Постанова

від 31.05.2022 по справі 420/5550/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 420/5550/19

адміністративне провадження № К/9901/19480/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство інформаційної безпеки «Юго-Запад» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (прийняте в складі: головуючого судді Бутенка А.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Єщенка О.В., суддів Димерлія О.О., Танасогло Т.М.)

У С Т А Н О В И В:

РУХ СПРАВИ

І. Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство інформаційної безпеки «Юго-Запад» (далі - позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, податковий орган, ГУ ДПС), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11.09.2019 року №000055/05-10, №000056/05-10.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариства зазначило, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток є необґрунтованими і безпідставними. Позивач провадить свою підприємницьку діяльність із повним дотриманням правил податкового законодавства та бухгалтерського обліку. Всі операції, які були предметом дослідження, оформлені належними договорами, видатковими накладними, актами наданих послуг (робіт), товарно-транспортними накладними, розрахунковими документами тощо, за якими вбачається зміст операцій, їх обсяги, вартість та використання в межах господарської діяльності суб`єктів господарювання. Однак, під час перевірки відповідачем не надано належної оцінки специфіки господарської діяльності позивача, необґрунтовано не враховано первинні, бухгалтерські і розрахункові документи, а висновки перевірки ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу щодо неможливості виконання цих операцій та їх нереальності. Зазначені обставини свідчать про те, збільшення зобов`язань згідно оскаржуваних рішень є неправомірним, необґрунтованим, що є безумовною підставою для задоволення адміністративного позову та скасування рішень суб`єкта владних повноважень.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року позовні вимоги задоволено.

3.1. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11.09.2019 року №000055/05-10, №000056/05-10. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій визнали, що господарські операції позивача із його контрагентами є реальними, підтверджуються належним чином оформленими бухгалтерськими та первинними документами позивача.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. 06 серпня 2020 року податковий орган не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №420/5550/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №420/5550/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

5.2. Так, відповідач зазначає, що під час перевірки було встановлено взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 , який є штатним працівником ТОВ АІБ «Юго-Запад» та надає послуги платнику податків щодо виконанню робіт з встановленням обладнання на підприємствах, перевезенню ТМЦ та обслуговуванню техніки підприємства.

5.3. ГУ ДПС наголошує на відсутність реального здійснення господарських відносин з підприємцем ОСОБА_1 , з урахуванням часу, місця знаходження, обсягу матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт послуг. Разом з цим, встановлено нереальність операцій з постачання товарів / послуг, які не вироблялись / надавались в обсязі зазначеному у складених документів, та/або неможливості їх реального постачання у зв`язку з відсутністю або недостатністю у постачальника необхідного управлінського й технічного персоналу, виробничих активів і матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва, зберігання й транспортування товарів, надання послуг, що підтверджується зібраною відповідно до статті 72 КАС податковою інформацією яка згідно статті 83 КАС є підставою для висновків під час проведення перевірки.

З урахуванням викладеного, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася, а не та, зміст якої лише був відображений на первинних документах. Такі господарські операції спрямовані лише на формування платником витрат та податкового кредиту у зв`язку з відображенням її змісту у первинних документах.

5.4. Податковий орган указує на те, що операції з ТОВ «ПАРАОН», ТОВ «Джентал Трейд», ТОВ «ДАРІОН ПРО», ТОВ «АМЕЙ», ТОВ «МАСМЕД», ТОВ «УКРЕКСПОТРЕЙД» не підтверджуються реальним виконанням цих операцій з урахуванням часу виконання, місця проведення операцій, трудових ресурсів, майна, економічно необхідних для виконання робіт, надання послуг, постачання товарів. При цьому, надані на перевірку первинні і розрахункові документи не спростовували сумніви податкового органу щодо нереальності цих операцій та їх здійснення поза межами податкового законодавства.

5.5. Головне управління ДПС в Одеській області ставить під сумнів господарські операції взаємовідносини ТОВ АІБ «ЮГО-ЗАПАД» з вищевказаними постачальниками, оскільки, господарська діяльність яких має ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою, наявність в штаті тільки керівних посад, відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо, невідповідність номенклатури реалізованих та придбаних товарів (робіт, послуг), відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальний цінностей.?

5.6. Отже на переконання податкового органу первинні документи щодо придбання виконання робіт ТОВ АІБ «ЮГО- ЗАПАД» від контрагентів, які стали підставою для оприбуткування ТМЦ робіт та послуг на баланс платника податків не підтверджується зібраною та опрацьованою податковою та іншою інформацією, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними уповноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання ТМЦ робіт, послуг, а тому їх оприбутковування та формування податкового кредиту по взаємовідносинам із зазначеними вище підприємствами, є безпідставними для відображення в бухгалтерському та податковому обліку..

6. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржувані судові рішення.

7. 04 вересня 2020 року справа №420/5550/19 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

8. Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі направлень від 23.07.2019 року №4685/14-09, №4686/14-09, №4687/14-09, №4688/14-09, №1689/14-09, №4690/14-09, 4692/14-09, №4691/14-09 виданих Головним управління ДФС в Одеській юласті відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на II квартал 2019 року, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.07.2019 року №5454 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ АІБ «ЮГО-ЗАПАД» код ЄДРПОУ 20981885» була проведена планова виїзна документальна перевірка платника податків з питань дотримання вимог юдаткового, валютного законодавства з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне врахування за період 01.01.2017 по 31.12.2018 року.

9. Указана перевірка проводилась з 23.07.2019 року по 12.08.2019 року.

10. На підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 02.08.2019 року №6156 «Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ АІБ «ЮГО ЗАПАД» перевірка була продовжена з 06.08.2019 року по 12.08.2019 року.

11. За результатами даної перевірки було складено Акт від 16.08.2019 року №000456/15-32-14- 09/20981885 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ АГЕНСТВА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ «ЮГО-ЗАПАД» (код за ЄДРПОУ 20981885), (номер телефону 7776611, адреса електронної пошти vugo-zapad@optima.com.иа) податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 роки.» з встановленими наступними порушеннями:

1) п.44.1 ст.44, ч. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 384 184,00 грн„ у тому числі:

за травень 2017 року на 61 436 грн.;

за червень 2017 року на 50 581 грн.;

за липень 2017 року на 145 179 грн.;

за серпень 2017 року на 1227 грн.;

за вересень 2017 року на 20 400 грн.;

за грудень 2017 року на 431 775 грн.;

за березень 2018 року на 25 680 грн.;

за квітень 2018 року на 33 460 грн.;

за травень 2018 року на 59 600 грн.;

за червень 2018 року на 218 965 грн.;

за вересень 2018 року на 84 850 грн.;

за жовтень 2018 року на 56 936 грн.;

за листопад 2018 року на 57 288 грн.;

за грудень 2018 року на 136 807.

2). п.44.1, 44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 1 477 495 грн.. у тому числі за 2017 рік на суму 774 352 грн., за 2018 рік на суму 703 143 грн.

12. ТОВ АІБ «ЮГО - ЗАПАД» подало до Головного управління ДФС в Одеській області заперечення до Акту перевірки від 16.08.2019 року №000456/15-32-14-09/20981885 (вихідний №044 від 29.08.2019 року) у якому просило визнати вищевказаний Акт неправомірним та скасувати його.

13. Головним управлінням ДПС в Одеській області розглянуто Заперечення та листом від 09.09.2019 року №409/10/15-32-05-10-06 «Про результати розгляду заперечень» надано відповідь з викладеними аргументами щодо правомірності зазначеного в Акті перевірки та повідомлено, що висновки Акту від 16.08.2019 року № №000456/15-32-14-09/20981885 є правомірними та такими, що залишаються без змін.

14. На підставі викладеного та з урахуванням усіх обставин, ГУ ДПС прийняло та надіслало на адресу платника податків оскаржувані податкові - повідомлення рішення, а саме:

- від 11.09.2019 року №000055/05-10 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 2 216 243,00 грн., з яких за податковим зобов`язання^ - 1 477 495,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 738 748, 00 грн.

- від 11.09.2019 року №000056/05-10 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2 076 276,00 грн., з яких за податковим зобов`язанням 1 384 187,00 грн., за штрафними фінансовими (фінансовими) санкціями - 692 092, 00 грн.

15. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.09.2019 року №000055/05-10, №000056/05-10, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

V. Позиція Верховного Суду

16. Спірним питання у цій справі правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «ПАРАОН», ТОВ «Джентал Трейд», ТОВ «ДАРІОН ПРО», ТОВ «АМЕЙ», ТОВ «МАСМЕД», ТОВ «УКРЕКСПОТРЕЙД».

17. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

19. Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

20. За приписами п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

21. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

22. Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

23. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198ПК).

