорів ТОВ «ПЕРША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» як підрядник взяло на себе зобов`язання виконати за рахунок замовника AT НЗФ роботи з капітального та поточного ремонту залізничних колій та стрілочних переводів та інш., а AT НЗФ, як замовник зобов`язалося прийняти виконані роботи та сплатити їх в порядку і на умовах, передбачених договором.
Так, відповідно до умов договорів № 1903764 від 09.07.2019 року та № 1905077 від 03.09.2019 року ТОВ «ПЕРША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» виконало на замовлення AT НЗФ роботи із заміни дорожнього покриття.
На виконання умов договору AT НЗФ оплатило виконані ТОВ «ПЕРША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» роботи за період фінансово-господарських взаємовідносин: лютий, квітень та червень 2020 року у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок даного контрагента-постачальника.
На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надано: Договір підряду №1903764 від 09.07.2019; Договір підряду №1905077 від 03.09.2019; Рахунок №22 від 03.02.2020; Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 03.02.2020; Рахунок №37 від 02.04.2020; Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 01.04.2020; Рахунок№38 від 02.04.2020; Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 01.04.2020; Рахунок №39 від 02.04.2020; Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 від 01.04.2020; Рахунок №53 від 18.06.2020; Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 30.06.2020; Рахунок №51 від 16.06.2020; Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 30.06.2020; Платіжне доручення №243247 від 30.04.2020; Платіжне доручення №244468 від 18.06.2020; Платіжне доручення №244446 від 18.06.2020; Платіжне доручення №252531 від 13.05.2021; Платіжне доручення №252523 від 14.04.2021; Податкова накладна №19 від 03.02.2020; Податкова накладна №38 від 01.04.2020; Податкова накладна №40 від 01.04.2020; Податкова накладна №39 від 01.04.2020; Податкова накладна №50 від 30.06.2020; Податкова накладна №51 від 30.06.2020.
Між АТ «Нікопольський завод феросплавів» та ТОВ «НІКОМАКСІБУД» (код ЄДРПОУ 42707210) було укладено наступні договори:
- договору підряду №1906296 від 29.10.2020 року;
- договору підряду №1904773 від 22.08.2019 року;
- договору підряду №1903070 від 30.05.2019 року.
Згідно з умовами договорів ТОВ «НІКОМАКСІБУД», як підрядник, взяло на себе зобов`язання виконати за рахунок замовника AT НЗФ роботи з відновлення м`яких покрівель об`єктів AT НЗФ, заміни стінових огороджень та інш., на об`єктах основних фондів замовника та інш., а AT НЗФ, як замовник, зобов`язалося прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку і на умовах, передбачених договорами.
Так, відповідно до умов договорів №1906296 від 29.10.2020 року, №1904773 від 22.08.2019 року та №1903070 від 30.05.2019 року ТОВ «НІКОМАКСІБУД» виконало на замовлення AT НЗФ роботи із відновлення м`яких покрівель об`єктів AT НЗФ, заміни стінових огороджень, облаштування майданчиків та інш.
На виконання умов договору AT «НЗФ» частково оплатило виконані ТОВ «НІКОМАКСІБУД» роботи за період фінансово-господарських взаємовідносин: травень, червень та липень 2020 року у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок даного контрагента-постачальника.
На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надано: Договір підряду №1903070 від 30.05.2019; Додаткова угода до договору підряду №1903070 за №2/2000072 від 30.12.2019; Додаткова угода до договору підряду №1903071 за №3/2001474 від 09.01.2020; Договір підряду №1904773 від 22.08.2019; Додаткова угода до договору підряду №1904773 за №1/2000786 від 30.12.2019; Додаткова угода до договору підряду №1904773 за №2/2001470 від 24.02.2020; Договір підряду №1906296 від 29.10.2019; Рахунок 1 від 04.05.2020; Акт приймання виконання будівельних робіт з додатками №1 від 04.05.2020; Рахунок 2 від 04.05.2020; Акт приймання виконання будівельних робіт з додатками №2 від 04.05.2020; Рахунок 4 від 04.05.2020; Акт приймання виконання будівельних робіт з додатками №4 від 04.05.2020; Рахунок 5 від 04.05.2020; Акт приймання виконання будівельних робіт з додатками №5 від 04.05.2020; Рахунок 6 від 01.06.2020; Акт приймання виконання будівельних робіт з додатками №1 від 01.06.2020; Рахунок 8 від 31.07.2020; Акт приймання виконання будівельних робіт з додатками №1 від 31.07.2020; Рахунок 7 від 27.07.2020; Акт приймання виконання будівельних робіт з додатками №6 від 27.07.2020; Платіжне доручення №245497 від 07.07.2020; Платіжне доручення №245498 від 08.07.2020; Платіжне доручення №244706 від 30.06.2020; Платіжне доручення №244705 від 30.06.2020; Заява про залік однорідних зустрічних вимог №4 від 30.06.2020; Заява про залік однорідних зустрічних вимог №1 від 08.07.2020; Податкова накладна №1 від 04.05.2020; Податкова накладна №2 від 04.05.2020; Податкова накладна №3 від 04.05.2020; Податкова накладна №4 від 04.05.2020; Податкова накладна №6 від 01.06.2020; Податкова накладна №8 від 31.07.2020; Податкова накладна №7 від 27.07.2020.
Між АТ «Нікопольський завод феросплавів» та ПРАТ «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00278818) було укладно договір поставки №2005489 від 08.12.2020 року.
Згідно з умовами договору ПРАТ «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ», як постачальник, взяло на себе зобов`язання передати у власність AT НЗФ товар згідно специфікації (додатку) до договору, а AT НЗФ, як покупець, зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених договором.
Так, відповідно до умов договору № 2005489 від 08.12.2020 року AT НЗФ придбало у ПрАТ «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ» вапняк.
AT НЗФ провело оплату за поставлений ПрАТ «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ» товар згідно Договору № 2005489 від 08.12.2020 року в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок контрагента-постачальника.
На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: Договір поставки №2005489 від 08.12.2020; Рахунок-фактура №ИЦ-0004928 від 27.01.2021; Видаткова накладна №ИЦ-0005540 від 27.01.2021; Акт приймання-передачі товару б/н від 10.02.2021; Прибутковий ордер №2687028 від 13.02.2021; Залізнична накладна №40013948 від 28.01.2021; Рахунок-фактура №ИЦ-0004929 від 17.02.2021; Видаткова накладна №ИЦ-0005542 від 17.02.2021; Акт приймання-передачі товару б/н від 22.02.2021; Прибутковий ордер №2692738 від 28.02.2021; Залізнична накладна №40666919 від 17.02.2021; Рахунок-фактура №ИЦ-0004930 від 18.02.2021; Видаткова накладна №ИЦ-0005541 від 18.02.2021; Акт приймання-передачі товару б/н від 23.02.2021; Прибутковий ордер №2692734 від 28.02.2021; Залізнична накладна №40701443 від 18.02.2021; Рахунок-фактура №ИЦ-0004931 від 19.02.2021; Видаткова накладна №ИЦ-0005543 від 19.02.2021; Акт приймання-передачі товару б/н від 25.02.2021; Прибутковий ордер №2692742 від 28.02.2021; Залізнична накладна №40715716 від 19.02.2021; Платіжне доручення №251517 від 04.03.2021; Податкова накладна №164 від 27.01.2021; Податкова накладна №113 від 17.02.2021; Податкова накладна №114 від 18.02.2021; Податкова накладна №115 від 19.02.2021.
Усі первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Задовольняючи позов суд першої інстанцій дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність порушень позивачем податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується первинними документами, а тому відсутні законні підстави для визначення йому податкових зобов`язань. Допущені контрагентами порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо них та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією суду першої інстанцій, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регламентуються положеннями ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.
Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Визначення господарської діяльності відображене в п 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Так, підпунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.2 статті 42 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.
Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних по господарськими операціями, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування АТ «НЗФ» відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагентів послуг та товарів на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту.
Вказані первинні документи відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству, роботи та послуги придбавались з метою їх подальшого використання у господарській діяльності позивача.
Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.
Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.
Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, від`ємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування.
Реальність господарських операцій по вказаним у акті перевірці контрагентам підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунковими документами.
Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Судом першої інстанції були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також реальне виконання сторонами, укладених правочинів.
Поруч з цим, в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів та актів щодо неможливості проведення їх зустрічних звірок, а не з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, правильним є висновок суду першої інстанції, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.
Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, товарів, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).
При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.
Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів.
Судом першої інстанції з`ясовано характер та зміст спірних операцій позивача з його контрагентами при виконанні договорів укладених з останніми, зроблено вмотивований висновок про відповідність первинних документів вимогам чинного податкового законодавства, а також про те, що відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановлено наявність зв`язку між фактом придбання товарів, послуг та робіт з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів, послуг та робіт у господарській діяльності.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 26 травня 2022 року.
Головуючий - суддяД.В. Чепурнов
суддяС.В. Сафронова
суддяТ.І. Ясенова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104577509 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чепурнов Д.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні