Постанова

від 17.05.2022 по справі 902/439/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 902/439/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

позивача - Бідного Є.М.,

відповідача - не з`явились,

третьої особи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА Україна"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2021 (головуючий суддя - Василишин А.Р., судді: Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.) та рішення Господарського суду Вінницької області від 02.09.2021 (суддя Міліціанов Р.В.)

у справі №902/439/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА Україна"

до Фермерського господарства "УКРАЇНА",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропросперіс Трейд",

про стягнення 25681225,30 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАМА Україна" (далі - ТОВ "АДАМА Україна") звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом, у якому просило суд стягнути з Фермерського господарства "УКРАЇНА" (далі - ФГ "УКРАЇНА"): реальні збитки у розмірі 10233465,42 грн; реальні збитки у розмірі 527250 доларів США; упущену вигоду у розмірі 311372 грн; упущену вигоду у розмірі 13150 доларів США.

1.2.Господарський суд Вінницької області ухвалою від 15.06.2021 роз`єднав у самостійне провадження позовні вимоги про стягнення з відповідача 527250 доларів США реальних збитків та 13150 доларів США упущеної (втраченої) вигоди. Матеріали справи №902/439/21 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 527250 доларів США реальних збитків та 13150 доларів США упущеної (втраченої) вигоди передав до канцелярії Господарського суду Вінницької області з метою їх реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду з присвоєнням єдиного унікального номеру судової справи. Вирішив розглядати у межах справи №902/439/21 позовні вимоги про стягнення з відповідача 10233465,42 грн реальних збитків та 311372,00 грн упущеної (втраченої) вигоди.

1.3.Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) за укладеними договорами поставки від 20.02.2020 №ADV_UKR_1/20 року та від 28.02.2020 №ADV_UKR_2/20, в результаті чого позивач не зміг виконати власні зобов`язання з продажу такого зерна далі по ланцюгу поставки міжнародним трейдерам на підставі пов`язаних договорів поставки.

1.4.За твердженнями позивача, з метою подальшого перепродажу кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року), яка мала бути поставлена відповідачем за вказаними договорами, 25.06.2020 позивачем укладено два договори поставки такого зерна міжнародним трейдерам на ринку зерна, а саме: договір поставки №PC 929447 та договір поставки №К-9144-25-06-2020-НН. На виконання умов останнього позивачем сплачено контрагенту 10233465,42 грн збитків, який той зазнав через невиконання позивачем своїх зобов`язань з поставки йому зерна, а також втрачено можливість отримати прибуток у розмірі 311372,00 грн, які позивач й просить стягнути як реальні збитки та упущену (втрачену) вигоду відповідно.

1.5.Заперечення проти позову мотивовані тим, що позивач, завідомо знаючи про ріст цін на кукурудзу у червні 2020 року, шляхом укладення додаткової угоди №1 до договору поставки від 20.02.2020 №AVD_UKR_1/20, від 28.02.2020 №AVD_UKR_2/20, свідомо занизив вартість товару за одну тонну, не врахувавши реальну вартість товару на ринку, та визначив нові строки щодо поставки, що прямо вказує на умисні дії позивача, про які відповідачу не було відомо.

1.6.За твердженнями відповідача, неможливість виконання ним своїх зобов`язань за укладеними з позивачем договорами поставки підтверджується Сертифікатами Торгово-промислової палати України від 17.11.2020 №3100-20-1830, від 17.11.2020 №3100-20-1834 та від 18.12.2020 №3100-20-2009 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), якими засвідчено обставини непереборної сили щодо зобов`язання ФГ "УКРАЇНА" поставити та передати у власність товар українського походження (кукурудза 3-го класу врожаю 2020), про що позивача було повідомлено відповідними листами, що відповідно звільняє відповідача від відповідальності за невиконання таких зобов`язань.

1.7.ТВідповідач зазначає про суперечність тверджень позивача при обґрунтуванні реальності збитків та упущеної вигоди, посилаючись на те, що реальні збитки виникли у зв`язку із тим, що позивач компенсував (відшкодував) збитки міжнародним трейдерам, уклавши два контракти від 25.06.2020, тобто після укладення договорів з відповідачем. Позивач стверджує, що реальні збитки завдані саме невиконанням відповідачем зобов`язань по поставці кукурудзи 3-го класу у строки, які визначені укладеними з відповідачем договорами поставки від 20.02.2020 №AVD_UKR_1/20, від 28.02.2020 №AVD_UKR_2/20 із змінами та доповненнями від 25.06.2020 (додаткові угоди №1), хоча в цих договорах відсутнє будь-яке посилання на те, що вони (ці договори) укладаються на виконання саме укладених з міжнародними трейдерами контрактів, які нібито позивач не виконав з вини відповідача, що вказує на відсутність причинного зв`язку пов`язаності цих договорів (відсутній номер та дата договору, та/або назва підприємств трейдерів).

1.8.Відповідач вказує на недоведення позивачем наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих нібито невиконанням договорів поставки, а також недоведення об`єктивної та суб`єктивної сторони спричинення відповідачем збитків, понесення збитків, причинно-наслідкового зв`язку між діями та понесеними позивачем збитками.

1.9.Відповідач стверджує про ненадання позивачем жодних належних доказів на підтвердження можливості реального отримання доходів у разі належного виконання зобов`язання, а також вжиття кредитором заходів для їх одержання (тобто вжиття заходів щодо пошуку чи можливого пошуку товару кукурудзи 3-го класу), що є необхідним при заявленні до стягнення упущеної вигоди.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.20.02.2020 між ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" (покупець) та ФГ "УКРАЇНА" (постачальник) укладено договір поставки №ADV_UKR_1/20, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар українського походження, вказаний у п.2.1 договору (товар), а покупець зобов`язується прийняти такий товар та оплатити його вартість.

2.2.Згідно з п.2.1 договору товар, що підлягає поставці згідно умов договору, становить кукурудза 3 класу врожаю 2020 року, код УКТ ЗЕД 1005, кількістю 7040,976т.

2.3.Попередня ціна товару за 1 т становить 3354,85 грн та ПДВ 670,97 грн, разом 4025,82 грн; попередня загальна вартість товару становить 23621418,33 грн та ПДВ 4724283,67 грн, разом 28345702,00 грн (п.2.2 договору).

2.4.За змістом пп.2.3.1 договору строк поставки товару з 1 жовтня 2020 року до 1 грудня 2020 року, обидві дати включно.

2.5.Поставка товару здійснюється згідно правил Інкотермс 2010 за вибором покупця на наступних умовах: DAP. Місце поставки: ТОВ ІЗТ: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шмідта, буд. 1 та/або ТОВ "ТІС-Зерно": 67543, Одеська область, Коминтернивський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60 та/або ТОВ "Бруклін-Київ": 65026, Україна, Одеська область, м. Одеса, пл. Митна, 1. Поставка здійснюється автомобільним/залізничним транспортом за погодженням сторін (пп.2.3.2, пп.2.3.7 договору).

