ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Черкаси
Справа № 693/1278/20Провадження № 22-ц/821/626/22Категорія: 311020000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Нерушак Л.В.
за участю секретаря: Захарченко А.Д.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_1 адвокатом Геращенко Людмилою Герасимівною на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 7 лютого 2022 року (ухваленого під головуванням судді Коцюбинської Ю.Д. в приміщенні Жашківського районного суду Черкаської області, повний текст судового рішення складено 10 лютого 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,-
в с т а н о в и в :
Короткий зміст позовних вимог
29 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Жашківського районного суду Черкаської області із позовом до ТОВ «Агросервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з 30 березня 2015 року по 19 травня 2015 року працював трактористом в ТОВ «Агросервіс».
Наказом військового комісару ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації, куди відбув 21 травня 2015 року.
Перебуваючи в учбовому центрі, вказує позивач,він дізнався, що наказом директора ТОВ «Агросервіс» від 08 травня 2015 року за № 11к, його звільнено з роботи за прогули без поважних причин.
ОСОБА_1 зазначає, що за час роботи в ТОВ «Агросервіс» йому нараховано заробітну плату на загальну суму 2 934,32 грн., з яких 400,00 грн. він отримав по відомості від 30 квітня 2015 року.
В позовній заяві зазначено, що з дня винесення наказу про звільнення по теперішній час заробітна плата в розмірі 2 534,32 грн. позивачу не виплачена, та потребує стягненню з відповідача. Крім того, стягненню підлягає середній заробіток за весь час затримки у виплаті заробітної плати по день фактичного розрахунку.
Враховуючи наведене, з метою захисту своїх порушених трудових прав ОСОБА_1 звернувся до Жашківського районногосуду Черкаськоїобласті та уточнившись з позовними вимогами остаточно просив суд постановити судове рішення, яким стягнути з ТОВ «Агросервіс» на його користь нараховану та невиплачену заробітну плату в розмірі 2 534,32 грн. та середній заробіток за весь час затримки у її виплаті в розмірі 92 433,08 грн., а також понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 07 лютого 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Агросервіс» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі і середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 42 719,94 грн., а також витрати на правничу допомогу в сумі 5175,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що оскільки судом встановлено, що ТОВ «Агросервіс» при звільненні ОСОБА_1 не виплатило останньому заробітну плату, за таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки у її виплаті.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційнійскарзі,поданій 10березня 2022року, представник ОСОБА_1 адвокат Геращенко Л.Г.,вважаючи оскаржуване рішення в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, просила суд скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 07 лютого 2022 року в частині стягнення з ТОВ «Агросервіс» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та витрат на правничу допомогу, ухваливши в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ «Агросервіс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку в розмірі 109602,74 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 11500,00 грн., а також змінити резолютивну частину рішення, виклавши абзац другий у такій редакції: стягнути з ТОВ «Агросервіс» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 2534,32 грн.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_1 адвокатом Геращенко Л.Г., який надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 19 квітня 2022 року, ТОВ «Агросервіс», вважаючи доводи апеляційної скарги необґрунтованими та безпідставними, просить рішення Жашківського районногосуду Черкаськоїобласті від07лютого 2022 року залишити без змін, а апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_1 адвокатомГеращенко Л.Г. залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи
Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме копії трудової книжки, 30 березня 2015 року, згідно наказу № 8к/5, ОСОБА_1 було прийнято на посаду тракториста до ТОВ «Агросервіс» (а.с. 9).
Згідно до наказу № 11к від 08 травня 2015 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи за прогули без поважних причин згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 10).
Згідно відомості Утримання списком № 000000012 від 30 квітня 2015 року, за першу половину квітня 2015 року ОСОБА_1 отримано заробітну плату у розмірі 400 грн. (а.с. 77)
З довідки про доходи № 89 від 08 грудня 2015 року, вбачається, що за період 30 березня 2015 року по 08 травня 2015 року ОСОБА_1 нараховано 2 934,32 грн. заробітної плати. (а.с. 82)
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Заслухавши доповідьсудді-доповідача,перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку,що апеляційнаскарга,подана представником ОСОБА_1 адвокатомГеращенко Л.Г.не підлягаєдо задоволення, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.
Згідно статті 116 КЗпП України, - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник абоуповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весьчас затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена ст.117 КЗпП України відповідальність.
Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване
на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.
При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, провадження № 14-623цс18,суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16, і зазначила, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи із середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Отже, з урахуванням конкретних обставин даної справи суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 08 травня 2015 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи згідно до наказу № 11к на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин.
Проте, остаточний розрахунок із позивачем в день звільнення проведений не був, належні до сплати ОСОБА_1 кошти не були йому виплачені.
Наявна заборгованість ТОВ «Агросервіс» щодо нарахованої, але не виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 становить 2 534,32 грн. Зазначена сума відповідачем не спростована.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що не виплатою заборгованої позивачеві заробітної плати було порушено його право на своєчасне одержання винагороди за працю, гарантоване ст. 43 Конституції України, Законом України «Про оплату праці», чим обмежено право на використання його власності для задоволення життєвих потреб, у зв`язку із чим дана сума заробітної плати 2534,32 грн. підлягає до стягнення із товариства на користь ОСОБА_1 .
Разом с тим, вирішуючи питання щодо розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції беручи до уваги, що ОСОБА_1 скориставшись своїм правом, звертався до суду із позовом до ТОВ «Агросервіс», третя особа В/ч № НОМЕР_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 11 грудня 2017 року (справа № 693/935/17) залишена без розгляду (а.с.179-180), зробив обґрунтований висновок, що період затримки необхідно обраховувати з 08 травня 2015 року по 11 грудня 2017 року.
Встановивши, що ОСОБА_1 не були виплачені належні йому від ТОВ «Агросервіс»суми в день звільнення, суд першої інстанції з урахуваннямстатті 117 КЗпП Українидійшов правильного висновку про необхідність стягнення на користь позивача невиплачених сум заробітної плати (2 534,32 грн.), а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 травня 2015 року (наступного робочого дня після звільнення) по 11 грудня 2017 року (по день ухвалення судового рішення), що складає 653робочих днів, а в грошовому виразі становить суму 40 185,62 грн. (61,54 грн. х 653 дні), а всього 42 719,94 грн.
Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням фактичних обставин даної справи, з огляду на наведені правові позиції Верховного Суду, виходячи із принципу справедливості, пропорційності, визначив розмір відповідальності відповідача за прострочення у виплаті належних позивачеві при звільненні виплат у меншій сумі.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).
Згідно з частинами першою-шостоюстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26 лютого 2015року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30 березня 2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
При визначенні суми конкретного відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Враховуючи конкретні обставини справи, а саме розгляд справи в суді першої інстанції в порядку загального провадження; участь адвоката у судових засідань; категорію справи; ціну позову; умови договору про надання правової допомоги, якими визначено загальна вартість послуг за договором, виконані роботи, суд першої інстанції вирішуючи питання про розподіл судових витрат, прийшов до обґрунтованого висновку щодо стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 175,00 грн.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до аргументованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Інші доводи,наведені представникомОСОБА_1 адвокатомГеращенко Л.Г.в апеляційнійскарзі були предметом дослідження суду першої інстанції з наданням належної правової оцінки всім фактичним обставинам даної справи, яка грунтується на вимогах чинного законодавства, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Вирішуючи спір між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим колегія суддів не знаходить підстав для зміни або скасування постановленого судом першої інстанції рішення за наведених в апеляційній скарзі підстав.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 258, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_1 адвокатом Геращенко Людмилою Герасимівною залишити без задоволення.
Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 07 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначенихЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Л.І. Василенко
Л.В. Нерушак
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2022 |
Оприлюднено | 19.08.2022 |
Номер документу | 104586360 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Черкаський апеляційний суд
Карпенко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні