Постанова

від 25.05.2022 по справі 922/2317/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 року

м. Київ

Справа № 922/2317/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.,

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора: Кондратюка Д. А.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2021

у складі колегії суддів: Слободіна М. М. - головуючого, Шутенко І. А., Сгари Е. В.

у справі за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області

до Державного підприємства "Куп`янське лісове господарство"

про стягнення 6 375 136,44 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Вступ

1. Держекоінспекцією проведено позапланову перевірку дотримання Лісгоспом природоохоронного законодавства в ході якої виявлено факт незаконної рубки дерев без ознак клеймування на шийці пенька, на всій площі вибіркової санітарної рубки за результатом чого складено акт перевірки та проведено розрахунок заподіяної шкоди, яку відповідач не оплатив.

2. Суд першої інстанції стягнув з Лісгоспу заподіяну шкоду, дійшовши висновку, що відповідач здійснив вирубку дерев невідведених у вибіркову санітарну рубку, оскільки у разі законного відведення лісосіки у рубку біля шийки кореня дерева залишаються клеймування, навіть після зрубу дерев, яке в цьому разі відсутнє, а наданий Лісгоспом лісорубний квиток на вибіркову рубку дерев не спростовує виявлене порушення, в тому числі навіть з урахуванням зазначення в ньому кількості, дерев, що підлягають рубці більшої ніж та, що здійснена відповідачем, так як рубка проводилася вибіркова, а не суцільна.

3. Апеляційний господарський суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо стягнення шкоди, з урахуванням чого рішення місцевого господарського суду скасував та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову з мотивів недоведення позивачем заподіяння шкоди державі, оскільки Лісгоспом рубку дерев проведено на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка на вибіркову санітарну рубку), а кількість зрубаних дерев виявлена при перевірці менша ніж зазначена в лісовому квитку.

4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу, має вирішити питання:

- чи є підставою для стягнення шкоди за порушення природоохоронного законодавства проведена за наявності лісорубного квитка вибіркова санітарна рубка дерев без ознак клеймування біля шийки кореня

5. Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення шкоди з Лісгоспу, виходячи з такого.

Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог та заперечень відповідача

6. У червні 2021 року Керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі - ДЕІ у Харківській області, позивач) до Державного підприємства "Куп`янське лісове господарство" (далі - ДП "Куп`янське лісове господарство", відповідача) про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.08.2021) 6 375 136,44 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього середовища.

7. Позовні вимоги мотивовані заподіянням ДП "Куп`янське лісове господарство" внаслідок порушення ним природоохоронного законодавства, а саме: незаконної рубки дерев у кварталі 135 виділ 2 Борівського лісництва на площі 15,6 га в кількості 1 814 штук без ознак клеймування в шийці пенька на всій площі вибіркової санітарної рубки та відсутність на комлевих сортиментах які знаходяться на вибірковій санітарній рубці діаметром більше 24 см, на висоті 1,3 м нумерації дерев, визначення категорій, клеймування, шкоди державі, яка відповідачем несплачена після направлення йому претензії про відшкодування завданої шкоди.

8. Відповідач щодо позову заперечує зазначаючи, зокрема, що рубка дерев на лісовій ділянці ним проведена на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка на вибіркову санітарну рубку), виданого у відповідності до вимог чинного законодавства України, належним чином відведених з ознаками хвороби дерев, після проведення лісопатологічних обстежень, а позивачем не доведено, що проведені ДП "Куп`янське лісове господарство" рубки дерев відбулися поза межами заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2020 рік.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

9. 27.11.2020 року на адресу ДЕІ у Харківській області надійшло звернення громадянина ОСОБА_1 від 15.10.2020 щодо незаконної рубки та забруднення території Оскільського водосховища села Піски-Радківське Борівського району Харківської області.

10. З метою встановлення суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з порушенням природоохоронного законодавства ДЕІ у Харківській області направлено лист від 23.12.2020 № Ш-363/01-14/0.3/652 до Борівської сільської ради Борівського району Харківської області та до Борівської районної державної адміністрації Борівського району Харківської області.

11. 05.01.2021 на адресу ДЕІ у Харківській області надійшов лист Борівської селищної ради Харківської області від 30.12.2020 № 944 з якого вбачається, що ділянка, яка зазначена в листі громадянина ОСОБА_1 знаходиться в постійному користуванні ДП "Куп`янське лісове господарство".

12. На підставі викладеного та враховуючи наявність назви суб`єкта господарювання, який може мати причетність до порушень природоохоронного законодавства у відповідності до звернення громадянина ОСОБА_1 , ДЕІ у Харківській області направлено лист від 11.01.2021 № Ш-363/П-1 до Державної екологічної інспекції України для отримання погодження на здійснення позапланової перевірки ДП "Куп`янське лісове господарство".

13. Державною екологічною інспекцією України за результатами розгляду звернення громадянина ОСОБА_1 , листа Борівської селищної ради Харківської області від 30.12.2020 № 944 та інформації довідки ДЕІ у Харківській області від 11.01.2021 надано відповідне погодження від 14.01.2021 № 3.1/43ПГ для здійснення позапланової перевірки ДП "Куп`янське лісове господарство".

14. Згодом, ДЕІ у Харківській області на підставі статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", звернення громадянина ОСОБА_1 від 15.11.2020, погодження Державної екологічної інспекції України від 14.01.2021 № 3.1/43ПГ видано наказ від 21.01.2021 № 76/12-02 та винесено направлення від 21.01.2021 № 76/12-02/03-04 на здійснення позапланової ДП "Куп`янське лісове господарство" перевірки в термін з 25 по 29 січня 2021 року, з 01 по 05 лютого 2021 року на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині використання та охорони земель, поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, охорони, захисту, використання лісів в межах питань, порушених у зверненні громадянина ОСОБА_1 .

15. За результатами наведеного заходу, ДЕІ у Харківській області складено акт перевірки № 76/12-02/03-04, яким встановлені наступні порушення, за які ДЕІ у Харківській області нараховано шкоду, зокрема при натурному огляді у кварталі 135 виділ 2 Борівського лісництва ДП "Куп`янське лісове господарство" на ВСР 2020 року на площі 15,6 га серія 02 ЛКБ № 430175 від 21.09.2020 було виявлено факт незаконно зрубаних дерев у кількості 1 814 дерев без ознак клеймування в шийці пенька на всій площі ВСР в кварталі 135 виділ 2 Борівського лісництва ДП "Куп`янське лісове господарство". Окрім того на комлевих сортиментах які знаходяться на ВСР діаметром більше 24 см, на висоті 1,3 м відсутня нумерація дерев, визначення категорій, клеймування. Цей факт свідчить про те, що відводи дерев призначених в рубку в натурі не проводилися.

16. Факт незаконної рубки ДП "Куп`янське лісове господарство" 1 814 дерев, як стверджує прокурор, також відображено:

- у відомості переліку дерев до ступеня припинення росту від 25.01.2021. Облік дерев здійснювався в присутності майстра лісу Борівського лісництва ДП "Куп`янське лісове господарство" Стрільцова В. А., про що свідчить його особистий підпис;

- у відомості переліку дерев до ступеня припинення росту від 26.01.2021. Облік дерев здійснювався в присутності майстра лісу Борівського лісництва ДП "Куп`янське лісове господарство" Стрільцова В. А., про що свідчить його особистий підпис.

17. По наведеній кількості незаконно зрубаних дерев ДЕІ у Харківській області із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" та індексації такс 2020 року, розраховано розмір шкоди в сумі 6 375 400,00 грн за незаконну рубку у Борівському лісництві в кварталі 135 виділі 2 та пред`явлено ДП "Куп`янське лісове господарство" претензію № 44 від 06.04.2020 щодо добровільного відшкодування шкоди.

18. Однак, претензія залишилась ДП "Куп`янське лісове господарство" без розгляду та задоволення, а шкода у добровільному порядку з боку відповідача залишилася невідшкодованою.

19. 06.07.2021 Харківський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі № 520/2246/21, яким відмовив у задоволенні позову ДП "Куп`янське лісове господарство" до ДЕІ у Харківській області про визнання протиправними дій Інспекції під час проведення заходу державного нагляду щодо дотримання ДП "Куп`янське лісове господарство" законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та визнання незаконним й скасування акту від 05.01.2021 № 76/12-02/03-04.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

20. 13.09.2021 Господарський суд Харківської області прийняв рішення у справі № 922/2317/21, яким задовольнив позов Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі ДЕІ у Харківській області. Стягнув з ДП "Куп`янське лісове господарство" шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 6 375 136,44 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 95 627,05 грн.

21. Суд першої інстанції зазначив, що в разі законного відведення лісосіки у рубку залишаються клеймування біля шейки кореня дерева, які залишаються навіть після зрубу дерев, а тому відхилив посилання відповідача на лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 430175 від 21.09.2020, як доказ правомірності відведення та проведення рубки, зауваживши, що він жодним чином не спростовує відсутність клеймування (не відведення у рубку дерев) на час проведення перевірки Інспекцією.

22. Також суд не прийняв до уваги посилання відповідача не те, що у рубку призначено 1 921 дерево згідно матеріалів відводу до лісорубного квитка серії 02 ЛКБ № 430175 від 21.09.2020, що значно більше виявлених Інспекцією незаконно зрубаних в кількості 1 814 дерев, оскільки рубка у даному кварталі проводилася вибіркова, а не суцільна.

23. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ДП "Куп`янське лісове господарство" усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для стягнення шкоди, а саме: протиправної поведінки, яка виявилась у здійсненні рубки дерев у лісовому масиві (кварталі та виділі) Борівського лісництва, які не обліковані матеріалами відведення насаджень та на рубку яких не видавались лісорубні квитки (без їх фактичного відводу), що підтверджується актом перевірки органу контролю; проведенням рубки дерев не призначених у рубку; завданої шкоди, що підтверджується розрахунком такої шкоди, оскільки шкода завдана внаслідок здійснення рубки дерев: між її спричиненням та протиправною поведінкою відповідача існує сталий причинний зв`язок та вини заподіювача шкоди, підтвердженої актом перевірки та переліковую відомістю пнів та винною поведінкою останнього, що мала свій вираз у продовженні рубки дерев без відводу дерев у рубку (без клеймування) за умови обізнаності про необхідність його проведення, а отже і незабезпеченні належного використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні держлісгоспу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

24. Постановою від 25.11.2021 Східний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі № 922/2317/21 скасував та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову прокуратури.

25. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована недоведенням спричинення ДП "Куп`янське лісове господарство" шкоди державі, оскільки наявними в матеріалах справи належними і допустимим доказами доведено факт здійснення відповідачем санітарної рубки дерев на легальних підставах, адже наданими суду відповідачем письмовими доказами підтверджується проведення ним рубки 1 921 дерева на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка саме на вибіркову санітарну рубку), виданого у відповідності до вимог чинного законодавства України, належним чином відведених з ознаками хвороби дерев, після проведення лісопатологічних обстежень. До того ж, загальна кількість зрубаних дерев - 1 814 шт - взагалі не підтверджується дослідженими під час судового розгляду відомостями.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

26. 28.12.2021 прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2021, в якій просить суд її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги

27. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2317/21 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.01.2022.

28. Ухвалою від 21.01.2022 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 922/2317/21 за касаційною скаргою прокурора; призначив розгляд скарги на 17.02.2022; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 04.02.2022.

29. 31.01.2022 на електронну адресу та 02.02.2022 поштову адресу Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу прокурора, в якому ДЕІ у Харківській області підтримує доводи скарги прокурора.

30. 01.02.2022 до Верховного Суду надійшов відзив ДП "Куп`янське лісове господарство" на касаційну скаргу прокурора, в якому відповідач просить суд залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

31. 17.02.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Банаська О. О. у період з 15.02.2022 до 25.02.2022.

32. Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

33. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

34. Відповідно до наказу Голови Верховного Суду від 02.03.2022 № 29/0/8-22 "Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану" з 02.03.2022 встановлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану та запроваджено організаційні заходи, згідно яких тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду; встановлено, що судді Верховного Суду здійснюють свої повноваження дистанційно.

35. Наказом Голови Верховного Суду від 29.03.2022 № 33/0/8-22 "Про припинення здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно" припинено здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно.

36. 12.04.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою призначив розгляд скарги прокурора на 26.05.2022; довів до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

37. У судове засідання 26.05.2022 з`явився представник прокуратури, який надав пояснення у справі.

38. Інші учасники справи своєї явки в судове засідання не забезпечили. Будь-яких заяв, клопотань від учасників справи щодо неможливості ними забезпечити участь в судовому засіданні та реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надходило.

39. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

40. Участь представників учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 12.04.2022 обов`язковою не визнавалась про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 3 резолютивної частини ухвали суду. До того ж у пункті 6 резолютивної частини ухвали учасників справи було повідомлено про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо).

41. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та відповідача.

Розгляд заяв (клопотань)

42. 01.02.2022 до Верховного Суду надійшов відзив ДП "Куп`янське лісове господарство" на касаційну скаргу прокурора, в якому відповідачем з-поміж іншого заявлено клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, мотивоване із посиланням на приписи пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України недоведенням скаржником підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, оскільки правові висновки, висловлені Верховним Судом у інших справах, на які посилається скаржник, стосуються інших правовідносин, які не є подібними.

43. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

44. Тлумачення наведеної норми свідчить, що на підставі цієї норми може бути закрите касаційне провадження у разі наведення скаржником висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у неподібних правовідносинах за умови відкриття такого провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

45. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

46. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Отже, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними (див. висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

47. У справі, що розглядається скаржник в якості підстав касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду посилається на приписи пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, які ухвалою Верховного Суду від 21.01.2021 визнано достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.

48. Проаналізувавши правовідносин у цій справі та у справах, на постанови в яких посилається скаржник, шляхом співставлення юридичного змісту спірних правовідносин (основний критерій подібності), судом встановлено, що висновки у справах наведених скаржником стосуються з-поміж іншого, зокрема, умов складу цивільного/господарського правопорушення, які можуть слугувати підставою для стягнення шкоди за порушення природоохоронного законодавства (постанови у справах № 920/1106/17, № 914/1960/17, № 905/1793/19, № 909/374/18, № 906/133/18, 922/1705/20). Тобто стосуються застосування норм права у правовідносинах, які за змістовним критерієм є подібними з правовідносинами у цій справі, а тому висновки викладені в наведених постановах мають враховуватися під час перегляду в касаційному порядку за касаційною скаргою прокуратури судових рішень у цій справі.