24. Згідно абз. 1 та 2 п. 201.10 статті 201 указаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

25. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

26. Тобто, з фактом реєстрації контрагентом (продавцем товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

27. За приписами п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

28. За п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затв. наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р. (із змінами та доповненнями), запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

29. Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затв. наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000р. (із змінами та доповненнями), зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

30. Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затв. наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р. (із змінами та доповненнями) визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

31. Відповідно до п.3 розділу ІІІ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затв. наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013р. (із змінами та доповненнями), фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

32. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

33. Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

34. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).

35. Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

36. За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

37. Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

38. За статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

39. Перевіряючи реальність господарських операцій позивача з наведеними вище контрагентами на підставі допустимих і належних доказів та правомірність формування витрат за цими операціями, Суд зазначає наступне.

40. Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що між ТОВ АІБ «ЮГО-ЗАПАД» та СПД - фізичною особою ОСОБА_2 , який є штатним працівником товариства та займає посаду головного інженера, були укладенні наступні договори:

- №01/2007 від 01.01.2017 та №01/2018 від 01.01.2018 щодо технічного обслуговування офісної техніки. Додаток №1 зазначених договорів містить перелік офісної техніки. Фактично роботи виконувались в позаробочий час та займали не більше 10 годин на місяць;

- №05/2017 від 27.11.2017 щодо монтажних робіт по оснащенню охоронного периметру військової частини НОМЕР_1 комплексом технічних засобів охорони за адресою: Кіровоградська обл., Знаменівський р-н, с. Богданівка, №06/2017 від 04.12.2017 щодо монтажних робіт по оснащенню охоронного периметру військової частини НОМЕР_1 комплексом технічних засобів охорони за адресою: АДРЕСА_1 від 06.08.2018 щодо монтажних робіт по оснащенню охоронного периметру військової частини НОМЕР_1 комплексом технічних засобів охорони, №08/18-С від 05.10.2018 щодо монтажних робіт з системи охоронного периметру та відео контролю ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» (Київська область, м. Обухів).

41. Також, судом встановлено, що на протязі 2017 та 2018 років СПД - фізичною особою ОСОБА_2 на власному транспорті (автомобіль ВАЗ 2106 держ. номер НОМЕР_2 ) Позивачу були наданні послуги з перевезення, що підтверджується відповідними актами, рахунками та сметами витрат. У 2017 році вартість перевезення склала 43 896,56 грн., у 2018 році - 83 621,49 грн.

42. Суд зазначає, що до функціональних обов`язків ОСОБА_2 , як головного інженеру не входять обов`язки щодо ремонту офісної техніки, поставки товарів та матеріалів, а також монтажні роботи. Більш того, робочий час головного інженера з 09 до 18 години (обідня перерва 13-14), також законодавством не заборонено СПД ОСОБА_2 у вільний час виконувати додаткові функції як суб`єкту підприємницької діяльності.

43. Також, необхідно зазначити, що хибним є посилання на приписи п.п. 14.1.226 Податкового Кодексу України, оскільки ОСОБА_2 зареєстрований та здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець, а не самозайнята особа.

44. Глава 6 ПК України передбачає окремий порядок взяття на облік різних категорії платників податків. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більше ніж чотирьох фізичних осіб. Враховуючі зазначене самозайнята особа повинна мати додаткові професійні навички.

45. Також судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що розрахунки по кожній операції здійснювались виключно у безготівковій формі, перевезення товарів здійснювалось ОСОБА_2 на власному транспорті, що відображено у товарно-транспортних накладних за певним маршрутом.

46. Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 11.09.2019 року №000056/05-10, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 2 076 2 76,00 грн., в тому числі 1 384 184,00 грн. за податковим зобов`язанням та 692 092 грн. за штрафами (фінансовими) санкціями, Суд зазначає наступне.

47. По взаємовідносинам Позивача з ТОВ «ПАРАОН».

48. Як вбачається із Акту перевірки, Відповідач посилається на відсутність доказів щодо фактичного отримання товарів на суму ПДВ у розмірі 43440,00.

49. Суд зазначає, що висновки Відповідача ґрунтуються на даних архіву електронної звітності ТОВ «ПАРАОН» яке сформувало податковий кредит, що складається з придбання будівельних матеріалів, сантехнічних виробів, інструментів, канцелярських товарів, іграшок, запчастин, проектних, монтажних робіт та інше.

50. Проте, як зазначено безпосередньо в самому акті перевірки ТОВ АІБ «ЮГО-ЗАПАД» придбало у ТОВ «ПАРАОН» запчастини на підставі договорів постачання від 15.01.2018 №15 та від 18.04.2018 №16 (а.с. 182-185 т. 1).

51. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивачем було придбано наступні товари: сповіщувач двохпозиційний радіохвильовий лінійний, зона виявлення 5-50м; плата передавальна НПП ГЛЕР, плата приймальна НПП ГЛЕР, плата управління 04.02.105-02 ІЗМ.01, плата регулювання прийома юкс 004.01.505.

52. На підтвердження зазначеного, в матеріалах справи наявні ТТН, Рахунки-фактури, видаткові накладні (а.с. 186-191 т. 1).

53. По взаємовідносинам Позивача з ТОВ «Джентал Трейд».

54. Як убачається із Акту перевірки, Відповідач посилається на відсутність доказів щодо фактичного отримання товарів на суму ПДВ у розмірі 217223,00.

55. Суд зазначає, що висновки Відповідача також ґрунтуються на даних архіву електронної звітності ТОВ «Джентал Трейд» на існуючи ознаки ризикового ведення господарської діяльності ТОВ «ДЖЕНТАЛ ТРЕЙД», а саме: наявність «розірвання» наступного ланцюга постачання товарів.

56. Проте, як зазначено безпосередньо в самому акті перевірки ТОВ АІБ «ЮГО-ЗАПАД» придбало у ТОВ «Джентал Трейд» запчастини на підставі договорів постачання від 14.06.2017 №14/06, від 16.06.2017 №16/06, від 19.06.2017 №19/06, від 29.06.2017 №29/06, від 17.07.2017 №17/07, від 19.07.2017 №19/07, від 18.07.2017 № 18/07, від 10.07.2017 №10/07, від 11.07 2017 №11/07, від 26.09.2017 №26/09 (а.с. 192-211 т. 1).

57. Крім того, Позивачем було придбано наступні товари: двозоновий вібраційний сповіщувач БОС-Тополь, вібродатчик ВД-2, однопозаційний радіо променевий датчик ЗЕБРА-60 Ш, блок живлення SKAT-24-2,0-DIN, електронна прохідна з планками «антипаніка» КТ02.3, сповіщувач Рельєф, плата передавальна НПП ГЛЕР, плата регулювання прийома юкс 004.01.505, сповіщувач охоронний всепогодний комбінований вуличний, джерело живлення 24В, 0,7 А, плата передавальна НПП ГЛЕР вібро клас 2, плата приймальна НПП ГЛЕР вібро клас 2, плата управління 04.02.105-02 ІЗМ.01 вібро клас 2, плата регулювання прийома юкс 004.01.505 вібро клас 2, вібродатчик ВД-2, однопозиційний радіо променевий датчик ЗЕБРА-60 ПІ, сповіщувач двохпозиційний радіохвильовий лінійний, зона виявлення 300м, з частотними літерами.

58. На підтвердження зазначеного, в матеріалах справи наявні ТТН, Рахунки-фактури, видаткові накладні (а.с. 212-231 т. 1).

59. По взаємовідносинам Позивача з ТОВ «ДАРІОН ПРО».

60. Як вбачається із Акту перевірки, Відповідач посилається на відсутність доказів щодо фактичного отримання товарів на суму ПДВ у розмірі 23700,00.

61. Суд зазначає, що висновки Відповідача також ґрунтуються на даних архіву електронної звітності ТОВ «ДАРІОН ПРО.

62. Однак, як зазначено в самому акті перевірки ТОВ АІБ «ЮГО-ЗАПАД» придбало у ТОВ «ДАРІОН ПРО» запчастини на підставі договору постачання від 14.06.2018 №14.06 сповіщувач двозонний, вібраційний ТОПОЛЬ (а.с. 232-233 т. 1).

63. На підтвердження зазначеного, в матеріалах справи наявні ТТН, Рахунок-фактура, видаткова накладна (а.с. 234-235 т. 1).

65. По взаємовідносинам Позивача з ТОВ «АМЕЙ».

66. Як убачається із Акту перевірки, Відповідач посилається на відсутність доказів щодо фактичного отримання товарів на суму ПДВ у розмірі 813397,00 грн.

67. Суд зазначає, що висновки Відповідача також ґрунтуються на даних архіву електронної звітності ТОВ «АМЕЙ».

68. Проте, як зазначено безпосередньо в самому акті перевірки ТОВ АІБ «ЮГО-ЗАПАД» придбало на підставі договорів постачання від 27.04.2018 №27, від 01.06.2018 №01.06, від 11.06.2018 №11.06, від 27.06.2018 №27.06, від 01.08.2018 №01.08, від 03.08.2018 №03.08, від 05.09.2018 №05.09, від 08.08.2018 №08.08, від 06.09.2018 №06.09, від 03.05.2018 №03, від 10.10.2018 №10.10, від 27.11.2018 №27.11, від 05.12.2018 №05.12, від 12.11.2018 №12.11, від 10.12.2018 №10.12, від 26.12.2018 №26.12 наступні товари: сповіщувач однопозаційний довжина зони 24м, сповіщувач двозонний вібраційний ТОПОЛЬ, вібраційний адресний датчик, сповіщувач охоронний радіохвильовий зона виявлення «штора» 30м (вузька зона), джерело безперервного живлення 24В 3,5А, сповіщувач двухпозиційний радіохвильовий лінійний до 200м, сповіщувач Рельєф, сповіщувач охоронний радіохвильовий зона виявлення до 50м, плата передавальна НПП ГЛЕР, плата приймальна НПП ГЛЕР, плата управління 04.02Л05-02 ІЗМ.01, плата регулювання прийома юкс 004.01.505, корпус полікарбонатний, корпус полікарбонатний з кришкою, контролер доступу, сповіщувач охоронний радіохвильовий зона виявлення «штора» 30м (вузька зона), сповіщувач вібраційний Мурена, сповіщувач інфрачервоний пасивний зона «коридор» дальність до 40м, джерело безперервного живлення 12В 4А вуличне виконання, сповіщувач інфрачервоний лінійний з дальністю виявлення 70м передача тривоги по радіоканалу, комутаційний бокс DH-PFA121, сповіщувачоднопозиційний довжина зони 12м, шафа комутаційна ШК1, шафа комутаційна ШК2, шафа комутаційна ШК19, акумулятор 12В 200Ah, акумулятор 12В 55Ah, SD-картка, комп`ютер, маніпулятор типу миша, гігабітний керований комутатор Т2600, двонаправлений модуль 10км/321А, двонаправлений модуль 10км/321В, бокс оптичний, оптический пигтейл їм, оптичний патч-корд simplex їм, патч-корд їм кат5Е, кронштейн для монітора 23, разєм 45,кабель м круглое сечение, кабель 15.0 м груглий, трансформатор разділовий однофазний 2,0 кВа 220В-220В, джерело безперервного живлення 2800 та 800 (а.с. 22- 57 т. 2).

69. На підтвердження зазначеного, в матеріалах справи також наявні ТТН, Рахунки-фактури, видаткові накладні (а.с. 58-138 т. 2).

70. По взаємовідносинам Позивача з ТОВ «МАСМЕД».

71. Як убачається із Акту перевірки, Відповідач посилається на відсутність у продавця товарів, що придбанні Позивачем.

72. Однак, як зазначено безпосередньо в самому акті перевірки ТОВ АІБ «ЮГО-ЗАПАД» придбало у ТОВ «МАСМЕД» запчастини на підставі договору постачання від 22.11.2017 №22, а саме: плата передавальна НПП ГЛЕР, плата приймальна НПП ГЛЕР, плата регулювання прийома юкс 004.01.505, ІР-в\камера IPC-HFW5231E-Z12, ІР-в\камера IPC-HFW5231EP-Z, жорсткий диск Seagate Skyhawk- HDD SATA 6TB, мережевий відеорегістратор NVR608- 32-4KS2, мережевий відеорегістратор DHI-NVR608-128-4KS2, некерований РОЕ комутатор UTP3-SW08-TP120-A1, монітор DHL55-4K, кронштейн для монітора 55, монітор 22 DHL22-F600, гігабітний керований комутатор T2600G-28TS, WDM Двонаправлений SFP модуль (lOOOBase-BX WDM Bi-Directional SFP Module LC connector TX:1550nm/RX:1310nm single-mode 10km) TL-SM321A, WDM Двонаправлений SFP модуль (1000Base-BX WDM Bi-Directional SFP Module LC connector TX:1310nm/RX:1550nm single-mode 10km) TL-SM321B (а.с. 236-237 т. 1).

73. На підтвердження зазначеного, в матеріалах справи наявні, специфікації, ТТН, Рахунки-фактури, видаткові накладні (а.с. 238-250 т. 1, 1-12 т. 2).

74. Також, судом першої та апеляційної інстанції встановлено та не заперечувалось Відповідачем, що в грудні 2018 року ГУ ДФС в Одеській області здійснювалась зустрічна перевірка яка стосувалась придбання (рух, вибуття тощо) товарів, робіт, послуг з ТОВ «МАСМЕД» для з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням в податкових деклараціях з ПДВ та податок на прибуток підприємства та у фінансовій звітності результатів цих операцій у 2017 році. Жодних зауважень та/або порушень чинного законодавства не було встановлено.

75. По взаємовідносинам Позивача з ТОВ «УКРЕКСПОТРЕЙД».

76. Як убачається з Акту перевірки, Відповідач посилається на те що останній не є покупцем товарів, на які оформлено реалізацію на адресу Позивача.

77. Однак, це не відповідає дійсності, оскільки як зазначено безпосередньо в самому акті перевірки ТОВ АІБ «ЮГО-ЗАПАД» придбало у ТОВ «УКРЕКСПОТРЕЙД» наступні товари на підставі договору постачання від 24.04.2017 №24/04: плата приймальна НПП ГЛЕР, плата регулювання прийома юкс 004.01.505, плата передавальна НПП ГЛЕР, плата управління 04.02.105-02 ІЗМ.01 (а.с. 16-17 т. 2).

78. На підтвердження зазначеного, в матеріалах справи наявні, специфікації, ТТН, Рахунки-фактури, видаткові накладні (а.с. 18-21 т. 2).

79. Суд звертає увагу на той факт, що відносно кожної товарної операції були сформовані відповідні податкові накладні, які зареєстровані у відповідному ЄРПН жодних відмов та/або зупинень не було. Ні один із вище перелічених контрагентів ТОВ АІБ «ЮГО-ЗАПАД», а ні на час здійснення господарських операцій, а ні на сьогоднішній час не перебуває у стадії припинення та/або відносно їх діяльності порушенні кримінальні провадження.

80. Отже, з огляду на зміст викладеного норм та характер спірних господарських операцій, позивач зобов`язаний був включити до об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств витрати від цих операцій, а також сформувати податковий кредит. Відповідно, виконати податковий обов`язок з декларування по податку на прибуток та податку на додану вартість, що в свою чергу здійснено позивачем у повному обсязі.

81. Усі зобов`язання, а також стан розрахунків позивача за цими операціями належним чином відображено позивачем у своєму податковому та бухгалтерському обліку, що в тому числі, не заперечується відповідачем.

82. Як вірно зазначив судом першої та апеляційної інстанції з боку позивача надано належні докази в підтвердження постачання товару/виконання робіт (надання послуг), понесення витрат у межах здійснення господарської діяльності. Під час перевірки у контролюючого органу не виникало жодних зауважень до первинних та інших супутніх ним документів.

83. Долучені позивачем до матеріалів справи копії оформлених документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

84. Податковим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

85. Таким чином, відповідною первинною документацією позивачем підтверджено реальність спірних господарських операцій з контрагентами за період, що перевірявся.

86. За таких обставин Верховний Суд погоджується з судами першої та апеляційної інстанції, які дійшли висновку, щодо реальності господарських операцій з надання товарів/послуг.

87. Суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання контролюючого органу на недостатність трудових та матеріальних ресурсів для проведення відповідних обсягів робіт контрагентами, оскільки висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів контролюючим органом здійснено на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, проте така інформація носить інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку.

88. Крім того, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставки та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

89. Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

90. Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

91. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 № К/9901/873/18.

92. Щодо посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу узагальненої податкової інформації, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

93. Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

94. Указана правова позиція міститься у судових рішеннях Верховного Суду, від 06.02.2018 року у справі № 816/166/15-а (№ К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17.

95. У ході розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70-72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту.

96. Судом першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими Товариством було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки, так і апеляційній скарзі, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі (аналогічні тим, які були вказані в запереченні на позовну заяву та в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду.

97. З огляду на наведене, прийняте контролюючим органом податкові повідомлення-рішення від 11.09.2019 року №000055/05-10, №000056/05-10 не можна вважати законними і обґрунтованим, у зв`язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

98. Суд зазначає, що доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою доказів, які наявні у матеріалах справи. Така перевірка судових рішень знаходиться за межами касаційного перегляду визначеному статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

99. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

100. Ураховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

VІІ. Судові витрати

101. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

102. Керуючись статтями 3, 328, 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у цій справі залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко