Ухвала

від 31.05.2022 по справі 490/1524/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 травня 2022 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022153260000036.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6 ,

представник третьої особи, щодо майна якої вирішується

питання про арешт ОСОБА_5 .

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчогосудді задоволеноклопотання прокуроравідділу Миколаївськоїокружної прокуратури ОСОБА_7 ,накладено арештна майно,вилучене вході проведеного19.04.2022р.огляду місцяподії,зокрема транспортнийзасіб марки«DAF»реєстраційний номер НОМЕР_1 ,свідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу серії НОМЕР_2 на транспортнийзасіб марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ТОВ «ОПТ Лізінг», напівпричіп марки «KOEGEL», реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу напівпричепу марки «KOEGEL», реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за ТОВ «УКР-ТРАНС-ЛОГІСТІКА», чорний металобрухт вагою 21000 кг., шляхом заборони відчуження, користування та розпоряджання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Метал Ресурс» ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно відмовити.

Просить усунути перешкоди у користуванні арештованим майном.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Представник ТОВ «Метал Ресурс» зазначає, що всупереч вимог чинного законодавства, розгляд справи відбувся незаконно, у зв`язку з чим, ухвала слідчого суді підлягає скасуванню.

Апелянт вважає, що арешт майна не співрозмірний, незаконний та передчасний захід кримінального провадження.

Захисник звертає увагу на наступні обставини:

- вантаж у вигляді брухту чорних металів та транспортні засоби вилучено 19.04.2022 р., проте з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, прокурором подано пізніше наступного робочого дня після його вилучення, що є порушенням вимог ч. ч. 1, 5 ст. 171 КПК України;

- клопотання про арешт майна не містить дати складання;

- ухвала слідчим суддею постановлена за межами строків визначених ч. 6 ст. 173 КПК України, що також є підставою для повернення майна особі, у якої воно вилучено;

- ані власник, ані їх представник не повідомлялись належним чином про дату та час розгляду судом клопотання прокурора;

- водій ОСОБА_8 надав всі документи та накладні, які підтверджують законне походження металобрухту, але дізнавач ОСОБА_9 ознайомившись з документами, забрав їх та пішов в невідомому напрямку;

- слідчий суддя не врахував наслідків арешту майна для їх законних власників, оскільки арешт транспортних засобів з вантажем, фактично залишив їх власників без джерела доходу, а неналежне зберігання арештованого майна може призвести до його псування.

На думку представника, прокурор не надав достатніх доказів на підтвердження тих обставин, на які послався у клопотанні, а висновки слідчого судді про те, що арештоване майно є предметом кримінального правопорушення нічим не підтверджені, відсутні й дані стосовно вартості арештованого майна.

Всі документи, які підтверджують законність походження арештованого майна, представник надасть у судовому засіданні.

Обставини, встановлені слідчим суддею.

В провадженні СВ ВП №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №120221532600000036, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, за повідомленням про те, що 18.04.2022 р., на автодорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» 127 км., поблизу селища Весняне Миколаївського району Миколаївської області, зупинено вантажний транспортний засіб «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 , в якому перевозився брухт чорного металу.

Під час огляду автомобіля виявлено та вилучено:

- транспортний засіб марки «DAF»реєстраційний номер НОМЕР_1 ,

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на транспортний засіб марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ТОВ «ОПТ Лізінг»;

- напівпричіп марки «KOEGEL», реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу напівпричепу марки «KOEGEL», реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за ТОВ «УКР-ТРАНС-ЛОГІСТІКА»;

- чорний металобрухт вагою 21000 кг.

Під час перевірки встановлено порушення ст. 4 Закону України «Про металобрухт», а саме приймання промислового брухту від юридичних осіб, без оформлення акту прийому із зазначенням юридичної особи, тому неможливо достовірно визначити власника та законність його походження, відсутній договір поставки чорного металобрухту до м. Рені, не надано документів на підтвердження права підприємства ТОВ «Метал-Ресурс» займатися оборотом металу, товарно-транспортна накладна частково надрукована, частково записана ручкою, тому є підстави вважати, що це підроблений документ, відсутній договір про надання послуг з перевезення вантажів металу між організаціями ТОВ «Метал-Ресурс» та ТОВ «ОПТ Лізінг».

Вказане майно постановою старшого дізнавача відділення поліції №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області визнано речовими доказами.

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно. Клопотання обґрунтоване тим, що вилучене майно є знаряддям кримінального правопорушення та зберегло на собі сліди злочину, а тому може бути використано, як докази вчинення кримінальних правопорушень, та, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України підлягає збереженню.

З урахуванням того, що вилучене, під час проведеного огляду місця події, майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши надані матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя має діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, має врахувати: існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При постановленні оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався не в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 19.04.2022 р., на автодорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» 127 км. поблизу с. Весняне Миколаївського району Миколаївської області співробітниками поліції відділу поліції №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області зупинено вантажний транспортний засіб марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки «KOEGEL», під керуванням ОСОБА_10 реєстраційний номер НОМЕР_3 , в якому перевозився брухт чорного металу без відповідних документів. Під час огляду вказаного транспортного засобу, встановлено: факт порушення ст. 4 Закону України «Про металобрухт», а саме приймання промислового брухту від юридичних осіб без оформлення акту приймання із зазначенням юридичної особи; неможливість достовірно визначити власника та законність походження брухту; відсутність договору поставки чорного металобрухту до м. Рені; відсутність документів на право ТОВ «Метал-Ресурс» займатися оборотом металу; наявність підстав вважати підробленою товарно-транспортну накладну; відсутність договору надання послуг з перевезення вантажів металу між організаціями ТОВ «Метал-Ресурс» та ТОВ «ОПТ Лізінг».

19.04.2022 р. за вказаним фактом до ЄРДР за №12022153260000035 внесені відомості, за попередньою правовою кваліфікацією за ст. 213 КК України.

Далі начальником відділу дізнання ОСОБА_9 складений протокол огляду місця події від 19.04.2022 р., в ході якого вилучені транспортний засіб марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 , напівпричіп марки «KOEGEL», реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію вказаного напівпричепу та чорний металобрухт вагою 21000 кг.

Звертаючись з клопотанням про арешт вилученого в ході проведеного 19.04.2022 р. огляду транспортного засобу, прокурор обґрунтував його тим, що транспортні засоби, документи на них та чорний металобрухт є знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди злочину, а тому необхідні для забезпечення їх збереження, як речових доказів, оскільки містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також для призначення необхідних експертиз.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 213 КК України відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків.

Станом на день звернення прокурора з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, про підозру у вчиненні кримінального проступку, яке розслідується в даному кримінальному провадженні будь-якій особі не повідомлено.

З долучених досудовим розслідуванням процесуальних документів, вбачається, що всупереч положень ст. 40-1 КПК України, якою визначені повноваження дізнавача, проведений не огляд місця події, як зазначено в клопотанні про арешт майна та вказано в ухвалі слідчого судді, а фактично проведений огляд іншого володіння особи (транспортного засобу), що є іншою процесуальною дією, яка проводиться згідно з правилами, передбаченими ст. ст. 234, 237 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 13 КПК України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Під іншим володінням особи, окрім іншого, розуміється транспортний засіб. Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.

В даному випадку, вилучення майна проведено з порушенням наведених вимог кримінального процесуального закону, оскільки після огляду та вилучення майна, з клопотанням про надання дозволу на проведення огляду (обшуку) транспортного засобу, орган досудового розслідування до суду не звертався, принаймні матеріали клопотання прокурора таких даних не містять. Відсутні й дані про добровільну згоду особи, яка володіє майном, на огляд транспортного засобу працівниками поліції.

З огляду на те, що в даному кримінальному провадженні розслідуються обставини порушення порядку здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом, то матеріали клопотання прокурора не містять достатніх даних, які б підтверджували, що транспортні засоби та документи на них відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Встановлені на даний час досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження хоча і містять дані, які можуть свідчити про те, що чорний металобрухт вагою 21000 кг. відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України та може містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, проте слідчим суддею, відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України, не враховано наслідків арешту майна для третіх осіб, а також розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, з матеріалів клопотання прокурора не вбачається наявності правової підстави арешту майна, зокрема того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права осіб, у виді арешту металобрухту, і, що накладення арешту на вказане майно є найбільш доцільною слідчою дією у даному випадку та на цьому етапі кримінального провадження.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону та відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» висловлена правова позиція, згідно якої при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина, однак, прокурором не доведено наявність істотної та очевидної причини для утримання майна, у виді транспортних засобів із документами на них та металобрухт із забороною розпоряджатися цим майном будь-яким чином, а тому є безпідставним застосування до зазначеного майна заходу забезпечення у виді арешту.

Зазначення прокурором про те, що арешт майна необхідний з метою проведення відповідних експертиз, є недоречним, оскільки ним не обґрунтовано, яким чином перебування майна у його володільця може вплинути на проведення експертиз.

Крім наведеного, слід звернути увагу й на порушення строку звернення прокурора до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно (19.04.2022 р. арештоване майно, 25.04.2022 р. звернення прокурора до суду) та порушення слідчим суддею строку розгляду клопотання прокурора (25.04.2022 р. судом отримано клопотання прокурора, 04.05.2022 р. слідчим суддею постановлено ухвалу), що, відповідно до положень ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, є підставою для повернення майна особі, у якої його було вилучено, будь-яких виключень з цього правила діючий кримінальний процесуальний закон не містить.

Враховуючи допущені в ході досудового розслідування порушення вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційнийсуд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 травня 2022 року про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022153260000036 скасувати.

Постановити новуухвалу,якою взадоволенні клопотанняпрокурора відділуМиколаївської окружноїпрокуратури пронакладення арештуна майно,вилучене вході проведеного19.04.2022р.огляду місцяподії,зокрема транспортнийзасіб марки«DAF»реєстраційний номер НОМЕР_1 ,свідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу серії НОМЕР_2 на транспортнийзасіб марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ТОВ «ОПТ Лізінг», напівпричіп марки «KOEGEL», реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу напівпричепу марки «KOEGEL», реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за ТОВ «УКР-ТРАНС-ЛОГІСТІКА», чорний металобрухт вагою 21000 кг. відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3