Постанова

від 02.06.2022 по справі 744/822/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 червня 2022 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 744/822/21

Головуючий у першій інстанції - Смага С. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/599/22

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.,

суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,

сторони: позивач - заступник керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області на рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 12 січня 2022 року (місце ухвалення - м. Семенівка, дата складання повного судового рішення - 24.01.2022) у справі за позовом заступника керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року заступник керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі КНП «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування. В обгрунутвання позову посилався на те, що вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06.10.2020 (справа № 744/813/20) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, ч. 1 ст. 153 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, ч. 2 ст. 162 КК України та призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців.

За вироком суду внаслідок завданих відповідачем тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання перебувала на лікуванні в КНП «Семенівська ЦРЛ» (на даний час «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області) в хірургічному відділенні з 21.05.2020 по 29.05.2020 (8 ліжко-днів). Вартість ліжко-дня у травні 2020 року становила 1158,10 грн. Таким чином, на лікування потерпілого від кримінального правопорушення державною витрачено кошти в сумі 9 264,80 грн.

З посиланням на ст. 1191, 1206 ЦК України, п. 3 постанови Пленуму ВСУ № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» позивач у позові просить стягнути з ОСОБА_1 кошти у сумі 9 264, 80 грн на відшкодування витрат КНП «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Рішенням Семенівського районного суду від 12.01.2022 позов заступника керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача, КНП «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області, до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування, - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КНП «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області, грошові кошти у сумі 1 009, 86 грн на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 247, 43 грн.

В обгрунтування рішення суд послався на те, що до стягнення з відповідача не підлягає сума 6828, 16 грн, оскільки заробітна плата працівникам лікарні та нарахування на неї виплачуються щомісячно та не залежать від кількості хворих, перебування на лікуванні потерпілих внаслідок вчинених кримінальних правопорушень, та сума нарахувань на оплату праці в розмірі 1408, 25 грн, а також не підлягають стягненню кошти в сумі 18,53 грн, оскільки такі є витратами на предмети, матеріали, обладнання та інвентар. Інші кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої: медикаменти та перев`язувальні матеріали - 111, 18 грн, продукти харчування - 111, 18 грн, оплата послуг (крім комунальних) - 315, 00 грн, оплата енергоносіїв - 472, 00 грн, а всього 1009, 86 грн судом стягнуто з відповідача.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, перший заступник керівника обласної прокуратури в інтересах держави в особі КНП «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, що складаються з вартості оплати праці медичних працівників - 6 828, 16 грн, нарахування на оплату ЄСВ - 1 408, 25 грн, витрат на предмети, обладнання та інвентар - 18, 53 грн, всього 8 254, 94 грн, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтування незаконності та необґрунтованості судового рішення заявник посилається на те, що на обгрунтування розміру стягнення до суду надано належний доказ, а саме довідку-розрахунок вартості лікування, виходячи із фактичної кількості ліжко-днів та загальної суми фактичних витрат за місяць на утримання лікувального закладу, куди враховано витрати на оплату праці медичних працівників, предмети, матеріали, обладнання та інвентар, продукти харчування, інші послуги, оплату за теплопостачання, водопостачання, водовідведення та електроенергію, на день із зазначенням термінів перебування хворих в стаціонарі. Заяник зазначає, що згідно розрахунку витрати на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання в розрахунок не включені.

Посилається на пояснення свідка економіста з фінансової роботи КНП «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області ОСОБА_3 , яка пояснила, що розрахунок витрат проведено на підставі рахунків лікарні щодо проведених закладом витрат, виходячи з фактичної кількості ліжко-днів та загальної суми фактичних витрат на місяць (у якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт та придбання інвенаря та обладнання.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Костюченко В.К. просить рішення Семенівського районного суду від 12.01.2022 залишити без мін, апеляційну скаргу відхилити (залишити без розгляду). В обгрунтування посилається на законність та обґрунтованість судового рішення, та безпідставність апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, доводи відзиву, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Судом встановлено, що вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06.10.2020 (справа № 744/813/20) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 162 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців (а.с. 12-16).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27.01.2021 вирок суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 17-20).

Судовими рішеннями встановлено, що 21.05.2020, приблизно о 00 годин 10 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, переслідуючи мету насильницьких дій сексуального характеру прийшов до домоволодіння ОСОБА_2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та постукав у вхідні двері. Коли ОСОБА_2 відчинила двері до прихожої кімнати будинку, то ОСОБА_1 , накинув рушника на голову потерпілої, звалив її на підлогу в прихожій кімнаті та почав наносити численні удари кулаками рук по різних частинах тіла, душити і заламувати руки, в результаті чого спричинив ОСОБА_2 , згідно висновку експерта № 61 від 16.07.2020, тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому в нижній третині зі зміщенням лівої плечової кістки, котрий утворився 21.05.2020 від дії тупого предмету та відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , перебувала на лікуванні в КНП «Семенівська ЦРЛ» (на даний час КНП «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області) в хірургічному відділенні з 21.05.2020 по 29.05.2020 (8 ліжко-днів).

Згідно копії довідки КНП «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області вартість одного ліжко-дня - 1158, 10 грн, вартість всього періоду стаціонарного лікування хворої за 8 ліжко-днів склала 9 264, 80 грн, які склали: оплата праці - 6828, 16 грн; нарахування на оплату праці - 1408, 25 грн; предмети, матеріали, обладнання та інвентар - 18, 53 грн; медикаменти та перев`язувальні матеріали - 111, 18 грн; продукти харчування - 111, 18 грн; оплата послуг (крім комунальних) - 315, 00 грн; оплата енергоносіїв - 472, 50 грн (а.с. 10).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що до стягнення з відповідача не підлягає сума 6828, 16 грн, оскільки заробітна плата працівникам лікарні та нарахування на неї виплачуються щомісячно та не залежать від кількості хворих, перебування на лікуванні потерпілих внаслідок вчинених кримінальних правопорушень, та сума нарахувань на оплату праці в розмірі 1408, 25 грн, а також не підлягають стягненню кошти в сумі 18, 53 грн, оскільки такі є витратами на предмети, матеріали, обладнання та інвентар. Інші кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої: медикаменти та перев`язувальні матеріали - 111, 18 грн, продукти харчування - 111, 18 грн, оплата послуг (крім комунальних) - 315, 00 грн, оплата енергоносіїв - 472, 00 грн, а всього 1009, 86 грн судом стягнуто з відповідача.

З висновком суду в частині відмови у задоволенні позову не погоджується апеляційний суд через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

За ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.

Цим Порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Як вбачається з п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

За ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріалами справи підтверджено, що потерпіла від кримінального правопорушення ОСОБА_2 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень перебувала на лікуванні в КНП «Семенівська ЦРЛ» (на даний час КНП «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області) в хірургічному відділенні з 21.05.2020 по 29.05.2020 (8 ліжко-днів). Згідно копії довідки КНП «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області вартість всього періоду стаціонарного лікування хворої за 8 ліжко-днів склала 9 264, 80 грн.

Стаття 1206 ЦК України регулює порядок відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого та покладає вказаний обов`язок на особу, яка вчинила злочинні дії, причинно-наслідковим зв`язком яких стало перебування потерпілого на такому лікуванні.

Факт перебування потерпілої на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров`я саме внаслідок неправомірних дій відповідача підтверджений належними доказами та не викликає у суду сумніву, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази витрат на лікування потерпілої від кримінального правопорушення, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З врахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині не задоволених вимог, з постановленням судом апеляційної інстанції рішення про задоволення позову в цій частині.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи задоволення апеляційної скарги та задоволення позову в повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути 2270 грн за розгляд справи в суді першої інстанції, та 3405 грн на користь Чернігівської обласної прокуратури за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області - задовольнити.

Рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 12 січня 2022 року скасувати в частині не задоволених вимог та замінити в частині стягнення судового збору, збільшивши суму стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального некомерційного підприємства «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області з 1 009 (одна тисяча дев`ять) гривень 86 копійок до 9 264 (дев`ять тисяч двісті шістдесят чотири) гривень 80 копійок на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (р/р НОМЕР_2 , МФО 353553 ФЧ Чернігівське обласне АТ Ощадбанк місто Чернігів), та суму судового збору з 247, 43 до 2270, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури (м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9 р/р UA248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114, банк ДКСУ м. Київ) 3405 грн у рахунок відшкодування судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст рішення складено 03.06.2022.

Головуючий Судді :