Рішення

від 29.05.2022 по справі 754/18543/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/2230/22 Справа №754/18543/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2022 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова фірма «Сова», третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Харківській області про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова фірма «Сова» (далі по тексту ТОВ «Аутсорсингова фірма «Сова») про зобов`язання вчинити дії та стягнення грошових коштів.

Вимоги мотивовано тим, що з 16.09.2016 вона була зарахована на посаду молодшого економіста з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності в ТОВ «Аутсорсингова фірма «Сова». З 10.10.2018 вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. В липні 2020 року телефоном вона повідомила начальника відділу кадрів про оформлення другої декретної відпустки та запитала необхідну для правильного і точного заповнення листка непрацездатності інформацію. В подальшому, отримавши агресивні повідомлення з боку працівників відповідача та вимоги про звільнення та зрозумівши, що роботодавець у встановленому законом порядку не прийме листок непрацездатності та не вчинить відповідних дій, вона 05.08.2020 поштою направила на адресу відповідача листок непрацездатності. Поштове відправлення повернулось без вручення з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки». Після цього вона почала самостійні пошуки місцезнаходження відповідача, зверталась до контролюючих органів зі скаргами. 26.01.2021, отримавши дані про місцезнаходження відповідача, вона надіслала керівнику відповідача заяву про поновлення її прав, однак, поштовий конверт повернувся без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання», після чого знову була змушена звертатись до контролюючих органів за захистом своїх прав.

Як зазначає позивач, оскільки самостійно захистити своє порушене право їй не вдалось, вона змушена звернутись до суду з даним позовом, в якому просить:

- зобов`язати відповідача оформити, нарахувати та виплатити їй допомогу по вагітності та пологам на підставі листка непрацездатності серії АШД № 303249 в розмірі 19 549,87 грн.;

- зобов`язати відповідача надати їй відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на період з 07.12.2020 року по 15.10.2023;

- стягнути з відповідача допомогу по вагітності та пологам в розмірі 19 549,87 грн., 3 % річних в розмірі 759,35 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2410,39 грн., а також моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.12.2021 відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Сторони, в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк, не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надходило заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Представником третьої особи Баллою Н.О. подано відзив на позовну заяву, у якому зазначається, що враховуючи обставини справи, вбачається, що відповідач ухиляється від обов`язків, покладених на роботодавця чинним законодавством, чим грубо порушує права позивача, а тому її права мають бути захищені в судовому порядку і роботодавець має понести відповідальність. Відтак представник третьої особи повністю підтримує вимоги позивача про нарахування та виплату допомоги по вагітності та пологам, в іншій частині вимог покладається на розсуд суду.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є працівником відповідача ТОВ «Аутсорсингова фірма «Сова» та з 10.10.2018 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.33).

03.08.2020 позивачу видано листок непрацездатності серії АШД № 303249 у зв`язку з вагітністю та пологами (а.с.46).

03.08.2020 позивач направила поштою заяву керівнику відповідача разом з вказаним листком непрацездатності для подальшого його скерування до органів Фонду соціального страхування. Дане поштове відправлення повернуто позивачу без вручення з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення (а.с.17, 18, 19).

Як вбачається з акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № КВ/1210/65/НД/АВ від 23.10.2020 Головного управління держпраці у Київській області, складеного під час перевірки звернення позивача від 05.10.2020, інспекційне відвідування неможливо провести в зв`язку з відсутністю об`єкта або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документів, що стали підставою для проведення відвідування) (а.с.26, 27-28).

08.01.2021 позивачем на нову адресу місцезнаходження поштою направлено заяву про усунення її порушених прав, оформлення другої декретної відпустки, здійснення обов`язків щодо нарахування та виплати матеріального забезпечення, пов`язаного з тимчасовою втратою працездатності в зв`язку з вагітністю та пологами. Дане поштове відправлення повернуто позивачу з відміткою про причини невручення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.39, 40).

Судом також встановлено, що починаючи з вересня для захисту свої прав позивачем направлялись скарги та звернення до різних контролюючих органів, в тому числі і з метою встановлення місця знаходження відповідача: у вересні 2020 року до ДПІ у Голосіївському району ГУ ДФС у м.Києві, Державної служби України з питань праці, у жовтні 2020 року до Головного управління держпраці Київської області, в грудні 2020 року та січні 2021 року до Головного управління ДПС у м.Києві, Пенсійного фонду України, Державного архіву м.Києва Виконавчого органу Київської міської ради, Печерської районної в м.Києві державної адміністрації, Правобережного відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві, в лютому 2021 року до Президента України, в квітні 2021 року до Головного управління держпраці Харківської області (а.с.21, 22, 23, 24, 25, 26, 27-28, 29, 30-31, 32, 33, 34, 35, 36, 38, 41-42, 43, 44, 45).

Позивач просить задовольнити її вимоги, посилаючись на порушення її прав відповідачем щодо оформлення, нарахування та виплати їй допомоги по вагітності та пологам.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування (стаття 255 Кодексу законів про працю України).

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 18 січня 2001 року N 2240-III "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону N 2240-III, право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

За змістом ст. 6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;

2) члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", страхувальник зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальник відповідно до цього Закону - це:

а) роботодавець - для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону; б) особи, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.

Сума допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачувались страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про відпустки", фінансування допомоги по вагітності та пологах провадиться з коштів державного соціального страхування.

Таким чином, джерелом фінансування допомоги по вагітності та пологах працюючим жінкам є Фонд соціального страхування, а роботодавець при цьому фактично виступає посередником між Фондом та застрахованою особою, і на роботодавця законом покладається обов`язок своєчасно вчинити необхідні дії по нарахуванню та в повному обсязі виплатити таку допомогу працівнику при настанні страхового випадку за рахунок коштів державного страхування.

За змістом ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом з наданого позивачем листування встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо позивача щодо оформлення, нарахування та виплати їй допомоги по вагітності та пологам.

За таких обставин, враховуючи, що допомога у зв`язку з вагітністю та пологами особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) нараховується та надається за основним місцем роботи (діяльності), суд дійшов висновку, що заявлені вимоги оформлення, нарахування та виплати позивачу допомоги по вагітності та пологам є такими, що відповідають чинному законодавству України, а тому задовольняються судом.

Вирішуючи питання щодо розміру такої допомоги, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 18 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Відповідно до ст. 31 Закону N 1105, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Згідно ст. 33 вказаного ЗУ, при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України, а саме Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок N 1266).

Статтею 34 Закону вищевказаного ЗУ передбачено порядок фінансування Фондом соціального страхування України страхувальників: фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви. У разі, якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Відповідно до пунктів 28, 29 Порядку N 1266, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі-єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

У відповідності до п. 32 Порядку N 1266, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.

Враховуючи перебування позивача у першій декретній відпустці з 10.10.2018, а також ухилення відповідача від надання будь-якої інформації позивачу, суд погоджується з доводами позивача про проведення розрахунку допомоги, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати через відсутність даних про розмір тарифної ставки за посадою позивача. Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується з ним та вважає розмір допомоги в сумі 19 549,87 грн. вірним.

Таким чином, на підставі ст. 5 ЦПК України суд вирішує з метою ефективного способу захисту порушеного права позивача зобов`язати відповідача надати їй відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також зобов`язати відповідача оформити та нарахувати позивачу допомогу по вагітності та пологам в розмірі 19 549,87 грн., стягнувши з відповідача на користь позивача вказану суму. Підстав для зобов`язання відповідача виплатити позивачу вказану суму суд не вбачає, оскільки вважає саме стягнення ефективним способом захисту прав позивача.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 759,35 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2410,39 грн., то суд вважає вказані вимоги також обґрунтованими, оскільки відповідно до відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем його обов`язки щодо сплати позивачу допомоги по вагітності та пологам не виконані, то він має сплатити позивачу 3 % річних та інфляційні втрати у вказаному розмірі. Надані позивачем розрахунки вказаних сум відповідачем не спростовані.

Щодо моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн., то суд вважає ці вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Стаття 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Отже, для відшкодування моральної шкоди в даній справі необхідні наступні підстави: наявність душевних страждань, яких позивач зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього, членів його сім`ї чи близьких родичів або у зв`язку з пошкодженням його майна. Необхідними умовами також є неправомірність рішень, дій чи бездіяльності та наявність вини відповідача.

В підтвердження завдання моральної шкоди позивач посилається на заподіяння душевних страждань, які полягали в тому, що фактично відповідач позбавив її гарантованих законом та державою виплат, позбавивши її будь-яких за обсів для існування та забезпечення себе найнеобхіднішим під час вагітності та пологів, змусив постійно перебувати у стресі, невизначеності, змусив витрачати час на пошуки вирішення питання в рамках правового поля.

Суд, виходячи із засад розумності та справедливості, обґрунтування спричинення позивачу моральних страждань та їх тривалості, вважає суму в розмірі 5000 грн. обґрунтованою та співмірною обсягу завданих моральних страждань, а тому вимоги в цій частині є такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 77, 79, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. . Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви у даному спорі, відтак судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави. При цьому розмір судового збору, що належить до стягнення за подання цієї позовної заяви відповідно до ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" пропорційно до задоволених вимог становить 1 816,00 грн. за дві вимоги майнового характеру та 1 816,00 грн. за дві вимоги немайнового характеру, а всього 3 632,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова фірма «Сова», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Харківській області про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів - задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова фірма «Сова» оформити та нарахувати ОСОБА_1 допомогу по вагітності та пологам на підставі листка непрацездатності серії АШД № 303249 в розмірі 19 549,87 грн.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова фірма «Сова» надати ОСОБА_1 відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на період з 07.12.2020 року по 15.10.2023 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова фірма «Сова» на користь ОСОБА_1 допомогу по вагітності та пологам в розмірі 19 549,87 грн., 3 % річних в розмірі 759,35 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2410,39 грн., а також моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова фірма «Сова», код ЄДРПОУ 35809876, адреса: м. Харків, пр-т Московський, 179-Б.

Суддя