Постанова

від 30.05.2022 по справі 911/1769/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2022 р. Справа№ 911/1769/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Приходько Я.М. адвокат за довіреністю;

від відповідача: Оліфер Т.С. адвокат за ордером;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватмір - 1"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2021 (повний текст складено 24.11.2021)

у справі №911/1769/21 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватмір - 1"

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про стягнення 352489,47 грн,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватмір - 1" б/н від 17.10.2021 про ухвалення додаткового рішення.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ватмір - 1" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву про ухвалення додаткового рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права, оскільки позивач звернувся до суду із завідомо безпідставним позовом, тому має відшкодувати відповідачу судові витрати; у відзиві на позовну заяву було вказано, що на час його складання понесені лише поштові витрати і зазначено, що остаточний розрахунок буде наданий додатково, що і було здійснено шляхом подання заяви від 17.10.2021, однак суд необґрунтовано відмовив у її задоволенні.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що відповідачем не було зазначено та не подано попередній розрахунок судових витрат, які він очікував понести у зв`язку із розглядом справи, тому суд мав право відмовити у їх відшкодуванні; відзив, заперечення, додаткові пояснення підписані директором відповідача, а не адвокатом; спір між сторонами виник ще у березні 2020 року, коли відповідач перестав сплачувати орендну плату, тому позиція відповідача була сформована ще до пред`явлення позову і участь адвоката у справі зводилася лише до оформлення вже сформованої позиції.

Учасники процесу були повідомлені про розгляд справи, в порядку, встановленому положеннями статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що підтверджується довідками про доставку електронного документа через систему "Електронний суд" та направлення ухвали на повідомлену суду електронну пошту.

Неявка у судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2021 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось у Господарський суд Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватмір - 1" про стягнення 352 489,47 грн, у тому числі: 299 607,54 грн основного боргу, 27 388,17 грн пені, 6 165,48 грн - 3% річних та 19 328,28 грн - інфляційних втрат коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.12.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (перейменоване на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) (далі - третя особа, РВ ФДМУ), позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №02.1.2-24-201/955 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого відповідачу було надано в оренду приміщення у Міжнародному аеропорту "Бориспіль" для розміщення пункту громадського харчування, балансоутримувачем якого є позивач, і відповідач зобов`язаний був сплачувати орендну плату в пропорції 70% х 30% до Державного бюджету та балансоутримувачу. Однак, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором, у зв`язку із чим за період з лютого 2020 року по квітень 2021 року утворився борг в сумі 299 607,54 грн, на який позивачем нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати коштів.

У відзиві на позовну заву відповідач заперечував проти позову, посилався на те, що з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин і робота їдалень у орендованих приміщеннях була припинена, про що повідомлено орендодавця і позивача, крім того, отримано сертифікат ТПП України від 09.06.2020 про форс-мажорні обставини; постановою Кабінету Міністрів України №611 від 15.06.2020 встановлено, що нарахування орендної плати за договором повинно здійснюватись в розмірі 25% і відповідачем сплата орендної плати здійснювалась у вказаному розмірі; РВ ФМДУ також прийняло рішення про нарахування орендної плати в розмірі 25% і роз`яснило, що внесення змін до договору оренди не вимагається, однак позивач не виконав це рішення орендодавця, не скоригував виставлені рахунки і продовжує нараховувати орендну плату у повному обсязі; до функцій позивача не входить питання регулювання договірних відносин та орендної плати.

Також повідомив, що на момент подання відзиву сума поштових витрат становить 214,80 грн, а остаточний розрахунок витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, буде наданий додатково.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12 жовтня 2021 року позов задоволено частково.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватмір - 1" стягнуто на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 7879,59грн основного боргу, 4836,19 грн пені, 1175,62 грн - 3 % річних, 1274,14грн втрат коштів від інфляції та 227,48 грн судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

17 жовтня 2021 року відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вказав, що ним понесено 9700 грн витрат на оплату правової допомоги адвоката, тому просив стягнути з позивача вказану суму витрат. До заяви додані у копіях: договір, акти про надання правової допомоги, платіжні документи.

18 листопада 2021 року позивач подав заперечення на вказану заяву, посилаючись на те, що відповідачем не подавався попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат; відзив, заперечення і пояснення були підписані директором, а не адвокатом; спір між сторонами виник ще у березні 2020 року, коли відповідач перестав сплачувати орендну плату, тому позиція відповідача була сформована ще до пред`явлення позову і участь адвоката у справі зводилася лише до оформлення вже сформованої позиції.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області від 23 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватмір - 1" про ухвалення додаткового рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви, місцевий господарський суд виходив з того, що відзив на позов не містив жодного розрахунку суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які сторона понесла і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а норма ч. 2 ст. 124 ГПК України надає суду право в разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні.

Однак, Північний апеляційний господарський суд не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Матеріалами справи підтверджується, що у відзиві на позов відповідач зазначив, що на момент подання відзиву сума поштових витрат становить 214,80 грн, а остаточний розрахунок витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, буде наданий додатково згідно вимог ГПК України.

Таким чином, відповідач виконав свій обов`язок, зазначивши попередній розрахунок судових витрат, та, відповідно до ч.3 ст. 124 ГПК України, він має право доводити іншу фактичну суму витрат, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення, разом з доказами понесених судових витрат, 17.10.2021, тобто, в межах п`ятиденного строку з дня прийняття рішення, отже, вказана заява підлягала розгляду по суті.

За вказаних обставин апеляційний господарський суд вважає, що необґрунтовано відмовивши у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат, суд першої інстанції порушив одну з основних засад (принципів) господарського судочинства, яким є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що ухвалу Господарського суду Київської області від 23 листопада 2021 року визнати законною та обґрунтованою не можна, а тому вона підлягає скасуванню.

Щодо розгляду заяви відповідача по суті, то відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідачем до суду першої інстанції були подані докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2021 між ТОВ "Ватмір-1", як клієнтом, та адвокатом Оліфер Т.С. був укладений Договір про надання правової допомоги, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1.1 договору передбачено, що адвокат представляє у в установленому порядку інтереси клієнта в Господарському суді Київської області у справі №911/1769/21.

Пунктом 4.1 договору визначена вартість наданої правової допомоги, зокрема: правовий аналіз матеріал справи - 1500 грн; представництво інтересів клієнта в суді (участь в судовому засіданні) - 1000 грн; послуги зі складання процесуального документа: заперечення - 2500,00 грн, додаткові письмові пояснення - 1700 грн.

Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту підписання сторонами акту про надання правової допомоги (п.4.2).

За результатами надання правової допомоги складається акт про надання правової допомоги, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правової допомоги, її вартість (п.4.5).

Клієнтом та адвокатом були підписані наступні акти про надання правової допомоги: 26.07.2021 на суму 1500,00 грн за послуги з правового аналізу матеріалів справи; 04.08.2021 на суму 1000,00 грн за послуги з представництва інтересів клієнта в суді; 18.08.2021 на суму 2500,00 грн за послуги зі складання заперечень; 15.09.2021 на суму 1000,00 грн за послуги з представництва інтересів клієнта в суді; 24.09.2021 на суму 1000,00 грн за послуги з представництва інтересів клієнта в суді; 06.10.2021 на суму 1700,00 грн за послуги зі складання додаткових пояснень; 06.10.2021 на суму 1000,00 грн за послуги з представництва інтересів клієнта в суді.

Таким чином, адвокатом була надана відповідачу правова допомога на загальну суму 9700,00 грн.

Вказані послуги відповідачем були повністю оплачені, що підтверджується доданими до його заяви копіями платіжних доручень і оплата проводилась в день підписання кожного з актів.

Доводи позивача про те, що заперечення і додаткові пояснення були підписані директором відповідача, а не адвокатом, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки факт надання правої допомоги підтверджується підписаними актами, які відповідачем оплачені, а підписання документів директором не свідчить про те, що вказані документи не були складені саме адвокатом.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Однак, позивачем не доведено неспівмірності розміру витрат відповідача на оплату послуг адвоката за розгляд справи в суді першої інстанції.

Доводи позивача на те, що спір виник ще у березні 2020 року, коли відповідач перестав сплачувати орендну плату, тому позиція відповідача була сформована, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки не спростовують факту надання адвокатом правничої допомоги відповідачу.

У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши подані відповідачем акти про надання правової допомоги, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9700,00 грн є доведеним та обґрунтованим.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем були заявлені позовні вимоги в загальній сумі 352489,47 грн, однак судом позов задоволено частково, в загальній сумі 15 165,54 грн, тому, з врахуванням ч.4 ст. 129 ГПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 9282,67 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати останнього, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватмір-1" задовольнити частково.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23листопада 2021 року.

3. Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватмір - 1" б/н від 17.10.2021 про ухвалення додаткового рішення.

4. Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська область, Бориспільський район, с.Гора, вул. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватмір - 1" (04112, м.Київ, вул. Олени Теліги, 3, ідентифікаційний код 31090618) - 9282,67 грн (дев`ять тисяч двісті вісімдесят дві грн 67 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

5. В іншій частині заяви відмовити.

6. Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська область, Бориспільський район, с.Гора, вул. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватмір - 1" (04112, м.Київ, вул. Олени Теліги, 3, ідентифікаційний код 31090618) - 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02.06.2022.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко