Ухвала

від 31.05.2022 по справі 260/1691/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 260/1691/21

адміністративне провадження № К/990/8781/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

перевірив касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури

на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року (суддя Ващилін Р.О.) та

постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року (колегія у складі суддів Шинкар Т.І., Іщук Л.П., Шевчук С.М.)

у справі № 260/1691/21

за позовом Ужгородської окружної прокуратури

до Ужгородської міської ради,

треті особи - Громадська організація "Екосфера", ОСОБА_1 ,

про скасування рішення.

УСТАНОВИВ:

12.05.2021 Ужгородська окружна прокуратура звернулася до суду із позовом до Ужгородської міської ради, в якому просив визнати незаконним та скасувати п. 1.30 рішення 4 сесії 8 скликання Ужгородської міської ради від 30.03.2021 № 141 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.11.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2022, залишив позов без розгляду.

21.03.2022 Закарпатська обласна прокуратура подала касаційну скаргу, що 13.04.2022 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2022, передати справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, висловлені у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 08.09.2021 у справі № 308/9892/16-ц щодо застосування прокурором представницьких повноважень у суді у зв`язку з відсутністю на це повноважень у органів Держгеокадастру, від 06.11.2020 у справі № 308/7241/19 - у органів Держлісагенства, від 06.07.2021 у справі № 922/3025/20 - у органів Державної екологічної інспекції, та правових позицій, сформульованих у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 щодо правового статусу прокурора. У Держгеокадастру наявні функції контролю за використанням і охороною земель, проте позов пред`явлено прокурором, оскільки Держгеокадастру не надано повноважень на звернення до суду в інтересах держави у спірних правовідносинах та щодо спірної земельної ділянки. Спірна земельна ділянка не належить до земель сільськогосподарського призначення державної власності, тому Держгеокадастр не наділений повноваженнями власника на захист права власності, а надані Законом функції державного нагляду в частині дотримання земельного законодавства не надають останньому права для звернення до суду із позовними вимогами, заявленими у цій справі. Суд першої інстанції після відкриття провадження у справі не мав правових підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для залишення позовної заяви без розгляду.

Верховний Суд ухвалою від 02.05.2022 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України.

16.05.2022 Закарпатська обласна прокуратура надіслала до Суду платіжне доручення від 07.04.2022 № 270 у розмірі 4 540,00 грн.

Отже, скаржник усунув недолік, який слугував підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Частиною 4 ст. 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратури» (далі - Закон № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 4 ст. 23 Закону № 1679-VII).

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (у редакції, чинній на момент звернення прокурора до суду з цим позовом), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, <…> який реалізує державну політику у сфері <…> державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Підпунктом 25-5 пункту 4 зазначеного Порядку (у редакції, чинній на момент звернення прокурора до суду з цим позовом) визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: вносить у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.

Отже, Держгеокадастр виконує, зокрема, функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Щодо застосування зазначених норм права Верховний Суд у постановах від 21.08.2019 у справі № 263/2038/16-а, від 19.08.2021 у справі № 260/1831/20 сформулював правову позицію про те, що прокурор не може перебирати на себе функції іншого державного органу - Держгеокадастру, завданнями якого є забезпечення законності (дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю) на відповідній території.

Верховний Суд у постановах від 21.08.2019 у справі № 263/2038/16-а, від 23.06.2020 у справі № 815/1567/16, від 17.02.2021 у справі № 240/400/19 та від 25.06.2021 у справі № 420/26/20 та ін., неодноразово висловлювався щодо процесуальної можливості залишати позов без розгляду у справах, провадження у яких відкрито за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Суди першої та апеляційної інстанцій керувалися такими висновками щодо застосування норм процесуального права, залишаючи позов без розгляду, виходили з того, що Ужгородська окружна прокуратура перебрала на себе функції Держгеокадастру, тому не має підстав для представництва у цій справі інтересів держави.

Разом з тим, Закарпатська обласна прокуратура у касаційній скарзі покликається на нерелевантну практику Великої Палати Верховного Суду, висловлену у справах № 587/430/16-ц, № 698/119/18, № 912/2385/18, № 469/1044/17, та Верховного Суду, викладену у справах № 910/7813/18, № 308/9892/16-ц, № 922/3025/20 з неподібними фактичними обставинами, іншими підставами для представництва, висновки в яких не мають безумовно застосовуватися у цій справі; у справі № 308/7241/19 Верховний Суд ухвалою від 06.11.2020 відмовив у відкритті касаційного провадження та, відповідно, не формулював правової позиції.

Верховний Суд вважає, що у цій справі правильне застосуванням судами попередніх інстанцій п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України, є очевидним, а мотиви касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною 2 цієї ж статті КАС України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

До цього переліку належить й ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

За викладених обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2022 слід визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст. 333, 359 КАС України, Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 260/1691/21.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб