Постанова

від 31.05.2022 по справі 816/2083/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 червня 2022 року

Київ

справа №816/2083/17

адміністративне провадження № К/9901/48707/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 816/2083/17

за позовом Приватного підприємства "Фламінго Текстиль" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафних санкцій та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року (прийняте у складі головуючого судді Клочка К.І.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Старосуда М.І., суддів: Яковенка М.М., Лях О.П.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 23 листопада 2017 року Приватне підприємство "Фламінго Текстиль" (далі - ПП «Фламінго Текстиль», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 25.10.2017 №28 та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.10.2017 №65.

2. Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки перевіряючих про небезпечність виробленої ПП "Фламінго Текстиль" продукції, а саме, комплекту ясельного арт.720-321, розмір 62-40, є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи. Відповідачем не доведено, що комплект ясельний, арт.720-321, розмір 62-40, є небезпечною продукцією. При наявності наданого ПП "Фламінго Текстиль" відповідачу висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо безпечності продукції останній мав обстежити зразки відповідної продукції та ідентифікувати виробника продукції, відібрати та провести експертизу (випробування) зразків продукції, чого зроблено не було.

Короткий зміст рішення суду І та ІІ інстанцій

3. 22 грудня 2017 року Полтавський окружний адміністративний суд вирішив:

Позовну заяву Приватного підприємства "Фламінго Текстиль" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафних санкцій та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про накладення штрафних санкцій від 25 жовтня 2017 року №28.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25 жовтня 2017 року №65.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь Приватного підприємства "Фламінго Текстиль" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3200,00 грн.

4. 13 березня 2018 року Харківський апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Задовольняючи позовні вимоги суди керувалися тим, що ПП "Фламінго Текстиль" було дотримано чинних вимог законодавства під час виробництва та реалізації комплекту ясельного ТМ "Фламінго" арт. 720-321, розмір 62-40.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 23 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства «Фламінго текстиль».

У касаційній скарзі скаржник просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року року у справі № 816/2083/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Касатор зазначає, що судами попередніх інстанцій було невірно трактовано норми п. 3.1 розділу ІІ «Гігієнічні вимоги до сировини, матеріалів текстильних, шкіряних, хутрових та виробів з них» Державних санітарних норм, згідно яких одяг першого і другого шарів для дітей віком від 0 до 3 років повинен виготовлятися тільки з натуральних тканин, в той же час перевіряєма контролюючим органом продукція не відповідала цим нормам.

7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т.О., Стародуба О.П., Кравчука В.М.

8. Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року було відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

01 червня 2018 року до Верховного Суду від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу.

9. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11 червня 2019 року, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 травня 2022 року прийнято до провадження касаційну скаргу позивача.

ІІ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. 10 жовтня 2017 року Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області отримало лист Держпродспоживслужби України вх. № 3974, яким було доручено здійснити перевірку характеристик продукції - комплекту ясельного ТМ "Фламінго Текстиль".

Листом № 01-27/5369 від 11 жовтня 2017 року Головне управління Держпродспоживслужби повідомило ПП "Фламінго Текстиль" про проведення 23 жовтня 2017 року позапланової невиїзної перевірки та запропонувало надати відповідні документи.

23 жовтня 2017 року ПП "Фламінго Текстиль" надало відповідачу відповідь на запит та витребувані документи.

24 жовтня 2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області складено акт № 000040, яким зафіксовано факт порушення ПП "Фламінго Текстиль" статті 5 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; ДСТУ 4519:2006 - споживче маркування товарів легкої промисловості; п. 3.1 Державних санітарних норм і правил "Матеріали і вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні умови", затверджених наказом МОЗ від 29.12.2012 № 1138.

25 жовтня 2017 року на підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області прийнято: рішення № 65 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів - заборона надання продукції на ринку зі строком виконання 07 грудня 2017 року та постанову № 28 про накладення на ПП "Фламінго Текстиль" штрафних санкцій в розмірі 25500 грн. за порушення пункту 1 частини 2 статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" - введення в обіг небезпечної нехарчової продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме дитячий одяг для дітей віком від 0 до 3 років зі складом сировини: бавовна 60 % поліестер 40 %, проте одяг першого і другого шарів для дітей віком від 0 до 3 років повинен виготовлятися тільки з натуральних тканин, чим порушено вимоги статті 5 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; п. 3.1 Державних санітарних норм і правил "Матеріали і вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні умови", затверджених наказом МОЗ від 29.12.2012 № 1138.

Позивач не погодився із зазначеними рішенням та постановою та оскаржив їх до суду.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

12. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Спеціальним у спірних правовідносинах є Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», статтею 1 якого визначено, що державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Згідно з положеннями частини першої статті 4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів (частини перша та друга статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

Відповідно до пунктів 4, 6 частини першої статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень.

13. Положеннями статті 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. Так, посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:

1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта: а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; б) місця, зазначені в пункті 3 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 цього Закону; в) місця, зазначені в пункті 4 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;

3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог;

6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;

7) залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, які залучені в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов`язки, визначені пунктами 1 - 5 частини першої статті 17 цього Закону;

8) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

Ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності (частина перша статті 20 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

14. Відповідно до частин першої-третьої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Частиною п`ятою статті 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що органи державного ринкового нагляду, серед іншого уповноважені проводити у випадках і порядку, визначених Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", документальні перевірки характеристик продукції та обстеження зразків продукції.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 826/2615/18.

Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що на підставі наказу від 11 листопада 2017 року № 494 та направлення від 11 жовтня 2017 року № 78 начальником відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Литвин С.О. та провідним спеціалістом цього ж відділу Гермашевською В.О. в період з 23 жовтня 2017 року по 24 жовтня 2017 року була проведена невиїзна перевірка характеристик продукції ПП «Фламінго Текстиль», а саме комплект ясельний, артикул 720-321, розмір 62-40, дата виготовлення липень 2017.

Сторонами справи не ставляться під сумнім підстави призначення такої перевірки та дотримання контролюючим органу порядку її проведення.

15. Спірним питанням у вирішенні цієї адміністративної справи являється з`ясування необхідності відібрання контролюючим органом зразків та проведення їх експертизи у разі існування сумнів щодо відповідності виробленої позивачем продукції державним санітарним нормам.

Відповідно до частин шостої-восьмої статті 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";

9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

16. Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що планова перевірка характеристик продукції може здійснюватися, як у спосіб перевірки інформації, що міститься на супровідних документах до продукції, так і шляхом відбору зразків продукції на експертизу.

Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області перевірено комплект ясельний ТМ «Фламінго», арт. 720-321, розмір 62-40, виробник ПП «Фламінго Текстиль», на ярлику якому зазначено склад: 60% бавовни, 40% поліестеру.

17. З огляду на те, що інформація, яка вказана на ярлику продукції, у силу вимог частин першої та другої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" повинна бути повною, достовірною та доступною, колегія суддів КАС ВС вважає, що відповідач мав можливість на підставі відомостей, що містяться на ярлику до комплекту ясельного артикул 720-321, встановити невідповідність даного виробу вимогам п. 3.1. розділу ІІ «Гігієнічних вимог до сировини, матеріалів текстильних, шкіряних, хутрових та виробів з них» Державних санітарних норм та правил «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні вимоги», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29 грудня 2012 року № 1138), без відбору зразків продукції для проведення експертизи.

Подібний висновок було висловлено у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 826/2615/18 та від 24 жовтня 2019 року у справі №815/1729/16.

18. Отже висновки судів з цього приводу є хибними, з огляду на передбачену законодавством можливість контролюючого органу дослідити виготовлену продукцію на підставі заявленої виробником інформації на її ярлику (за відсутності у сторін будь-яких сумнів щодо її змісту) та перевірити її на відповідність державним санітарним нормам.

Щодо суті виявленого під час перевірки порушення позивачем вимог законодавства, варто зазначити наступне.

Положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" визначено, що безпечна нехарчова продукція - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням, окрім іншого, характеристик продукції, у тому числі її складу.

Відповідно до статті 4, частини першої статті 5 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" виробники зобов`язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.

Продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.

У Пунктом 3 Державних санітарних норм і правил "Матеріали і вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні умови", затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29 грудня 2012 року № 1138, встановлені гігієнічні вимоги до дитячих виробів.

У відповідності до п. 3.1 Державних санітарних норм і правил одяг першого і другого шарів для дітей віком від 0 до 3 років повинен виготовлятися тільки з натуральних тканин.

У свою чергу склад дослідженого органами ринкового нагляду комплекту ясельного артикул 720-321 цим вимогам не відповідає, оскільки містить матеріали синтетичного походження (бавовна 60 %, поліестер 40 %).

Таким чином позивачем при виготовленні цієї продукції не було дотримано державного санітарних норм.

19. Посилання позивача на діючий висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/31863 від 17 липня 2015 року є безпідставними, з огляду на ту обставину, що перелік дослідженої продукції у додатку до цього висновку не містить такого виробу як комплект ясельний за артикулом 720-321.

Таким чином досліджений судами висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/31863 від 17 липня 2015 року та додаток до нього не може вважатися належним доказом на підтвердження правомірності дій позивача щодо виготовлення продукції, яка заздалегідь не відповідає вимогам Державних санітарних норм.

Згідно з положеннями частин четвертої та п`ятої статті 12 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно:

1) забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони;

2) вживає заходів щодо негайного вилучення її з обігу і попередження споживачів (користувачів) про ризики, які становить ця продукція;

3) спільно з виробниками та розповсюджувачами такої продукції, яка вже була надана на ринку України споживачам (користувачам), вживає заходів щодо відкликання її з обігу та знищення. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником або розповсюджувачем заходи є недостатніми для запобігання чи уникнення відповідних ризиків, які становить продукція.

Обмежувальні (коригувальні) заходи із забезпечення безпечності продукції, визначені частинами першою - четвертою цієї статті, вживаються органами державного ринкового нагляду пропорційно до рівня загрози відповідної продукції суспільним інтересам. Органи державного ринкового нагляду вживають заходів щодо налагодження співпраці з виробниками та розповсюджувачами з метою запобігання чи зменшення ризиків, які становить продукція, що пропонується ними на ринку.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" за введення виробником в обіг небезпечної нехарчової продукції штрафні санкції застосовуються - у розмірі від тисячі п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як було зазначено вище, на підставі акта перевірки від 24 жовтня 2017 року № акт № 000040 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області прийняте рішення № 65 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме: заборона надання продукції на ринку зі строком виконання 07 грудня 2017 року.

Також, 25 жовтня 2017 року відповідачем прийнята постанова про накладення штрафних санкцій, на підставі пункту 1 частини другої статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" до ПП "Фламінго Текстиль" застосований штраф у розмірі 25 500 грн.

За таких обставин, обмежувальні заходи та штрафні санкції застосовані відповідачем у порядку та з підстав, визначених Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

20. Таким чином, колегія суддів КАС ВС вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність законних підстав для застосування до позивача обмежувальних заходів та штрафних санкцій за введення в обіг небезпечної нехарчової продукції є хибними, а доводи скаржника стосовно наявності підстав для застосування до позивача вказаних заходів підтверджуються встановленими обставинами справи та наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 1- 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на наведене, зазначені рішення судів попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято необґрунтовані рішення, ухвалені без дотримання норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі № 816/2083/17 - скасувати.

Ухвалити нове рішення. У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді А.І. Рибачук

Л.В. Тацій