Рішення

від 30.05.2022 по справі 464/4669/21

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/4669/21

пр.№ 2/464/286/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

у складі: судді Шашуріної Г.О.,

секретаря судового Чуби Т.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 464/4669/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сихівчани-1», Публічне акціонерне товариство «Львівгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про визначення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить встановити між сторонами порядок користування квартирою АДРЕСА_1 : виділити у користування позивача ОСОБА_1 житлову кімнату площею19,6 кв.м., що позначена в технічному паспорті № 2; виділити у користування ОСОБА_2 житлову кімнату № 5 площею 10.0 кв.м. з лоджією № 10 площею 1,8 кв.м. та житлову кімнату № 8 площею 12,1 кв.м, з лоджією № 9 площею 1,8 кв.м.; залишити в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кухню, що позначена в технічному паспорті за № 4 - 9,8 кв.м., вбиральню, що позначена за № 7 - 1,3 кв.м., ванну кімнату, що позначена за № 6 - 2,6 кв.м., коридор, що позначений за № 1 - 2,8 кв.м, та коридор що позначений № 3 - 8,6 кв.м. Розділити особові рахунки по оплаті послуг з централізованого опалення по квартирі, що надаються Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго», по оплаті послуг утримання будинку та прибудинкової території, що надаються Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Сихівчани-1», по оплаті за газ, що надаються акціонерним товариством «Львівгаз» та товариством з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», по оплаті за водопостачанні та водовідведення по квартирі АДРЕСА_1 , що надається Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал», по оплаті за електроенергію, що надається Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» на два окремих особових рахунки у відповідності з встановленим судом порядком користування спірною квартирою, покликаючись, що відповідач не сплачує комунальні послуги та часто ставить позивача в скрутне матеріальне становище.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 09 липня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 27 вересня року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником третьої особи ЛМКП «Львівводоканал», 22 жовтня 2021 року подано письмові пояснення, в яких зазначено, що ЛМКП «Львівводоканал» не вправі провести розподіл особового рахунку на два окремих рахунків по нарахуванню оплати за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, оскільки у даній квартирі встановлені прилади обліку води, що не унеможливлює визначення об`єму спожитої води на кожного мешканця квартири окремо.

25 жовтня 2021 року від третьої особи ТОВ «Львівенергозбут», надійшли письмові пояснення, що вирішення питання щодо можливості розподілу рахунку на два окремих особових рахунки належить до компетенції ПрАТ «Львівобленерго» та не може бути вирішене ТОВ «Львівенергозбут».

28 жовтня 2021 року від третьої особи ТОВ «Львівгаз збут» надійшли письмові пояснення, у яких просять у задоволенні позову відмовити.

Учасники справи у судове засідання призначене на 14:00 год 26 травня 2022 року не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення такого.

Позивач скористався правом, наданим ч.3 ст.211 ЦПК України, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задоволити. Відповідач відзив на позов не подала.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється за вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.ст.12,81 ЦПК України).

Сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , яким належить по Ѕ її частини та де зареєстроване їх місце проживання. Спірна квартира становить загальною та житловою площею 70,4 кв.м та 41,7 кв.м відповідно, складається з трьох житлових кімнат площею 19,6 кв.м, 10,0 кв.м, 12.1 кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 10 грудня 2004 року, свідоцтвами про право на спадщину за законом від 27 квітня 2016 року, технічним паспортом на вказану квартиру АДРЕСА_2 , довідкою з місця проживання, виданої 09 червня 2021 року АОСББ «Сихівчани».

Згідно з ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Виходячи з приписів ст.ст.317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як убачається із положень ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном - ст.391 ЦК України.

Звертаючись до суду з позовом про визначення порядку користування квартирою з відповідачем, позивач у порядку ст.ст.12, 81 ЦПК України зобов`язаний довести ті обставини, на які посилається, тобто наявність умов, що йому як власнику перешкоджають належно користуватися належною власністю. Поміж тим таких перешкод для позивача не встановлено. Позивач не виконав свого процесуального обов`язку та не надав жодних доказів виникнення будь-якого спору щодо користування житловим приміщенням та наявності конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками. З клопотанням про витребування доказів у передбачених законом випадках позивач до суду не зверталася. При цьому кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Аналізуючи, передбачене ст.55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа указує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Згідно із ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При розгляді даної справи судом не встановлено порушення, невизнання чи оспорення відповідачем прав позивача. Доводи позивача не підтверджені доказами. Сам факт звернення позивача до суду не свідчить про порушення його права, таке підлягає доказуванню у встановленому законом порядку.

Підсумовуючи наведене, позивачем не наведено фактичних даних та не доведено наявності правових підстав для визначення порядку користування квартирою та необхідності судовому захисту цивільних прав, що має наслідком відмову у позові.

Пунктами 10, 13 «Правил користування приміщеннями жилих будинків і гуртожитків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, передбачений порядок поділу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартир в разі, якщо між ними відсутня згода щодо сплати.

Цивільним законодавством України не встановлено прямої норми, яка б регулювала правовідносини з приводу поділу особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг між співвласниками або користувачами квартири, а тому вирішити питання про поділ особових рахунків, як це передбачено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім`я. Так, при поділі обов`язково повинен враховуватися порядок користування квартирою (житловим будинком), коли однією частиною житлоплощі (коридором, санвузлом, ванною, кухнею тощо) користуються всі мешканці, а інша (житлові кімнати) ділиться на всіх порівну. Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 711/8946/18.

З урахуванням того, що у визначенні порядку користування квартирою відмовлено, відсутні підстави для розподілу оплати за надані житлово-комунальні послуги відповідно до фактично займаної сторонами площі квартири, а тому відповідно й відсутні підстави для відкриття окремих особових рахунків на два ім`я співвласників. Відтак у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Разом з цим, обов`язок по оплаті комунальних платежів, покладений на кожного із співвласників, відповідно до частки співвласника у квартирі. У разі ухилення співвласника від виконання своїх зобов`язань по оплаті за комунальні послуги, інші співвласники, які оплачують ці послуги, мають право на стягнення коштів, сплачених ними із співвласника, який таку оплату не проводить. У разі відмови співвласника у добровільному порядку сплатити кошти співвласнику чи співвласникам, особа має право за захистом своїх прав звернутися до суду з відповідним позовом.

Суд вирішив справу за наявними матеріалами за відсутності відзиву відповідача (ч.8 ст.178 ЦПК України), що не звільняє позивача від тягару доказування, адже принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження вимог/заперечень.

У порядку ст.141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні позову відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, АДРЕСА_1

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, АДРЕСА_1

третя особа Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», код ЄДРПОУ 03348471, м. Львів, вул. Зелена, 64

третя особа Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1

третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сихівчани-1», код ЄДРПОУ 35286352, м. Львів, вул. Трильовського, 5/28

третя особа Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», код ЄДРПОУ 03349039, (м. Львів, вул. Золота, 42

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», код ЄДРПОУ, м. Львів, вул. Шевченка, 111а

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», код ЄДРПОУ 42092130, м. Львів, вул. Шевченка, 1

Повне рішення суду складено 31 травня 2022 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.6 ст.259, ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Г.О.Шашуріна