Постанова

від 31.10.2022 по справі 464/4669/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/4669/21 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.

Провадження № 22-ц/811/1561/22 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.

Суддів:Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.

Секретар Салата Я.І.

З участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 464/4669/21 за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 31 травня 2022 року у справі №464/4669/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сихівчани-1», Публічне акціонерне товариство «Львівгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаззбут», Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про визначення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків,

в с т а н о в и в :

22 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду до ОСОБА_2 , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме: виділити у користування позивача ОСОБА_1 житлову кімнату площею19,6 кв.м., що позначена в технічному паспорті № 2; виділити у користування ОСОБА_2 житлову кімнату № 5 площею 10.0 кв.м. з лоджією № 10 площею 1,8 кв.м. та житлову кімнату № 8 площею 12,1 кв.м, з лоджією № 9 площею 1,8 кв.м.; залишити в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кухню, що позначена в технічному паспорті за № 4 9,8 кв.м., вбиральню, що позначена за № 7 1,3 кв.м., ванну кімнату, що позначена за № 6 2,6 кв.м., коридор, що позначений за № 1 2,8 кв.м, та коридор що позначений № 3 - 8,6 кв.м. Розділити особові рахунки по оплаті послуг з ЦО по квартирі, що надаються Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго», по оплаті послуг утримання будинку та прибудинкової території, що надаються ОСББ «Сихівчани-1», по оплаті за газ, що надаються АТ «Львівгаз» та ТзОВ «Львівгаз збут» по оплаті за водопостачання та водовідведення по квартирі АДРЕСА_1 , що надається ЛМКП «Львівводоканал», по оплаті за електроенергію, що надається ТзОВ «Львівенергозбут» на два окремих особових рахунки у відповідності з встановленим судом порядком користування спірною квартирою, покликаючись, що відповідач не сплачує комунальні послуги та часто ставить позивача в скрутне матеріальне становище.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 31 травня 2022 року в позові відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Судом першої інстанції не було прийнято до уваги постійні конфліктні ситуації з ОСОБА_2 , які обмежують його у праві користування спірною квартирою. Оскільки сестра постійно провокує конфлікти з метою виселення його із спірної квартири, вважає за доцільне відкрити два особові рахунки для сплати комунальних платежів на два співвласники. Відповідачка ухиляється від свого обов`язку утримувати майно та нехтує своїм обов`язком по оплаті житлово-комунальних послуг.

Просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким позовні вимоги задоволити.

На виконання вимог ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ЦПК) представником ЛМКП «Львівводоканал» надано відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві ЛМКП «Львівводоканал» вважає рішення Сихівського районного суду м.Львова від 31.05.2022 року в частині відмови у розподілі особових рахунків по сплаті за спожиті послуги співвласниками квартири АДРЕСА_1 законним та обґрунтованим. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач по справі ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала суду клопотання із поясненнями щодо вимог позовної заяви та апеляційної скарги. З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що між нею та братом мають місце непорозуміння з приводу оплати за житлово-комунальні послуги, дотримання порядку та санітарного стану у квартирі. Щодо порядку користування квартирою, то між нею і позивачем ОСОБА_1 досягнуто згоди щодо користування квартирою та позовні вимоги в цій частині відповідають домовленості.

Одночасно просила про відкладення справи, зазначивши, що її адвокат не може з`явитися в судове засідання.

Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 не надано договору про участь адвоката у справі та його повноважень, колегія протокольною ухвалою суду відмовила у клопотанні відповідачки.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоч належним чином були повідомлені про день і час слухання справи.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Матеріалами справи та судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , яким належить по Ѕ її частини та де зареєстроване їх місце проживання.

Спірна квартира має загальну площу 70,4 кв.м та житлову площу 41,7 кв.м відповідно, складається із трьох житлових кімнат площею 19,6 кв.м, 10,0 кв.м, 12,1 кв.м, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на квартиру № С-02984 від 10 грудня 2004 року, Свідоцтвами про право на спадщину за законом від 27 квітня 2016 року, Технічним паспортом на вказану квартиру АДРЕСА_2 та підтверджується Довідкою з місця проживання від 09.06.2021 року, виданою ОСББ «Сихівчани».

За приписами ч.1ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК) власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ст.358 ЦК право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього, він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 , суд першої інстанції посилався на приписи ст.. 391 ЦК відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Однак, враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 не надано доказів про чинення йому перешкод у користуванні квартирою, суд відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог визначення порядку користування квартирою.

З висновками суду першої інстанції у зазначеній вище частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції не погоджується.

Із матеріалів справи, пояснень позивача та пояснень відповідача ОСОБА_2 , наданих суду апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо порядку користування квартирою і саме визначеними ними житловими приміщення вони користуються, не претендують на інші. Зокрема, позивач ОСОБА_1 користується житловою кімнатою площею 19,6 кв.м., що позначена в технічному паспорті цифрою 2.

Відповідач ОСОБА_2 користується приміщенням житлової кімнати площею 10,0 кв.м позначена в технічному паспорті цифрою 5, кімнатою житловою площею 12,1 кв.м позначеної в технічному паспорті цифрою 8.

Приміщеннями кухні, коридору та санвузла сторони користуються спільно.

Зазначений порядок користування квартирою сторонами узгоджено та не оспорюється. Із врахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині затвердження порядку користування квартирою підлягають до задоволення, а рішення суду в цій частині до скасування з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ч.1 п.3,4 ст.376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

п.4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1 про розподіл рахунків між співвласника для оплати за житлово-комунальні послуги, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у цій частині позовних вимог.

Відповідно до п.10,13 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, які затверджені постановою КМУ від 08 жовтня 1992 року № 572, перебачений порядок поділу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартир в разі, якщо між ними є згода щодо сплати.

Матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є братом та сестрою має місце конфліктна ситуація щодо сплати за комунальні послуги.

Відповідно до ст.360 ЦК співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів ( обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із користуванням спільним майном.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання вартості сплати за житлово-комунальні послуги залежить від того, як обраховується нарахування послуг: чи по лічильниках, чи по затверджених нормах, чи від площі, а відповідно чи має місце розподіл обрахунку наданих послуг, що можуть визначити тільки надавачі послуг.

Окрім цього, відсутні нормативно-правові акти, які б дозволяли суду проводити розподіл особових рахунків в квартирі, де є сантехнічні прилади.

Враховуючи те, що судом першої інстанції у зазначеній частині позовних вимог встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано нормативно-правові акти, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374 ч.1 п.1,2; 375; 376 ч.1 п.п.3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сихівськогорайонного судум.Львовавід 31травня 2022рокув частині відмови у задоволенні позовних вимог про визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Залишити у користуванні ОСОБА_1 приміщення кімнати площею 19,6 кв.м, що позначена у технічному паспорті цифрою 2.

Залишити у користуванні ОСОБА_2 приміщення кімнати площею 10,0 кв.м позначену в технічному паспорті цифрою 5, кімнату площею 12,1 кв.м позначену в технічному паспорті цифрою 8.

Приміщення кухні, коридору та санвузла залишити у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк