Рішення

від 25.05.2022 по справі 521/8416/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/8461/21

Провадження №2/521/686/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю. В.,

за участю секретарів: Шагаки О.В., Черненко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Меркурій» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення,

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2021 року КС «Меркурій» звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить припинити дії відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які порушують право власності КС «Меркурій» на квартиру АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачів із вказаної квартири без надання іншого житлового приміщення.

Позов обґрунтований такими обставинами. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2017 року звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , шляхом визнання права власності на неї за іпотекодержателем КС «Меркурій». Право власності за позивачем зареєстровано. Відповідачі продовжують проживати у спірній квартирі, та відмовляються виселитися в добровільному порядку, що, на думку позивача, порушує його право власності на спірну квартиру.

05жовтня 2021року представникомвідповідача ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, які обґрунтовані тим, що заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2017 року, яким було звернено стягнення на спірну квартиру, та на підставі якого було зареєстровано право власності на квартиру за позивачем скасовано ухвалою суду від 31.08.2018 року, та остаточне рішення по справі не ухвалено. На підставі ухвали суду від 31.08.2018 року було скасовано й номер запису про право власності на спірну квартиру за позивачем. Крім того, кредит брався відповідачами не на придбання спірної квартири, яка перебувала у власності відповідачів ще до укладення договору кредиту та іпотеки, що унеможливлює виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення.

18 листопада 2021 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, яка обґрунтована тим, що скасування номеру запису про державну реєстрацію права власності позивача на спірну квартиру було проведено не на законних підставах, що, на думку позивача, не впливає на його право власності.

Представник позивачау відкритесудове засіданняне з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за відсутністю не подав.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у відкрите судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутністю не подали. Представник відповідача ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його та ОСОБА_2 відсутністю.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов КС «Меркурій» задоволенню не підлягає.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи такі фактичні обставини.

27 липня 2010 року між сторонами у справі укладено іпотечний договір, предметом якого виступила квартира АДРЕСА_1 , яка належала відповідачам на праві власності в рівних частках кожному на підставі договору купівлі-продажу від 23.10.2001 року (а. с. 79).

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2017 року звернено стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності на вказану квартиру за КС «Меркурій» (а. с. 7-9).

08.05.2018 року право власності за КС «Меркурій» на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано на підставі виконавчого листа 522/7537/16-ц, виданого 22.12.2017 року Приморським районним судом м. Одеси (а. с. 6).

31 серпня 2018 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси заочне рішення від 22 грудня 2017 року скасовано, справу призначено до судового розгляду в загальному позовному провадженні (а. с. 62).

17.12.2018 року право власності КС «Меркурій» на квартиру АДРЕСА_1 скасовано на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 31.08.2018 року, індексний номер рішення 44656329, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.12.2018 року (а. с. 60-61).

Із матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що місце проживання відповідачів зареєстровано у квартирі АДРЕСА_1 , в якій останні і проживають (а. с. 40-42).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів України.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частинами першою та другою статті 16 ЦК визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За приписамист.319ЦК Українивласник володіє,користується,розпоряджається своїммайном навласний розсуд. Власникмає правовчиняти щодосвого майнабудь-якідії,які несуперечать закону. Приздійсненні своїхправ тавиконанні обов`язківвласник зобов`язанийдодержуватися моральнихзасад суспільства. Усімвласникам забезпечуютьсярівні умовиздійснення своїхправ. Власністьзобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно дост.391ЦК України власникмайна маєправо вимагатиусунення перешкоду здійсненніним правакористування тарозпоряджання своїммайном.

При зверненні до суду, КС «Меркурій» посилалась на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , що дає їй підстави вимагати від відповідачів усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом їх виселення.

Статтею 109ЖК УРСРпередбачено,що виселенняіз займаногожилого приміщеннядопускається зпідстав,установлених законом.Виселення проводитьсядобровільно абов судовомупорядку.Допускається виселенняв адміністративномупорядку зсанкції прокуроралише осіб,які самоправнозайняли жилеприміщення абопроживають убудинках,що загрожуютьобвалом. Громадянам,яких виселяютьз жилихприміщень,одночасно надаєтьсяінше постійнежиле приміщення,за виняткомвиселення громадянпри зверненністягнення нажилі приміщення,що булипридбані нимиза рахуноккредиту (позики)банку чиіншої особи,повернення якогозабезпечене іпотекоювідповідного жилогоприміщення.Постійне жилеприміщення,що надаєтьсяособі,яку виселяють,повинно бутизазначено врішенні суду. Звернення стягненняна переданев іпотекужиле приміщенняє підставоюдля виселеннявсіх громадян,що мешкаютьу ньому,за винятками,встановленими законом.Після прийняттякредитором рішенняпро зверненнястягнення напередані віпотеку житловийбудинок чижитлове приміщенняшляхом позасудовоговрегулювання напідставі договорувсі мешканцізобов`язаніна письмовувимогу іпотекодержателяабо новоговласника добровільнозвільнити житловийбудинок чижитлове приміщенняпротягом одногомісяця здня отриманняцієї вимоги,якщо сторонамине погодженобільший строк.Якщо громадянине звільняютьжиле приміщенняу встановленийабо іншийпогоджений сторонамистрок добровільно,їх примусовевиселення здійснюєтьсяна підставірішення суду. Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно достатті 132-2цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1, 2статті 77 ЦПК України).

Як передбачено статтями 79,80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме того, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що спір про звернення стягнення на предмет іпотеки вирішено судом на користь позивача із набранням рішення законної сили, що сам предмет іпотеки придбаний відповідачами за рахунок кредиту, що дає підстави для їх виселення без надання іншого житлового приміщення.

Доводи позивача в обґрунтування позовних вимог спростовуються матеріалами справи, в зв`язку із чим суд вважає, що позовні вимоги КС «Меркурій» є незаконними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 319, 391 ЦК України, ст. 109 ЖК УРСР, ст. ст. 12, 81, 82, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Кредитної спілки«Меркурій» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провиселення залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30 травня 2022 року.

Суддя: Ю.В. Тополева