2.6.Згідно з п.4.1 договору сторони дійшли згоди, що остаточна ціна товару з ПДВ, буде визначатись на момент поставки товару в наступному порядку: на першому етапі визначається середня базова розрахункова ціна товару (Базова розрахункова ціна), яка становить середньоарифметичне значення цін з ПДВ у гривнях, за якими треті особи, а саме: ТОВ "АДМ ЮКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 20027449), ТОВ "АТ КАРГІАЛ" (код ЄДРПОУ 20010397), ПІІ "ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 23393195), ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 31454383), ТОВ "КОФКО АҐРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 35919521), ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 36328597), ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" (Код ЄДРПОУ 30307207), ТОВ "СІЕЙЧЕС УКРАЇНА" (Код ЄДРПОУ 35704808), ДП "САНТРЕЙД" (Код ЄДРПОУ .25394566), ТОВ "САТЕЛЛИТ" (Код ЄДРПОУ 13501985) (треті особи), готові купувати товар на умовах базису поставки DAP у місці поставки, яке визначене згідно пп.2.3.2 цього договору, станом на робочий день, що передує першому дню строку поставки товару згідно з пп.2.3.1 договору. При цьому, при розрахунку Базової розрахункової ціни товару до уваги беруться лише пропозиції третіх осіб, які належним чином надали свої пропозиції купити товар на умовах базису поставки згідно пп.2.3.2 цього договору. Пропозиція третьої особи щодо купівлі товару вважається наданою належним чином та приймається для визначення Базової розрахункової ціни лише за умови, що така пропозиція було надіслана представником третьої особи на електронну адресу execution_adama_ua@adama.com станом на робочий день, що передує першому дню строку поставки товару згідно з пп.2.3.1 договору, якщо інше не буде погоджено сторонами окремо. У разі, якщо постачальник ініціює дострокову поставку товару, а саме поставку товару до настання строків поставки, узгоджених сторонами в пп.2.3.1 договору, то постачальник зобов`язаний повідомити покупця про таку дату поставки товару за 6 робочих днів до запланованої доти поставки. Така дострокова поставка товару може бути здійснена постачальником лише за умови її попереднього погодження із покупцем, шляхом укладення додаткової угоди до договору про зміну строків поставки (п.4.2 договору).

2.7.Відповідно до п.5.1 договору покупець здійснює попередню оплату у сумі, що становить гривневий еквівалент 576721,32 доларів США, в тому числі ПДВ, розрахований за курсом продажу долара США, який складеться на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує даті здійснення попередньої оплати за товар, і який публікується на сайті www.kurs.com.ua. Попередня оплата здійснюється покупцем не пізніше 10 банківських днів з дати видачі постачальником покупцю товарної аграрної розписки згідно п.п.7.1 - 7.3 договору.

2.8.28.02.2020 між ТОВ "АДАМА Україна" (покупець) та ФГ "УКРАЇНА" (постачальник) укладено договір поставки №ADV_UKR_2/20, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар українського походження, вказаний у п.2.1 договору, а покупець зобов`язується прийняти такий товар та оплатити його вартість.

2.9.Згідно з п.2.1 договору товар, що підлягає поставці згідно умов договору становить кукурудза 3 класу врожаю 2020 року, код УКТ ЗЕД 1005, кількістю 1733,477т.

2.10.Попередня ціна товару за 1 т становить 3334,78 грн та ПДВ 666,96 грн, разом 4001,74 грн, попередня загальна вартість товару становить 5780764,43 грн та ПДВ 1156152,89 грн, разом 6936917,32 грн (п.2.2 договору).

2.11.За змістом пп.2.3.1 договору строк поставки товару з 1 жовтня 2020 року до 1 грудня 2020 року, обидві дати включно.

2.12.Згідно з пп.2.3.2, пп.2.3.7 договору поставка товару здійснюється згідно правил Інкотермс 2010 за вибором Покупця на наступних умовах: DAP. Місце поставки: ТОВ ІЗТ: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шмідта, буд. 1 та/або ТОВ "Бруклін-Київ": 65026, Україна, Одеська область, м. Одеса, пл. Митна, 1 та/або ТОВ "ТІС-Зерно": 67543, Одеська область, Коминтернивський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60 (пп.2.3.2 Договору).Поставка здійснюється автомобільним/залізничним транспортом за погодженням сторін.

2.13.Відповідно п.5.1 договору покупець здійснює попередню оплату у сумі, що становить гривневий еквівалент 140000,00 доларів США, в тому числі ПДВ, розрахований за курсом продажу долара США, який складеться на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує даті здійснення попередньої оплати за товар, і який публікується на сайті www.kurs.com.ua. Попередня оплата здійснюється покупцем не пізніше 10 банківських днів з дати видачі постачальником покупцю товарної аграрної розписки згідно п.п.7.1 - 7.3 договору.

2.14.Пунктом 5.2 обох договорів, які ідентичні за змістом, визначено, що для здійснення попередньої оплати постачальник зобов`язується надати покупцю рахунок із зазначенням кількості товару, попередньої ціни без ПДВ, попередньої загальної вартості без ПДВ, суми ПДВ, суми до сплати разом з ПДВ. Після здійснення поставки, постачальник зобов`язується надати покупцю перелік документів згідно п.п.6.1, 6.5 цього договору в порядку та на умовах визначених договором.

2.15.За умовами п.5.3 договорів, які ідентичні за змістом, сплата коштів за товар за договором здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, відповідно до реквізитів, зазначених у відповідному рахунку, виданому постачальником.

2.16.Згідно з п.5.4 договорів, які ідентичні за змістом, оплата решти вартості товару, яка перевищує суму попередньої оплати, сплаченої на виконання умов договору, має бути здійснена покупцем на умовах післяплати (тобто на умовах оплати товару після поставки товару) (повної або часткової), протягом 10 банківських днів з дати прийому товару, але в будь-якому випадку не раніше отримання покупцем належним чином оформлених документів згідно з п.п.6.1, 6.5 договору.

2.17.У відповідності до п.7.1 договорів, які ідентичні за змістом, протягом 10-ти банківських днів, починаючи з дати підписання даного договору, постачальник зобов`язаний видати покупцю товарну аграрну розписку, як забезпечення виконання постачальником зобов`язань за даним договором, згідно з інструкціями покупця. Товарна аграрна розписка має бути посвідчена нотаріусом, попередньо погодженим покупцем та текст повинен бути узгоджений із покупцем. Товарна аграрна розписка має бути видана на користь ТОВ "АДАМА Україна".

2.18.Відповідно до п.8.1 договорів, які ідентичні за змістом, за невиконання або неналежне виконання умов договору сторона, що допустила таке невиконання або неналежне виконання, несе відповідальність, передбачену цим договором та законодавством України.

2.19.Згідно з п.9.2 договорів, які ідентичні за змістом, сторона, для якої невиконання зобов`язань за договором стало неможливим внаслідок настання обставин непереборної сили, зобов`язана негайно, але не пізніше 10 календарних днів після початку їх дії, письмово повідомити другу сторону про початок, суть та можливий строк дії таких обставин. Відповідне документальне підтвердження надається протягом 20 календарних днів з дня початку дії обставин непереборної сили. Несвоєчасне надання вказаного документального підтвердження, а також несвоєчасне повідомлення про настання обставин непереборної сили позбавляє відповідну сторону права посилатися на ці обставини, як на причини невиконання зобов`язань за Договором та, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких обставин.

2.20.Вказані договори згідно з пунктом 13.1, які аналогічні за змістом, вступають в силу з дати їх підписання та діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають із договору.

2.21.На виконання умов укладених договорів поставки позивач здійснив попередню оплату за товар на рахунок відповідача у наступних розмірах:

-за договором поставки №ADV_UKR_1/20 від 20.02.2020 - гривневий еквівалент 576721,32 доларів США (в тому числі ПДВ), розрахований за курсом продажу долара США, який склався на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передував даті здійснення попередньої оплати за товар, і який був опублікований на сайті www.kurs.coin.ua у розмірі 14109488,62 грн, що підтверджується платіжним дорученням №584 від 21.02.2020;

-за договором поставки №ADV_UKR_2/20 від 28.02.2020 - гривневий еквівалент 140000,00 доларів США (в тому числі ПДВ), розрахований за курсом продажу долара США, який склався на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передував даті здійснення попередньої оплати за товар, і який був опублікований на сайті www.kurs.coin.ua у розмірі 3498601,74 грн, що підтверджується платіжним дорученням №705 від 04.03.2020.

