Постанова

від 01.06.2022 по справі 559/2850/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2022 року

м. Рівне

Справа № 559/2850/20

Провадження № 22-ц/4815/597/22

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Гордійчук С. О.,

суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач : ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське"

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01 грудня 2021 року, ухваленого у м. Дубно в складі судді Ралець Р.В., дата складання повного тексту рішення не вказана, у справі №559/2850/20

в с т а н о в и в :

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що 13 червня 2018 року між та ТОВ «Мирогощанське» було укладено Договір оренди землі № 5/2018, за яким в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,9253 га. Пунктом 36 Договору оренди землі № 5/2018 від 13.06.2018 р. дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін та інших підстав визначених Законом, про що одна сторона за 2 місяці повідомляє іншу сторону. 18 червня 2020 року вона на адресу ТОВ «Мирогощанське» направила повідомлення про розірвання договору оренди земельної ділянки, яким просила розірвати договір оренди землі з 01.12.2020 року. Однак, Орендар лише через 4 місяці з моменту направлення повідомлення про розірвання договору оренди землі надав необґрунтовану відповідь, без вирішення питання по суті. Вважає, що така відповідь порушує її права як власника земельної ділянки.

Просила розірвати договір оренди землі №5/2018 від 13.06.2018, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Мирогощанське».

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" про розірвання договору оренди задоволено.

Розірвано Договір оренди землі № 5/2018 від 13 червня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ «Мирогощанське» (Орендар) щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 1,9253 га, у тому числі ріллі 1,9253 га (кадастровий номер 5621684400:05:015:0192), яка знаходиться на території Привільненської сільської ради Дубенського району Рівненської області.

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував що строк дії договору сторони погодили у 12 років. При цьому суд не врахував, що договір оренди хоча і передбачає можливість його розірвання в односторонньому порядку однак сам порядок розірвання (механізм) не визначений. Крім того, орендар належно виконує всі умови договору. Вказує, що земельна ділянка позивача розташована в масиві серед інших ділянок та не має самостійного підходу чи під`їзду, а тому передача земельної ділянки в особисте користування позивача є неможливим.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,9253 га, у тому числі ріллі 1,9253 га (кадастровий номер 5621684400:05:015:0192).

13 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мирогощанське» укладено Договір оренди землі № 5/2018, за яким позивач передала відповідачу в оренду строком на 12 років належну їй земельну ділянку площею 1,9253 га, (кадастровий номер 5621684400:05:015:0192).

18 червня 2020 року на адресу ТОВ «Мирогощанське» ОСОБА_1 направила повідомлення про розірвання договору оренди земельної ділянки, яким просила розірвати договір оренди землі № 5/2018 від 13.06.2018 р. з 01.12.2020 року

15 жовтня 2020 року на повідомлення про розірвання договору оренди землі № 5/2018 від 18 червня 2020 року, Орендар повідомив, що пунктом 9.6.4. статуту ТОВ «Мирогощанське» визначено, що розірвання договору оренди землі відноситься до компетенції Зборів Учасників Товариства та рекомендовано звернутися з повідомленням про розірвання договору до засновників, що визначені ЄДРПОУ.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно із статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У пункті «б» частини першої статті 90 ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Таким чином, умови, за наявності яких можливе розірвання договору в односторонньому порядку, мають бути чітко визначені договором про оренду земельної ділянки.

Наявність в договорі умови про можливість його розірвання в односторонньому порядку є вирішальною для розгляду справи.

Сторони у договорі мають чітко визначити можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (шляхом підписання відповідної угоди, тощо).

Крім того, згідно зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Убачається, що сторонами у пунктах 35-37 договору оренди земельної ділянки погоджено порядок припинення його дії.

Згідно з пунктом 35 договору оренди земельної ділянки дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках передбачених законом.

Відповідно до пункту 36 договору оренди земельної ділянки дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін та інших підстав визначених Законом, про що одна сторона за 2 місяці повідомляє іншу сторону; рішенням суду на вимогу однією із сторін у наслідок невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої ділянки, яке істотно перешкоджає її використання, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається (пункт 37 договору оренди земельної ділянки).

Вказане свідчить, що умовами укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки не передбачено можливості його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця. При цьому заперечення зі сторони орендаря свідчить, що останній не погоджується на розірвання, тобто відсутня взаємна згода сторін на розірвання цього договору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що сторони в договорі оренди не погоджували умови, порядок та механізм його одностороннього розірвання.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що абзац перший пункту 36 договору оренди земельної ділянки, на який посилається позивач як на можливість розірвання договору в односторонньому порядку, не містить чіткого визначення можливості розірвання договору в односторонньому порядку та механізму (процедури) такого розірвання. Натомість, зі змісту вказаного пункту очевидно, що для розірвання договору потрібна згода орендаря (відповідача у справі), яку останній має надати, що виключає можливість розірвання договору в односторонньому порядку.

Аналогічний за змістом правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 03 березня 2021 року у справі № 198/631/19(провадження № 61-12032св20), від 28 липня 2021 року у справі №198/278/20.

При цьому Верховний Суд наголосив, що свобода договору не є абсолютною та безмежною, оскільки при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням ЦК України та інших актів цивільного законодавства, враховуючи, що не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини у випадках коли така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.

Так, у частині третій статті 19 Закону України «Про оренду землі» визначено, що при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Отже, Закон не допускає строк дії договору менший ніж 7 років.

З урахуванням указаного апеляційний суд вважає, що підстав для визнання договору оренди земельної ділянки від 13 червня 2018 року розірваним немає.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції на зазначені вимоги закону та практики його застосування уваги не звернув, у зв`язку з чим допустив порушення норм матеріального та процесуального права, за наведеного апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" задовольнити.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01 грудня 2021 року року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" про розірвання договору оренди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" 1261,20 грн. судового збору сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 02.06. 2022 року.

Головуючий :

Судді :