Ухвала

від 30.05.2022 по справі 461/9274/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/9274/20

Провадженя № 22-з/811/41/22

Категорія: 36 Головуючий у 1 інстанції Мисько Х.М.

Доповідач в 2-й інстанції Ніткевич А. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за заявою представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» Гомзяка І.А. про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 травня 2021 року та додаткове рішення цього ж суду від 25 травня 2021 року в складі судді Мисько Х.М. у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

встановив:

У листопаді 2020 року позивач Голова правління ОСББ «Червона 29» Чікалкіна М.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, просила стягнути з останньої 18 586,64 грн. боргу та судові витрати.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18 травня 2021 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» борг в сумі 18586,64 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» судовий збір в розмірі 2102,00 гривень.

Додатковим рішенням цього ж суду від 25 травня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» витрати на професійну (правову) допомогу в розмірі 10000 гривень 00 копійок.

Рішення суду та додаткове рішення суду оскаржував представник відповідачки ОСОБА_2 , просив скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 травня 2021 року та додаткове рішення цього ж суду від 25 травня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного суду від 22 січня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задоволено частково.

Додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2021 року змінено.

Зменшено розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» витрат на професійну (правову) допомогу з 10000 гривень 00 копійок до 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 травня 2021 року - залишено без змін.

Постанова Львівського апеляційного суду від 22 січня 2022 року в касаційному порядку не оскаржувалася.

21.02.2022 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення, у якому покликаючись на платіжне доручення № 720 від 17.02.2022 про сплату ОСББ «Червона 29» 2000,00 грн. на користь АБ «Гомзяк та Партнери», вважає, що в об`єднання виникнуло право на відшкодування понесених витрат на правову допомогу. Звертає увагу, що дана справа була розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження, тому лише 16.02.2022 виявлено у ЄДРСР постанову від 25.01.2022. Просить поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та подання доказів на правову допомогу, заяву задовольнити та ухвалити додаткове рішення у даній справі про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат в сумі 2000,00 грн.

16.03.2022 апеляційний суд витребував із суду першої інстанції цивільну справу №461/9274/20.

13.04.2022 цивільна справа № 461/9274/20 надійшла на адресу апеляційного суду.

Перевіряючи підставність заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів враховує таке.

Згідно із п. п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення

Зважаючи на те, що розгляд апеляційної скарги у даній справі проводився в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення проводиться також у порядку письмового провадження, тому відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, судове засідання не проводиться.

Слідуючи принципу диспозитивності колегія суддів розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

В свою чергу, порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України

Відповідно до положень ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ст. 133 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із п. 8 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача ОСББ «Червона 29» у даній справі представляло Адвокатське бюро «Гомзяк та Партнери» на підставі договору про надання правової допомоги № АБ-01/22 від 30.10.2020 та Додаткової угоди до вказаного Договору (а.с. 71).

Зокрема, на підставі ордеру серія ВС № 1107657 адвокат Гомзяк І.А. представляв інтереси ОСББ «Червона 29» у Львівському апеляційному суді, при цьому, у зв`язку із розглядом даної справи апеляційним судом в порядку письмового провадження, представництво інтересів позивач було обмежене виключно написанням відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 219).

Власне згідно із Актом надання послуг від 16.02.2022 № 16 та рахунку на оплату, витрати у розмірі 2000 грн. представник позивача просить стягнути з відповідачки, як еквівалент наданих послуг із правової допомоги у суді апеляційної інстанції (а.с. 250-251).

Разом з цим, як зазначалося вище, постанову Львівський апеляційний суд постановив у даній справі 22 січня 2022 року, а із заявою про ухвалення додаткового рішення адвокат Гомзяк І.А. звернувся лише 18.02.2022 (а.с. 253, конверт).

Іншими словами, подавши заяву про ухвалення додаткового рішення, представник позивача Гомзяк І.А. пропустив п`ятиденний термін після ухвалення рішення апеляційним судом на подання доказів про розмір судових витрат, при цьому подаючи відзив (кошти за складання якого власне представник просить стягнути) відповідної заяви представник не зробив.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч. 1 ст. 126 ЦПК України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з цим, чинним ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017) не передбачено можливість поновлення п`ятиденного терміну подання доказів розміру витрат на правову допомогу.

У контексті поважності, на думку заявника, пропуску ним строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів виходить з того, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням (ст. 29 Закону України «Про адвокатуру»).

Згідно із п. 7 договору про надання правової допомоги № АБ-01/22 від 30.10.2020 такий договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Таким чином, не надаючи оцінки умовам договору чи виконанню таких сторонами договору, оскільки таке не є предметом даного розгляду, колегія суддів виходить з того, що правові підстави для належного представництва АБ «Гомзяк та Партнери» інтересів позивача, з врахуванням положень договору та ордеру серія ВС № 1107657 від 11.11.2021, на стадії апеляційного перегляду у бюро були, тому пропуск визначеного законом строку на подання доказів про розмір судових витрат, унеможливлює задоволення заяви про стягнення таких з відповідачки, відтак колегія суддів приходить висновку про відмову у прийнятті додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 271, 367, 368, 372, ст.ст. 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» Гомзяка І.А. про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 31 травня 2022 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк