Ухвала

від 19.12.2023 по справі 754/18543/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4-с/754/127/23

Справа № 754/18543/21

У Х В А Л А

Іменем України

19 грудня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді: Сенюти В.О.,

за участю секретаря: Солонюк К.Г.,

представника заявника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова фірма «Сова», державний виконавець Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Загребельна Ірина Анатоліївна на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із скаргою на дії державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Загребельної І.А.

Подану скаргу мотивує тим, що в провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа №754/18543/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Аутсорсингова фірма «Сова», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Харківській області про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів. Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 30.05.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Зобов`язано ТОВ «Аутсорсингова фірма «Сова»: оформити та нарахувати ОСОБА_1 допомогу по вагітності та пологам на підставі листка непрацездатності в розмірі 19549,87 грн., надати відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на період з 07.12.2020 по 15.10.2023 та стягнуто на користь ОСОБА_1 допомогу по вагітності та пологам в розмірі 19549,87 грн., 3 % річних - 759,35 грн., інфляційні втрати в розмірі 2410,39 грн., моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. На виконання вказаного рішення Деснянський районний суд міста Києва видав виконавчий лист, який пред`явлений до примусового виконання до виконавчої служби. 13.02.2023 держаним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. 03.10.2023 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Заявник вважає, що постанова винесена державним виконавцем передчасно, оскільки виконавцем не були вжиті дії у повному обсязі щодо пошуку майна боржника. Крім того, державним виконавцем спірна постанова не була направлена стягувачу. На підставі викладеного, заявник просить визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.10.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, скасувати постанову державного виконавця від 03.10.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу, зобов`язати державного виконавця поновити виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду міста Києва.

В судовому засіданні представник заявника подану скаргу підтримала, просила задовольнити з викладених у скарзі підстав.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило.

Через систему «Електронний суд» на адресу Деснянського районного суду міста Києва від представника Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив, відповідно до якого - просить у задоволенні скарги відмовити. Вказує на те, що державним виконавцем направлялись запити, проте вжиті заходи щодо пошуку майна боржника не дали результатів.

Вислухавши вступне слово представника заявника, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно положення ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Згідно положення ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі статтею 74 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Право на звернення до суду є строковим. Скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (ч. 1 ст. 449 ЦПК України).

Судом встановлено, що 31.10.2022 на виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30.05.2022 видано виконавчий лист № 754/18543/21 про стягнення з ТОВ «Аутсорсингова фірма «Сова» на користь ОСОБА_1 допомогу по вагітності та пологам в розмірі 19549,87 грн., 3 % річних в розмірі 759,35 грн., та інфляційні втрати в розмірі 2410,39 грн., а також моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

13.02.2023 державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Загребельною І.А. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду міста Києва від 31.10.2022 № 754/18543/21.

03.10.2023 державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Загребельною І.А. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Представник заявника у скарзі посилається на те, що державний виконавець не вжив всіх заходів щодо розшуку майна боржника, не з`ясовано про те, що боржник ТОВ «Аутсорсингова фірма «Сова» є юридичною особою, має статутний капітал в розмірі 1741900 грн., не вживались заходи щодо перевірки здійснення боржником господарської діяльності.

Натомість, представник державної виконавчої служби, заперечуючи доводи заявника, викладені у скарзі, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав суду докази на підтвердження заперечень на скаргу, що викладені у відзиві, завірену належним чином копію матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 на момент розгляду скарги та постановлення ухвали суду надано не було.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців), а згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Положенням статті 10 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Разом з тим, стаття 124 Конституції України, стаття 18 ЦПК України гарантують обов`язковість виконання судових рішень, що набрали законної сили для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.

Згідно з ч.8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ч.2 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

З викладеного, вбачається, що державним виконавцем не надано суду доказів про те, що - було вжито усіх передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішення суду у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві є безпідставною і передчасною, відтак підлягає скасуванню, а дії державного виконавця неправомірними.

Суд наділений повноваженнями скасовувати рішення органів державної виконавчої служби чи приватних виконавців. Відповідну правову позицію висловлено в постанові ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20 (провадження № 12-23гс22).

Проте, вимога скарги щодо зобов`язання державного виконавця поновити виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду міста Києва від 31.10.2022 № 754/18543/21 задоволенню не підлягає з огляду на зміст ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження».

Так, відповідно ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 18, 36, 37, 48 ЗУ «Про виконавче провадження», статями 76-81, 260, 354, 447-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова фірма «Сова», державний виконавець Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Загребельна Ірина Анатоліївна на дії державного виконавця - задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Загребельної Ірини Анатоліївни щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.10.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 - неправомірними.

Постанову державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Загребельної Ірини Анатоліївни від 03.10.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 - скасувати.

В задоволенні іншої частини скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.

Повний текст ухвали суду виготовлено: 22.12.2023.

Суддя В.О. Сенюта