2.22.25.06.2020 до договору поставки №ADV_UKR_1/20 від 20.02.2020 укладено додаткову угоду №1, за умовами якої сторонами змінено ряд пунктів основного договору, зокрема:

-п.2.1 - номенклатура та кількість товару, що підлягає поставці згідно умов договору:- кукурудза 3 класу врожаю 2020 року, код УКТ ЗЕД 1005, кількістю 2 100,00 т +/- 10% (пп.2.1.1 додаткової угоди); кукурудза 3 класу врожаю 2020 року, код УКТ ЗЕД 1005, кількістю 5 000,00 т +/- 5% (пп.2.1.2 додаткової угоди);

-п.2.2 - попередня ціна товару та попередня загальна вартість товару:- попередня ціна товару за 1 т становить 3280,33 грн та ПДВ 656,07 грн, разом 3936,40 грн та попередня загальна вартість товару становить 6888693,00 грн та ПДВ 1377738,60 грн разом 8266431,60 грн. Попередня ціна товару становить еквівалент 147,32 дол США (разом з ПДВ) за 1 т по курсу продажу дол США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує дню укладення цієї Додаткової угоди, який публікується на сайт https://kurs.com.ua/ та становить 26,720 грн за 1 дол США. Порядок визначення остаточної ціни товару регулюється умовами цього договору та додатками до нього (пп.2.2.1 додаткової угоди);

-пп.2.2.2 зазначеного в пп.2.1.2 - попередня ціна товару за 1 т становить 3857,70 грн та ПДВ 771,54 грн, разом 4629,24 грн та попередня загальна вартість товару становить 19288500,00 грн та ПДВ 3857700,00 грн разом 23146200,00 грн. Попередня ціна товару становить еквівалент 173,25 дол США (разом з ПДВ) за 1 т по курсу продажу дол США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує дню укладення даної додаткової угоди, який публікується на сайт https://kurs.com.ua/ та становить 26,720 грн за 1 дол США. Порядок визначення остаточної ціни товару регулюється умовами цього договору та додатками до нього (пп.2.2.2 додаткової угоди);

пп.2.3.3 умови поставки:

- строк поставки товару зазначеного в пп.2.1.1.1 становить з 01.10.2020 до 31.10.2020, обидві дати включно (пп.2.3.1 додаткової угоди);

- строк поставки товару зазначеного в пп.2.1.2 становить з 01.11.2020 до 30.11.2020, обидві дати включно (пп.2.3.1.2 додаткової угоди);

пп.2.3.2.1 базис поставки (згідно Інкотермс 2010) та місце поставки товару, зазначеного в пп.2.1.1: DAP. Місце поставки: ТОВ "Сорочанський Мирошник": 22731, Вінницька область, Іллінецький район, с. Сорока, вул. Гагаріна, буд. 3а;

пп.2.3.2.2 - базис поставки (згідно Інкотермс 2010) та місце поставки товару, зазначеного в пп.2.1.2: DAP. Місце поставки: Південний морський торговельний порт (Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шмідта, б. 1), ТІС-Міндобрива, та/або ТІС-Зерно (67543, Одеська область, Коминтернивський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60) та/або ТОВ "М.В.КАРГО" (65026, Україна, Одеська область, м. Одеса, пл. Митна, 1).

2.23.Також у п.2 додаткової угоди сторонами змінено вимоги щодо якості товару та погоджено, що товар має відповідати наступним якісним показникам: вологість не більше 14,5% макс., биті зерна не більше 5%, сміттєва домішка не більше 2% макс., зернова домішка 10% макс., включаючи биті зерна 5% макс., пошкоджені зерна 5% макс. (з них макс. 2% теплового пошкодження). Вміст амброзії - не більше 10%. Макс. допустимий рівень речовин хлорпірифос-етил та хлорпірифос-метил: не більше 0,01 мг/кг. Присутність ГМО та карантинних об`єктів не допускається. Інші показники якості товару - відповідно до ДСТУ-4525:2006.

2.24.25.06.2020 до договору поставки №ADV_UKR_2/20 від 28.02.2020 укладено додаткову угоду №1, за умовами якої сторонами змінено ряд пунктів основного договору, зокрема:

-п.2.1 - номенклатура та кількість товару, що підлягає поставці згідно умов договору: кукурудза 3 класу врожаю 2020 року, код УКТ ЗЕД 1005, кількістю 1 700,00 т +/- 10% (пп.2.1.1 додаткової угоди);

-п.2.2 - попередня ціна товару та попередня загальна вартість товару: попередня ціна товару за 1 т становить 3280,33 грн та ПДВ 656,07 грн, разом 3936,40 грн та попередня загальна вартість товару становить 5576561,00 грн та ПДВ 1115312,00 грн разом 6691873,20 грн. Попередня ціна товару становить еквівалент 147,32 дол США (разом з ПДВ) за 1 т по курсу продажу дол США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує дню укладення цієї Додаткової угоди, який публікується на сайт https://kurs.com.ua/ та становить 26,720 грн за 1 дол США. Порядок визначення остаточної ціни товару регулюється умовами цього договору та додатками до нього;

-п.2.3 - умови поставки: строк поставки товару становить з 01.10.2020 року до 31.10.2020 року, обидві дати включно (пп.2.3.1 додаткової угоди);

-пп.2.3.2 - базис поставки (згідно Інкотермс 2010) та місце поставки товару, -зазначеного в пп.2.1.1: DAP. Місце поставки: ТОВ "Сорочанський Мирошник": 22731, Вінницька область, Іллінецький район, с. Сорока, вул. Гагаріна, буд. 3а.

2.25.Також в п.2 додаткової угоди сторонами змінено вимоги щодо якості товару та погоджено, що товар має відповідати наступним якісним показникам: вологість не більше 14,5% макс., сміттєва домішка не більше 2% макс., зернова домішка 10% макс., включаючи биті зерна 5% макс., пошкоджені зерна 5% макс. (з них макс. 2% теплового пошкодження). Вміст амброзії - не більше 5 шт/кг. Присутність ГМО та карантинних об`єктів не допускається. Інші показники якості товару - відповідно до ДСТУ-4525:2006.

2.26.Крім цього, з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки, позивачем було видано відповідачу Товарну Аграрну розписку (далі - аграрна розписка 1), посвідчену 20.02.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. за реєстровим №338, відповідно до п.1 якої ця аграрна розписка видається боржником в забезпечення виконання ним зобов`язань за договором поставки №ADV_UKR_1/20, укладеним між боржником та кредитором.

2.27.Аграрна розписка 1 встановлює безумовне зобов`язання боржника здійснити поставку 7040,976 тон кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року в строк до 01.12.2020 (п.2 аграрної розписки 1).

2.28.Ця аграрна розписка 1 оцінена в 23621418,33 грн без ПДВ, виходячи з чого для бухгалтерського та податкового обліку вартість товару, що буде передаватися на її виконання становитиме: 1 тонна кукурудзи 3 класу = 3354,85 грн без ПДВ. Суми, що вказані в п.5 аграрної розписки 1, визначені без врахування суми ПДВ, який, якщо застосовується, додається до вартості товару (п.п.5-6 аграрної розписки 1).

2.29.В забезпечення зобов`язань за аграрною розпискою 1 боржник передає у заставу майбутній врожай кукурудзи 2020 року з земельних ділянок, що зазначені в п.50 цієї аграрної розписки 1. На день збору врожаю предметом застави стає відповідно кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 7040,976 тон (далі - предмет застави), що буде вирощений на зазначених земельних ділянках (п.13 аграрної розписки 1).

2.30.Відповідно до п.14 аграрної розписки 1 вартість предмету застави на дату видачі цієї аграрної розписки сторони визначили в 23621418,33 грн без ПДВ.

2.31.Пунктом 16 аграрної розписки 1 встановлено, що у разі недостатності предмету застави для повного виконання зобов`язань за аграрною розпискою 1 предметом застави за нею стає майбутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується в 2020 році або буде вирощуватись ФГ "УКРАЇНА" в наступних роках на вказаних в аграрній розписці земельних ділянках.

2.32.У зв`язку із невиконанням позивачем своїх зобов`язань, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Посвятенка Ю.Д. для вчинення виконавчого напису на аграрній розписці 1 з метою звернення стягнення на предмет застави.

2.33.18.12.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. на аграрній розписці 1 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1965, про витребування у ФГ "УКРАЇНА" шляхом вилучення та передачі на користь ТОВ "АДАМА Україна" предмета застави.

2.34.21.12.2020 за заявою ТОВ "АДАМА Україна" приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. було відкрито виконавче провадження ВП№63974357 з метою примусового виконання виконавчого напису.

2.35.Згідно з постановою від 22.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем виявлено у боржника зерно кукурудзи в кількості приблизно 3000 тон, на підставі чого останнім накладено арешт на зерно кукурудзи в кількості приблизно 3000 тон, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с. Стара Прилука, вул. Промислова (колишня вул. Островського), 29.

2.36.02.03.2020 з метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором поставки, ФГ "УКРАЇНА" було видано ТОВ "АДАМА Україна" Товарну аграрну розписку (далі - аграрна розписка 2), посвідчену приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. (реєстровий №431), за якою ФГ "УКРАЇНА" брало на себе безумовне зобов`язання здійснити поставку 1760,284 тон кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) у строк до 01.12.2020.

2.37.Пунктом 16 аграрної розписки 2 встановлено, що, у разі недостатності предмету застави для повного виконання зобов`язань за аграрною розпискою 2, предметом застави за нею стає майбутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується в 2020 року році або буде вирощуватись ФГ "УКРАЇНА" в наступних роках на вказаних в аграрній розписці 2 земельних ділянках.

2.38.Застава предмета аграрної розписки 2 зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №65136002 від 03.03.2020.

2.39.18.12.2020 через невиконання ФГ "УКРАЇНА" своїх зобов`язань за договором поставки та аграрною розпискою 2, ТОВ "АДАМА Україна" звернулося до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Посвятенка Ю.Д. для вчинення виконавчого напису на аграрній розписці 2 з метою звернення стягнення на предмети застави.

2.40.18.12.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. на аграрній розписці 2 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1966, про витребування у ФГ "УКРАЇНА" шляхом вилучення та передачі на користь ТОВ "АДАМА Україна" предмета застави.

2.41.21.12.2020 за заявою ТОВ "АДАМА Україна" приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. було відкрито виконавче провадження ВП№63974382 з метою примусового виконання виконавчого напису.

2.42.22.12.2020 в межах виконавчого провадження ВП№63974382 приватним виконавцем було винесено постанову про арешт 1760,284 тон кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року.

2.43.Відповідачем у строк до 31.10.2020 товар поставлено не було.

2.44.Одночасно позивачем укладено два договори поставки зерна міжнародним трейдерам на ринку зерна, зокрема договір поставки №К-9144-25-06-2020-НН від 25.06.2020, укладений між ТОВ "АДАМА Україна" (постачальник) та ТОВ "Агропросперіс Трейд" (покупець) на поставку кукурудзи класу (врожаю 2020 року) 3 800 тон (+/- 10%) у строк з 01.10.2020 до 31.10.2020 на умовах поставки DAP ТОВ "Сорочанський Мірошник".

2.45.За умовами даного договору продавець зобов`язався передати у власність покупцеві товар: кукурудзу 3-го класу українського походження врожаю 2020 року у кількості 3 800,00 метричних тон.

2.46.Постачальник гарантував, що виробником товару буде ФГ "УКРАЇНА" (код 20092010).

2.47.Згідно з п.1.4 договору якість товару повинна відповідати наступним вимогам: вологість 14,5% макс., сміттєва домішка 2% макс., зернова домішка 10% макс., включаючи биті зерна 5% макс., пошкоджені зерна 5% макс., (з них макс. 2% теплового пошкодження). Вміст амброзії - не більше 5шт/кг. Присутність ГМО та карантинних об`єктів не допускається. Інші показники якості товару - відповідно до ДСТУ-4525:2006. Строки поставки: 01.10.2020 - 31.10.2020.

2.48.Товар поставляється насипом автомобільним або залізничним транспортом на умовах поставки DAP "поставка в місці": назва місця поставки ТОВ "Сорочанський Мірошник" у відповідності із Правилами "Інкотермс-2010" (п.2.3 договору).

2.49.Сторонами погоджено, що 80% вартості товару перераховується протягом 3 банківських днів, наступних за датою поставки товару; 20% - протягом 3 банківських днів, наступних за датою отримання покупцем податкової накладної (пп.3.5.1, пп.3.5.2 договору).

2.50.У випадку поставки товару у меншій кількості покупець вправі застосувати оперативно-господарську санкцію у вигляді зупинення оплати товару (п.4.1 договору).

2.51.Також, у випадку односторонньої відмови постачальника від виконання обов`язків за договором, постачальник сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період коли сплачується неустойка від загальної вартості товару за договором (п.4.2 договору).

2.52.Термін дії договору встановлено до 31.12.2020, але у будь-якому випадку не раніше моменту виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п.5.1 договору)

2.53.09.02.2021 ТОВ "Агропросперіс Трейд" направлено ТОВ "АДАМА Україна" лист №84/1, у якому повідомлено про понесення збитків в сумі 16208064,00 грн внаслідок порушення ТОВ "АДАМА Україна" термінів поставки товару.

2.54.ТОВ "Агропросперіс Трейд" надано договір поставки №К-11641-29-01-2021-НН від 229 від 29.01.2021, укладений з ТОВ "Летичів Агро", згідно умов якого третьою особою придбано кукурудзу 3 класу у кількості 5000,00 тон та перераховано грошові кошти в сумі 41500020,00 грн.

2.55.17.02.2021 ТОВ "Агропросперіс Трейд" та ТОВ "АДАМА Україна" укладено додаткову угоду до договору поставки №К-9144-25-06-2020-НН від 25.06.2020, згідно з умовам якої зафіксовано неможливість виконання зобов`язань з поставки кукурудзи 3-го класу українського походження врожаю 2020 року у кількості 3800,00 метричних тон, з огляду на порушення зобов`язань з поставки відповідного товару зі сторони ФГ "УКРАЇНА". Сторонами погоджено розмір збитків у розмірі 10233465,42 грн, які ТОВ "АДАМА Україна" повинно сплатити до 26.02.2021.

2.56.25.02.2021 ТОВ "АДАМА Україна" перераховано на користь ТОВ "Агропросперіс Трейд" 10233465,42 грн згідно платіжного доручення №734 від 25.02.2021.

2.57.Листом №355 від 27.11.2020 ФГ "УКРАЇНА" повідомило ТОВ "АДАМА Україна" про обставини непереборної сили, на підтвердження чого надало сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-20-1834 від 17.11.2020, згідно якого дата настання форс мажорних обставин - 13.05.2020, дата закінчення - 09.10.2020. Зазначений лист вручено позивачу 07.12.2020.

2.58.Відповідно до листа №356 від 27.11.2020 відповідач повідомив позивача про обставини непереборної сили, на підтвердження чого надано сертифікат №3100-20-1830 від 17.11.2020 року, згідно якого дата настання форс-мажорних обставин - 13.05.2020, дата закінчення - 08.10.2020. Зазначений лист вручено позивачу 07.12.2020.

2.59.Матеріали справи також містять листування сторін з приводу своєчасної поставки товару, узгодження способів передачі товару зі зміненими цінами, способів поставки інших партій товару.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Вінницької області рішенням від 02.09.2021 у справі №902/439/21, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2021, відмовив повністю у задоволенні позову про стягнення 10233465,42 грн реальних збитків та відмовив повністю у задоволенні позову про стягнення 311372,00 грн упущеної вигоди.

3.2.Судові рішення мотивовані недоведеністю позивачем існування усіх елементів складу цивільного правопорушення, що є обов`язковою умовою для стягнення реальних збитків.

3.3.З огляду на встановлені обставини відносно необґрунтованості розміру збитків належними доказами, без урахування ринкових цін станом на момент звернення позивача до суду, враховуючи зміст договірних відносин сторін, а також неможливість створення зобов`язань такими договірними відносинами для третіх осіб (відсутність зобов`язань відповідача здійснити поставку по договору, укладеному між позивачем та третьою особою), невідповідність суми збитків змісту порушеного права позивача, суди дійшли до висновку, що позивачем не доведено обставини того, що сплата позивачем на користь третьої особи 10233465,42 грн була об`єктивним, безпосереднім та неминучим наслідком протиправної поведінки відповідача.

3.4.Крім цього, аналізуючи наявні у справі докази, суди зазначили, що відмінними порівняно з умовами укладених між позивачем та відповідачем договорів поставки є умови укладених договорів з третіми особами, зокрема щодо кількості товару, обов`язку транспортування товару (у першому випадку покладено на відповідача, в іншому на покупця - третю особу), термінів проведення розрахунків, що могло вплинути на формування ціни товару відповідачем у випадку необхідності поставки товару меншого обсягу, без отримання передплати, за відсутності обов`язку організовувати перевезення та доставку товару до місця вивантаження. За оцінкою судів, суттєвими є відмінності у якісних характеристиках товару за умовами договору поставки від 25.06.2020 № К-9144-25-06-2020-НН відносно якісних вимог у додатковій угоді №1 від 25.06.2020 до укладеного між сторонами договору поставки від 20.02.2020 №ADV_UKR_1/20.

3.5.Крім цього суди зазначили, що надані позивачем докази беззастережно не підтверджують неотримання вигоди позивачем в сумі 311372,00 грн саме внаслідок протиправних дій відповідача, а тому вважали недоведеним зі сторони позивача склад цивільного правопорушення для стягнення упущеної вигоди, а саме причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача та наслідком у вигляді пред`явленої суми упущеної вигоди з наведених у позові підстав.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.ТОВ "АДАМА Україна" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 02.09.2021 у справі №902/439/21 і ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ "АДАМА Україна" до ФГ "УКРАЇНА" задовольнити та стягнути 10233465, 42 грн - реальних (фактичних) збитків та 311372,00 грн упущеної (втраченої) вигоди.

4.2.Підставою касаційного оскарження вищезазначених судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме, що відсутній висновок Верховного Суду: (1) щодо питання застосування статей 224 та 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), стосовно того (a) чи є збитками, які підлягають відшкодуванню, додаткові витрати (у формі компенсації додаткових витрат третьої особи), що були здійснені покупцем за договором поставки, який внаслідок невиконання його контрагентом (постачальником) договірного зобов`язання з поставки товару, не зміг виконати власне договірне зобов`язання щодо подальшого продажу (поставки) відповідного товару по ланцюгу поставки третій особі; (b) якими засобами доказування може доводитися наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою постачальника товару, яка проявилася у формі невиконання договірного зобов`язання з поставки товару, та збитками, які покупець був вимушений понести у зв`язку з неможливістю виконання покупцем існуючого у нього договірного зобов`язання з подальшого продажу відповідного товару (який покупець мав отримати від постачальника) по ланцюгу поставки третій особі; (c) чи свідчить про відсутність такого причинно-наслідкового зв`язку відсутність у договорі поставки, укладеному між постачальником та покупцем, зазначення мети подальшого використання такого товару (тобто, продаж такого товару третій особі, переробка такого товару, тощо); (2) статті 225 ГК України, статті 623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) стосовно того, чи мають збитки у формі додаткових витрат (тобто, витрат, які вже були здійснені потерпілою стороною до моменту звернення з вимогою про їх відшкодування) визначатися з урахуванням ринкових цін (які існували на день подання позову про стягнення збитків або на день винесення рішення суду).

4.3.За твердженнями скаржника, в результаті невиконання відповідачем зобов`язань з поставки кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) за договорами поставки, позивач не зміг виконати власні зобов`язання з продажу такого зерна далі по ланцюгу поставки міжнародним трейдерам на підставі пов`язаних договорів поставки, які не є кінцевими споживачами кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року), відповідно мали власні зобов`язання щодо подальшого її перепродажу по ланцюгу поставки, відтак прострочення виконання зобов`язань щодо поставки зерна позивачем автоматично потягло за собою негативні наслідки й для міжнародних трейдерів, які змушені були придбавати непоставлений позивачем обсяг кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) у інших трейдерів на ринку сільськогосподарської продукції за цінами, які на момент такого придбання вже суттєво перевищували ціни, за якими позивач зобов`язався поставити відповідний обсяг кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) міжнародним трейдерам на підставі пов`язаних договорів поставки.

4.4.Скаржник вказує, що сума додаткових витрат у розмірі 10233465,42 грн, які були сплачені третій особі, становить розмір реальних (фактичних) збитків, яких було завдано позивачем з огляду на протиправні дії відповідача щодо невиконання зобов`язань з поставки кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) на користь позивача за договорами поставки та аграрними розписками, що були видані відповідачем в забезпечення виконання ним вказаних зобов`язань з поставки кукурудзи.

4.5.Крім цього, на переконання скаржника, протиправною поведінкою відповідача йому також було завдано збитків у формі упущеної (втраченої) вигоди у розмірі 311372,00 грн, яку позивач міг отримати, якщо б отримав зерно від відповідача за договорами поставки (за погодженою ціною 3280,33 грн (без ПДВ) за кожну метричну тону) та в подальшому здійснив продаж такого зерна третій особі на підставі пов`язаного договору поставки (за погодженою ціною 3362,27 грн (без ПДВ) за кожну метричну тонну). Вказана сума повністю відповідає критеріям, які визначені чинним законодавством та судовою практикою Верховного Суду для встановлення відповідності заявлених сум визначенню поняття упущена (втрачена) вигода. При цьому певні відмінності в порядку оплати та транспортування товару, незначні розбіжності щодо якісних показників не можуть свідчити про наявність правових підстав стверджувати про неможливість отримання позивачем заявленої до відшкодування упущеної (втраченої) вигоди у розмірі 311372,00 грн.

4.6.При цьому, скаржник вважає, що здійснюючи аналіз правової природи, складу та розміру збитків, які заявлені до відшкодування позивачем у даній справі, суди повинні були керуватися відповідними положеннями ГК України, як спеціальними нормами, які регулюють майнові відносини між суб`єктами господарювання, адже положення статей 224, 225 ГК України більш широко, в порівнянні зі змістом статті 22 ЦК України, визначають правову природу та склад збитків, а тому вважає, що правова природа заявлених ним збитків у розмірі 10233465,42 грн повністю узгоджуються зі змістом норм наведених статей ГК України.

4.7.За твердженнями скаржника, показники середньозважених ринкових цін на зернові культури (зокрема, на кукурудзу 3 класу (врожаю 2020 року), які відображені на Інтернет-сторінці аграрної біржі, є належним та допустимим доказом при здійсненні судами України аналізу ринкових цін на відповідне зерно в певний проміжок часу; при цьому вважає помилковим необхідність врахування ринкових цін на дату звернення, адже це не узгоджується з правовою природою збитків у формі "додаткових витрат" як таких, що вже були понесені потерпілою стороною до звернення до суду.

4.8.При цьому, скаржник зазначає про відсутність підстав для призначення у справі судової товарознавчої експертизи з метою визначення ринкової ціни на кукурудзу 3 класу (врожаю 2020 року), адже заявлені позивачем збитки у розмірі 10233465,42 грн є додатковими витратами в розумінні статті 225 ГК України, тобто це сума витрат, яка вже була понесена позивачем до звернення до суду, тобто вона вже є зафіксованою та сплаченою позивачем, а тому відсутня необхідність у застосуванні спеціальних знань з метою визначення розміру таких збитків.

4.9.На переконання скаржника, відсутність в договорах поставки мети придбання позивачем товару жодним чином не впливає на виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару, та, відповідно, не свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача, про що помилково зазначили суди попередніх інстанцій, які також безпідставно не врахували листування з відповідачем та заяву свідка.

4.10.Також скаржник зауважує, що ним були вжиті всі залежні від нього заходи та юридичні механізми з метою уникнення настання збитків, а коли стало зрозуміло, що уникнути збитків не вдасться - позивач вжив всіх можливих заходів для зменшення розміру таких збитків.

4.11.Крім цього скаржник вважає, що скасування судом апеляційної інстанції додаткового рішення в частині залишення за відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 227000, 00 грн та ухвалення в цій частині нового рішення, яким відповідачу було присуджено до стягнення з позивача 277000 грн судових витрат, хоча в мотивувальній частині зазначено про стягнення 227000, 00 грн, здійснено з порушенням частини 9 статті 129 ГПК.

4.12.ФГ "УКРАЇНА" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в його задоволенні, оскаржувані рішення Господарського суду Вінницької області від 02.09.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2021 у справі №902/439/21 - залишити без змін.

4.13.В обґрунтування своїх заперечень відповідач стверджує, що позивач, завідомо знаючи про ріст цін на кукурудзу у червні 2020, шляхом укладення додаткової угоди №1 до договорів поставки від 20.02.2020 №AVD_UKR_1/20, від 28.02.2020 №AVD_UKR_2/20, свідомо занизив вартість товару за одну тонну, не врахувавши реальну вартість товару на ринку, та визначив нові строки щодо поставки, що прямо вказує на умисні дії позивача, про які відповідачу не було відомо.

4.14.При цьому, відповідач вказує на неприведення позивачем аграрних розписок у відповідність до додаткових угод до договорів поставки, які є їх невід`ємними частинами, та визнання постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі №910/430/21 аграрної розписки від 20.02.2020 недійсною з підстав невнесення скаржником відповідних змін, які проведені додатковою угодою, до товарної аграрної розписки, оскільки існує розбіжність у кількості та вартості товару.

4.15.На переконання відповідача, неможливість виконання ним своїх зобов`язань за укладеними з позивачем договорами поставки підтверджується Сертифікатами Торгово-промислової палати України від 17.11.2020 №3100-20-1830, від 17.11.2020 №3100-20-1834 та від 18.12.2020 №3100-20-2009 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), якими засвідчено обставини непереборної сили щодо зобов`язання ФГ "УКРАЇНА" поставити та передати у власність товар українського походження (кукурудза 3-го класу врожаю 2020), про що позивача було повідомлено відповідними листами, та що відповідно звільняє відповідача від відповідальності за невиконання таких зобов`язань.

4.16.Також відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що доведення самого факту протиправної поведінки відповідача є недостатнім, адже визначальним є встановлення обставин наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між понесеними позивачем витратами у розмірі 10233465,42 грн, які сплачено на користь ТОВ "Агропросперіс Трейд", та упущеною вигодою у формі неотриманого доходу за договором від 25.06.2020 №К-9144-25-06-2020-НН.

4.17.За твердженнями відповідача, надані позивачем відомості аграрної біржі моніторингу ринкових цін на зернові культури (базис EXW) у Вінницькій області: кукурудзу 3-го класу у період з 20.06.2020 по 30.06.2020 підтверджують лише орієнтовні ціни на відповідний товар станом на певний період часу, а за умовами укладених сторонами договорів поставки, та договору поставки №К-9144-25-06-2020-НН, укладеного з третьою особою, погоджено умови поставки товару згідно правил "Інкотермс- 2010" на умовах DAP, що не доводить можливість врахування цін аграрної біржі на умовах EXW правил "Інкотермс-2010" по відношенню до предмету спірних правовідносин.

4.18.Також відповідач вказує на суперечність тверджень позивача при обґрунтуванні реальності збитків та упущеної вигоди, оскільки посилаючись на те, що реальні збитки виникли у зв`язку із тим, що позивач компенсував (відшкодував) збитки міжнародним трейдерам, уклавши два контракти від 25.06.2020, тобто після укладення договорів з відповідачем, позивач стверджує, що реальні збитки завдані саме невиконанням відповідачем зобов`язань по поставці кукурудзи 3-го класу у строки, які визначені укладеними з відповідачем договорами поставки від 20.02.2020 №AVD_UKR_1/20, від 28.02.2020 №AVD_UKR_2/20 із змінами та доповненнями від 25.06.2020 (додаткові угоди №1), хоча в цих договорах відсутнє будь-яке посилання на те, що дані договори укладаються на виконання саме укладених з міжнародними трейдерами контрактів, які нібито позивач не виконав з вини відповідача, що вказує на відсутність причинного зв`язку пов`язаності цих договорів (відсутній номер та дата договору, та/або назва підприємств трейдерів).

4.19.Також відповідач стверджує про ненадання позивачем жодних належних доказів на підтвердження можливості реального отримання доходів, у разі належного виконання зобов`язання, а також вжиття кредитором заходів для їх одержання (тобто вжиття заходів щодо пошуку чи можливого пошуку товару кукурудзи 3-го класу), що є необхідним при заявлені до стягнення упущеної вигоди.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

5.2.Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

5.3.Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

5.4.Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

5.5.Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

5.6.Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

5.7.Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

5.8.Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

5.9.Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

5.10.Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

5.11.Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

5.12.Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

5.13.Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

5.14.Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

5.15.При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

5.16.Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Щодо позовних вимог про стягнення збитків у вигляді додаткових витрат у розмірі 10233465,42 грн

5.17.Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач стверджує, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеними між сторонами договорами, позивач змушений був понести додаткові витрати у вигляді відшкодування збитків (компенсації) у розмірі 10233465,42 грн, які були завдані ним міжнародним трейдерам з огляду на неможливість виконання позивачем своїх договірних зобов`язань з поставки кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року), яка повинна була бути поставлена відповідачем позивачу.

5.18.З аналізу вищенаведених норм щодо визначення складу збитків вбачається, що додаткові витрати виникають саме в процесі застосування потерпілою особою заходів щодо забезпечення захисту своїх порушених прав та такі підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

5.19.Проте, при включенні до складу збитків вказаних додаткових витрат необхідно враховувати, що: по-перше, відшкодуванню підлягають фактично понесені додаткові витрати, а не ті, які потерпіла сторона має ще зазначати в майбутньому у відповідності із законом та/або договором; по-друге, відшкодуванню підлягають не будь-які витрати суб`єкта господарювання, а лише ті, які були зроблені ним в розрахунку на прийняття належного виконання за договором або з метою запобігання збиткам чи їх зменшення; по-третє, якщо додаткові витрати спрямовані на запобігання збиткам чи їх зменшення, то витрати на реалізацію цих заходів не повинні перевищувати самих збитків, у протилежному разі дані витрати підлягають відшкодуванню лише у межах понесених збитків.

5.20.Колегія судді вважає, що заявлені позивачем до стягнення збитки не є додатковими витратами в силу приписів статті 225 ГК України, адже такі витрати не були здійснені ним з метою належного виконання зобов`язань відповідачем за укладеними з ним договорами або з метою запобігання збиткам чи їх зменшення.

5.21.Як встановлено судами, відшкодування збитків (компенсації) на користь третьої особи у розмірі 10233465,42 грн позивачем було здійснено на підставі підписаної 17.02.2021 додаткової угоди до договору поставки №К-9144-25- 06-2020-НН від 25.06.2020, якою зафіксовано неможливість виконання зобов`язань з поставки кукурудзи 3-го класу українського походження врожаю 2020 року, у кількості 3 800,00 метричних тон, з огляду на порушення зобов`язань з поставки відповідного товару зі сторони ФГ "УКРАЇНА", якого відповідно до пункту 1.8 цього договору визначено виробником товару, який буде поставлений на виконання умов цього договору

5.22.Тобто, скаржником та третьою особою, без відома та залучення до участі у правовідносинах ФГ ''УКРАЇНА'', самостійно погоджено виробника товару (відповідача), визначено розмір збитків у розмірі 10233465,42 грн та термін їх відшкодування. Проте, такі дії позивача та третьої особи в силу приписів статті 511 ЦК України не можуть створювати зобов`язань для особи (відповідача), яка не була учасником або стороною зазначеного договору та не погоджувала його умов.

5.23.При цьому, констатація в укладеному з третьою стороною договорі факту, що лише відповідач є виробником товару, за умови, що позивачу надано право змінити такого виробника, жодним чином не може свідчити про наявність обставин, які б зумовили понесення позивачем спричинених саме відповідачем (шляхом невиконання зобов`язань щодо поставки товару) витрат у вигляді сплачених збитків (компенсації) на користь третьої особи за неналежне виконання укладеного з нею договору поставки, а також про неможливість позивача у відповідності до пункту 1.8 договору поставки від 25.06.2020, за попередньою згодою сторін, змінити відповідача (виробника товару), та належним чином виконати свої зобов`язання щодо поставки товару третій особі у визначені цим договором строки.

5.24.Посилаючись на існування причинного зв`язку між понесеними позивачем витратами у вигляді відшкодування збитків (компенсації) на користь третьої особи та непоставкою відповідачем товару за укладеними між сторонами договорами, позивач жодним чином не доводить, що укладення з третьою особою 17.02.2021 додаткової угоди, якою визначено неможливість виконання зобов`язань з поставки кукурудзи та погоджено спірний розмір збитків, є обставиною, яка засвідчує автоматичні та невідворотні наслідки у вигляді витрат, які виникають в результаті невиконання своїх зобов`язань саме відповідачем, адже як встановлено судами попередніх інстанцій листами від 27.11.2020, які вручено позивачу 07.12.2020, відповідач повідомив останнього про обставини непереборної сили, на підтвердження чого надано сертифікати Торгово-промислової палати України. Втім після отримання вказаних листів позивач не вжив жодних дій щодо належного виконання своїх зобов`язань за укладеним з третьою особою договором, зокрема щодо пошуку інших виробників та ініціювання внесення змін до договорів в частині заміни виробника товару, та щодо поставки товару відповідної кількості від іншого контрагента, що дозволило б мінімізувати понесені збитки від невиконання зобов`язань перед третьою собою.

5.25.Позивачем не надано жодних доказів, які б засвідчували, що з моменту отримання листів відповідача про неможливість виконання своїх зобов`язань, до моменту укладення додаткової угоди з третьою особою про погодження розміру збитків він не міг запобігти виникненню збитків вчиненням дій з заміщення непоставленого товару шляхом укладення з іншими виробниками відповідних договорів поставки, адже вказані повідомлення відповідача, як і сам факт непоставки відповідачем товару у визначені умовами укладених між сторонами договорів строки, надавало позивачу можливість здійснити своєчасний пошук інших виробників та здійснити належне виконання своїх зобов`язань на користь третьої особи за укладеним з нею договором.

5.26.Також всупереч положенням пункту 4.2 договору поставки №К-9144-25-06-2020-НН від 25.06.2020 позивач не скористався своїм правом сплати неустойки, внаслідок порушення термінів поставки, відповідно до умов цього договору, а в добровільному порядку погодив розмір збитків та перерахував грошові кошти третій особі, що в свою чергу свідчить про невчинення ним жодних заходів щодо зменшення розміру цих збитків.

5.27.Таким чином, колегія суддів вважає, що укладення позивачем з третьою особою договору поставки з визначенням в ньому виробником ФГ "УКРАЇНА" (без його згоди та відома) стало результатом самостійних ініціативних дій самого позивача, адже вказаний договір був укладений ним на власний ризик, з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку (частина перша статті 42 ГК України), оскільки іншого позивачем не доведено, як і того, що за наслідками невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару та повідомлення про обставини непереборної сили, позивачем були вчинені дії щодо заміщення виробника, поставки товару від іншого контрагента та, відповідно, зменшення розміру погоджених з третьою особою збитків. Отже, ризик економічної неефективності чи збитковості такого договору згідно статті 42 ГК України лежить на самому позивачеві і правових підстав для перекладення його на відповідача немає.

5.28.Викладене свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеними між сторонами договорами та понесеними позивачем, як він зазначає, додатковими витратами у вигляді відшкодування збитків (компенсації) на користь третьої особи.

5.29.З огляду на наведене та встановлені судами обставини справи щодо змісту договірних відносин позивача з відповідачем та позивача з третьою особою, а також неможливості створення такими договірними відносинами зобов`язань для відповідача здійснити поставку третій особі товару за укладеним між позивачем та третьою особою договором, недоведення понесення витрат, які позивач вважає додатковими, в розрахунку саме на прийняття належного виконання відповідачем зобов`язання за укладеними з останнім договорами, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведення позивачем, що сплата ним на користь третьої особи збитків (компенсації за неналежне виконання власних договірних зобов`язань) в розмірі 10233465, 42 грн була об`єктивним, безпосереднім та неминучим наслідком протиправної поведінки відповідача.

5.30.Також позивачем не було доведено, як того вимагає частина третя статті 226 ГК України, що він вчиняв дії, спрямовані на запобігання виникненню збитків, що в силу прямого регулювання наведеної норми взагалі позбавляє його права на відшкодування збитків. При цьому посилання позивача лише на те, що ним було досягнуто домовленості з третьою особою про зменшення розміру збитків за укладеним ними договором до суми, яку ним фактично і було сплачено, не засвідчує вчинення дій, спрямованих на запобігання виникненню збитків, які мали б полягати в здійсненні своєчасних дій по заміні виробника товару, який він мав поставити третій особі, та закупівлі товару у іншого виробника, позаяк судами встановлено обставини, які засвідчують, що: (1) з моменту настання строку виконання зобов`язання відповідача перед позивачем і до настання строку виконання власного зобов`язання перед третьою особою проміжок часу становить два місяці; (2) відповідач повідомив позивача про неможливість поставки у обумовлений строк до настання кінцевого строку поставки останнім товару третій особі за укладеним ними договором.

5.31.Оскільки, позивачем не доведено (1) завдання відповідачем позивачу реальних збитків в вигляді додаткових витрат у спірній сумі, (2) причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача з непоставки товару та понесеними позивачем, як він стверджує, додатковими витратами у вигляді відшкодування збитків (компенсації) на користь третьої особи у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за укладеним з нею договором, (3) вчинення ним дій, спрямованих на запобігання виникненню та/або зменшенню збитків, враховуючи повідомлення відповідача про обставини непереборної сили (неможливість здійснити поставку товару) до закінчення строку поставки товару позивачем третій особі, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача реальних збитків у вигляді додаткових витрат у сумі 10233465,42 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної (втраченої) вигоди в розмірі 311372,00 грн

5.32.Як зазначалось, за змістом статті 22 ЦК України збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

5.33.При цьому, неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

5.34.Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

5.35.Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

5.36.Натомість наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення.

5.37.У розумінні пункту другого 2 частини другої статті 22 ЦК України стягнення упущеної вигоди можливе лише за звичайних обставин, тобто обставини отримання вигоди позивачем мають відповідати істотним умовам її отримання за змістом зобов`язальних правовідносин.

5.38.Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач стверджує, що протиправною поведінкою відповідача йому було завдано збитків у формі упущеної (втраченої) вигоди у розмірі 311372,00 грн, яку позивач міг отримати, якщо б отримав зерно від відповідача за договорами поставки (за погодженою ціною 3280,33 грн (без ПДВ) за кожну метричну тонну) та в подальшому здійснив продаж такого зерна третій особі на підставі пов`язаного договору поставки (за погодженою ціною 3362,27 грн (без ПДВ) за кожну метричну тонну). Розмір упущеної вимоги в заявленій сумі розраховано позивачем як різницю у ціні товару за договором поставки №ADV_UKR_1/20 від 20.02.2020 та додатковою угодою №1 від 25.06.2020; договором поставки №ADV_UKR_2/20 від 28.02.2020 та додатковою угодою №1 від 25.06.2020 та ціною договору поставки №К-9144-25-06-2020-НН від 25.06.2020, укладеним з ТОВ "Агропросперіс Трейд".

5.39.Проте, здійснивши дослідження істотних умов укладених між сторонами договорів поставки та додаткових угод до них, в порівнянні із укладеним позивачем з третьою особою договором поставки, за оцінкою судів попередніх інстанцій встановлених ними обставин, існують істотні відмінності у регулюванні договірних відносин, а саме щодо кількості товару, обов`язку транспортування товару (у першому випадку покладено на ФГ "УКРАЇНА", у іншому на покупця ТОВ "Агропросперіс Трейд"), термінів проведення розрахунків, які могли вплинути на формування ціни товару ФГ "УКРАЇНА" у випадку необхідності поставки товару меншого обсягу, без отримання передплати, за відсутності обов`язку організовувати перевезення та доставку товару до місця вивантаження.

5.40.Також за оцінкою судів суттєвими є відмінності в якісних характеристиках товару за умовами договору поставки №К-9144-25-06-2020-НН від 25.06.2020 відносно якісних вимог у додатковій угоді №1 від 25.06.2020 договору поставки №ADV_UKR_1/20 від 20.02.2020, що в свою чергу також свідчить по те, що позивач згідно умов договору поставки №К-9144-25-06-2020-НН від 25.06.2020 ТОВ "АДАМА Україна" зобов`язався поставити не той самий, а аналогічний товар та за схожих умов поставки.

5.41.Таким чином, відмінність у якісних характеристиках товару, істотних умовах договору поставки в частині погодження кількості товару, порядку проведення розрахунків, способів поставки кукурудзи 3-го класу, за оцінкою судів не підтверджує можливість отримання вигоди за звичайних обставин, оскільки встановлені судами розбіжності не дають підстав стверджувати, що надані позивачем докази беззастережно підтверджують реальну можливість отримання вигоди ТОВ "АДАМА Україна" в сумі 311372,00 грн, та її неотримання саме внаслідок протиправних дій ФГ "Україна".

5.42.З огляду на викладене та недоведення позивачем наявності у діях відповідача повного складу господарського правопорушення як необхідної умови для покладання відповідальності у вигляді відшкодування збитків, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в заявленому до стягнення розмірі.

Щодо інших аргументів скаржника по суті спору

5.43.Аргументи, які зводяться до переоцінки обставин справи, встановлених судами, колегія суддів не бере до уваги.

5.44.Доводи про порушення судами статей 76, 77, 87 ГПК України колегія суддів до уваги не бере, оскільки відсутнє відповідне обґрунтування скаржником підстав порушення касаційного провадження (пункт 4 частини другої статті287 ГПК України, частина третя статті 310 ГПК України).

5.45.Стосовно тверджень скаржника про те, що здійснюючи аналіз правової природи, складу та розміру збитків, які заявлені до відшкодування позивачем у даній справі, суди повинні були керуватися відповідними положеннями ГК України, як спеціальними нормами, які регулюють майнові відносини між суб`єктами господарювання, адже положення статей 224, 225 ГК України більш широко, в порівнянні зі змістом статті 22 ЦК України, визначають правову природу та склад збитків, колегія суддів зазначає, що приписи статті 224, 225 ГПК України лише доповнюють зміст статті 22 ЦК України щодо складу збитків, та не містять положень, які беззаперечно надають позивачу право на стягнення збитків, зокрема, у вигляді додаткових витрат без доведення понесення таких витрат з метою належного виконання за договором або з метою запобігання збиткам чи їх зменшення, а також без доведення наявності всіх елементів складу господарського правопорушення.

5.46.Доводи про обрання позивачем належного способу захисту є слушним, втім це не впливає на правомірність тих висновків судів по суті спору, з якими погоджується колегія суддів.

Щодо аргументів скаржника про стягнення судових витрат

5.47.За твердженнями скаржника, скасування судом апеляційної інстанції додаткового рішення в частині залишення за відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 227000, 00 грн та ухвалення в цій частині нового рішення, яким відповідачу було присуджено стягнення з позивача 277000 грн судових витрат, хоча в мотивувальній частині зазначено про стягнення 227000, 00 грн, здійснено з порушенням частини 9 статті 129 ГПК, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

5.48.Колегія суддів не вбачає порушення апеляційним судом наведеної норми ГПК України, адже встановивши відсутність обставин, які б вказували на зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, апеляційний суд цілком обґрунтовано, у відповідності до частини четвертої статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою в задоволовленні позову судові витрати поклав на позивача.

5.49.Щодо зазначення в резолютивній частині постанови про стягнення з позивача на користь відповідача 277000,00 грн судових витрат, хоча в мотивувальній частині зазначено про стягнення 227000,00 грн, колегія суддів зважає на те, що з висновків судів вбачається, що із заявленої відповідачем до стягнення з позивача суми судових витрат на правничу допомогу - 305000 грн, у стягненні 78000,00 грн було відмовлено, відповідно за арифметичним розрахунком до стягнення підлягає саме 227000 грн судових витрат. Суди обох інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість та доведеність витрат відповідача в сумі 227000,00 грн. При цьому колегія суддів звертає увагу, що в апеляційному порядку додаткове рішення суду першої інстанції щодо покладення витрат в сумі 22700,00 грн на відповідача позивачем не було оскаржено.

5.50.Що стосується доводів про стягнення 277000,00 грн замість 227000,00 грн, які суди вважали доведеною відповідачем сумою судових витрат відповідача, то колегія суддів вбачає, що йдеться про арифметичну помилку, допущену в резолютивній частині оскаржуваної постанови, яка може бути виправлена шляхом постановлення ухвали про виправлення описки за відповідної заявою сторони або за ініціативою суду (стаття 243 ГПК України).

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА Україна" залишити без задоволення.

2.Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 02.09.2021 у справі №902/439/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.А. Кролевець

Л.В. Стратієнко