49. Оскільки правовідносини у справі, що розглядається та у справах наведених скаржником є подібними за змістовним критерієм, клопотання відповідача про закриття касаційного провадження у справі із наведених у ньому підстав задоволенню судом не підлягає.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи прокурора

50. Прокурор в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке.

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 19, 105, 107 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), Санітарних правил в лісах України та порушив норми статей 76-79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і дійшов помилкового висновку про відсутність обов`язкового елементу деліктного зобов`язання у вигляді шкоди;

- апеляційний господарський суд проігнорував пункт 4.2 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України;

- суд апеляційної інстанції в основу висновку про відсутність підстав для задоволення позову у порушення статей 76-79, 86 ГПК України поклав докази надані відповідачем;

- апеляційний господарський суд не надав оцінки доводам прокурора щодо підстав для стягнення шкоди;

- суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки усієї сукупності наявних в справі доказів.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи ДЕІ у Харківській області

51. ДЕІ у Харківській області у відзиві на касаційну скаргу вважає касаційну скаргу прокурора обґрунтованою, рішення суду першої інстанції прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а постанову апеляційного господарського суду такою, що підлягає скасуванню зазначаючи, зокрема, таке:

- матеріали перевірки, складені ДЕІ у Харківській області є належними та допустимими доказами встановлення факту незаконної рубки лісу на території ДП "Куп`янське лісове господарство";

- посилання суду апеляційної інстанції на лісорубний квиток як доказ легальності відведення та проведення рубки дерев жодним чином не спростовує відсутність клеймування (фактичне не відведення у рубку дерев призначених до її проведення) на час здійснення ДЕІ у Харківській області перевірки, а не на час здійснення повторного огляду відповідачем лісової ділянки, а саме 24.06.2021;

- акт перевірки по відношенню до матеріалів повторного огляду ділянки лісу ДП "Куп`янське лісове господарство" є більш вірогідним доказом у справі;

- суд апеляційної інстанції не дослідив матеріали справи, оскільки відомості переліку дерев від 25.01.2021 та від 26.01.2021 є додатками до акту перевірки № 76/12-02/03-04 та не можуть бути досліджені як окремий доказ;

- жодним нормативним актом не передбачено внесення до акту та до відомостей переліку дерев інформації щодо первинних даних, на підставі яких заносилися остаточні дані діаметрів пнів;

- відповідач не надав доказів, що факти незаконної вирубки дерев не відповідають дійсності.

Доводи ДП "Куп`янське лісове господарство"

52. ДП "Куп`янське лісове господарство" у відзиві на касаційну скаргу не погоджується із доводами касаційної скарги прокурора та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, зазначаючи, зокрема, таке:

- суд апеляційної інстанції ретельно дослідив та надав відповідну оцінку доказам прокурора, наданим ним на підтвердження заявлених вимог;

- відповідачем повністю додержано процедуру призначення рубки, виділення дерев для проведення рубки, рубку дерев та контрольний огляд ділянки на додержання вимог проведення вибіркової санітарної рубки. На лісовій ділянці підтверджено вирубку 1 921 дерева, що повністю спростовує доводи позивача про незаконну вирубку 1 814 дерев;

- позивач не спростував, що проведені відповідачем рубки дерев відбулися не в межах та не у відповідності до переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2020 рік;

- спеціальний дозвіл на проведення вибіркової санітарної рубки на лісовій ділянці видано на 1 921 дерево, тоді як позивачем згідно акту перевірки від 05.01.2021 № 76/12-02/03-04 на досліджуваній лісовій ділянці нараховано 1 814 пеньків, що знаходиться в межах виділених у рубку 1 921 дерев;

- порубка дерев, на які надано дозвіл, але які не мають клейм не свідчить про їх незаконну рубку, а вказує про недотримання майстром лісу Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, що є дисциплінарною відповідальністю, оскільки за таких дій шкода державним інтересам не завдається;

- суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неналежність акту позапланової перевірки № 76/12-02/03-04 як доказу з якого неможливо встановити обставини щодо кількості зрубаних дерев, дерев на які було надано дозвіл на вирубку та виокремлення дерев дозвіл на вирубку яких не надавався;

- відомості переліку дерев є неналежними доказами в розумінні статті 76 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

53. Вирішуючи наведене в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.

Чи є підставою для стягнення шкоди за порушення природоохоронного законодавства проведена за наявності лісорубного квитка вибіркова рубка дерев без ознак клеймування біля шийки кореня на всій площі вибіркової санітарної рубки?

54. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

55. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

56. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено статтею 1166 ЦК України.

57. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

58. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

59. Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

60. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

61. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

62. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19).

63. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

64. У цій справі для стягнення з відповідача як постійного лісокористувача шкоди необхідним є з`ясування дотримання ним норм природоохоронного законодавства під час проведення вибіркової санітарної рубки лісу.

65. За частиною першою статі 5 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

66. Відповідно до статей 16, 17 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

67. Згідно із статтею 63 ЛК України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

68. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

69. Відповідно до статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

70. Частиною другою статті 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

71. За змістом пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

72. Згідно зі статтею 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

73. Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

74. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

75. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев (аналогічний висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018 № 909/976/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, від 09.12.2019 у справі № 906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 30.11.2021 у справі № 926/2174/20).

76. Згідно із статтею 65 ЛК України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

77. Відповідно до статті 67 ЛК України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

78. За частиною першою статті 69 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

79. Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (пункт 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів").

80. У справі, що переглядається, ДП "Куп`янське лісове господарство" був виданий лісорубний квиток від 21.09.2020 серія 02 ЛКБ № 430175 для проведення вибіркової санітарної рубки дерев у Борівському лісництві.

81. Відповідно до частини першої статті 84 ЛК України з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей власники лісів та постійні лісокористувачі здійснюють лісогосподарські заходи (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов`язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів тощо).

82. За пунктом 4 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756) (далі - Санітарні правила в лісах України) для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи: вибіркові санітарні рубки; суцільні санітарні рубки; ліквідація захаращеності; профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.

83. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу (пункт 5 Санітарних правил в лісах України).

84. Згідно із пунктом 19 Правил поліпшення якісного складу лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 (далі - Правила поліпшення якісного складу лісу) санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню.

85. Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп. У межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, крім господарських зон національних природних парків та регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, забороняється проведення вибіркових санітарних рубок, які призведуть до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти (пункт 12 Санітарних правил в лісах України).

86. Відповідно до пункту 4 Правил поліпшення якісного складу лісу підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

87. Вимоги до проведення санітарних рубок визначені Санітарними правилами в лісах України (пункт 20 Правил поліпшення якісного складу лісу).

88. За пунктом 13 Санітарних правил в лісах України власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки. У межах природно-заповідного фонду вибіркові санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

89. Під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки. На ділянках вибіркових санітарних рубок залишають дерева, які виконують важливі біоценотичні функції (старі дуплясті, з відшарованою корою; найстаріші; сухостійні з відламаною кроною (стремпи); з розлогою кроною та боковими гілками, перпендикулярними або близько перпендикулярними стовбуру дерева; вивернуті разом з кореневою системою (виворотні); з гніздами птахів; сховищами кажанів), про що робиться відмітка у лісорубному квитку (пункт 26 Санітарних правил в лісах України).

90. 21.03.2013 наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 9 затверджено Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах), які застосовується при виділенні лісових ділянок для проведення в лісах Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство), зокрема рубок формування і оздоровлення лісів (догляду, санітарних, лісовідновних, переформування, пов`язаних з реконструкцією, ландшафтних), інших заходів з формування і оздоровлення лісів (догляд за підростом, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладання квартальних просік і створення протипожежних розривів).

91. Відповідно до пункту 4.1 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах облік деревини на виділених лісосіках здійснюється за: площею; кількістю дерев, що призначені в рубку (подеревно); кількістю заготовленої деревини.

92. Згідно із пунктом 4.2 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах відбір дерев у рубку здійснюється для усіх видів рубок (крім суцільних), якщо діаметр дерев на висоті 1,3 м, що призначаються до рубки, 8 см і більше. Одночасно з відбором дерев у рубку проводиться клеймування цих дерев біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м.

93. При проведенні вибіркових рубок та рубки поодиноких дерев застосовується облік деревини за кількістю дерев, що призначені в рубку. За необхідності орган Держлісагентства, може запровадити при здійсненні відведення і таксації лісосік вибіркових санітарних рубок нумерацію дерев, що підлягають вирубуванню із складанням спеціальної відомості та зазначенням причин включення до рубки кожного дерева (пункт 4.16 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах).

94. Водночас за пунктами 4.9, 4.10 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах при проведенні суцільних рубок застосовується облік за площею, таксація лісосік здійснюється методом суцільного переліку. Суцільний перелік здійснюється в кожній ділянці окремо шляхом обміру діаметрів дерев мірною вилкою в порядку, встановленому пунктами 4.4 - 4.6 цих Методичних вказівок, та занесенням результатів обміру до польової перелікової відомості дерев, призначених в рубку (додаток 2) без їх клеймування.

95. Системний аналіз наведених положень статті 84 ЛК України, пункту 4, 19 Правил поліпшення якісного складу лісу, пунктів 4, 12, 13, 26 Санітарних правил в лісах України, пунктів 4.1, 4.2, 4.16 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах свідчить, що вибіркова санітарна рубка лісу є одним із заходів поліпшення санітарного стану лісу, які призначаються на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень й повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень та проводяться власниками (постійними лісокористувачами) лісів на підставі виданого їм спеціального дозволу - лісорубного квитка шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених через пошкодження (внаслідок пожеж, шкідників, хвороби лісу, аварій, стихійного лиха) окремих попередньо відібраних (визначених) шляхом нумерування (вимітки) з проведенням клеймування біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м дерев або їх груп.

96. Отже проведення вибіркової санітарної рубки лісу передбачає дотримання нормативно закріплених вимог для здійснення цих заходів поліпшення санітарного стану лісу - процедури, яка на практиці включає такі етапи: 1) проведення лісопатологічного обстеження лісових насаджень зі складанням за результатами відповідного акту лісопатологічного обстеження; 2) повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень; 3) складання переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів; 4) нумерування (вимітку) дерев (їх груп) з проведенням клеймування біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м; 5) видачу лісорубного квитка на проведення вибіркової санітарної рубки лісу; 6) вибіркову санітарну рубку лісу.

97. Тож на відміну від суцільної санітарної рубки лісу для здійснення вибіркової санітарної рубки лісу визначення дерев (їх груп), що підлягають вилученню з насаджень здійснюється шляхом їх попереднього нумерування (вимітки) з проведенням клеймування біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м дерев.

98. Тобто нанесення клейма біля шийки кореня дерева здійснюється до початку фактичного проведення рубки і передує фактичному проведенню рубки раніше обстежених дерев. Відповідно це клеймо має залишатися і після проведення вибіркової санітарної рубки дерев.

99. Ураховуючи наведене дерева, які підлягають вибірковій санітарній рубці за своїми ознаками мають зовнішні відмінні характеристики, які вирізняють їх серед усього лісового масиву та є ідентифікатором належної рубки.

100. Відсутність клеймування дерев біля шийки кореня навіть за наявності лісорубного квитка на проведення вибіркової санітарної рубки лісу свідчить про порушення нормативно закріплених вимог для такої рубки та вирубку не відведених у рубку дерев.

101. Як свідчать встановлені обставини справи, ДЕІ у Харківській області під час натурного огляду у кварталі 135 виділ 2 Борівського лісництва на вибірковій санітарній рубці 2020 року, на площі 15,6 га було виявлено факт вирубки дерев у кількості 1 814 дерев без ознак клеймування в шийці пенька на всій площі вибіркової санітарної рубки, за результатом чого складено акт перевірки № 76/12-02/03-04.

102. Рішенням від 20.05.2021 у справі № 520/2246/21 Харківський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову ДП "Куп`янське лісове господарство" до ДЕІ у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування акту перевірки № 76/12-02/03-04.

103. Відповідно до пункту 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 за № 181/16034, акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

104. Крім того, суд першої інстанції встановив, що на підтвердження факту незаконної рубки ДП "Купянське лісове господарство" 1 814 дерев, прокурор долучив до матеріалів позову також відомості переліку дерев до ступеня припинення росту від 25.01.2021 та від 26.01.2021 за змістом яких облік дерев без клеймування здійснювався в присутності майстра лісу Борівського лісництва ДП "Куп`янське лісове господарство" Стрільцова В. А., про що свідчить його особистий підпис на відомостях.

105. Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

106. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

107. Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 ГПК України).

108. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

109. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

110. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

111. У цьому разі, з чим також погодився апеляційний господарський суд, зауваживши, що відповідач в ході розгляду спору судом апеляційної інстанції не заперечував можливості неналежного виконання цієї вимоги закону в ході проведення легальної рубки дерев, більш переконливими є факт відсутності на зрубаних деревах ознак клеймування в шийках пеньків.

112. Тож із установлених судами обставин справи вбачається, що відповідач як постійний користувач лісу під час проведення вибіркової санітарної рубки лісу не виконав свого обов`язку та не дотримався нормативно визначених правил проведення такої рубки щодо дерев відведених в рубку шляхом проведення їх клеймування біля шийки кореня.

113. Недотримання відповідачем нормативно визначених правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу є протиправною формою поведінки в результаті якої була проведена рубка дерев у лісовому масиві (кварталі та виділі) Борівського лісництва, які не обліковані матеріалами відведення насаджень та на рубку яких не видавались лісорубні квитки (без їх фактичного відводу).

114. Наслідком протиправної поведінки ДП "Куп`янське лісове господарство" є шкода, заподіяна лісу в результаті проведення вирубки дерев не призначених у рубку. Така шкода перебуває у безпосередньому причинному зв`язку з протиправною поведінкою відповідача, адже її заподіяння зумовлено невиконання ним однієї з обов`язкових умов проведення вибіркової санітарної рубки лісу попереднього визначення дерев, які підлягають вирубці шляхом проведенням їх клеймування біля шийки кореня.

115. Вина відповідача у здійсненні рубки дерев без дотримання правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу презюмується та ним не спростована, адже відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 19, пункту 5 частини першої статті 64 ЛК України він як постійний користувач лісу не виконав свого обов`язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок та дотримання правил і норм використання лісових ресурсів (в цьому разі правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу).

116. Відтак відповідач як постійний користувач несе цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства, що мало наслідком вирубку невідведених у вибіркову санітарну рубку дерев (див. висновок щодо цивільно-правової відповідальності постійних лісокористувачів за недотримання обов`язку з охорони та збереження лісу, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018 № 909/976/17).

117. Ураховуючи наведене, суд погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, необхідного для стягнення шкоди.

118. За таких обставин суд першої інстанції правомірно визнав вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього середовища обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в загальній сумі 6 375 136,44 грн.

119. Проте наведеного суд апеляційної інстанції не врахував та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на недоведення спричинення ДП "Куп`янське лісове господарство" шкоди державі, оскільки наявними в матеріалах справи належними і допустимими доказами доведено факт здійснення відповідачем санітарної рубки дерев на підставі спеціального дозволу - лісорубного квитка від 21.09.2020 серія 02 ЛКБ №430175.

120. Водночас апеляційний господарський суд не звернув увагу, що проведення відповідачем рубки лісу на підставі виданого йому лісорубного квитка від 21.09.2020 серія 02 ЛКБ №430175 не виключає факту виявленого правопорушення з урахуванням визначеного ним виду рубки вибіркової санітарної рубки лісу. Адже наявність за цих умов спеціального дозволу - лісорубного квитка жодним чином не спростовує недотримання відповідачем як постійним користувачем лісу правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу, однією з обов`язкових умов якої є попереднє визначення (вимічення) дерев, які підлягають вирубці з насаджень шляхом проведенням їх клеймування біля шийки кореня, тоді як протилежне (відсутність клеймування) нівелює саму сутність вибіркової санітарної рубки лісу як заходу поліпшення санітарного стану лісу та фактично призводить до ототожнення її з іншим заходом поліпшення санітарного стану лісу - суцільна санітарна рубка лісу при проведенні якої облік деревини здійснюється за площею, а рубка дерев попереднього їх клеймування не передбачає.

121. Тому суд вважає безпідставним висновок суду апеляційної інстанції щодо правомірності вирубки відповідачем 1 814 дерев на підставі лісорубного квитка від 21.09.2020 серія 02 ЛКБ № 430175. До того ж такий висновок суду апеляційної інстанції зроблений без урахуванням змісту пункт 7.10 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах, який передбачає наведення в рядку "Вирубуванню не підлягають" лісорубного квитка дерев, що не підлягають вирубуванню, якими у випадку вибіркової санітарної рубки лісу з-поміж іншого є дерева не вимічені у рубку.

122. Так само неаргументованим є посилання апеляційного господарського суду на відповідність кількості зрубаних дерев кількості дозволених в рубку, зокрема призначення у рубку 1 921 дерева, що значно більше виявлених позивачем зрубаних - 1 814 дерев, оскільки облік дерев при проведенні вибіркової санітарної рубки лісу ведеться не за простим перерахунком кількості дерев призначених в рубку, а за їх якісними характеристиками (клеймуванням). Тобто фактична узгодженість зрубаних дерев в кількісних показниках лісорубному квитку при вибірковій санітарній рубці не є безумовним свідченням дотримання нормативних вимог при проведенні відповідної рубки без аналізу наявності ознак клеймування вирубаних дерев, який є обов`язковим у такому випадку.

123. Також не заслуговує на увагу покликання суду апеляційної інстанції в якості доказу легальності рубки дерев на нумераційну відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки та польову перелікову відомість дерев, призначених у вибіркову санітарну рубку від 06.07.2019, оскільки наведені відомості складені лише за участі відповідача не спростовують відсутності клейма на шийці пенька дерев на момент проведення перевірки.

124. Аналогічне стосується посилання апеляційного господарського суду на акт огляду ділянки лісу, в якому було проведено вибіркову санітарну рубку від 24.06.2021, що був складений лише за участі представників відповідача із спливом значного періоду часу після проведення позивачем перевірки дотримання природоохоронного законодавства під час проведення вибіркової санітарної рубки лісу.

125. Крім того, суд вважає помилковим визнання судом апеляційної інстанції як неналежних доказів у справі відомостей переліку дерев пошкоджених до ступеня припинення росту від 25.01.2021 та від 26.01.2021, які за своїм змістом є фактично додатками до акту перевірки № 76/12-02/03-04 та підписані зі сторони відповідача майстром лісу Стрільцовим В. А. без жодних зауважень, що свідчить про погодження останнього із визначеною в них загальною кількістю дерев без відповідного клеймування. Тому оцінка апеляційним господарським судом цих відомостей лише виходячи з буквального їх найменування є помилковою.

126. Також, з урахуванням наведеного, безпідставними є аргументи суду апеляційної інстанції щодо наявності арифметичних помилок у зазначених відомостях та невірного підрахунку дерев, оскільки в зазначених відомостях окрім позначок про наявність зрубаних дерев містяться відомості у цифровому значенні зрубаних дерев, з якими беручи до уваги їх підписання зі сторони майстра лісу Борівського лісництва ДП "Куп`янське лісове господарство" Стрільцова В. А. без жодних зауважень погодився відповідач.

127. Окрім того, суд вважає помилковим визнання неналежним доказом у справі акту перевірки № 76/12-02/03-04 внаслідок наявності в ньому неузгодженості щодо дати складання такого акту (долучення до матеріалів справи акту перевірки датованого 05.01.2021 (раніше фактичного періоду проведення перевірки), тоді як належний акт перевірки датований 05.02.2021), оскільки наведене жодним чином не спростовує факту проведення ДЕІ у Харківській області перевірки дотримання відповідачем природоохоронного законодавства та наявності порушення ним нормативних вимог проведення вибіркової санітарної рубки лісу, адже як свідчать встановлені обставини справи в справі відсутні, а відповідачем не надано, жодних доказів наявності іншого акту перевірки за таким самим номером ніж той, що долучений до матеріалів позову прокурором. До того ж така обставина була предметом оцінки у справі № 520/2246/21 під час оскарження акту в судовому порядку.

128. Ураховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції щодо скасування рішення місцевого господарського суду та відмови у задоволенні позову про стягнення шкоди є помилковим, таким, що не відповідає встановленим обставинам справи, зроблений без належної оцінки спірних правовідносин та не узгоджується з наведеними вище висновками касаційного суду.

129. Водночас суд враховує помилкове посилання суду першої інстанції в якості обґрунтувань судового рішення на пункт 4.2 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах, затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України від 22.11.2010 № 403, які втратили чинність. Однак враховуючи, що така помилка суду першої інстанції не призвела до прийняття неправильного по суті рішення, адже зміст пункту 4.2 наведених Методичних вказівок (в редакції 2010 року) співпадає та є тотожним змісту пункту 4.2 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах, затверджених наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 № 9 (чинній редакції), рішення місцевого господарського суду скасуванню судом не підлягає.

Щодо суті касаційної скарги

130. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанцій дійшов висновку про повне задоволення касаційної скарги прокуратури.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

131. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

132. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

133. З огляду на викладене вище, постанова Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 підлягає скасуванню повністю, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі № 922/2317/21 - залишенню в силі з урахуванням висновків наведених у цій постанові Верховного Суду.

Щодо судових витрат

134. Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

135. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

136. У зв`язку зі скасуванням постанови апеляційного господарського суду та залишенням в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, витрати прокуратури за подання касаційної скарги на постанову у цій справі підлягають покладенню на відповідача.

Висновки щодо застосування норм права

137. Системний аналіз положень статті 84 ЛК України, пункту 4, 19 Правил поліпшення якісного складу лісу, пунктів 4, 12, 13, 26 Санітарних правил в лісах України, пунктів 4.1, 4.2, 4.16 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах приводить до висновку, що нанесення клейма біля шийки кореня дерева здійснюється до початку фактичного проведення рубки та передує фактичному проведенню рубки раніше обстежених дерев, а тому це клеймо має залишатися і після проведення вибіркової санітарної рубки дерев.

138. Проведена за наявності лісорубного квитка вибіркова санітарна рубка дерев без ознак клеймування біля шийки кореня на всій площі вибіркової санітарної рубки свідчить про порушення нормативно закріплених вимог для такої рубки та є підставою для стягнення заподіяної лісу шкоди внаслідок вирубки не відведених у рубку дерев.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити повністю.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 скасувати повністю, рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі № 922/2317/21 залишити в силі.

3. Стягнути з Державного підприємства "Куп`янське лісове господарство" (вул. Куп`янська, 9, с. Сенькове, Куп`янський район, Харківська область, 63752, ідентифікаційний код - 00993107) на користь Харківської обласної прокуратури (вул. Б. Хмельницького, 4, м. Харків, 61001, ідентифікаційний код - 02910108, розрахунковий рахунок: UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Держказначейська служба України, код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800, призначення платежу: повернення судового збору) 191 262,00 грн (сто дев`яносто одну тисячу двісті шістдесят дві гривні 00 коп.) відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков