Ухвала

від 31.05.2022 по справі 918/35/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 918/35/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"

та додані до неї матеріали

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022

та рішення Господарського суду Рівненської області від 08.02.2022

у справі № 918/35/21

за позовом Заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"

про стягнення 66 569,30 грн,-

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Рівнегаз Збут" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 08.02.2022 у справі № 918/35/21.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.02.2022 у справі № 918/35/21 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Рівнегаз Збут" на користь Відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації кошти в сумі 66 569,30 грн. Стягнуто з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури 2 270,00 грн витрат по оплаті судового збору за подання позовної заяви, 2 270,00 грн витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 2 270,00 грн витрат по оплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Рівнегаз Збут" на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.02.2022 у справі № 918/35/21 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 08.02.2022 залишено без змін.

Перевіривши касаційну скаргу ТОВ "Рівнегаз Збут" та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

За змістом положень ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо, зокрема, касаційну скаргу подано на судове рішення , що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 12 ГПК України, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення 66,569,30 грн, а оскільки зазначена сума є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (2 270,00 грн х 100 = 227 000 грн), то у розумінні ГПК України справа № 918/35/21 є малозначною.

Можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежить виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а" - "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Проте, подана касаційна скарга заявника не містить посилань на виключні випадки, передбачені підпунктами "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, за яких судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, яка становить менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути переглянуто у касаційному порядку.

Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

При цьому, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/ процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/ відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики.

Суд звертає увагу, що посилання на підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену у п. 1, 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України без належного обґрунтування підстав визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 цього Кодексу не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначних справах.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в ст. 287 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями ст.129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України та підпунктів "а" і "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадженняу справі № 918/35/21 за касаційною скаргою ТОВ "Рівнегаз Збут" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 08.02.2022 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

На підставі викладеного та керуючись ч.5 ст. 12, ст. 234, 235, п. 2 ч. 3 ст. 287, п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Рівнегаз Збут" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 08.02.2022 у справі № 918/35/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя- Ткаченко Н.Г.

Судді- Жуков С.В.

Огороднік К.М.