Постанова

від 24.01.2022 по справі 910/12110/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2022 р. Справа№ 910/12110/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Зозуля Н.М.

За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 25.01.2022

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/12110/20 (суддя Чинчин О.В., м. Київ)

за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі:

1. Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ,

2. Північного офісу Держаудитслужби, м. Київ

до 1. Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації,

м. Київ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг"

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №3 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - позивач - 1) та Північного офісу Держаудитслужби (надалі- позивач - 2) до Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі- відповідач - 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" (надалі - відповідач-2) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 108 618 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані укладенням відповідачами додаткових угод до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року з суттєвими порушеннями вимог законодавства у сфері публічних закупівель, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/12110/20 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсною Додаткову угоду №1 від 13.05.2019 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року, укладену між Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг".

Визнано недійсною Додаткову угоду №7 від 14.01.2020 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року, укладену між Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю"Стартрейдінг" на користь Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації грошові кошти у розмірі 108 618,00 грн.

Стягнути з Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на користь Київської міської прокуратури судовий збір у розмірі 3 153,00 гр

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" на користь Київської міської прокуратури судовий збір у розмірі 3 153,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що укладення сторонами Додаткової угоди №7 від 14.01.2020 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року було здійснено в порушення приписів пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що свідчить про недодержання при укладенні Додаткової угоди №7 від 14.01.2020 року до Договору встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України вимог, а тому є підставою для визнання її недійсною в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України.

Оскільки суд першої інстанції прийшов до висновку про визнання недійсними Додаткові угоди №1 від 13.05.2019 року та №7 від 14.01.2020 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року, сплачені грошові кошти у загальному розмірі 108 618,00 грн підлягають поверненню за недійсним правочином на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні в повному обсязі.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, ст. 1212 Цивільного кодексу України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та порушенням норм процесуального права, а саме: ст.ст.2, 7, 11, 13, 75, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не було надано належну оцінку п. 12.3. Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року, експертному висновку Чернігівської регіональної торгово - промислової палати ЧК-190 від 12.04.2019 року та листу відповідача -2 №33/04 від 26.04.2019.

Заявник апеляційної скарги, що внесенню змін до Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 12від 27.12.2019 передувала процедура, яка включала в себе встановлення.Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою росту ціпи на 11% на товар, а саме цукор пісок, звернення відповідача -2 до відповідача-1 з листом № 33/04 від року щодо розгляду зміни ціни товару, розгляд відповідачем-1 вказаного звернення ТОВ «Стартрейдінг» та прийняття рішення, що оформлене протоколом 1 Тендерного комітету Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 212 від 10.05.2019 року, про укладення додаткової угоди до Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 12 від 27.02.2019 року. Враховуючи процедуру, що передувала підписанню між відповідачем - 2 та відповідачем - 1 Додаткової угоди № 1 від 13.05.2019 року до Договору про закупівлю Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року, укладення 13.05.2019 року нової угоди № 1 до згаданого вище договору не суперечить та не порушує ні норми Закону України «Про публічні закупівлі», ні норми Цивільного кодексу України.

Скаржник вказує, що цьому, прокурором під час розгляду даної справи не надано належних та допустимих доказів, який би свідчив про відсутність підвищення цін на ринку на цукор-пісок станом на 13.05.2019 та 14.01.2020 року. Як вбачається з відповіді Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації наданої на лист Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № З . іб.2020 року за вихідним № 10.33-59-3000вих-20, позивач -1 встановив проведення відповідачем -1 закупівлі з отриманням законодавчо-визначеної процедури закупівель та відповідності до норм і вимог чинного законодавча України.

На переконання заявника апеляційної скарги, під час укладення Додаткової угоди № 1 від 13.05.2019 року та Додаткової угоди № 7 від 14.01.2020 року до Договору про закупівлю товарів за державні и № 12 від 27.02.2019 року, сторонами було дотримано приписів Закону України «Про публічні закупівлі» та Цивільного кодексу України, а тому підстави для задоволення судом першої інстанції позову Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3, поданого в інтересах Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Північного офісу Держаудитслужби про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 108 618,00 гри відсутні.

Крім того, скаржником у прохальній частині апеляційної скарги було заявлено клопотання про поновлення пропущено строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/12110/20.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

01.03.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві прокурор заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/12110/20 залишити без змін, посилаючись на відсутність документального підтвердження підвищення цін на цукор - пісок на час укладення сторонами спірних додаткових угод до Договору про закупівлю товарів за державні и № 12 від 27.02.2019 рок; встановивши факт кладення додаткових угод до Договору про закупівлю товарів за державні и № 12 від 27.02.2019 року в порушення п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав про визнання недійсними оспорюваних додаткових до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року, тому правомірно задовольнив позов.

10.03.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві позивач -1 просить апеляційну скаргу відповідача - 2 задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/12110/20 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити , посилаючись на те, що підставою визнання додаткової угоди №7 від 14.01.2020 недійсною стало те, що місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що укладенням зазначеної додаткової угоди сторони збільшили суму визначену у

Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 12 від 27.02.2019 всупереч п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі, при цьому залишивши поза увагою той факт, що , що підставою внесення змін до додаткової угоди №7 від 14.01.2020 стала ч.5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі»,. Крім того, позивач -1 зазначає, що додаткова угода №7 від 14.01.2020 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 12 від 27.02.2019 року було також укладено у відповідності до ч. 6 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме ціна договору не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю.

Відзиви на апеляційну скаргу від позивача -2 та відповідача -1 до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходили.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач -2 та відповідач -1 не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзиви на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, позивач -2 та відповідач -1 у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подали відзиву на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання останніми відзивів не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/12110/20. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/12110/20 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/12110/20 призначено на 16.03.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/12110/20 зупинено до перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 927/491/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 поновлено провадження у справі № 910/12110/20; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/12110/20 призначено на 31.08.2021.

Розгляд справи №910/12110/20 неодноразово відкладався.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/6510/21 від 22.12.2021, у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, у справі №910/12110/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями 22.12.2021 у справі № 910/12110/20 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Разіна Т.І., судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/12110/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.; розгляд скарги призначено на 25.01.2022.

Явка представників сторін

У судове засідання 25.01.2022 з`явився прокурор та представник відповідача -2.

Позивачі 1,2 та відповідач -1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги була повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від Позивачі 1,2 та відповідач -1 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що позивачі 1,2 та відповідач -1 були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останніх.

Позиція представників сторін у справі

У судовому засіданні представник скаржника підтримав подану ним апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/12110/20 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Прокурор у судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на неї та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020- без змін, як таке, що прийнято місцевим господарським судом із дотримання норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи, 16.01. 2019 року Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації оголошено про проведення відкритих торгів UA-2019-01-16-003161-c предмета закупівлі - цукру - піску за кодом ДК 021:2015:15830000-5 - Цукор і супутня продукція.

Відкриті торги проведено відповідно до тендерної документації на закупівлю товарів, затвердженої протоколом засідання рішення тендерного комітету № 50 від 16.01.2019 року.

Відповідно до протоколу розгляду тендерної документації №101 від 07.02.2019 року та протоколу (рішення) засідання Тендерного комітету Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації №102 від 07.02.2019 року учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРТРЕЙДІНГ" визначено переможцем за ціною пропозиції 1 092 250 грн. 00 коп., тендерна пропозиція якого відповідає кваліфікаційним критеріям та умовам тендерної документації.

27.02.2019 року між Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти №12, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався протягом дії Договору поставляти Замовникові продукцію харчової промисловості - цукор - пісок (код згідно ДК 021:2015 - 15830000-5 - Цукор і супутня продукція), зазначений у специфікації (Додаток 1 до Договору). шо є невід`ємною частиною Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такий Товар. (а.с.29-31)

Строк поставки товару за цим Договором - до 31.12.2019 (п. 2.1. Договору)

Відповідно до п.4.1 Договору ціна Договору визначена в межах бюджетного призначення та складає 1092250 грн. 00 коп.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін та в порядку, встановленому чинним законодавством України.

У п.12.3 Договору зазначено, що він може бути змінено та доповнено за згодою Сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Специфікацією, що є Додатком №1 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року, Сторони узгодили найменування товару, одиниці виміру, кількість - 85000 кг, ціну за одиницю - 12,85 грн., загальну вартість - 1092250 грн. 00 коп. (а.с.32)

Додатками №2, №3 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року Сторони узгодили дислокацію дошкільних навчальних закладів та начально - виховних комплексів Деснянського району м. Києва, технічні, якісні та кількісні характеристики товару. (а.с.33-34)

Додатковою угодою №1 від 13.05.2019 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року у зв`язку з підвищенням ціни на продукцію харчової промисловості - "цукор - пісок", що підтверджено копією експертного висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 12.04.2019 № ЧК-190 на підставі протоколу №212 засідання тендерного комітету Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.05.2019, Сторони домовились внести зміни в ціну товару, зазначену у специфікації (Додаток 1 до Договору), не більше як на 10 відсотків, при цьому сума Договору залишається без змін.

Ціна Постачальника становить:- цукор - пісок - 14 грн. 14 коп., .у тому числі ДЦВ. (а.с.35)

Так, згідно з Додатком №1 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року (в редакції додаткової угоди №1 від 13.05.2019 року) Сторони узгодили, що кількість товару 9250,000 кг за ціною 12,85 грн., загальна вартість - 118 862 грн. 50 коп., а кількість товару 68839,286 кг за ціною 14,14 грн., загальна вартість - 973 387 грн. 50 коп., всього - 1 092 250 грн. 50 коп. (а.с.106)

Додатковою угодою №4 від 26.12.2019 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року Сторони домовились зменшити ціну Договору на 555 грн. 50 коп. з ПДВ.

2. Внести зміни до Договору та викласти пункт 4.1. в новій редакції:" 4.1. Ціна цього Договору визначена в межах бюджетного призначення та складає 1 091 694 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ 20% - 181 949 грн. 08 коп.".

3. Додаток 1 "Специфікація" та Додаток 3 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики товару" до Договору викласти у новій редакції, що додається, у відповідності до пунктів 1 та 2 Додаткової угоди. (а.с.36-38)

Так, згідно з Додатком №1 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року (в редакції додаткової угоди №4 від 26.12.2019 року) Сторони узгодили, що кількість товару 9250,000 кг за ціною 12,85 грн., загальна вартість - 118 862 грн. 50 коп., а кількість товару 68800,000 кг за ціною 14,14 грн., загальна вартість - 972 832 грн. 00 коп., всього - 1091694 грн. 50 коп. (а.с.37)

Додатковою угодою №5 від 27.12.2019 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року Сторони вирішили внести зміни до Договору та викласти пункт 2.1 в новій редакції: " 2.1. Строк поставки Товару за цим Договором - до 29 лютого 20.20 року"; внести зміни до Договору та викласти пункт 11.1. в новій редакції: " 11.1. Цей Договір набирає чинності з дати укладання і діє до 29 лютого 2020 року, а з частині розрахунків - до повного їх виконання". Інші умови Договору не змінені та не доповнені цією Додатковою угодою залишаються чинними і Сторони підтверджують шодо них свої зобов`язання. (а.с.39)

Додатковою угодою №7 від 14.01.2020 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року Сторони вирішили збільшити ціну Договору на 217 756 грн. 00 коп. (двісті сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ - 20% - 36 292 грн. 67 коп. Внести зміни до Договору та викласти пункт 4.1. в новій редакції: "4.1. Ціна цього Договору визначена в межах бюджетного призначення та складає 1 309 450 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ - 20% -218 241 грн. 75 коп.". Додаток 1 "Специфікація" та Додаток 3 "Інформація про необхідні технічні. якісні та кількісні характеристики Товару" до Договору викласти у новій редакції, що додаються, у відповідності до пункту 2 даної Додаткової угоди. (а.с.40-42)

Так, згідно з Додатком №1 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року (в редакції додаткової угоди №7 від 14.01.2020 року) Сторони узгодили, що кількість товару 9250,000 кг за ціною 12,85 грн., загальна вартість - 118 862 грн. 50 коп., кількість товару 68800,000 кг за ціною 14,14 грн., загальна вартість - 972 832 грн. 00 коп., кількість товару 15400,000 кг за ціною 14,14 грн., загальна вартість - 217 756 грн. 00 коп., всього - 1309450 грн. 50 коп. (а.с.41)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про виправлення описки у прохальній частині позовної заяви від 20.10.2020 року, яка прийнята Судом до розгляду, прокурор зазначає, що Додаткові угоди №1 від 13.05.2019 року та №7 від 14.01.2020 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року є недійсними, оскільки було порушено пункт 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого перевищено гранично допустимі межі такого збільшення та безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Крім того, на час підписання додаткової угоди №7 відсутнє будь - яке документальне підтвердження підвищення ціни на цукор - пісок. За таких підстав, просить суд визнати недійсною додаткову угоду №1 від 13.05.2019 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року, укладену між Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг"; визнати недійсною додаткову угоду №7 від 14.01.2020 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року, укладену між Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг "; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" на користь Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації безпідставно сплачені кошти в сумі 108 618,00 грн.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач - 1 зазначав, що ринкова ціна на товар 12.04.2019 року зросла на 11%, що підтверджується експертним висновком Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 12.04.2019 № ЧК-190. При укладенні додаткової угоди №1 ціна не була збільшена більше, ніж на 10%, при цьому сума договору залишилась незмінною.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач - 2 зазначав, що у зв`язку із збільшенням ціни товару, що підтверджено експертним висновком Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 12.04.2019 № ЧК-190, було укладено додаткову угоду №1, відповідно до рішення тендерного комітету Управління №212 від 10.05.2019 року.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду частковому скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Щодо представництва інтересів держави прокурором, суд апеляційної зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч.3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч.4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч.7).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 уточнено висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18. А також відступлено від висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18; постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 925/650/18; постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 909/569/18; постанова Верховного Суду від 07 грудня 2018 у справі № 924/1256/17.

У вказаній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 висловлену такі правові позиції, які згідно приписів статті 236 ГПК України суди повинні враховувати.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №10.33-59-3000 вих-20 від 16.06.2020 Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №3 просив Деснянську районну в місті Києві державну адміністрацію повідомити вживались та чи будуть вживатись заходи цивільно-правового характеру, про причини невжиття відповідних заходів. У відповідь на який останній повідомив, що тендерним комітетом Управління освіти закупівля була проведена з дотриманням законодавчо-визначеної процедури закупівель та у відповідності до норм і вимог чинного законодавства України.

Листом №10.33-59-3042 вих-20 від 17.06.2020 року Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №3 просив Північний офіс Держаудитслужби повідомити вживались та чи будуть вживатись заходи цивільно-правового характеру, про причини невжиття відповідних заходів. У відповідь на який останній повідомив, що на підставі наказу №52 від 13.03.2019 в Управлінні освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації проведено перевірку процедури закупівлі, за результатами якої складено Акт №13-30/436 від 11.07.2019.

Листом №10.33-59-4559вих-20 від 11.08.2020, №10.33-59-4561вих-20 від 11.08.2020 року Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №3 повідомив Деснянську районну в місті Києві державну адміністрацію та Північний офіс Держаудитслужби про здійснення представницьких функцій шляхом звернення до суду з позовом до Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартрейдінг» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 108 618,00 грн, у зв`язку з невжиттям позивачами заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при зверненні до суду з вказаним позовом Заступником керівника Київської місцевої прокуратури №3 було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з невжиттям компетентним органом жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Щодо недійсності додаткових угод до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що укладення сторонами Додаткової угоди №7 від 14.01.2020 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року було здійснено в порушення приписів пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що свідчить про недодержання при укладенні Додаткової угоди №7 від 14.01.2020 року до Договору встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України вимог, а тому є підставою для визнання її недійсною в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України.

Однак, з такими висновками місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції погодитися не може, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, 16.01. 2019 року Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації оголошено про проведення відкритих торгів UA-2019-01-16-003161-c предмета закупівлі - цукру - піску за кодом ДК 021:2015:15830000-5 - Цукор і супутня продукція.

Відкриті торги проведено відповідно до тендерної документації на закупівлю товарів, затвердженої протоколом засідання рішення тендерного комітету № 50 від 16.01.2019 року.

Відповідно до протоколу розгляду тендерної документації №101 від 07.02.2019 року та протоколу (рішення) засідання Тендерного комітету Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації №102 від 07.02.2019 року учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРТРЕЙДІНГ" визначено переможцем за ціною пропозиції 1 092 250 грн. 00 коп., тендерна пропозиція якого відповідає кваліфікаційним критеріям та умовам тендерної документації.

27.02.2019 року між Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРТРЕЙДІНГ" (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти №12, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався протягом дії Договору поставляти Замовникові продукцію харчової промисловості - цукор - пісок (код згідно ДК 021:2015 - 15830000-5 - Цукор і супутня продукція), зазначений у специфікації (Додаток 1 до Договору). шо є невід`ємною частиною Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такий Товар. (а.с.29-31)

Строк поставки товару за цим Договором - до 31.12.2019 (п. 2.1 Договору)

Згідно з п.4.1 Договору ціна Договору визначена в межах бюджетного призначення та складає 1092250 грн. 00 коп.

Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін та в порядку, встановленому чинним законодавством України. (п.4.2 Договору)

У п.12.3 Договору зазначено, що він може бути змінено та доповнено за згодою Сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Специфікацією, що є Додатком №1 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року, Сторони узгодили найменування товару, одиниці виміру, кількість - 85000 кг, ціну за одиницю - 12,85 грн., загальну вартість - 1 092 250 грн. 00 коп.

Додатками №2, №3 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року Сторони узгодили дислокацію дошкільних навчальних закладів та начально - виховних комплексів Деснянського району м. Києва, технічні, якісні та кількісні характеристики товару.

Згідно зі ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

У ч. 1 ст. 36 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом "Про публічні закупівлі".

За приписами ч. 4 ст. 36 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі тощо.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Статтею 526 ЦК встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Листом №33/04 від 26.04.2019 року Постачальник звернувся до Замовника щодо розгляду зміни вартості товару з посиланням, до якого додано експертний висновок ЧК-190 від 12.04.2019 року.

Згідно з експертним висновком Чернігівської регіональної торгово - промислової палати ЧК-190 від 12.04.2019 року на підставі проведеного моніторингу цін, які склалися на продукти харчування, зазначені в заяві замовника експертизи, по м. Києву та Київській області у березні - квітні 2019 року, на підставі вивчення та аналізу цінової інформації, розташованої на інтернет - сайтах, експертами були визначені середньо - ринкові оптові ціни на продукти харчування в асортименті, які станом на 01.03.2019 р. та станом на 12.04.2019 р. по м. Києву та Київській області з урахуванням ПДВ становили, зокрема, вартість цукру за 1 кг станом на 01.03.2019 р. - 12,90 грн., станом на 12.04.2019 р. - 14,32 грн., тенденція росту ціни на 11%. (а.с.43)

Рішенням засідання тендерного комітету Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, оформленого протоколом №212 від 10.05.2019 року, вирішено укласти додаткову угоду про внесення змін до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року. (а.с.44)

Додатковою угодою №1 від 13.05.2019 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року у зв`язку з підвищенням ціни на продукцію харчової промисловості - "цукор - пісок", що підтверджено копією експертного висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 12.04.2019 № ЧК-190 на підставі протоколу №212 засідання тендерного комітету Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.05.2019, Сторони домовились внести зміни в ціну товару, зазначену у специфікації (Додаток 1 до Договору), не більше як на 10 відсотків, при цьому сума Договору залишається без змін.

Ціна Постачальника становить:- цукор - пісок - 14 грн. 14 коп., .у тому числі ДЦВ.

Так, згідно з Додатком №1 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року (в редакції додаткової угоди №1 від 13.05.2019 року) Сторони узгодили, що кількість товару 9250,000 кг за ціною 12,85 грн., загальна вартість - 118 862 грн. 50 коп., а кількість товару 68839,286 кг за ціною 14,14 грн., загальна вартість - 973 387 грн. 50 коп., всього - 1 092 250 грн. 50 коп. (а.с.106)

Додатковою угодою №7 від 14.01.2020 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року Сторони вирішили збільшити ціну Договору на 217 756 грн. 00 коп. (двісті сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ - 20% - 36 292 грн. 67 коп. Внести зміни до Договору та викласти пункт 4.1. в новій редакції: "4.1. Ціна цього Договору визначена в межах бюджетного призначення та складає 1 309 450 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ - 20% -218 241 грн. 75 коп.". Додаток 1 "Специфікація" та Додаток 3 "Інформація про необхідні технічні. якісні та кількісні характеристики Товару" до Договору викласти у новій редакції, що додаються, у відповідності до пункту 2 даної Додаткової угоди. (а.с.40-42)

Так, згідно з Додатком №1 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року (в редакції додаткової угоди №7 від 14.01.2020 року) Сторони узгодили, що кількість товару 9250,000 кг за ціною 12,85 грн., загальна вартість - 118 862 грн. 50 коп., кількість товару 68800,000 кг за ціною 14,14 грн., загальна вартість - 972 832 грн. 00 коп., кількість товару 15400,000 кг за ціною 14,14 грн., загальна вартість - 217 756 грн. 00 коп., всього - 1309450 грн. 50 коп. (а.с.41)

Суд зазначає, що сторони уклали Договір про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року за результатами проведення процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачі сприймають положення ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі" як достатню для обох сторін підставу для збільшення ціни товару. Але такий висновок є помилковим.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін. У п. 12.3 Договору зазначено, що він може бути змінений та доповнений за згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що відповідач 1, який мав беззаперечне право на отримання товару по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції відповідача 2 про збільшення ціни підписав додаткову угоди № 1 від 13.05.2019, внаслідок чого ціна збільшилася на 10% відсотків, а обсяг поставки товару за Договором істотно зменшився.

Суд апеляційної інстанції вважає, що метою регулювання, передбаченого ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, ст. 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що необхідність укладення оспорюваної Додаткової угоди №1 від 13.05.2019 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року обґрунтовано Відповідачем - 2 коливанням ціни товару на ринку, на підтвердження чого Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРТРЕЙДІНГ" було надано експертний висновок Чернігівської регіональної торгово - промислової палати ЧК-190 від 12.04.2019 року.

Як встановлено місцевим господарським судом , що вказаний експертний висновок констатує рівень середньо - ринкової оптової ціни з ПДВ за товари, зокрема, цукру, станом на 01.03.2019 року та станом на 12.04.2019 року, в якому також міститься зазначення щодо тенденції росту цін у відсотковому співвідношенні +11%. Проте, в експертному висновку Чернігівської регіональної торгово - промислової палати ЧК-190 від 12.04.2019 року відсутня інформація щодо ринкової вартості цукру станом на момент укладення додаткової угоди №1 від 13.05.2019 року, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни за три місяці (з 27.02.2019 - дата укладення Договору до 13.05.2019 року - дата набрання чинності спірною додатковою угодою до Договору).

За таких підстав, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що експертний висновок Чернігівської регіональної торгово - промислової палати ЧК-190 від 12.04.2019 року не підтверджує коливання ціни на цукор впродовж періоду з 27.02.2019 р. по 13.05.2019 р., а тому Суд не приймає його до уваги в якості належного та допустимого доказу в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження наявності обґрунтованих підстав для внесення змін до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року шляхом укладення Додаткової угоди №1 від 13.05.2019 року.

Суд звертає увагу, що для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції. Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №913/166/19.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що станом на момент укладення сторонами Додаткової угоди №1 від 13.05.2019 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 були відсутні обґрунтовані та документально підтверджені обставини коливання ціни товару на ринку для можливості внесення змін до Договору відповідно до вимог пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що укладення сторонами Додаткової угоди №1 від 13.05.2019 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 здійснено в порушення приписів пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з відсутністю документального підтвердження підвищення ціни на цукор станом на 13.05.2019, а отже така додаткова угода є нікчемною згідно зі ст. ст. 36, 37 Закону "Про публічні закупівлі", і відповідно не породжує жодних правових наслідків для сторін.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначив, що Договори, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом.

Відтак, вимога прокурора про визнання недійною Додаткової угоди №1 від 13.05.2019 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №5 від 27.02.2019 не підлягає задоволенню, оскільки такий Додатковий договір, як встановлено судом, є нікчемним.

Що стосується вимог прокурора в частині визнання недійсною Додаткової угоди №7 від 14.01.2020 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №7 від 27.02.2019, укладеної між Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стартрейдінг», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Додатковою угодою №7 від 14.01.2020 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року Сторони вирішили збільшити ціну Договору на 217 756 грн. 00 коп. (двісті сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ - 20% - 36 292 грн. 67 коп. Внести зміни до Договору та викласти пункт 4.1. в новій редакції: "4.1. Ціна цього Договору визначена в межах бюджетного призначення та складає 1 309 450 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ - 20% -218 241 грн. 75 коп.". Додаток 1 "Специфікація" та Додаток 3 "Інформація про необхідні технічні. якісні та кількісні характеристики Товару" до Договору викласти у новій редакції, що додаються, у відповідності до пункту 2 даної Додаткової угоди. (а.с.40-42)

Так, згідно з Додатком №1 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року (в редакції додаткової угоди №7 від 14.01.2020 року) Сторони узгодили, що кількість товару 9250,000 кг за ціною 12,85 грн., загальна вартість - 118 862 грн. 50 коп., кількість товару 68800,000 кг за ціною 14,14 грн., загальна вартість - 972 832 грн. 00 коп., кількість товару 15400,000 кг за ціною 14,14 грн., загальна вартість - 217 756 грн. 00 коп., всього - 1309450 грн. 50 коп.

Суд апеляційної зазначає, що укладенням Додаткової угоди №7 від 14.01.2020 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 сторони збільшили ціну за одиницю товару, визначену в Договорі всупереч вимогам пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, в матеріалах справи відсутні, а відповідачами в свою чергу не надано суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності обґрунтованих та документально підтверджених підстав для внесення змін до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 шляхом укладення Додаткової угоди №7 від 14.01.2020.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що укладення сторонами Додаткової угоди №7 від 14.01.2020 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 здійснено в порушення приписів пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», що свідчить про її нікчемність.

Відтак, оскільки Додаткова угоди №7 від 14.01.2020 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №5 від 14.01.2019 є нікчемною, вимога прокурора про визнання її недійсною, задоволенню не підлягає.

Що стосується вимоги прокурора в частині застосування наслідків недійсності правочинів шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартрейдінг» на користь Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації безпідставно сплачених коштів в 108 618,00 грн суд зазначає наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Системний аналіз положень ст. ст. 11, 177, 202, 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 № 6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 № 3-11гс15 та від 24.09.2014 № 6-122цс14.

Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

У справі, що розглядається, нікчемними є додаткові угоди №1 та № 9 до Договору. Нікчемність цих додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов`язання є договірними.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж" і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст. 1212 ЦК України.

Як вбачається з роздруківки з офіційного веб-сайту https://spending.gov.ua/new/transactions, за період з 13.05.2019 року (дата укладення Додаткової угоди №1 до договору) по 27.12.2019 року Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації було сплачено на рахунок Відповідача - 2 грошові кошти в сумі 972 832 грн. 00 коп., тобто закуплено 68800 кг за ціною 14,14 грн. за 1 кг. В той же час, у зв`язку з тим, що Додаткова угода №1 від 13.05.2019 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року визнана Судом недійсною, Відповідач - 1 повинен був сплатити грошові кошти у розмірі 884 080 грн. 00 коп. при закупівлі 68800 кг цукру за ціною 12,85 грн. за 1 кг. Таким чином, переплата Позивача - 1 становить 88 752 грн. 00 коп.

Крім того, як вбачається з роздруківки з офіційного веб-сайту https://spending.gov.ua/new/transactions, за період з 14.01.2020 року (дата укладення Додаткової угоди №7 до договору) по 05.05.2020 року Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації було сплачено на рахунок Відповідача - 2 грошові кошти в сумі 217 756 грн. 00 коп., тобто закуплено 15400 кг за ціною 14,14 грн. за 1 кг. В той же час, у зв`язку з тим, що Додаткова угода №7 від 14.01.2020 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року визнана Судом недійсною, Відповідач - 1 повинен був сплатити грошові кошти у розмірі 197 890 грн. 00 коп. при закупівлі 15400 кг цукру за ціною 12,85 грн. за 1 кг. Таким чином, переплата Позивача - 1 становить 19 866 грн. 00 коп.

Як зазначає прокурор, підтверджується пошуком на офіційному веб-сайті https://spending.gov.ua/new/transactions (Єдиний веб-портал використання публічних коштів) щодо проведених трансакцій за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019, які були здійснені Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартрейдінг» та не заперечується учасниками справи, на виконання Додаткової угоди №1 ціна Постачальника становить:- цукор - пісок - 14 грн. 14 коп., .у тому числі ДЦВ.

Доказів поставки товару на всю суму здійсненої оплати, відповідачем 2 до матеріалів справи не надано.

Відтак, вимоги прокурора про стягнення з відповідача 2 на користь позивача коштів у сумі 108 618,00 грн сплачених відповідачем 1 за товар, який так і не був поставлений продавцем, підлягають задоволенню на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі 917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Тому враховуючи вищевикладену позицію наведену у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, а також враховуючи не сплату відповідачем - 2 коштів у сумі 108 618,00 грн сплачених відповідачем - 1 за товар, який так і не був поставлений продавцем, у заявленому позивачем розмірі, суд апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом про наявність підстав для задоволення позову, проте з підстав наведених у даній постанові.

Водночас, суд апеляційної інстанції не погоджується із думкою суду першої інстанції, що до спірних правовідносин може бути застосовано положення ст. 1212 ЦК України, оскільки зазначена норма застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України

За викладених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що позов підлягає задоволенню, однак не на підставі ст. 1212 ЦК України, на яку посилався прокурор, а на підставі норм зобов`язального права, а саме ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Таким чином, мотивувальна частина рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/12110/20 ( в частині стягнення 108 618,00 грн), підлягає зміні, шляхом викладення її у редакції цієї постанови, про те з підстав наведених у даній постанові.

Отже, доводи відповідача - 2, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову (в частині стягнення 108 618,00 грн), однак з підстав, викладених у мотивувальній частині даної постанови апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог не надав, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В той же час, враховуючи повноваження апеляційної інстанції та те, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини, що мають значення для справи, однак вказане порушення не призвело до прийняття незаконного рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає зміні в його мотивувальній частині щодо встановлених підстав для задоволення позову.

Відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/12110/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 від 13.05.2019 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №12 від 27.02.2019 року, укладену між Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" та визнання недійсною Додаткової угоди № 7 від 14.01.2020 року до Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 12 від 27.02.2019 року, укладену між Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг".

3. В цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. В іншій частині резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/12110/20 залишити без змін.

5. Мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/12110/20 змінити виклавши її в редакції даної постанови.

6. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

7. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/12110/20.

8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

9. Справу №910/12110/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підпичано - 31.05.2022.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова