Постанова
від 14.02.2022 по справі 910/14076/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2022 р. м.Київ Справа№ 910/14076/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Салій І.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача Синявська О.В.;

від відповідача: Суббота О.В.,

від третьої особи: Дранчук І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг

Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 10.03.2021 ( повний текст складено та підписано 16.03.2021)

у справі № 910/14076/20 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРРЕНТ ГРУП"

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ"

про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРРЕНТ ГРУП" (далі - позивач, ТОВ "ФОРРЕНТ ГРУП") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 25 серпня 2020 року № 2886/5 "Про задоволення скарги", яким скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 15.10.2019 задоволено частково та скасовано рішення від 25.09.2019 №№ 48847423, 48847661, прийняті державним виконавцем Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шкляревською Яною Володимирівною.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що скарга, за результатами розгляду якої видано оскаржуваний наказ, подана неправомочною особою, порушенням відповідачем при видачі оскаржуваного наказу статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо належності скаржника, крім того, всупереч пункту 2 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідачем не враховано, що на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується.

Короткий зміст заперечень відповідача проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що наказ від 25.08.2020 № 2886/5 прийнятий Мін`юстом відповідно та на підставі норм законодавства.

Короткий зміст позиції Публічного акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" щодо позову

Третя особа посилалась на те, що державним реєстратором Шкляревською Я.В. було незаконно та безпідставно припинено іпотеку та заборону на відчуження вищезазначеного нерухомого майна, оскільки оскаржувані рішення державного реєстратора не відповідають вимогам п. 1 ч. 3 ст. 10, п. 4 ч. 1, ч. 7 ст. 18, абз. 3 ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". В результаті незаконних дій державного реєстратора Шкляревської Я.В. порушено її права та законні інтереси, оскільки ПАТ "УКР/ІН/КОМ" є іпотекодержателем щодо вищезазначеного нерухомого майна і за рахунок предмету іпотеки має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за кредитними договорами. Зазначаючи про безпідставність поданого позивачем позову, третя особа вказала, що позивачем не спростовано висновки, зроблені Колегією Мін`юсту, на підставі яких видано оскаржуваний Наказ.Третя особа вважає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 925/698/16 - не є преюдиційною для даної справи № 910/14076/20, оскільки суб`єктний склад справи № 925/698/16 та даної справи № 910/14076/20 не є тотожним.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 у справі № 910/14076/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРРЕНТ ГРУП" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу задоволено повністю, а саме: - визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 25.08.2020 року № 2886/5 "Про задоволення скарги", яким скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 15.10.2019 задоволено частково та скасовано рішення від 25.09.2019 №№ 48847423, 48847661, прийняті державним виконавцем Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шкляревською Яною Володимирівною; cтягнуто з Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРРЕНТ ГРУП" 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) судового збору.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позов мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується: відсутність порушеного права ПАТ "УКР/ІН/КОМ", як заявника Скарги, що виключає можливість розгляду та задоволення такої скарги; прийняття оскаржуваного Наказу, яким скасовано рішення від 25.09.2019 №№ 48847423, 48847661, прийняті державним виконавцем Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шкляревською Яною Володимирівною, за відсутності підстав, передбачених чинним законодавством України (ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"); порушення права власності позивача на спірне нерухоме майно у зв`язку з прийняттям оскаржуваного Наказу. Таким чином, встановлені судом першої інстанції обставини у сукупності свідчать про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 25.08.2020 року № 2886/5 "Про задоволення скарги", яким скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 15.10.2019 задоволено частково та скасовано рішення від 25.09.2019 №№ 48847423, 48847661, прийняті державним виконавцем Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шкляревською Яною Володимирівною.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 у справі № 910/14076/20 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРРЕНТ ГРУП" відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Скаржник в обгрунтування апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору не було враховано:

- в порядку адміністративного судочинства визнані протиправними та скасовані рішення Національного Банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «Український інноваційний банк» (зокрема, у справах № 826/1162/16, № 826/14033/17, № 826/5325/16);

- скасовані рішення суб`єктів владних повноважень , які є актами індивідуальної дії, свідчить про те, що вони не породжують жодних правових наслідків, а тому всі дії вчинені на підставі таких актів/рішень також не можуть породжувати жодних правових наслідків, у зв`язку з чим скасування в порядку адміністративного судочинства визнані протиправними та скасовані рішення Національного Банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «Український інноваційний банк» виключає можливість існування процедури тимчасової адміністрації/ліквідації згідно з Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та здійснення уповноваженою особою ФГФО будь-яких повноважень, як тимчасового адміністратора або ліквідатора;

- внесення реєстраційних змін до статутних документів щодо зміни назви та виключення видів діяльності, з огляду на відсутність законодавчої процедури відновлення банківської ліцензії після її повернення було вимушеною дією з моменту усунення порушень та фактично не потребувало будь-яких погоджень НБУ;

- НБУ мав виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 № 826/5325/16, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, та вжити дії щодо повернення особи у стан, який існував до моменту прийняття протиправних рішень, проте, вказане рішення залишається невиконаним;

-судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено законність реєстраційних дій щодо зміни найменування скаржника;

- висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/968/16 від 10.12.2019 в частині того, що будь-які зміни до статуту ПАТ «УКРІНБАНК» мали бути погоджені з боку НБУ, навіть за відсутності у юридичної особи банківської ліцензії з огляду на те, що постанова НБУ № 659/БТ від 01.10.2015 не була скасована у судовому порядку і відповідно, продовжувала діяти - не можуть бути застосовані до даної справи;

- зміна найменування ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є реорганізацією юридичної особи та жодним чином не впливає на права та обов`язки такої юридичної особи, і зміна ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «Українська інноваційна компанія» з ідентифікаційним кодом 05839888 є однією і тією юридичною особою з одним і тим же обсягом прав та обов`язків;

- відкликання банківської ліцензії не припиняє право вимоги по кредитному договору;

- суд першої інстанції безпідставно врахував при вирішенні спору висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/968/16 від 10.12.2019, яка не є преюдиційною для цієї справи, у ній наявні 9 окремих думок суддів,

- не враховано, що на даний час в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань юридичної особи з назвою «Український інноваційний банк» - не існує, під ідентифікаційним кодом юридичної особи 05839888 в реєстрі зареєстроване ПАТ « Українська інноваційна компанія», яка проводить роботи по примусовому стягненню заборгованості;

- позивач безпідставно посилався на наявність рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі № 910/12272/19, оскільки скаржник не був учасником вказаної справи, і факт наявності у скаржника права вимоги за кредитною угодою, право вимоги за якою наявне у скаржника - судом не досліджувався і на момент звернення скаржника з скаргою до Міністерства юстиції України зі скаргою, скаржнику належало право вимоги за кредитною угодою № 4675 від 05.09.2008.

Також, 25.06.2021 від ПАТ «Українська інноваційна компанія» через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких наголошувалось на тому, що:

- з висновком суду першої інстанції, що ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" не є правонаступником банківської установи - ПАҐ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК", яка є стороною Кредитної угоди від № 4675 від 05.09.2008 та стороною Іпотечного договору від 18.08.2014, за яким в іпотеку було передане нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення № 15 - кафе (групи приміщень 15,15а) загальною площею 338,1 кв.м. за адресою Київ, проспект Перемоги, 136 (тобто майно, реєстраційні дії' стосовно якого були предметом поданої ПАТ УКР/ІН/КОМ" Скарги, за результатами якої винесено оскаржуваний Наказ) - скаржник не погоджується, оскільки стороною договору є не банківська установа, а юридична особа - Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» та Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» є однією і тією ж юридичною особою з одним і тим же кодом ЄДРПОУ 05839888.

- суд першої інстанції безпідставно врахував при вирішенні спору висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/968/16 від 10.12.2019, оскільки у вказаній справі вирішувалась виключна правова проблема, вирішення якої має суттєве значення для розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики , а саме: встановлення обсягу прав та обов`язків позивача як правонаступника банківської установи, а також не врахував, що провадження у вказаній справі в подальшому було закрито.

Також, 09.12.2021 від ПАТ «Українська інноваційна компанія» через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких наголошувалось на тому, що у постанові Верховного Суду Касаційного господарського суду від 25.11.2020 у справі №922/2144/16 зазначено - «Щодо посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду №925/698/16 від 10.12.2019 колегія суддів зазначає, що у вказаній справі правові висновки про нікчемність правочину, укладеного органом управління ПАТ "Укрінбанк" з посиланням на приписи частини 3 статті 36 Закону Украй: "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не можуть прийматися до уваги як такі, що зроблені за встановлення інших обставин справи, ні ПАТ «Укрінком», ні ТОВ «Оптимум Фактор» не були учасниками даної справи. Крім того, зазначеною вище постановою справу №925/698/16 передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, що не означає вирішення спору, а. отже, й остаточного Формування правового висновку Верховного Суду у такій справі та в судових рішеннях з них». Висновок про те, що ця постанова Великої Палати не є остаточним судовим рішенням по справі міститься також і в Ухвалі третьої колегії суддів другого сенату Конституційного суду України від 03 червня 2020 року № 112-3(11) /2020. Крім того, скаржник наголошував і на тому, що в результаті незаконних дій державного реєстратора недобросовісний іпотекодавець, з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань як майнового поручителя, змогла незаконно здійснити поділ в натурі і відчуження предмету іпотеки, в результаті чого ПАТ «УКР/ІН/КОМ» позбавлене можливості задовольнити свої вимоги до боржників за рахунок предмету іпотеки.

Узагальнені доводи відзиву ТОВ «Форрент груп» на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ"

13.05.2021 від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ", який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Зокрема, позивач у відзиві наголошує на тому, що:

- скаржником подано апеляційну скаргу без дотримання ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судовий збір сплачено іншою юридичною особою.;

- станом на 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 прийнято рішення «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»;

- Розпочата процедура ліквідації банку не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку;

- визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта Національного банку України не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;

- існування зареєстрованої юридичної особи з кодом 05839888 не підтверджує існування банку, а є лише доказом продовження державної реєстрації юридичної особи; зміна назви юридичної особи не є реорганізацією і не є підставою для застосування наслідків правонаступництва щодо прав та обов`язків;

- твердження скаржника щодо необхідності зміни назви юридичної особи, пов`язаної із забороною використання слова «банк» у назві юридичної особи за відсутності банківської ліцензії - не відповідає закону, оскільки закон не зобов`язує банківську установу, щодо якої прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та її ліквідацію, змінювати назву та видаляти із неї слово «банк»;

- правочину між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «УКРІНКОМ» щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ» ШАТ "Українська інноваційна компанія") не доведено;

- перехід прав та обов`язків від ПАТ «Український інноваційний банк» до ПАТ «УКРІНКОМ» та наступних осіб, які заявляли про своє отримання прав та обов`язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова "банк" та виключення з видів своєї діяльності "банківської діяльності" без дотримання вимог банківського законодавства; організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не відповідають вимогам банківського законодавства;

- враховуючи те, що ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «УКРІНКОМ», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку;

- відповідно до пунктів 5, 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації (який був чинним станом на 15.10,2019 - дату подачі та реєстрації Мін`юстом скарги ПАТ «УКРІНКОМ»), скарга подана до Мін`юсту неправомочною особою, тобто особою, яка не довела наявність обставин, які б підтверджували, порушення оскаржуваними реєстраційними діями її прав, а отже оскаржуваний Наказ видано Мін`юстом за результатами розгляду Скарги, поданої неправомочною особою - ПАТ «Українська інноваційна компанія» (ПАТ «УКРІНКОМ»);

- питання правового статусу ПАТ «Українська інноваційна компанія» як правонаступника ПАТ «Український інноваційний банк» щодо наявності або відсутності у ПАТ «Українська інноваційна компанія»" прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк» було предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС) відповідно до постанови від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, яка обґрунтована врахована судом при вирішенні спору з посиланням на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України;

- ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «УКРІНКОМ», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку;

- у постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок про те, що оскільки ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «УКРІНКОМ», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку.

Також, 12.07.2021 від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на письмові пояснення Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ", в яких наголошувалось на тому, що:

- правові позиції Верховного Суду зберігають юридичну силу і є обов`язковими для застосування, що випливає із тлумачення пункту 7 частини 1 Перехідних положень ГПК України у такій редакції: «Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.». Таким чином, юридична сила правових позицій передана на розсуд Великої Палати Верховного Суду;

- постановою Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 задоволено частково касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юрія», скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 06 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 грудня 2017 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» Білої Ірини Володимирівни) до Публічного акціонерного товариства «Первомайський молочноконсервний комбінат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Волошкове поле» та Публічного акціонерного товариства «Юрія», направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції;

- посилання третьої особи у письмових поясненнях на те, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.06.2021 провадження у справі № 925/698/16 закрито - не має правових наслідків для сформованих правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, зокрема щодо правосуб`єктності ПАТ «Українська інноваційна компанія» та відсутності в нього прав та обов`язків банку ПАТ «Український інноваційний банк».

Узагальнені доводи відзиву Міністерства юстиції України на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ"

19.05.2021 від відповідача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ", який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач підтримав доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ", вказуючи зокрема про те, що наказ Міністерства юстиції України № 2886/5 від 25.08.2020 прийнятий у відповідності та на підставах норм законодавства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Міністерства юстиції України та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції Міністерство юстиції України звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 у справі № 910/14076/20 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРРЕНТ ГРУП"- відмовити повністю.

- колегія дійшла висновку, що оскільки оскаржувані рішення від 25.09.2019 №48847423, №48847661 прийняті державним виконавцем Шкляревською Я.В. з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації, зазначені рішення підлягають скасуванню;

- на підставі висновку Колегії від 12.06.2020 та відповідно до ч.3 ст. 26, пп. «а» п. 2 ч.б ст.37 Закону, Міністерством юстиції України було видано наказ № 2886/5 від 25.08.2020 про задоволення скарги, яким було задоволено частково скаргу ПАТ «Українська інноваційна компанія» від 15.10.2020 за № 35775-33-19 та скасовано прийняті державним виконавцем Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шкляревською Яною Володимирівною;

- 13.07.2016 за рішенням загальних зборів акціонерів Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» та викладено статут в новій редакції, а також було змінено місцезнаходження товариства;

- вказані зміни були внесені до ЄДР 03.04.2017, а з 28.03.2017 ПАТ «Український інноваційний банк» у зв`язку зі зміною назви є ПАТ «Українська інноваційна компанія», що й підтвердив скаржник витягом з ЄДР при поданні скарги;

- отже, ПАТ «Українська інноваційна компанія» мало всі підстави на звернення до Міністерства юстиції України зі скаргою рішення від 25.09.2019 №48847423, №48847661 прийняті державним виконавцем Шкляревською Я.В.;

- станом на дату звернення зі скаргою, ПАТ «Українська інноваційна компанія» належало право вимоги за кредитною угодою від 05.09.2008 №4675, а отже оскаржувані рішення порушували права скаржника;

- наказ Міністерства юстиції України № 2886/5 від 25.08.2020 прийнятий у відповідності та на підставах норм законодавства, отже позовні вимоги не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду м.Києва від 10.03.2021 у справі №910/14076/20 - підлягає скасуванню.

Узагальнені доводи відзиву ТОВ «Форрент груп» на апеляційну скаргу Міністерства юстиції України

24.05.2021 від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Зокрема, позивач у відзиві наголошує на тому, що:

Також, 19.07.2021 від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові заперечення на апеляційній скарги Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" та Міністерства юстиції України, в яких додатково наголошувалось, що:

- відповідно до змісту положень банківського законодавства лише реорганізація банку передбачає правонаступництво, до реорганізації не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи;

- зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова «банк», виключення з видів його діяльності «діяльності комерційних банків» (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України, ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України, ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України;

- в результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - не утворилась;

- власники ПАТ «Український інноваційний банк», приймаючи рішення про відмову від «банківської діяльності», висловили своє бажання припинити таку діяльність, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку як юридичної особи, але вони не звернулись до існуючої процедури ліквідації банку за їх рішенням, передбаченої статтею 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність», погодження якої з боку НБУ неможливе в силу чинності у відповідного банку статусу проблемного, що відповідає як статті 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

- відповідно до банківського законодавства реорганізація банку або його ліквідація за рішенням власників має відбуватись за погодження з НБУ. Відповідного погодження ВП ВС не встановлено; разом з тим банківським законодавством, зокрема статтями 16 та 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність», також передбачено інформування та погодження з НБУ змін до статуту банку, а також їх реєстрацію тільки після погодження таких змін НБУ;

- однак весь обсяг організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не погоджувався НБУ, попри те, що таке погодження - є обов`язковим;

- банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку;

- незалежно від того чи проведена ліквідація банку чи ні, банк зобов`язаний узгоджувати внесення змін до свого статуту з НБУ відповідно до вимог банківського законодавства. Ця вимога чинна незалежно від чинності Постанови НБУ про неплатоспроможність банку, Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію, Постанови НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку, Рішення Фонду про ліквідацію банку;

- ВП ВС у постанові від 10.12.2019 встановила, що правочину між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «УКРІНКОМ» щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ "УКРІНКОМ" ШАТ «Українська інноваційна компанія») не доведено;

- перехід прав та обов`язків від ПАТ «Український інноваційний банк» до ПАТ «УКРІНКОМ» та наступних осіб, які заявляли про своє отримання прав та обов`язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова «банк» та виключення з видів своєї діяльності «банківської діяльності» без дотримання вимог банківського законодавства; організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не відповідають вимогам банківського законодавства;

- у постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок про те, що оскільки ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на АТ «УКРІНКОМ», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку.

- в апеляційній скарзі та виступах у судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник третьої особи посилається на правові позиції Верховного Суду, які існували до висловлення Великою Палатою Верховного Суду правової позиції у постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16;

- станом на дату видачі оскаржуваного наказу Міністерством юстиції України - 25.08.2020, відбулася державна реєстрація права на нерухоме майно об`єкта з реєстраційними номерами № 1924490780000,1924522280000 за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, яке оскаржувалось ПАТ «УКРІНКОМ». а саме за позивачем ТОВ «Форрент Груп», і всупереч виконання пункту 8 статті 37 Закону, Міністерство юстиції України під час видачі оспорюваного наказу діяло не в межах встановлених законодавством України, чим порушено статтю 19 Конституції України.

Також, 17.11.2021 від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові заперечення на апеляційній скарги Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" та Міністерства юстиції України, в яких додатково наголошувалось про врахування висновків , викладених у постанові Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у справі № 910/6607/21.

03.02.2021 від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові заперечення на апеляційній скарги Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" та Міністерства юстиції України, в яких додатково надано пояснення наступного змісту: ПАТ «Українська інноваційна компанія» ніякого відношення до укладено Іпотечного договору, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. та зареєстрований в реєстрі № 1517, відповідно до умов якого передане в іпотеку нерухоме майно: нежитлове приміщення № 15 (групи приміщень 15,15а) з реєстраційним номером 109371280000, загальною площею 338,1 кв.м. за адресою м. Київ, пр. Перемоги, 136, не має. Права ПАТ «Українська інноваційна компанія» не зачіпаються, а отже Скарга до міністерства юстиції України не підлягала розгляду, і відповідно, задоволенню. У даній справі № 910/14076/20 судом першої інстанції вірно встановлено, що ПАТ Українська інноваційна компанія» не є правонаступником ПАТ «Український інноваційний банк». Таким чином, звертаючись зі Скаргою до Мін`юсту, скаржником ПАТ «УКРІНКОМ» не доведено факту порушення його прав оскаржуваними реєстраційними діями, тобто. Скарга, то подана до Мін`юсту була подана неправомочною особою.

Узагальнені доводи відзиву Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на апеляційну скаргу Міністерства юстиції України

25.06.2021 від Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому третя особа підтримала доводи апеляційної скарги Міністерства юстиції України, вказуючи зокрема про те, що наказ Міністерства юстиції України № 2886/5 від 25.08.2020 прийнятий у відповідності та на підставах норм законодавства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021 для розгляду апеляційної скарги Міністерства юстиції України сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Дикунська С.Я., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 поновлено Публічному акціонерному товариству "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 у справі № 910/14076/20, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14076/20 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021, розгляд справи призначено на 03.06.2021.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2021 для розгляду апеляційної скарги Міністерства юстиції України сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Дикунська С.Я., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 у справі № 910/14076/20 - залишено без руху, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Міністерство юстиції України мав право усунути недоліки, а саме: надати докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів за належною юридичною адресою місцезнаходження Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" за належною юридичною адресою місцезнаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, ВУЛИЦЯ СМЕТАНІНА, будинок 3-А, листом з описом вкладеного, у відповідності до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України.

13.05.2021 від скаржника (Міністерства юстиції України) надійшла заява про усунення недоліків (вх. 09.113/12888/21) до якої долучено докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів за належною юридичною адресою місцезнаходження Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" за належною юридичною адресою місцезнаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, ВУЛИЦЯ СМЕТАНІНА, будинок 3-А, листом з описом вкладеного.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 поновлено Міністерству юстиції України пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 у справі № 910/14076/20, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14076/20 за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021, об`єднано апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ", в одне апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 у справі № 910/14076/20, призначено для спільного розгляду з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на 03.06.2021.

У зв`язку з перебуванням 03.06.2021 у відпустці судді Дикунської С.Я., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.06.2021, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 прийнято справу № 910/14076/20 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю., здійснивши її розгляд в раніше призначеному судовому засіданні 03.06.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 розгляд справи № 910/14076/20 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 відкладено на 15.07.2021.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021, у зв`язку з перебуванням з 12.07.2021 по 25.07.2021 у відпустці судді Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи №910/14076/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13.07.2021, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Шаптала Є.Ю., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 прийнято справу № 910/14076/20 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю., здійснивши її розгляд в раніше призначеному судовому засіданні 15.07.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 розгляд справи № 910/14076/20 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 відкладено на 22.07.2021.

В судовому засіданні 22.07.2021 суддею Північного апеляційного господарського суду Дикунською С.Я., яка входить до складу колегії суддів, яка здійснює розгляд справи № 910/14074/20, оголошено заяву про самовідвід від розгляду справи № 910/14076/20 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Дикунської С.Я. про самовідвід від розгляду справи №910/14076/20 - задоволено, матеріали справи №910/14076/20 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Витягом з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021, для розгляду справи №910/14076/20 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 прийнято справу №910/14076/20 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В., призначено до розгляду на 16.09.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 07.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 розгляд справи № 910/14076/20 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 відкладено на 25.11.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 розгляд справи № 910/14076/20 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 відкладено на 27.01.2022. Запропоновано учасникам спору (позивачу, відповідачу, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача) надати письмові пояснення (хронологічний виклад дій/подій у часі) стосовно реєстраційних дій щодо виникнення/реєстрації/переходу майнових прав/обтяжень стосовно нерухомого майна - нежитлового приміщення площею № 15 кафе (групи приміщень 15,15 а) літ. А по проспекту Перемоги, 136 у м.Києві згідно вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з зазначенням правових підстав проведення відповідних реєстраційних дій (зокрема, правочинів виникнення/реєстрації/переходу майнових прав/обтяжень).

27.01.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді з колегії суддів Шаптали Є.Ю. на лікарняному з 25.01.2022 по 04.02.2022.

Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи підлягає здійсненню у розумний строк з огляду на ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11, пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 910/14076/20 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 на 15.02.2022.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 15.02.2022 з`явились представники позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРРЕНТ ГРУП"), відповідача (Міністерства юстиції України, скаржника), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ", скаржника).

Представник позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРРЕНТ ГРУП") у судовому засіданні 15.02.2022 заперечував проти доводів апеляційних скарг Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021, просив апеляційні скарги - відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача (Міністерства юстиції України) у судовому засіданні 15.02.2022 надав пояснення по справі та підтримав вимоги викладені у своїй апеляційні скарзі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРРЕНТ ГРУП"- відмовити повністю. Крім того, вказував на обґрунтованість дозволів апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення суду першої інстанції.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ") у судовому засіданні 15.02.2022 надав пояснення по справі та підтримав вимоги викладені у своїй апеляційні скарзі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРРЕНТ ГРУП" - відмовити повністю. Крім того, вказував на обґрунтованість дозволів апеляційної скарги Міністерства юстиції України на рішення суду першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" (далі - ПАТ "УКР/ІН/КОМ", скаржник, третя особа) в порядку, визначеному статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", звернулося до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, відповідач) зі скаргою від 15.10.2019, що зареєстрована в Мін`юсті 15.10.2019 за № 35775-33-19 (далі - Скарга), відповідно до якої просив:

"1. Прийняти та розглянути скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ".

2. Скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шкляревської Яни Володимирівни від 25.09.2019 рою.-, індексний номер 48847423, про припинення іпотеки нежитлового приміщення № 15 - кафе (групи приміщень 15,15а) загальною площею 338,1 кв.м. за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 136.

3. Скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шкляревської Яни Володимирівни від 25.09.2019 року, індексний номер 48847661, про припинення заборони відчуження нежитлового приміщення № 15 - кафе (групи приміщень 15,15а) загальною площею 338,1 кв.м. за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 136.

4. Скасувати Рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни від 30.09.2019 року індексний номер 48930955 про державну реєстрацію права власності за Приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Ей.Ен.Пі.ТРЕЙД ЛТД" нежитлового об`єкта з реєстраційним номером № 1924490780000 загальною площею 268 кв.м., за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 136.

5. Скасувати Рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно - приватного нотаруса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни від 30.09.2019 року індексний номер 48934321 про державну реєстрацію права власності за Приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Ей.Ен.Пі.ТРЕЙД ЛТД" нежитлового об`єкта з реєстраційним номером № 1924522280000 загальною площею 70,1 кв.м., за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 136.

6. Відновити записи в Державному реєстрі прав, що існували до внесення незаконних реєстраційних дій".

Як підтверджується матеріалами справи, 25.08.2020 Мін`юстом видано Наказ № 2886/5 (далі - Наказ або Наказ від 25.08.2020 № 2886/5), яким скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" від 15.10.2019 задоволено частково, скасовано рішення від 25.09.2019 №№ 48847423, 48847661, прийняті державним виконавцем Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шкляревською Яною Володимирівною. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Зазначений Наказ видано на підставі Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) від 12.06.2020 (далі - Висновок).

Позивач в обгрунтування позову посилався на те, що Наказ від 25.08.2020 № 2886/5 видано з порушенням норм чинного законодавства України, що регулює правовідносини у сфері оскарження реєстраційних дій державних реєстраторів щодо об`єктів нерухомого майна, а отже Наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, оскаржуваний Наказ видано Мін`юстом за результатами розгляду скарги від 15.10.2019, поданої ПАТ "УКР/ІН/КОМ" (третя особа), про скасування, зокрема, рішень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шкляревської Яни Володимирівни (далі - державний виконавець Шкляревська Я.В.) від 25.09.2019 №№ 48847423 та 48847661 про припинення іпотеки та заборони відчуження нежитлового приміщення № 15 - кафе (групи приміщень 15,15а) загальною площею 338,1 кв.м. за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 136.

Як свідчать матеріали справи, Скаргу підписано представником ПАТ "УКР/ІН/КОМ" за довіреністю К.Г.Лук`яненко. Довіреність № 022/02 від 16.12.2019 видано адвокату Лук`яненко К.Г. на всі необхідні дії ПАТ "УКР/ІН/КОМ" в особі Голови правління ПАТ "УКР/ІН/КОМ" А.М. Ільюченко. Голова правління, відповідно до документів, поданих до Скарги, призначена на посаду Позачерговими загальними зборами ПАТ "УКРІНКОМ" від 28.03.2017.

Проте позивач в обгрунтування позовних вимог вказував про те, що Скаргу до Мін`юсту подано неправомочною особою, оскільки Голова правління, призначена зборами акціонерів після 24.12.2015, - не є правомочною особою щодо представництва Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" (далі - Банк). Надання довіреностей від такої неправомочної особи не породжує будь-яких наслідків та не дає підстав виконувати представницькі функції Банку.

Позивач також зазначав в обгрунтування позову про те, що вимоги до оформлення скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України, що подається особою, яка вважає, що її права порушено, передбачені пунктами 1-6 частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Абзац 8 частини 5 цієї статті визначає, зокрема, вимоги до оформлення доданих до скарги копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором.

Відповідно до абз. 9 частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Позивач в обгунтування позову зазначав, що ПАТ "УКР/ІН/КОМ" не є правонаступником банківської установи - Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК", яка є стороною Кредитної угоди від 05.09.2008 № 4675 та стороною Договору іпотеки від 19.08.2014, за яким в іпотеку було передане нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення № 15 - кафе (групи приміщень 15, 15а) загальною площею 338,1 кв.м за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 136.

Отже, на твердження позивача, звертаючись зі Скаргою до Мін`юсту, третя особа (ПАТ "УКР/ІН/КОМ") не довела наявності обставин, які б підтверджували порушення оскаржуваними реєстраційними діями її прав. В такому випадку, на думку позивача, Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) не повинна була приймати скаргу до розгляду, а у випадку прийняття - відмовити у задоволенні скарги.

Крім того, станом на дату надання Колегією Висновку від 12.06.2020 спірне нерухоме майно перебувало під іпотекою третьої особи Дудкіна В.М.

Станом на дату видачі Наказу (25.08.2020) відбулася державна реєстрація права на нерухоме майно за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується, а саме: за ТОВ "ФОРРЕНТ ГРУП".

Отже, позивач посилався в обґрунтування підстав скасування оскаржуваного Наказу на те, що при видачі Наказу порушено приписи пункту 2 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно яких Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується.

З огляду на наведене, позивач наголошував, що оскаржуваний Наказ прийнятий органом державної влади з порушенням вимог чинного законодавства, що регулює правовідносини у сфері оскарження реєстраційних дій державних реєстраторів щодо об`єктів нерухомого майна, а отже є незаконним та підлягає скасуванню.

Позивач також зазначав, що є власником приміщень щодо яких державним реєстратором винесені рішення від 25.09.2019 №№ 48847423, 48847661, відтак оскаржуваний Наказ вплине на право власності позивача.

Відповідач (Мін`юст) заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що:

- на підставі висновку Колегії від 12.06.2020 та відповідно до ч. 3 ст. 26, пп. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Мін`юстом було видано Наказ від 25.08.2020 № 2886/5, яким скаргу ПАТ "УКР/ІН/КОМ" від 15.10.2020 № 35775-33-19 задоволено частково та скасовано рішення від 25.09.2019 №48847423, №48847661, прийняті державним виконавцем Шкляревською Я.В.;

- Колегія, розглянувши Скаргу, встановила, що оскаржувані рішення від 25.09.2019 №48847423, №48847661 прийняті державним виконавцем Шкляревською Я.В. за результатом розгляду заяв ОСОБА_1 , до яких не додано будь-яких електронних копій документів;

- Колегія встановила, що під час розгляду заяв ОСОБА_1 та прийняття оскаржуваних рішень від 25.09.2019 №48847423, №48847661 державним виконавцем Шкляревською Я.В. не було належним чином встановлено відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. Також державним реєстратором не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмови в державній реєстрації та не прийнято відповідних рішень, оскільки заяви щодо припинення іпотеки та заборони стосовно об`єкта 1 було подано ОСОБА_1 , яка згідно з відомостями Державного реєстру прав не була іптекодержателем, власником, або іншим правонабувачем та стороною правочину, у якої виникло, перейшло чи припинилося речове право щодо зазначеного об`єкту нерухомого майна. При цьому до таких заяв не додано будь-яких електронних копій документів, чим порушено вимоги пунктів 1, 2 частини 3 статті 10, пункту 1 частини 1 статті 23, пунктів 2, 5 частини 1, частини 2 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- Колегія дійшла висновку, що оскільки оскаржувані рішення від 25.09.2019 №48847423, №48847661 прийняті державним виконавцем Шкляревською Я.В. з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації, зазначені рішення підлягають скасуванню;

Відповідач вказував про те, що Наказ від 25.08.2020 № 2886/5 прийнятий Мін`юстом відповідно та на підставі норм законодавства.

ПАТ "УКР/ІН/КОМ" заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне:

- 19.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого, в забезпечення виконання зобов`язань, зокрема, ПАТ "Окнаб Фешін Індастрі" за Кредитною угодою № 4575 від 05.09.2008, ОСОБА_2 передала в іпотеку належне їй майно: нежитлове приміщення № 15 - кафе (групи приміщень 15, 15а) загальною площею 338,1 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 136;

- в подальшому Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" змінило назву на Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" (скорочене найменування ПАТ "УКР/ІН/КОМ"), яке, на твердження третьої особи, є набувачем всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" та Публічного акціонерного товариства "УКРІНКОМ";

- боржник за Кредитною угодою № 4575 від 05.09.2008 своє зобов`язання не виконав, відтак, зобов`язання, яке забезпечене іпотекою зазначеного нерухомого майна, не виконане і, відповідно, правовідносини іпотеки між сторонами припинені не були;

- державним реєстратором Шкляревською Я.В. було незаконно та безпідставно припинено іпотеку та заборону на відчуження вищезазначеного нерухомого майна, оскільки оскаржувані рішення державного реєстратора не відповідають вимогам п. 1 ч. 3 ст. 10, п. 4 ч. 1, ч. 7 ст. 18, абз. 3 ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- в результаті незаконних дій державного реєстратора Шкляревської Я.В. порушено її права та законні інтереси, оскільки ПАТ "УКР/ІН/КОМ" є іпотекодержателем щодо вищезазначеного нерухомого майна і за рахунок предмету іпотеки має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за кредитними договорами;

- позивачем не спростовано висновки, зроблені Колегією Мін`юсту, на підставі яких видано оскаржуваний Наказ;

- постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 925/698/16 не є преюдиційною для даної справи № 910/14076/20, оскільки суб`єктний склад справи № 925/698/16 та даної справи № 910/14076/20 - не є тотожним, Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові не надала висновків щодо застосування норм статті 104 Цивільного кодексу України, глави 50 Цивільного кодексу України, статей 2, 15, 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність", що, в свою чергу, вказує, що виключна правова проблема, яка була виявлена у справі №925/698/16, Великою Палатою Верховного Суду вирішена не булла, у зв`язку з чим висновки Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у п. 255-259 постанови) не можуть бути застосовані судами нижчих інстанцій, оскільки є лише оціночними судженнями Великої Палати Верховного Суду;

- третя особа вважає, що твердження позивача про встановлення у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 відсутності переходу будь-яких зобов`язань від Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" до Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" не відповідають дійсності. За доводами третьої особи, внаслідок позбавлення ліцензії на право здійснення банківської діяльності Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" втратило права та обов`язки банку, але юридична особа не втратила прав та обов`язків, що пов`язані з його діяльністю;

- третя особа посилалась на обставини, які були предметом розгляду інших судових справ, зокрема, № 826/14033/17, № 826/11199/16, № 826/15260/17;

- рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі № 910/12272/19, на яке позивач посилається у позовній заяві, не має преюдиційного значення для даної справи, оскільки ПАТ "УКР/ІН/КОМ" не було учасником справи № 910/12272/19, факт наявності у ПАТ "УКР/ІН/КОМ" права вимоги за кредитною угодою у справі № 910/12272/19 - не досліджувався;

- щодо наявності прав на об`єкти нерухомого майна, щодо яких, на думку третьої особи, прийнято незаконні рішення, третя особа звернула увагу, що ПАТ "УКР/ІН/КОМ" звернулось до Колегії зі Скаргою 18.10.2019; перепланування приміщень, що були виведені з іпотеки, та подальше переоформлення права власності за третіми особами здійснювалось вже після подачі Скарги; позивач оформив право власності на ці приміщення 10.07.2020. Тобто, на момент звернення ПАТ "УКР/ІН/КОМ" до Колегії зі Скаргою, право вимоги за Кредитною угодою № 4675 від 05.09.2008 належало ПАТ "УКР/ІН/КОМ" і оскаржувані рішення порушували права та законні інтереси третьої особи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/14076/20, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи та доказів в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (стаття 124 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими є, зокрема, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення ст. 20 Цивільного кодексу України та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 Господарського процесуального кодексу України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач (ТОВ "ФОРРЕНТ ГРУП") звернувся з позовом до господарського суду з вимогами про визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України від 25.08.2020 № 2886/5 "Про задоволення скарги", яким скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 15.10.2019 задоволено частково та скасовано рішення від 25.09.2019 №№ 48847423, 48847661, прийняті державним виконавцем Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шкляревською Яною Володимирівною.

Зі змісту заявлених позивачем вимог вбачається, що Наказ Міністерства юстиції України від 25.08.2020 № 2886/5 "Про задоволення скарги" оскаржується позивачем саме в частині скасування рішень від 25.09.2019 №№ 48847423, 48847661, прийнятих державним виконавцем Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шкляревською Яною Володимирівною, а тому судом апеляційної інстанції досліджується наявність (або відсутність) підстав для визнання протиправним та скасування вказаного наказу у відповідній частині.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, звернення ТОВ "ФОРРЕНТ ГРУП" з позовом до господарського суду обумовлено необхідністю захисту порушеного, на думку позивача, права власності позивача на нерухоме майно, щодо якого державним реєстратором Шкляревською Я.В. прийняті рішення від 25.09.2019 №№ 48847423, 48847661.

Станом на дату видання оскаржуваного Наказу (25.08.2020) відбулася державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна з реєстраційними номерами № 1924490780000, 1924522280000 за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується, а саме - за ТОВ "ФОРРЕНТ ГРУП", що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 223029256 від 08.09.2020 - а.с. 51-52 т. 1).

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, вказані об`єкти з реєстраційними номерами № 1924490780000, 1924522280000 були створені в результаті поділу об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 109371280000, нежитлове приміщення № 15 - кафе (групи приміщень 15, 15а) (літ. А), загальна площа 338,10 кв.м., адреса м. Київ, пр-т Перемоги, 136, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.09.2019 (а.с 103-104 т. 1).

Відповідно до частин 5, 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи із суті права, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду (у постановах від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17, від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а) стосовно юрисдикції спорів, аналогічних спору у цій справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, про те, що спір у цій справі відноситься до юрисдикції господарських судів, і в цій частині учасники спору не оскаржують висновків суду першої інстанції.

Так, предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для визнання незаконним та скасування Наказу Мін`юсту від 25.08.2020 № 2886/5, яким було скасовано рішення державного виконавця Шкляревської Я.В. від 25.09.2019 №№ 48847423, 48847661 про припинення іпотеки та заборони відчуження нежитлового приміщення № 15 - кафе (групи приміщень 15,15а) загальною площею 338,1 кв.м. за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 136.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон), Положенням про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 09.01.2020 № 71/5, зареєстрованим 09.01.2020 за № 24/34307, Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150).

З 09.01.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, а саме назву та пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 викладено в новій редакції, Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (був чинним станом на 15.10.2019 - дату подачі та реєстрації Мін`юстом Скарги ПАТ "УКР/ІН/КОМ") викладено в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150, затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції. Останній і був чинним станом на час надання Колегією Мін`юсту Висновку від 12.06.2020 та прийняття оскаржуваного наказу Мін`юсту № 2886/5 від 25.08.2020.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону (тут і далі - в редакції станом на час надання Колегією Мін`юсту Висновку від 12.06.2020 та прийняття оскаржуваного Наказу Мін`юсту № 2886/5 від 25.08.2020) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 37 Закону визначено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (ч. 1 ст. 37 Закону).

Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір) (п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону).

Частиною 5 статті 37 Закону встановлено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Частиною 8 статті 37 Закону встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується.

Відповідно до пунктів 5, 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації (який був чинним станом на 15.10.2019 - дату подачі та реєстрації Мін`стом Скарги ПАТ "УКР/ІН/КОМ") було встановлено:

5. Комісія протягом п`яти робочих днів з дати реєстрації скарги суб`єктом розгляду скарги вивчає скаргу для встановлення:

2) чи оформлено скаргу з дотриманням вимог, визначених Законами.

7. У разі коли встановлено, що скаргу оформлено без дотримання вимог, визначених Законами, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті із зазначенням вичерпної інформації про підстави для такої відмови. Згадане рішення у формі наказу не позбавляє особу права на повторне звернення із скаргою в межах визначених законодавством строків.

Відповідно до пунктів 5, 6, 7 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (який був чинним станом на час надання Колегією Мін`юсту Висновку від 12.06.2020 та прийняття оскаржуваного наказу Мін`юсту № 2886/5 від 25.08.2020) встановлено:

5. Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.

6. Якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови.

8. У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Позивач вказував про те, що Скарга подана до Мін`юсту неправомочною особою, тобто особою, яка не довела наявність обставин, які б підтверджували, порушення оскаржуваними реєстраційними діями її прав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, оскаржуваний Наказ видано Мін`юстом за результатами розгляду Скарги, поданої ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" (ПАТ "УКР/ІН/КОМ").

З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2008 між Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" та Закритим акціонерним товариством "ОКНАБ ФЕШІН ІНДАСТРІ", яке в подальшому змінило форму власності на приватне акціонерне товариство, було укладено Кредитну угоду № 4675 (далі - Кредитна угода № 4675). В подальшому до Кредитної угоди № 4675 було укладено 14 додаткових угод, якими змінювалися розміри кредиту, процентної ставки та графік погашення заборгованості, які є невід`ємною частиною Кредитної угоди № 4675.

18.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) в забезпечення виконання, зокрема, зобов`язань ПАТ "ОКНАБ ФЕШІН ІНДАСТРІ" за Кредитною угодою № 4575 від 05.09.2008 року було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі № 1517, відповідно до умов якого передане в іпотеку нерухоме майно: нежитлове приміщення № 15 (групи приміщень 15,15а), загальною площею 338,1 кв.м. за адресою м. Київ, пр. Перемоги, 136.

Отже, правовідносини щодо кредитних зобов`язань та пов`язаних з ними правовідносин забезпечення кредитних зобов`язань існували саме з Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" (ПАТ "УКРІНБАНК").

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 01 жовтня 2015 року Правлінням Національного банку України (далі - НБУ) прийнята постанова № 659/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії проблемних", якою віднесено ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" до категорії проблемних банків. Ця постанова НБУ не оскаржена та не скасована.

На підставі постанови Правління НБУ від 24 грудня 2015 року № 934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" (далі - Постанова НБУ про неплатоспроможність банку) виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 24 грудня 2015 року № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" (далі - Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію).

Згідно з даним рішенням у Публічному акціонерному товаристві "УКРІНБАНК" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 25 грудня 2015 року до 24 березня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду для здійснення цих повноважень.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 22 березня 2016 року № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" (далі - Постанова НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку) виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 22 березня 2016 року № 385, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку" (далі - Рішення Фонду про ліквідацію банку).

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" з 23 березня 2016 року до 22 березня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора цього банку.

Вказана інформація розміщена на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua).

В свою чергу, ухвалою від 31 серпня 2016 року у справі № 826/1162/16 Вищий адміністративний суд України (далі - ВАСУ) відмовив у задоволенні касаційних скарг та залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - ОАСК ) від 16 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (далі - КААС) від 14 квітня 2016 року (про визнання незаконною та скасування Постанови НБУ про неплатоспроможність банку та Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію). До ВСУ була подана заява про перегляд судового рішення касаційної інстанції з підстави неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Ухвалою від 23 листопада 2016 року у справі № 826/5325/16 ВАСУ відмовив у задоволенні касаційних скарг та залишив без змін постанову ОАСК від 29 квітня 2016 року та ухвалу КААС від 13 липня 2016 року (про визнання незаконною та скасування Постанови НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку й Рішення Фонду про ліквідацію банку). До Верховного Суду України (далі - ВСУ) було подано заяву про перегляд судового рішення касаційної інстанції з підстави неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Ухвалою ВСУ від 13 квітня 2017 року відкрите провадження у справі № 826/5325/16.

Постановою ВСУ від 24 жовтня 2017 року у справі № 826/1162/16 скасовані судові рішення судів попередніх інстанцій, відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконною та скасування Постанови НБУ про неплатоспроможність банку та Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію.

Постановою від 14.12.2017 у справі № 826/14033/17 ОАСК задовольнив позовні вимоги ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ", визнав незаконними та скасував Постанови НБУ про неплатоспроможність банку та Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - КАС) від 09.08.2019 у справі № 826/14033/17 відмовлено у задоволенні касаційних скарг, залишені без змін постанова ОАСК від 14 грудня 2017 року та постанова КААС від 20 лютого 2018 року щодо визнання незаконним та скасування Постанови НБУ про неплатоспроможність банку та Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua), яка перевірено судом апеляційної інстанції з огляду на її загальнодоступність, вбачається, що:

17.03.2020 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 березня 2020 року № 616 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" на один рік з 23 березня 2020 року до 22 березня 2021 року.

10.08.2020 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1485 від 10 серпня 2020 року "Про продовження процедури виведення ПАТ "УКРІНБАНК" з ринку і призначення уповноваженої особи".

В свою чергу, особливості ліквідації банків встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" (згідно з частиною четвертою статті 110 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (ч. 3 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (ч. 6 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Розпочата процедура ліквідації банку не може бути зунинена/припинена, у томучислі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку (ч. 7 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Згідно з частинами 1-3 статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність":

Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо Національний банк України після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного (ч. 1).

Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди Національним банком України та за умови відкликання банківської ліцензії (ч. 2).

Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено Національним банком України до категорії проблемних або неплатоспроможних, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вживають щодо нього заходи, передбачені цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (ч. 3).

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов`язків правонаступникам (абзац сороковий частини першої статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Статтею 26 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачені способи реорганізації банку:

Банк може бути реорганізований за рішенням власників банку (ч. 1).

Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення (ч. 2).

У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи (ч. 3).

Умови реорганізації банку визначені статтею 27 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відповідно до частин 2, 4, 5, 6 якої встановлено:

Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України про господарські товариства за умови надання попереднього дозволу Національного банку України на реорганізацію банку та затвердження Національним банком України плану реорганізації банку (ч. 2).

Національний банк України визначає перелік документів, які подаються для отримання дозволу на реорганізацію та затвердження плану реорганізації банку (ч. 4).

Національний банк України не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації та/або банк, який не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до нього або виділу з нього, не будуть відповідати вимогам щодо економічних нормативів їх діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності (ч. 5).

Національний банк України надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реорганізацію (ч. 6).

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про банки і банківську діяльність" рішення про реорганізацію банку, крім перетворення, має містити інформацію про:

угоду про реорганізацію у разі злиття або приєднання;

призначення персонального складу комісії для проведення реорганізації;

призначення персонального складу ревізійної комісії для проведення інвентаризації та ревізії матеріальних цінностей, що перебувають на обліку банку (банків);

призначення аудиторської фірми;

строки проведення реорганізації;

склад правління після реорганізації.

Реорганізація розпочинається після затвердження Національним банком України плану реорганізації, який крім інших необхідних заходів повинен передбачати подання Національному банку України відповідних документів, необхідних для погодження статуту нового банку або для погодження змін до статуту існуючого банку (частина 2 статті 28 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

13.07.2016 наглядовою радою ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" було ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про перейменування ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" на ПАТ "УКРІНКОМ", змінене місцезнаходження акціонерного товариства, затверджено нову редакцію його статуту, змінені види діяльності товариства за Класифікацією видів економічної діяльності (виключено "діяльність комерційних банків", за КВЕД: 64.19) та призначені голова правління і члени правління. Державна реєстрація відповідних змін до установчих документів банку була проведена цього ж дня приватним нотаріусом, реєстраційна дія № 10741050132038947. Відповідно до пункту 1.1 Статуту акціонерного товариства в редакції від 13.07.2016 ПАТ "УКРІНКОМ" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" на ПАТ "УКРІНКОМ", яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК".

Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "УКРІНКОМ" від 28.03.2017, ПАТ "УКРІНКОМ" змінено свою назву на ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" шляхом вчинення реєстратором 03.04.2017 реєстраційної дії № 10701200000007396. Відповідно до пункту 1.1 Статуту акціонерного товарнства в редакції від 18.03.2017 ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "УКРІНКОМ" на ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ", яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ "УКРІНКОМ" та ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК".

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції, питання правового статусу ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" як правонаступника ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" щодо наявності або відсутності у ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" прав та обов`язків ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" було предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС) відповідно до постанови від 10.12.2019 у справі № 925/698/16.

Вищевказана постанова ВП ВС від 10.12.2019 містить, зокрема, такі висновки щодо переходу прав та обов`язків ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" до ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ":

202. Відповідно до змісту положень банківського законодавства лише реорганізація банку передбачає правонаступництво. Способи реорганізації банку передбачені статтею 26 Закону України "Про банки і банківську діяльність". До реорганізації не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи.

203. Зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова "банк", виключення з видів його діяльності "діяльності комерційних банків" (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України (статті 87 Закону України "Про акціонерні товариства"), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (статті 86 Закону України "Про акціонерні товариства"), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України (статей 83-85 Закону України "Про акціонерні товариства").

204. Отже, в результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не утворилась.

205. Власники ПАТ "Український інноваційний банк", приймаючи рішення про відмову від "банківської діяльності", висловили своє бажання припинити таку діяльність, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку як юридичної особи, але вони не звернулись до існуючої процедури ліквідації банку за їх рішенням, передбаченої статтею 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", погодження якої з боку НБУ неможливе в силу чинності у відповідного банку статусу проблемного, що відповідає як статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" так і пункту 2.4 глави 2 розділу ІІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902.

206. Також відповідно до банківського законодавства реорганізація банку або його ліквідація за рішенням власників має відбуватись за погодження з НБУ. Відповідного погодження не встановлено. Разом з тим банківським законодавством, зокрема статтями 16 та 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність", також передбачено інформування та погодження з НБУ змін до статуту банку, а також їх реєстрацію тільки після погодження таких змін НБУ. Однак весь обсяг організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не погоджувався НБУ, попри те, що таке погодження є обов`язковим.

207. Банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку.

208. Отже, не залежно від того чи проведена ліквідація банку чи ні, банк зобов`язаний узгоджувати внесення змін до свого статуту з НБУ відповідно до вимог банківського законодавства. Ця вимога чинна незалежно від чинності Постанови НБУ про неплатоспроможність банку, Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію, Постанови НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку, Рішення Фонду про ліквідацію банку.

209. Правочину між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "УКРІНКОМ" щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "УКРІНКОМ" (ПАТ "Українська інноваційна компанія") не доведено.

226. Отже, перехід прав та обов`язків від ПАТ "Український інноваційний банк" до ПАТ "УКРІНКОМ" та наступних осіб, які заявляли про своє отримання прав та обов`язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова "банк" та виключення з видів своєї діяльності "банківської діяльності" без дотримання вимог банківського законодавства. Організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не відповідають вимогам банківського законодавства.

229. Враховуючи те, що ПАТ "Український інноваційний банк" не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ "УКРІНКОМ", а відтак й ПАТ "Українська інноваційна компанія" не набуло прав банку.

Крім того, постанова ВП ВС від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 містить такі висновки щодо застосування норм права:

255. Будь-які зміни до статуту банку, у тому числі щодо зміни його найменування, незалежно від перебування банку під наглядом НБУ чи в управлінні Фонду, можливі виключно після їх погодження НБУ.

256. Припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" шляхом:

- ліквідації банку за рішенням власників після надання на це згоди НБУ, за відсутності ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного, або

- виведення неплатоспроможного банку з ринку під контролем Фонду у разі віднесення НБУ такого банку до категорії проблемних або неплатоспроможних.

257. Скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом.

258. Управління банком Фондом у такому разі припиняється лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ.

259. Після запровадження Фондом у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб`єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень п. 17 частини першої статті 2, статей 34, 37, 44, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає правомірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин у даній справі № 910/14076/20 суд застосовує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові ВП ВС від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, які в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є обов`язковими для суду. Відповідно, доводи ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції безпідставно враховано при вирішенні даного спору висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові ВП ВС від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 - є безпідставними та відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані. Крім того, доводи третьої особи у письмових поясненнях на те, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.06.2021 провадження у справі № 925/698/16 закрито - судом апеляційної інстанції також відхиляються, оскільки вчинена в подальшому певна процесуальна дія по справі, не впливає на правові наслідки для сформованих правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, зокрема щодо правосуб`єктності ПАТ «Українська інноваційна компанія» та відсутності в нього прав та обов`язків банку ПАТ «Український інноваційний банк».

Окрім того, доводи скаржника ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" про те, що постанова Великої Палати не є остаточним судовим рішенням по справі міститься також і в Ухвалі третьої колегії суддів другого сенату Конституційного Суду України від 03 червня 2020 року № 112-3(11) /2020 - судом апеляційної інстанції визнаються необгрунтованими, адже у вказаній Ухвалі Коституційним Судом України відмовлено у відкритті констиуційного провадження у справі за конституційною скаргою ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 4 ст. 75, ч. 1 ст. 300 ГПК України, ч. 4 ст. 16 ЗУ "Про банки і банківську діяльність", ч. 4, 4, 5 ст. 34, ч. 1 ст. 36, ч. 4, 5 ст. 44, п. 1,2 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулюванян банківської діяльності" на підставі п. 4 ст. 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги. Зокрема. в Ухвалі КС міститься вказівка про те, що товарситвом не вичерпано всіх національних засобів юридичного захисту. Жодних інших висновків стосовно оцінки постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 - не міститься.

Так, суд апеляційної інстанції встановив, що у постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок про те, що оскільки ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ "УКРІНКОМ", а відтак й ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" не набуло прав банку.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведену норму ст. 75 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вищезазначені обставини щодо ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ", встановлені постановою ВП ВС від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді даної справи Господарського суду міста Києва № 910/14076/20, у якій бере участь вказана особа, щодо якої встановлено ці обставини, не залежно від складу інших учасників відповідного судового процесу.

В свою чергу, доводи ПАТ «Українська інноваційна компанія» про те, що постанова ВП ВС від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 не є преюдиційною для даної справи № 910/14076/2 - є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Твердження третьої особи про відсутність у наведеній постанові ВП ВС висновків про застосування норм права, що, на думку третьої особи, свідчить про невирішеність виключної правової проблеми, як і доводи про те, що висновки ВП ВС не можуть бути застосовані судами нижчих інстанцій, оскільки є лише оціночними судженнями ВП ВС - є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідні висновки ВП ВС є обов`язковими для суду в силу імперативних приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України, і доводи скаржника в цій частині спростовуються наведеними приписами закону.

Крім того, посилання ПАТ «Українська інноваційна компанія» в апеляційній скарзі на обставини, які були предметом розгляду інших судових справ, зокрема, № 826/14033/17, № 826/11199/16, № 826/15260/17, щодо яких скаржник вказував про те, що судом першої інстанції не було враховано вказані судові акти - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, при ухваленні постанови від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 Великою Палатою Верховного Суду враховано:

153. 09 серпня 2019 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - КАС) у справі № 826/14033/17 відмовлено у задоволенні касаційних скарг, залишені без змін постанова ОАСК від 14 грудня 2017 року та постанова КААС від 20 лютого 2018 року щодо визнання незаконним та скасування Постанови НБУ про неплатоспроможність банку та Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію. КАС не погодився з судами попередніх інстанцій щодо необхідності НБУ вичікувати 180 днів для прийняття відповідної постанови, але вказав на свою незгоду з цією постановою (та похідним рішенням Фонду), по суті рішення НБУ, у зв`язку з відсутністю обґрунтованих підстав для прийняття такого рішення регулятором.

154. Однак, відповідні висновки не можуть прийматись до уваги Великою Палатою Верховного Суду як встановлені обставини, оскільки є лише правовою оцінкою іншим судом встановлених обставин справи. З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

168. Обставини справи № 826/11199/16 не є визначальними для Великої Палати Верховного Суду з точки зору вирішення питання переходу прав ПАТ "Український інноваційний банк" як банку до ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке не є банком, поза процедурами регулювання банківської діяльності спеціальним законодавством, в зв`язку з таким. В межах цієї справи (№ 925/698/16) не оскаржуються реєстраційні дії нотаріусів. У рамках справи № 826/11199/16 перед судами стояло завдання визначитись з наявністю або відсутністю у діях нотаріусів протиріччя з вимогами законодавства, яке регулює їх діяльність та державну реєстрацію юридичних осіб. Відповідне питання щодо прав та обов`язків ПАТ "Український інноваційний банк" не розглядалось. Суд у справі № 826/11199/16 не вивчав питання виведення банку з ринку шляхом зміни його назви та виключення банківської діяльності з переліку видів діяльності акціонерного товариства, не встановлював такого права за органами управління відповідного банку…

169. Ураховуючи зазначене, Велика Палата Верховного Суду не знаходить преюдиційних обставин, встановлених у справі № 826/11199/16, які б підтверджували безспірність переходу прав ПАТ "Український інноваційний банк" як банку до ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке не є банком, поза процедурами регулювання банківської діяльності спеціальним законодавством.

У справі № 826/15260/17 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб оскаржувались реєстраційні дії та записи приватних нотаріусів, державних реєстраторів. Обставини, встановлені судами у наведеній справі (рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018, залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018), не спростовують висновку, зробленого ВП ВС у постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, який враховано судом при вирішенні даної справи № 910/14076/20, про те, що оскільки ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ "УКРІНКОМ", а відтак й ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" не набуло прав банку.

Щодо обставин не набуття ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" прав банку, встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі № 910/12272/19, яке набрало законної сили, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" (третя особа у даній справі № 910/14076/20) не було учасником справи № 910/12272/19.

Разом з цим, частиною 5 статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" у загальному порядку не спростовані обставини, встановлені стосовно нього рішенням суду у справі № 910/12272/19, докази протилежного в матеріалах даної справи № 910/14076/20 - відсутні і не були надані ні суду першої інстанції під час вирішення спору судом першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції станом на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, у зв`язку з чим доводи третьої особи в апеляційній скарзі у цій частині також відхиляються судом апеляційної інстанції як необгрунтовані та безпідставні.

Окрім того, щодо тверджень скаржника про існування правочинів про відступлення права вимоги, розірвання яких відбулось 07.05.2020 між ПАТ «УКРІНКОМ та ТОВ «Інвест фінанс», суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи вказані правочини відсутні, до апеляційної скарги їх примірників не додано, і в апеляційній скарзі скаржником дійсно зазначено про долучення певних додаткових документів до матеріалів справи, проте, їх до апеляційної скарги додано не було, що виключає можливість їх оцінки взагалі, і на стадії апеляційного розгляду справи зокрема.

Також, у даній справі № 910/14076/20 судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, а також вірно встановлено і судом першої інстанції, що Скаргу підписано представником ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" (ПАТ "УКР/ІН/КОМ") за довіреністю, адвокатом К.Г.Лук`яненко. Довіреність № 022/02 від 16.12.2019 видано адвокату Лук`яненко К.Г. на вчинення всіх необхідних дій ПАТ "УКР/ІН/КОМ" в особі Голови правління ПАТ "УКР/ІН/КОМ" А.М. Ільюченко. Відповідно до документів, доданих до Скарги, Голова правління А.М. Ільюченко призначена на посаду Позачерговими загальними зборами ПАТ "УКРІНКОМ" від 28.03.2017.

В силу частини третя статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідна довіреність є нікчемною.

Згідно з абз. 9 частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Враховуючи вищевстановлені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що ПАТ "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" не є правонаступником банківської установи - ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК", яка є стороною Кредитної угоди від № 4675 від 05.09.2008 та стороною Іпотечного договору від 18.08.2014, за яким в іпотеку було передане нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення № 15 - кафе (групи приміщень 15,15а) загальною площею 338,1 кв.м. за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 136 (тобто майно, реєстраційні дії стосовно якого були предметом поданої ПАТ "УКР/ІН/КОМ" Скарги, за результатами якої винесено оскаржуваний Наказ).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що звертаючись зі Скаргою до Мін`юсту, скаржником - ПАТ "УКР/ІН/КОМ" не доведено факту порушення його прав оскаржуваними реєстраційними діями, тобто, Скарга подана до Мін`юсту неправомочною особою, у зв`язку з чим і з огляду на норми абз. 9 частини 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у Мін`юсту були відсутні підстави для розгляду Скарги.

Вимоги до оформлення скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України, що подається особою, яка вважає, що її права порушено, передбачені пунктами 1-6 частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тоді як абзац 8 частини 5 цієї статті визначає, зокрема, вимоги до оформлення доданих до скарги копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором.

З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що Скарга ПАТ "УКР/ІН/КОМ" була оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що відповідно до пункту 1 частини 8 цієї статті, є підставою для відмови у задоволенні скарги.

Також, відповідно пункту 2 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на дату надання Висновку Колегією від 12.06.2020 спірне нерухоме майно перебувало під іпотекою третьої особи Дудкіна В.М.

Станом на дату прийняття оскаржуваного Наказу від 25.08.2020, відбулася державна реєстрація права на нерухоме майно об`єктів з реєстраційними номерами № 1924490780000, 1924522280000 за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується, а саме за ТОВ "ФОРРЕНТ ГРУП" (позивач).

Вказані об`єкти з реєстраційними номерами № 1924490780000, 1924522280000 були створені в результаті поділу об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 109371280000, нежитлове приміщення № 15 - кафе (групи приміщень 15, 15а) (літ. А), загальна площа 338,10 кв.м., адреса м. Київ, пр-т Перемоги, 136.

Отже, на момент прийняття рішення за результатом розгляду Скарги відбулася державна реєстрація права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується, що відповідно до пункту 2 частини 8 цієї статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для відмови у задоволенні скарги, і доводи позивача в цій частині знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом першої інстанції, а також не були спростовані апелянтами належними засобами доказування в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що в порушення норм статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 5 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.215 року №1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150), Колегія Мін`юсту здійснила розгляд Скарги, не дослідивши попередньо, чи наявні підстави для відмови у її задоволенні.

Відтак, доводи позивача стосовно того, що Скаргу подано неправомочною особою, порушення відповідачем при видачі оскаржуваного Наказу статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", знайшли своє підтвердження матеріалами справи і не були спростовані відповідачем та третьою особою належними засобами доказування в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи за результатами дослідження усіх доказів в сукупності було встановлено, що у Мін`юсту були відсутні підстави для розгляду Скарги ПАТ "УКР/ІН/КОМ", то за таких обставин судом першої інстанції обгрунтовано не досліджувались висновки Колегії, за яких Мін`юстом було видано оскаржуваний Наказ. Відтак, твердження третьої особи про те, що позивачем не спростовано висновки, зроблені Колегією Мін`юсту, на підставі яких видано оскаржуваний Наказ, - судом апеляційної інстанції також відхиляються як безпідставні.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Цією статтею також визначено певні гарантії прав приватних осіб у випадку втручання держави у їхні права.

При розгляді справ національні суди України застосовують положення Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права, шо передбачено статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно зі статтями 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути здійснене лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи, що позивач є власником спірного нерухомого майна, зважаючи на приписи ст. 316, 317 ЦК України, оскаржуваний Наказ порушує право власності позивача на таке майно.

При цьому, факт набуття позивачем права власності на об`єкти нерухомості (реєстраційний номер 1924490780000, 1924522800000) дійсно не є предметом спору у даній справі, і фказане питання дослджується з огляду на первісні обставини стосовно підстав розгляду Скарги з огляду на те, що відповідно частини 3 пункту 8 статті 37 Закону, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується, і станом на дату видачі оскаржуваного наказу Міністерством юстиції України - 25.08.2020, відбулася державна реєстрація права на нерухоме майно об`єкта з реєстраційними номерами № 1924490780000,1924522280000 за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, яке оскаржувалось ПАТ «УКРІНКОМ», а саме за позивачем ТОВ «Форрент Груп».

Отже, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи та дослідження усіх доказів в сукупності дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується: відсутність порушеного права ПАТ "УКР/ІН/КОМ", як заявника Скарги, що виключає можливість розгляду та задоволення такої скарги; прийняття оскаржуваного Наказу, яким скасовано рішення від 25.09.2019 №№ 48847423, 48847661, прийняті державним виконавцем Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шкляревською Яною Володимирівною, за відсутності підстав, передбачених чинним законодавством України (ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"); порушення права власності позивача на спірне нерухоме майно у зв`язку з прийняттям оскаржуваного Наказу.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, встановлені судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду в межах доводів апеляційних скарг обставини у сукупності з наявними досліденими доказами, свідчать про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 25.08.2020 року № 2886/5 "Про задоволення скарги", яким скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 15.10.2019 задоволено частково та скасовано рішення від 25.09.2019 №№ 48847423, 48847661, прийняті державним виконавцем Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шкляревською Яною Володимирівною, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, посилання позивача на те, що скаржником - Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" подано апеляційну скаргу без дотримання ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судовий збір сплачено іншою юридичною особою - судом апеляційної інстанції не приймається, оскільки чинне процесуальне законодавство не містить такої заборони щодо сплати судового збору іншою особою, оскільки першочерговим у даному випадку є факт надходження судового збору за розгляд апеляційної скарги по даній справі до Державного бюджету України, що і було перевірено судом апеляційної інстанції при прийнятті апеляційної скарги. До того ж, до матеріалів справи подано відповідний догові, на підставі якого скаржник уповноважив визначену ним юридичну особу на правах представництва здійснити оплату судового збору на подачу апеляційної скарги на судове рішення у даній справі.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи у позові, запереченнях, апеляційних скаргах та поясненнях судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 25.08.2020 року № 2886/5 "Про задоволення скарги", яким скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 15.10.2019 задоволено частково та скасовано рішення від 25.09.2019 №№ 48847423, 48847661, прийняті державним виконавцем Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шкляревською Яною Володимирівною.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржниками в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ"

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржників викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/14076/20 з підстав, за наведених скаржниками доводів апеляційної скарг.

Також, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 поновлено скаржнику (Публічному акціонерному товариству "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ") пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, і дію оскаржуваного рішення зупинено, а оскільки за наслідками апеляційного розгляду справи оскаржуване рішення залишено без змін, відповідно, його дія підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржників відповідно.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/14076/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/14076/20 - залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 у справі № 910/14076/20.

4. Судовий збір за подачу апеляційних скарг залишити за Міністерством юстиції України та Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ".

5. Матеріали справи № 910/14076/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 30.05.2022.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	14.02.2022
Оприлюднено	29.06.2022
Номер документу	104580626
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії

Станік С.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 14.02.2022 по справі 910/14076/20ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/14076/20

Постанова від 14.02.2022

Постанова
від 14.02.2022 по справі 910/14076/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД