Постанова

від 01.06.2022 по справі 240/10457/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року

м. Київ

справа № 240/10457/19

адміністративне провадження № К/9901/26058/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 240/10457/19

за адміністративним позовом Приватного підприємства «Елітбуд-1» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду (суддя Шуляк Л. А.) від 09 грудня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Граб Л. С., Сторчак В. Ю. Іваненко Т. В.) від 02 вересня 2020 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2019 року Приватне підприємство «Елітбуд-1» (далі - ПП «Елітбуд-1») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 09 грудня 2019 року, просило скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 02 вересня 2019 року № 0000061401 та податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2019 року № 0000071401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання в розмірі 706 149 грн.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що перевіряючими під час проведення перевірки не надано належної оцінки наявним первинним документам. Господарські операції з контрагентами позивача підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 02 вересня 2019 року № 0000061401.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 02 вересня 2019 року № 0000071401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання в розмірі 706 149 грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП «Елітбуд-1» 11 160,57 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 12 жовтня 2020 року Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПП «Елітбуд-1» в задоволенні позову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

6. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

7. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень від 11 липня 2019 року № 1612, № 1613, №1 614, № 1615, від 25 липня 2019 року № 1806, виданих Головним управлінням ДФС у Житомирській області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.2, 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 ПК України, проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Елітбуд-1» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року.

9. За результатом перевірки складено акт від 09 серпня 2019 року № 576/06-30-14-01/33555092, в якому зокрема зафіксовано, наступні порушення податкового законодавства:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 44.1, 44.2 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статей 3, 4, 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 30 311 грн за 2018 рік;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету у сумі 592 065 грн, в тому числі: грудень 2016 року в сумі 18 813 грн, грудень 2018 року в сумі 573 252 грн.

10. На підставі акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000061401 від 02 вересня 2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 37 889 грн, а саме - 30 311 грн за податковими зобов`язаннями та 7 578 грн за штрафними санкціями;

-№0000071401 від 02.09.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 740 081 грн, а саме - 592 065 грн за податковими зобов`язаннями та 148 016 грн за штрафними санкціями.

11. Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000061401 від 02 вересня 2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 37 889 грн, був висновок контролюючого органу про завищення позивачем собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 168 394 грн за рахунок відображення в даних бухгалтерського обліку вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей (будівельні матеріали) від ТОВ «Кемторг ЛТД», по яким не підтверджено факту придбання та використання у господарській діяльності для отримання доходу.

12. При цьому, зазначено, що при проведенні перевірки встановлено неможливість повноцінного відслідковування ланцюга постачання товару, який у подальшому було реалізовано для позивача, а ТОВ «Кемторг ЛТД» не є суб`єктом економічної діяльності з надання відповідних послуг, взагалі не здійснює господарської діяльності та функціонує лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у «покупця» (в даному випадку позивача), а укладання договорів мають штучний (уявний) характер, оформлений правочин не опосередковувався реальним виконанням операції, що становить його предмет.

13. Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000071401 від 02 вересня 2019 року за платежем податок на додану вартість був висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 531 240 грн по отриманих послугах від ТОВ «Марсал» по ремонту асфальтобетонного покриття та будівельних робіт.

14. Даний висновок ґрунтується на тому, що на підставі аналізу інформації отриманої з ІС «Податковий блок» перевіркою встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія «Марсал» не подано до контролюючого органу (Головне управління ДФС у м. Києві, Печерський район м. Києва) податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2018 рік, що свідчить про відсутність даних про здійснення операцій щодо понесених витрат.

15. Крім того, у звітності ТОВ «Будівельна компанія «Марсал» за IV квартал 2018 року наявна інформація про 14 робітників та відсутня інформація про залучення до виконання робіт/надання послуг інших суб`єктів господарювання.

16. Вказано, що у грудні 2018 року вказаним контрагентом було надано послуг для позивача на загальну суму 2 009 010,82 грн (ПДВ 334 835,13 грн), однак при аналізі актів виконаних робіт було встановлено, що кількість людино-годин становить 26298,97 людино-годин. Враховуючи, що робітник працює в середньому 8 годин на день та 22 дні у місяць, що дорівнює 149 (26298,97/8/22), то для виконання ремонтних робіт ТОВ «Будівельна компанія «Марсал» необхідно мати 149 працівників при фактично наявних 14.

17. Разом з тим, згідно проведеного аналізу звітності ТОВ «Будівельна компанія «Марсал» (додатки AM до декларацій по податку на прибуток не подавались, у звіті про фінансові результати форми № 2 відсутня інформація про нараховану амортизацію) встановлено відсутність власного або орендованого спеціального обладнання та техніки для виконання відповідного виду робіт (ремонту асфальтобетонного покриття та будівельних робіт).

18. Звернуто увагу на той факт, що при проведенні аналізу зареєстрованих податкових накладних ТОВ «Будівельною компанією «Марсал» встановлено одночасне виконання/надання цим контрагентом аналогічних послуг у грудні 2018 року іншим суб`єктам господарської діяльності.

19. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його контрагентів, оскільки останнім не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

21. При цьому суди зауважили, що посилання на інформацію з інформаційних систем державної фіскальної служби, що не оформлена рішенням суб`єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, проте не слугує беззаперечним доказом невиконання сторонами правочину власних господарських зобов`язань з поставки товарів (робіт, послуг).

22. Також суди визнали необґрунтованими твердження відповідача про відсутність у зазначених контрагентів необхідних умов для досягнення результатів господарської, економічної діяльності, оскільки зазначене не є доказом безтоварності розглядуваних операцій та недобросовісності підприємств як платників податків; ці доводи є оцінкою контрагента, за дії та поведінку яких позивач не може нести відповідальність. ПК України не ставить право платника податку на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість в залежність від податкового обліку (стану) інших осіб.

23. Водночас суди визнали необґрунтованими посилання відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на перевезення товару, як підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки порушення порядку перевезення вантажів з боку постачальника при наявності інших належним чином оформлених первинних документів не може бути покладено в основу висновку про безтоварність даних операцій.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

25. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

26. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не був врахований висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 09 квітня 2019 року по справі № 814/2970/13-а, зокрема, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, що є підставою для формування податкового обліку платника податків.

27. Скаржник в обґрунтування висновків про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами покликається на наявну податкову інформацію, яка свідчить про неможливість здійснення контрагентами позивача господарських операцій.

28. Відповідач наголошує, що позивачем документально не підтверджено факту отримання послуг від ТОВ «Марсал» по ремонту асфальтобетонного покриття та будівельних робіт та факту придбання та використання в господарській діяльності для отримання доходу будівельних матеріалів від ТОВ «Кемторг ЛТД», а тому не має права і на податковий кредит по вказаним операціям.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

30. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

31. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

32. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

33. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).

34. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

35. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

36. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

37. За визначенням статті 1 Закону № 996-ХIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

38. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

39. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

40. Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

41. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у перевіряємий період, серед інших, мав господарські відносини з ТОВ «Кемторг ЛТД» та ТОВ «Будівельна компанія «Марсал».

42. Так, між ПП «Елітбуд-1» (покупець) та ТОВ «Кемторг ЛТД» (постачальник) укладено договір поставки № Т(18)-1023 від 23 жовтня 2018 року, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити в погоджені строки другій стороні покупцеві продукцію, що визначена у цьому договорі, а покупець зобов`язується прийняти поставлений товар та оплатити його вартість згідно із умовами цього договору.

43. Згідно із пунктом 2.1 Договору передача товару від постачальника до покупця здійснюється за видатковою накладною та актом приймання-передачі товару, а також оформленою покупцем відповідним чином довіреністю на одержання товару.

44. Оплата за товар здійснюється у розмірі повної вартості поставленого товару шляхом безготівкового переказу грошових коштів у національній валюті України гривні на поточний рахунок постачальника у визначені сторонами строки (п.3.4 договору).

45. Відповідно до додатку до вказаного договору № (18)-1113 від 23 жовтня 2018 року постачальник зобов`язується у строк до 15 листопада 2018 року поставити покупцеві наступний товар: папір шліфувальний, мастика ключа, сітка, клей столярний сухий, електроди Т-590, ключа суміш, дюбель, скло стрічка липка ізоляційна, плити гранітні. Постачальник зобов`язується поставити товар покупцеві на його склад. Загальна вартість товару 142 074,88 грн.

46. ТОВ «Кемторг ЛТД» поставив вищевказаний товар ПП «Елітбуд-1» відповідно до видаткової накладної № (18)-1113 від 14 листопада 2018 року.

47. За змістом платіжного доручення № 165 від 27 листопада 2018 року ПП «Елітбуд-1» здійснило оплату за отриманий товар на користь ТОВ «Кемторг ЛТД» в розмірі 142 074,88 грн.

48. Даний товар оприбутковано на складі підприємства, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 205 «Будівельні матеріали», де забудовники ведуть облік будівельних матеріалів i конструкцій, проведені розрахунки за отриманий товар відображено на рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками».

49. Згідно додатку до договору № (18)-1113 від 10 грудня 2018 року постачальник зобов`язується у строк до 01 березня 2019 року поставити покупцеві наступний товар: цегла силікатна рядова потовщена пустотіла. Постачальник зобов`язується поставити товар покупцеві на його склад. Загальна вартість товару 59 997,94 грн.

50. Відповідно до видаткової накладної № (18)-1182 від 28 грудня 2018 року ТОВ «Кемторг ЛТД» поставив вищевказаний товар ПП «Елітбуд-1», а згідно платіжного доручення № 512 від 06 лютого 2019 року ПП «Елітбуд-1» здійснило оплату за отриманий товар на користь ТОВ «Кемторг ЛТД» в розмірі 59 997,94 грн.

51. Даний товар оприбутковано на складі підприємства, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 «Товари на складі».

52. Отже, позивач придбав у ТОВ «Кемторг ЛТД» будівельних товарів на загальну суму 202 072,82 грн, в т.ч. ПДВ 33 678,81 грн, і відповідно ТОВ «Кемторг ЛТД» по вказаних послугах зареєстровано податкові накладні на загальну суму 202 072,82 грн, в т. ч. ПДВ 22 678,81 грн, відповідно ПП «Елітбуд-1» було віднесено вказану суму ПДВ до податкового кредиту.

53. Крім того, відповідно до договору будівельного підряду № Б-18-094 від 27 вересня 2018 року, ТОВ «Будівельна компанія «Марсал» (виконавець) надає послуги будівельного підряду з виконання ремонтних робіт на об`єкті замовника ПП «Елітбуд-1», а замовник зобов`язаний оплатити виконавцеві вартість виконаних робіт.

54. Замовник зобов`язується оплатити вартість робіт виконавця протягом 20 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом перерахування замовником грошових коштів в національній валюті України гривні на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 2.3 договору).

55. Виконання робіт за вказаним договором (ремонт асфальтобетонного покриття) підтверджено складеними актами приймання будівельних робіт за жовтень, грудень 2018 року, підсумковими відомостями ресурсів, довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

56. Оплата за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями, загальна сума становить 3 187 443,19 грн (ПДВ 531 240,06 грн), проведені розрахунки за отриманий товар відображено на рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками».

57. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ПП «Елітбуд-1», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що отримання позивачем товарів та послуг від перелічених вище контрагентів, здійснення розрахунків, використання їх у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем документами, які також були досліджені контролюючим органом під час проведеної перевірки.

58. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

59. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

60. Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

61. Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».

62. Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

63. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

64. За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, наявності недоліків у первинних документах тощо, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у ПП «Елітбуд-1» наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Кемторг ЛТД» та ТОВ «Будівельна компанія «Марсал».

65. Суди обґрунтовано відхилили доводи відповідача стосовно ненадання позивачем товарно-транспортних накладних на весь обсяг поставок по операціях з ТОВ «Кемторг ЛТД».

66. Відповідно до частини другої статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

67. Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року № 363 (далі - Правила), товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

68. Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається перевізнику.

69. Нормами Правил товарно-транспортні-накладні не визначені документами, що є єдиною підставою для оприбуткування товару. Відтак, товарно-транспортна накладна не є допустимим доказом поставки. Її доказове значення при встановленні факту поставки товару суд оцінює в сукупності з іншими доказами відповідно до норм статті 90 КАС України.

70. Ураховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження.

71. Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

72. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 240/10457/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов