Постанова

від 31.05.2022 по справі 280/3007/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2022 року м. Дніпросправа № 280/3007/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Кам`янсько- Дніпровська центральна районна лікарня" Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року (м. Запоріжжя, суддя Сацький Р.В.) у справі № 280/3007/20

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області

до Комунального некомерційного підприємства "Кам`янсько-Дніпровська центральна районна лікарня" Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області

про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,-

встановив:

У травні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства "Кам`янсько-Дніпровська центральна районна лікарня" Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області (далі відповідач), у якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального некомерційного підприємства "Кам`янсько-Дніпровська центральна районна лікарня" Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області, розташованого за адресою: 71304, Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Набережна, буд. 130, шляхом зобов`язання Комунального некомерційного підприємства "Кам`янсько-Дніпровська центральна районна лікарня" Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області, повністю зупинити експлуатацію приміщень закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року позовну заяву задоволено у повному обсязі.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що порушення, виявлені під час планової перевірки об`єкта відповідача, створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги відповідача мотивовано, зокрема тим, що під час ухвалення оскаржуваного рішення суд мав керуватись принципом пропорційності. Крім того, відповідач не заперечує, що під час проведення перевірки позивачем виявлено порушення норм пожежної безпеки, однак відповідач заперечує, що ці порушення обов`язково створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

На думку відповідача, є спірними виявлені позивачем порушення щодо з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, невиконання оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів будівель закладу засобами вогнезахисту, незабезпечення лікувального закладу необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння, не проведення заміру опору ізоляції та перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання, необладнання приміщення системами протипожежного захисту, незабезпечення шляхів евакуації необхідним освітленням, прокладення в деяких кабінетах електромережі на горючій основі.

З цих підстав, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому вказує, що в позові ним наведено обґрунтування створення загрози життю та здоров`ю людей за кожним порушенням, а заходи реагування мають обмежений часом характер. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої без змін.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що Кам`янсько-Дніпровським районним сектором Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 14 січня по 15 січня 2020 року було проведено позапланову перевірку Комунального некомерційного підприємства «Кам`янсько-Дніпровська центральна районна лікарня» Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області, за наслідками якої було складено акт № 5 від 15.01.2020.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівля, приміщення та територія Комунального некомерційного підприємства «Кам`янсько-Дніпровська центральна районна лікарня» Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області, розташованого за адресою: 71304, Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Набережна, 130, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) будівель закладу засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.;

- лікувальний заклад не забезпечений необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння будівель. Відповідно до пункту 6.2.3 таблиці 4 ДБН В.2.5 - 74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;

- не проведені заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- не обладнано, приміщення, будівлі закладу, системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації, системою керування евакуюванням людей, відповідно до вимог додатку А (обов`язковий), додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- шляхи евакуації лікувального закладу не забезпечено евакуаційним освітленням;

- електромережа у коридорі першого поверху, регістратури, кабінеті 32, підвальному приміщенні, протитуберкульозному кабінеті поліклініки, кабінеті старшої медичної сестри терапії прокладена по горючій основі;

- у кабінетах лікарняних листів поліклініки, процедурному кабінеті другого поверху терапії допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією;

- допускається розміщення електророзеток та вимикачів на горючій основі (конструкції) у актовій залі та підвалі поліклініки, кабінеті завідуючого відділення пункту переливання крові, корпусі КДЛ, відділенні ОЕНМП, хірургічному відділенні, інфекційному відділенні, палаті №9 та процедурному кабінеті терапії;

- оздоблення стін на шляхах евакуації (коридорі) стоматологічного відділення, хірургічного відділення, реанімації, інфекційного відділення, рентгенологічного відділення, пункту переливання крові, КДЛ, відділенні ОЕНМП, приміщенні актової зали закладу виконано з матеріалів з високою пожежною небезпекою;

- не укомплектовано засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, з розрахунку на 1 щит: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

- у корпусі поліклініки та харчоблоці закладу допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- не забезпечені лінії живлення до кожного побутового кондиціонера автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів;

- приміщення електрощитової не відділено протипожежними перешкодами (протипожежні двері) відповідно до ДБН В 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

- пожежні кран-комплекти у поліклініці знаходяться у не справному стані;

- в електрощитах котельні та бухгалтерії використовуються саморобні некалібровані плавкі вставки.

В подальшому, 18.08.2021 Кам`янсько-Дніпровським районним сектором Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 30 вересня по 01 жовтня 2020 року було проведено позапланову перевірку Комунального некомерційного підприємства «Кам`янсько-Дніпровська центральна районна лікарня» Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області, за наслідками якої було складено акт № 43 від 01.10.2020.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівлі, споруди, приміщення та територія Комунального некомерційного підприємства «Кам`янсько- Дніпровська центральна районна лікарня» Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області, за адресою: 71304, Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Набережна, 130, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п.7 опису порушень);

- не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) будівель закладу засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- лікувальний заклад не забезпечений необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння будівель. Відповідно до пункту 6.2.3 таблиці 4 ДБН В.2.5 - 74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування.»;

- не проведені заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п.6 опису);

- не обладнано приміщення будівлі закладу, системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації, системою керування евакуюванням людей, відповідно до вимог додатку А (обов`язковий), додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- шляхи евакуації лікувального закладу не забезпечено евакуаційним освітленням;

- електромережа у коридорі першого поверху, регістратури, кабінеті 32, підвальному приміщенні, протитуберкульозному кабінеті поліклініки, кабінеті старшої медичної сестри терапії прокладена по горючій основі;

- у кабінетах лікарняних листів поліклініки, процедурному кабінеті другого поверху терапії допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією;

- допускається розміщення електророзеток та вимикачів на горючій основі (конструкції) у актовій залі та підвалі поліклініки, кабінеті завідуючого відділення пункту переливання крові, корпусі КДЛ, відділенні ОЕНАШ, хірургічному відділенні, інфекційному відділенні, палаті №9 та процедурному кабінеті терапії;

- оздоблення стін на шляхах евакуації (коридорі) стоматологічного відділення, хірургічного відділення, реанімації, інфекційного відділення, рентгенологічного відділення, пункту переливання крові, КДЛ, відділенні ОЕНМП, приміщенні актової зали закладу виконано з матеріалів з високою пожежною небезпекою;

- не укомплектовано засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, з розрахунку на 1 щит: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском -1 шт., протипожежне покриваю - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

- у корпусі поліклініки та харчеблоці закладу допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- не забезпечені лінії живлення до кожного побутового кондиціонера автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів;

- приміщення електрощитової не відділено протипожежними перешкодами (протипожежні двері) відповідно до ДБН В і. 1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

- пожежні кран-комплекти у поліклініці знаходяться у не справному спиті;

- в електрощитах котельні та бухгалтери використовуються саморобні некалібровані плавкі вставки.

Згідно висновків акту перевірки, акту позапланової перевірки позивач дійшов висновку, що подальша експлуатація об`єктів створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У зв`язку з не усуненням цих порушень, позивач звернувся до суду для застосування до відповідача заходів реагування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано жодних доказів усунення виявлених позивачем порушень чи доказів того, що ці порушення поступово усуваються, а виявлені порушення пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей та персоналу медичного закладу. Відтак, суд зазначив про наявність підстав для застосування заходів реагування.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частина четверта статті 4 цього Закону передбачає, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України (далі ЦКЗ України) передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина друга статті 55 КЦЗ України).

Частина друга статті 51 і частина третя статті 55 КЦЗ України передбачають, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст.65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частинами першою і другою статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з частиною другою статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Зі змісту Актів перевірки об`єкту відповідача №5 від 15.01.2020 та № 43 від 01.10.2020 вбачається, що позивачем встановлено допущення відповідачем низки порушень норм пожежної безпеки.

Так, опис виявлених порушень вимог законодавства у Актах №5 від 15.01.2020 та № 43 від 01.10.2020 містить наступні пункти:

1. Особи, які прийняті на роботу, пов`язану з підвищеною пожежною небезпекою не пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум);

2. Посадовими особами і працівниками не пройдено навчання та перевірку з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 «Про затвердження навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

3. Не відкориговані схематичні плани евакуації;

4. Територія об`єкту, а також будівлі, споруди, приміщення не забезпечені достатньою кількістю знаків безпеки;

5. Не визначено для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення категорію щодо вибухопоженої та пожежної небезпеки;

6. Не проведені заміру опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

7. У приміщеннях об`єкту з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів виконані за допомогою скруток;

8. Допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією у кабінеті лікарняних листів, корпусу реанімації, процедурному кабінеті другого поверху терапії;

9. Допускається встановлення розеток та вимикачів на горючій основі в актовій залі, кабінеті завідуючого відділення пункту переливання крові, корпусі КДЛ, відділенні ОЕНМП, підвалі поліклініки, хірургічному відділенні, палаті №9, процедурному кабінеті терапії, інфекційному відділенні без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менш ніж на 0,01 м;

10. Не забезпечено евакуаційним освітленням шляхи евакуації закладу;

11. Оздоблення стін на шляхах евакуації (коридорі) стоматологічного відділення, хірургічного відділення, реанімації, інфекційного відділення, рентгенологічного відділення, пункту переливання крові, КДЛ, відділенні ОЕНМП закладу виконано горючими матеріалами;

12. Оздоблення стін у актовій залі виконано дерев`яними панелями;

13. Допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж у корпусі поліклініки, харчоблоці;

14. Лінії живлення побутових кондиціонерів не забезпечені автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів;

15. Електрощити, групові електрощитки не обладнані схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

16. Електромережа у регістратурі, коридорі першого поверху, кабінеті 32, підвалі, протитуберкульозному кабінеті поліклініки, кабінеті старшої медичної сестри терапії прокладена по горючій основі;

17. Допускається експлуатація саморобних не каліброваних плавких вставок в електрощитах котельні та бухгалтерії;

18. Двері приміщень щитових не виконані протипожежними 2-го типу з межею вогнестійкості не менше ЕІ 30;

19. Будівлі закладу не обладнані системою захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

20. Об`єкт не забезпечено необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння будівель відповідно до пункту 6.2.3. примітки 1 таблиці 4 ДБН В.2.5-74№2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основі положення проектування.»;

21. Пожежні щити не укомплектовані засобами пожежогасіння, з розрахунку на 1 щит: вогнегасники 3 шт., ящик з піском 1 шт., протипожежне покривало 1шт., багор або лом та гак 2 шт., лопати -2 шт., сокири 2 шт.

22. Переносні вогнегасники не розміщено належним шляхом;

23. Не відкоригований журнал обліку вогнегасників об`єкту;

24. Не забезпечено проведення вогнезахисної обробки несучих дерев`яних конструкцій горищних приміщень закладу;

25. Не укомплектовано у вибухопожежонебезпечих приміщеннях пожежні крани пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим;

26. Не укомплектовано кожен пожежний кран-комплект гуртожитку пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску насосів, важелем для полегшення відкривання вентиля;

27. Не проводиться технічне обслуговування пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

28. Пожежні кран-комплекти знаходяться у непрацездатному стані;

29. Не обладнано приміщення будівлі закладу системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та керування евакуюванням людей, відповідно до вимог додатку А (обов`язковий), додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також пропорційності - дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для відповідача і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення суб`єкта владних повноважень. Крім того, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

Тобто, у разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері пожежної безпеки, стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

У протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2021 року у справі № 640/4963/20, від 31 серпня 2021 року у справі № 520/14473/19, від 09 червня 2021 року у справі № 640/3180/20, від 28 січня 2021 року у справі № 640/4090/20, від 04 червня 2020 року у справі № 826/13895/16.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єктів, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Такий захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відносно доводів апеляційної скарги про спірність виявлених позивачем порушень.

Так, колегія суддів враховує, що законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Вказаний правовий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 16.09.2020 року у справі №816/4755/15, від 16.02.2022 року у справі №640/10135/20.

Колегія суддів зазначає, що частина допущених відповідачем порушень норм пожежної безпеки не може безпосередньо призвести до займання та розповсюдження вогню, а саме:

- не проходження особами, які прийняті на роботу, пов`язану з підвищеною пожежною небезпекою спеціального навчання (пожежно-технічний мінімум);

- не проходження посадовими особами і працівниками навчання та перевірку з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 «Про затвердження навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

- не здійснення коригування схематичних планів евакуації;

- незабезпечення території об`єкту, а також будівлі, споруди, приміщення достатньою кількістю знаків безпеки;

- не визначення для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення категорії щодо вибухопоженої та пожежної небезпеки;

- незабезпечення евакуаційним освітленням шляхів евакуації закладу;

- виконання оздоблення стін на шляхах евакуації (коридорі) стоматологічного відділення, хірургічного відділення, реанімації, інфекційного відділення, рентгенологічного відділення, пункту переливання крові, КДЛ, відділенні ОЕНМП закладу горючими матеріалами;

- оздоблення стін у актовій залі дерев`яними панелями;

- не обладнання електрощитів, групових електрощитків схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- невиконання дверей приміщень щитових протипожежними 2-го типу з межею вогнестійкості не менше ЕІ 30;

- не обладнання будівлі закладу системою захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- незабезпечення об`єкту необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння будівель відповідно до пункту 6.2.3. примітки 1 таблиці 4 ДБН В.2.5-74 №2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основі положення проектування.»;

- не укомплектування пожежних щитів засобами пожежогасіння належним чином;

- нерозміщення переносних вогнегасників належним шляхом;

- не здійснення коригування журнал обліку вогнегасників об`єкту;

- незабезпечення проведення вогнезахисної обробки несучих дерев`яних конструкцій горищних приміщень закладу;

- не комплектація у вибухопожежонебезпечих приміщеннях пожежних кранів пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим;

- не комплектація пожежних кран-комплектів гуртожитку пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску насосів, важелем для полегшення відкривання вентиля;

- не проведення технічного обслуговування пожежних кран-комплектів та знаходження їх у непрацездатному стані;

- не обладнання приміщення будівлі закладу системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та керування евакуюванням людей, відповідно до вимог додатку А (обов`язковий), додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Тобто, вищезазначені порушення норм пожежної безпеки впливають на своєчасне виявлення та сповіщення про вже виниклу пожежу, а також на ліквідацію її наслідків, однак ці порушення не свідчать про наявність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі. Відтак, ці порушення законодавець не пов`язує з настанням реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі, а отже вони не є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень.

Водночас, колегією суддів встановлено, що відповідачем допущено з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні (далі Правила пожежної безпеки), затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Колегія суддів зазначає, що невиконання цієї вимоги може призвести до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

В свою чергу, пункт 2 розділу I правил пожежної безпеки визначає, що ці правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про відсутність загрози життю та здоров`ю людей при допущенні ним з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Крім того, апеляційний суд встановив допущення відповідачем порушення норм пожежної безпеки в частині не проведення заміру опору ізоляції та перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання.

Відповідно до вимог пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Колегія суддів вважає, що за відсутності виконання цих вимог, може виникнути аварія електромережі, або не спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Відтак, це порушення створює загрозу займання, та розповсюдження вогню, що в свою чергу є загрозою для здоров`я і життя людей, а доводами апеляційної скарги це не спростовано.

Також, апеляційним судом встановлено допущення відповідачем порушення норм пожежної безпеки шляхом прокладення електромережі по горючій основі у коридорі першого поверху, регістратури, кабінеті 32, підвальному приміщенні, протитуберкульозному кабінеті поліклініки, кабінеті старшої медичної сестри терапії.

Колегія суддів зазначає, що при прокладанні електричних проводів по горючій основі можливе нагрівання горючої основи під час експлуатації електричних проводів, що в свою чергу може привести до виникнення пожежі і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей, а отже існуватиме загроза їх життю та/або здоров`ю. В свою чергу, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що вищевказані приміщення об`єкту не належать відповідачу, адже відповідач не довів це належними доказами.

Колегія суддів враховує, що апеляційна скарга не містить доводів відносно допущених відповідачем порушень щодо експлуатації кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією у кабінетах лікарняних листів поліклініки, процедурному кабінеті другого поверху терапії; розміщення електророзеток та вимикачів на горючій основі (конструкції) у актовій залі та підвалі поліклініки, кабінеті завідуючого відділення пункту переливання крові, корпусі КДЛ, відділенні ОЕНАШ, хірургічному відділенні, інфекційному відділенні, палаті №9 та процедурному кабінеті терапії; улаштування та експлуатація тимчасових електромереж у корпусі поліклініки та харчоблоці; незабезпечення лінії живлення до кожного побутового кондиціонера автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів; використання саморобних некаліброваних плавких вставок у електрощитах котельні та бухгалтерії.

Проте, апеляційний суд вважає необхідним зазначити, що вищевказані порушення також можуть привести до виникнення пожежі і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей.

Підсумовуючи, колегія суддів дійшла висновку, що лише вказані у пунктах 6,7,8,9,13,14,16,17 опису виявлених порушень вимог законодавства Актів №5 від 15.01.2020 та № 43 від 01.10.2020 порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей від пожежі, а станом на момент винесення рішення судом першої інстанції та на час апеляційного розгляду докази усунення цих порушень, матеріали справи не містять.

Відтак, саме визначені у пунктах 6,7,8,9,13,14,16,17 опису виявлених порушень вимог законодавства Актів №5 від 15.01.2020 та № 43 від 01.10.2020 порушення є підставою для застосування щодо відповідача заходів реагування у відповідності до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України.

Натомість, інші порушення, що вказані у описі виявлених порушень вимог законодавства Актів №5 від 15.01.2020 та № 43 від 01.10.2020, законодавець не пов`язує з настанням реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі, а отже вони не є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень.

Однак, вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, в резолютивній частині рішення суд першої інстанції застосував заходи реагування, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію його об`єкту до повного усунення порушень, зазначених в Актах №5 від 15.01.2020 та № 43 від 01.10.2020, що свідчить про неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи.

Крім того, суд першої інстанції в резолютивній частині рішення безпідставно вказав про встановлення повного усунення порушень на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області, адже ця вимога позивачем не заявлялась.

Апеляційний суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Відповідно до частин 1 - 4 ст. 317 КАС України судове рішення суду першої інстанції може бути змінено шляхом доповнення або зміни його мотивувальної та (або) резолютивної частини у разі: 1) неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги відповідача та зміни резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року шляхом визначення переліку порушень, які підлягають усуненню та виключенням частини про встановлення повного усунення порушень на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги, що станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції триває воєнний стан, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та продовжений Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Згідно ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує зокрема наявність надзвичайних подій тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Колегія суддів вважає, що задля необхідності дотримання балансу суспільних інтересів виконання рішення суду в частині застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального некомерційного підприємства «Кам`янсько-Дніпровська центральна районна лікарня» слід відстрочити до закінчення воєнного стану в Україні, оскільки підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території.

Керуючись статтями 317, 321, 322, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Кам`янсько- Дніпровська центральна районна лікарня" Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 280/3007/20 змінити.

Абзац другий резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції: «Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального некомерційного підприємства «Кам`янсько-Дніпровська центральна районна лікарня» Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області, розташованого за адресою: 71304, Запорізька область, Кам`янсько - Дніпровський район, м. Кам`янка - Дніпровська, вул. Набережна, буд. 130, шляхом зобов`язання Комунального некомерційного підприємства «Кам`янсько-Дніпровська центральна районна лікарня» Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області повністю зупинити експлуатацію приміщень закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які вказані у пунктах 6,7,8,9,13,14,16,17 опису виявлених порушень вимог законодавства Актів №5 від 15.01.2020 та № 43 від 01.10.2020, до повного усунення цих порушень».

Доповнити резолютивну частину рішення новим абзацом: «Відстрочити виконання рішення суду в частині застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального некомерційного підприємства «Кам`янсько-Дніпровська центральна районна лікарня» Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області, розташованого за адресою: 71304, Запорізька область, Кам`янсько - Дніпровський район, м. Кам`янка - Дніпровська, вул. Набережна, буд. 130 до закінчення воєнного стану в Україні, пов`язаного з військовою агресією Російської Федерації відносно України, але не більше одного року з дня ухвалення цієї постанови».

В решті рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 280/3007/20 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяО.М. Панченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко