Справа № 149/370/21
Провадження № 22-ц/801/832/2022
Категорія: 23
Головуючий у суді 1-ї інстанції Олійник І. В.
Доповідач:Якименко М. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2022 рокуСправа № 149/370/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача: Якименко М.М.,
суддів: Ковальчука О.В., Шемети Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Генсіровської Л.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива" на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 лютого 2022 року, ухвалене суддею Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Олійник І.В.,
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2021 року ТОВ "Щедра Нива" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Хорс 2020" та в подальшому уточнюючи позовні вимоги просило визнати недійсними угоди про припинення договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення державного реєстратора про припинення права оренди земельних ділянок, повернення земельних ділянок.
Позовна заява мотивована тим, що між позивачем та ОСОБА_1 02.02.2008 укладено договори оренди земельних ділянок, кадастрові номери 0524883100:02:001:0014, 0524883100:02:001:0004, які розташовані на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області. В подальшому 10.10.2016 та 02.08.2020 між сторонами укладались додаткові угоди.
Позивач вказує, що 22 жовтня 2020 року отримав лист від директора ТОВ «ХОРС 2020» ОСОБА_5 з вимогою не обробляти земельні ділянки з кадастровим номером 0524883100:02:001:0014, 0524883100:02:001:0004, оскільки зазначені земельні ділянки перебуває в оренді ТОВ «ХОРС 2020».
ТОВ "Щедра Нива" зазначає, що з усного повідомлення державної реєстраційної служби позивачу стало відомо, що в червні 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який на той час виконував обов`язки директора ТОВ «Щедра нива» і був звільнений 17.06.2020, були підписані угоди про припинення договорів оренди землі за взаємною згодою сторін.
Проте, після укладення додаткових угод до договорів оренди землі та реєстрації права оренди, від ОСОБА_1 не надходило будь-яких заяв щодо їх припинення (розірвання) пов`язаних із вказаними договорами на адресу ТОВ "Щедра Нива".
Натомість після припинення договорів оренди земельних ділянок позивач 20.08.2020 року уклав з ТОВ « Щедра нива» в особі директора ОСОБА_3 додаткову угоду до договору оренди від 02.02.2008 року в частині зміни розміру нормативної грошової оцінки землі, відповідного збільшення розміру орендної плати та поновлення строку дії договору оренди до 31.12.2030 року. Крім того 20.01.2020 та 20.08.2020 ОСОБА_4 звертався до ТОВ « Щедра нива» з заявами про виплату йому авансом орендної плати за 2020 рік в зв`язку з лікуванням онука.
Позивач вказує, що земельні ділянки перейшли у користування ТОВ "Хорс 2020" на підставі угод про припинення договорів оренди земельних ділянок, які укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який на той час виконував обов`язки директора ТОВ "Щедра Нива", за допомогою та сприянням директора ТОВ "Хорс 2020" ОСОБА_5 . Внаслідок зловмисної домовленості та укладаючи дану угоду директор ТОВ "Щедра Нива" ОСОБА_2 діяв недобросовісно, всупереч інтересам ТОВ "Щедра Нива" та не мав повноважень на її вчинення, оскільки статутом ТОВ "Щедра Нива" передбачено надання попереднього дозволу наглядової ради на укладення такого виду угоди, а тому така угода є недійсною.
Також позивач зазначає про те, що внаслідок укладення угод про припинення дії договорів оренди земельних ділянок вказані земельні ділянки вибула із основних фондів ТОВ "Щедра Нива", що призвело до прямих матеріальних збитків у виді виплаченої орендної плати за 2020, витрат на виконання комплексу сільськогосподарських робіт по обробітку земельних ділянок протягом 2019-2020, а також недоотримання прибутку за користування земельними ділянками протягом наступних років строку дії договору.
Позивач вказував, що в зимово-весінній період Товариство понесло витрати на підготовку ґрунту до посіву зернових культур, внесення хімічних і органічних добрив та здійснило посів сільськогосподарської культури, припинення дії договору оренди землі в першій половині червня 2020 року без будь-якої компенсації витрат лише збільшило збитки підприємства.
Відтак припинення договору оренди земельних ділянок укладено на невигідних умовах для Товариства та не відповідає його інтересам.
Відповідно до статті 232 ЦК України зазначені обставини є підставою для визнання цієї угоди недійсною.
Реєстрація заяв щодо припинення (розірвання) договорів оренди є протиправною, оскільки а ні посадові особи, а ні інші особи за дорученням ТОВ "Щедра Нива" до державного реєстратора не звертались та необхідні документи не надавали, державний реєстратор прийняла від ТОВ "Хорс 2020" заяви та документи про реєстрацію права оренди на земельні ділянки, які на той момент перебували в оренді ТОВ "Щедра Нива" та право оренди яких не було припинено.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
В свою чергу відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що право оренди земельних ділянок не входить до основних фондів ТОВ "Щедра Нива", статутом ТОВ "Щедра Нива" не передбачено надання директору згоди на вчинення угоди про припинення договору оренди земельної ділянки, а відсутність у ТОВ "Щедра Нива" заяв ОСОБА_1 про припинення права оренди земельних ділянок не може свідчити про те, що дані заяви не надходили та не реєструвались. Позивачем не наведено доказів існування зловмисної домовленості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зловмисної домовленості виконуючого обов`язки директора Товариства ОСОБА_2 та директора ТОВ "Хорс 2020" ОСОБА_5 . Зазначив, що відповідач ОСОБА_1 отримав авансом орендну плату за 2020, тобто в межах договорів оренди земельних ділянок. Тому просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідач Хмільницька РДА Вінницької області, яка за ухвалою суду була замінена , як належний відповідач і є правонаступником Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області , також подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відносно прийняття рішення у справі покладається на розсуд суд.
Відповідач ОСОБА_2 подав заперечення на позов, в яких просить в відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 лютого 2022 року в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням позивач ТОВ "Щедра Нива" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до обставин, які викладені в його позовній заяві. Вважає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки наявним доказам у справі, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи і як наслідок ухвалив незаконне рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового про повне задоволення позову.
В свою чергу відповідач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідач ОСОБА_2 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Хорс 2020" в судове засідання не з`явились, були повідомлені, про причини неявки суд не сповістили.
Відповідач Хмільницька районна державна адміністрація Вінницької області направила до суду заяву в якій просила відкласти судове засідання, у зв`язку з неможливістю у цей день направити представника для прийняття участі у судовому засіданні. При цьому належних доказів цій обставині не надано.
Суд вирішив розглянути справу у відсутність нез`явившихся осіб, неявка яких є неповажною і необов`язковою.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали та обставини справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам рішення суду не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із недоведеності зловмисної домовленості сторін при укладення договору про припинення оренди земельних ділянок, а також із того, що виконуючий обов`язки директора Товариства ОСОБА_2 діяв в межах повноважень, визначених Статутом. Крім того суд зробив висновок про відсутність обставин, які б вказували на несприятливі наслідки для товариства внаслідок припинення угод оренди земельних ділянок.
З таким висновком Вінницький апеляційний суд не може погодитись з наступних підстав.
Відповідно до пункту 7.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» (далі «Статут») управління Товариством здійснюють його органи. Органами управління Товариства є Загальні збори учасників, Наглядова рада та виконавчий орган. Вищим органом Товариства є Загальні збори учасників. Вони складаються з учасників Товариства або призначених ним представників (а.с. 25-33).
Згідно із пунктом 11.1. Статуту у Товаристві створюється одноособовий виконавчий орган - Директор.
Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції Загальних зборів учасників (пункт 11.3. Статуту). Директор діє від імені Товариства у межах встановлених чинним законодавством та цим Статутом (пункт 11.5. Статуту). Директор має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства (пункт 11.6. Статуту).
Із змісту положень пунктів 8.1. - 8.3. розділу 8 Статуту «Виключна компетенція Загальних зборів учасників Товариства» убачається, що укладення, зміна і розірвання (припинення) договору не входить до виключної компетенції Загальних зборів Товариства.
Судом встановлено, що 02.02.2008 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ "Щедра Нива" укладено два договори оренди земельних ділянок, кадастрові номери 0524883100:02:001:0014, 0524883100:02:001:0004, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років, які розташовані на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області (Т.1 а.с. 13-16).
Дані договори пройшли державну реєстрацію 21.10.2009 року у Хмельницькому районному відділі Вінницької регіональної філії « Центру ДЗК» за відповідними реєстровими номерами.
10.10.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ "Щедра Нива" укладено додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди зазначених земельних ділянок від 02.02.2008, відповідно до умов якої строк дії договорів продовжено до 31.12.2026 та збільшено розмір орендної плати (Т.1 а.с. 21-22, 24-25).
Додаткові угоди також були зареєстровані в установленому законом порядку.
14.02.2020 ОСОБА_1 за особистою заявою отримав від ТОВ "Щедра Нива" аванс орендної плати за 2020 в розмірі 9932,34 грн (Т.1 а.с. 18).
08.06.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ "Щедра Нива" в особі виконуючого обов`язки директора ОСОБА_2 , який був звільнений з займаної посади 17.06.2020 року , укладено угоди про розірвання вищевказаних договорів оренди земельних ділянок за взаємною згодою сторін (Т.1 а.с. 95, 98).
Однак відповідної заяви від орендодавця про припинення договорів оренди до ТОВ «Щедра нива» у визначеному Товариством порядку, не надходило. Вказану обставину відповідач ОСОБА_1 в суді першої інстанції не спростував, що доводить про необізнаність Товариства про намір орендодавця розірвати угоди про оренду земельних ділянок.
Не спростована також та обставина відповідачем ОСОБА_2 про повідомлення Товариства про укладення ним договорів про припинення оренди землі, які є предметом спору, що свідчить про приховування останнім даного факту.
04.09.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ « Хорс2020» було укладено два договори оренди земельних ділянок, які є предметом даного спору. Вказані договори пройшли державну реєстрацію.
Ст.32 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що у разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків, відповідно до закону.
ОСОБА_2 , як посадова особа, яка виконувала обов`язки директора, відповідно до положень Статуту та ч.3 ст.92 ЦК України зобов`язаний діяти виключно в інтересах Товариства, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх зобов`язань.
В супереч приписам ст.32 Закону України «Про оренду землі» договори про припинення оренди земельних ділянок не містить умов щодо врегулювання питань господарської діяльності Товариства, фінансових претензій сторін. Натомість в їх тесті зазначено, що сторони претензій один до одного не мають.
Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. Дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.
Главою 17 ЦК України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів. Відповідно до частин першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.
Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (частини перша та третя статті 92 ЦК України).
Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі (частина четверта статті 92 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Особливості управління господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, визначаються законами України. Посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.
За пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
За частиною першою статті 241 ЦК України у випадку вчинення правочину представником з перевищенням повноважень, такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
Таким чином, у відносинах із третіми особами від імені юридичної особи завжди діятиме певна особа, через яку вчиняються юридично значимі дії, а воля цієї особи на вчинення правочину, реалізована нею через волевиявлення від імені юридичної особи, може передбачати настання невигідних для останньої наслідків, бажати чи свідомо допускати їх настання.
Отже, за змістом частин першої, третьої та четвертої статті 92 ЦК України, частин першої та другої статті 89 ГК України, пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у статті 237 ЦК України.
При цьому орган юридичної особи, який діє одноособово, усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам та волевиявленню юридичної особи, яку представляє, передбачає настання невигідних для останньої наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.
Статтею 13 ЦК України визначено межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
За змістом наведених вище норм матеріального права особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.
Окрім того, такі правовідносини мають довірчий характер між підприємцем (товариством) і його посадовою особою, протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.
Наведеними вище положеннями статті 92 ЦК України та статті 89 ГК України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.
Отже, між юридичною особою та її посадовою особою виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, передбачають права та обов`язки сторін у цих правовідносинах, зокрема відповідальність представника за неналежне здійснення представництва.
Те, що наслідком визнання правочину недійсним за приписами статті 232 ЦК України, крім загальних наслідків, визначених статтею 216 ЦК України, є виникнення у довірителя права вимагати від свого представника і другої сторони солідарного відшкодування збитків, не звужує межі застосування частини першої статті 232 ЦК України лише до застосування до правовідносин на підставі договору, а є приведенням права довірителя відшкодовувати збитки у відповідність із відповідним законодавчим регулюванням представництва на підставі акта органу юридичної особи та представництва за законом.
З викладеного випливає, що ОСОБА_2 усвідомлював, що вчиняє правочини всупереч інтересам ТОВ «Щедра нива» та свідомо допускав настання невигідних для товариства наслідків за домовленості з орендодавцем ОСОБА_1 , внаслідок чого такі несприятливі наслідки для його довірителя (позивача) настали.
Укладення угод про припинення оренди земельних ділянок вчинено не в інтересах товариства, оскільки призвело до припинення права оренди, виведення земельних ділянок з основних фондів (активів), понесення збитків у вигляді виплаченої орендної плати, витрат за 2019-2020 роки на виконання комплексу сільськогосподарських робіт по обробітку землі, неотриманого прибутку протягом наступних 10 років.
В супереч існування договорів про розірвання оренди земельних ділянок, 20.08.2020 ОСОБА_1 уклав з ТОВ "Щедра Нива" додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок від 02.02.2008. Строк дії договорів за взаємною згодою сторін продовжено до 31.12.2030 та визначено розмір орендної плати в твердій грошовій сумі в розмірі 15990,49 гривень (Т.1 а.с. 27-28).
Після чого 27.08.2020 відповідач звернувся до позивача з заявою і отримав аванс орендної плати в сумі 12870 гривень.
Можна зробити висновок, що вказані дії орендодавця ОСОБА_1 спрямовані на приховування від ТОВ « Щедра нива» укладення угод про розірвання з товариством договорів оренди земельних ділянок, неповідомлення про його намір їх розірвати, а також наявності договірних відносин з іншим орендарем ТОВ « Хорс2020» , а мотивом таких дій було бажання та отримання подвійного прибутку у вигляді орендної плати, як від попереднього орендаря( позивача) , так і від іншого, з яким він в подальшому уклав договори оренди землі.
Вінницький апеляційний суд прийшов до висновку, що спірні угоди були вчинені внаслідок зловмисної домовленості представника ТОВ «Щедра нива» ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 .
Згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Уперчук А. В. 14.09.2020 проведено державну реєстрацію угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок № б/н від 08.06.2020, та в той же день 14.09.2020 проведено державну реєстрацію договорів оренди землі № б/н від 04.09.2020 між ТОВ "Хорс 2020" та ОСОБА_1 (Т.1 а.с. 96-97).
П.3 ст.10 Закону України «Про державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державний реєстратор обов`язково вчиняє ряд дій, серед яких зокрема встановлює відповідність повноважень особи , яка подає документи для державної реєстрації та наявність факту виконання умов правочину, з яким закон та/ або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
ТОВ «Щедра нива», обґрунтовуючи позовні вимоги, вказувала на те, що приймаючи рішення про державну реєстрацію припинення спірних договорів оренди, державний реєстратор не перевірив повноваження особи, яка звернулася з такою заявою та не вчиних усіх необхідних дій, які визначені п.3 ст.10 Закону України «Про державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». А уповноважена на це особа ТОВ « Щедра нива» , на яке, як орендаря, покладено такий обов`язок, до державного реєстратора відповідно не зверталась.
Дана обставина не була спростована відповідачем Хмільницькою районної державною адміністрацією Вінницької області, яка є правонаступником Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області.
В ході розгляду справи представник відповідача ОСОБА_1 повідомив, що з заявою до державного реєстратора про припинення права оренди з ТОВ «Щедра нива» звертався лише його довіритель - ОСОБА_1 .
З викладеного випливає, що рішення про припинення права оренди ТОВ «Щедра нива» на спірні земельні ділянки були прийняті державним реєстратором в супереч чинному законодавству.
Наведені в апеляційній скарзі доводи впливають на правильність прийнятого судом рішення, а тому приймаються до уваги.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що на вказані обставини справи суд першої інстанції належної уваги не звернув, не дав їм належної правової оцінки, а тому дійшов неправильного висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо спірних договорів.
Вирішуючи питання про зобов`язання відповідача ОСОБА_1 повернути позивачу земельні ділянки, Вінницький апеляційний суд виходить із того, що на даний час існують договори оренди земельних ділянок, які укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Хорс 2020», дані договори не є предметом даного спору, не визнані в судовому порядку недійсними, а тому відсутні правові підстави для задоволення даної позовної вимоги, як безпідставної та передчасної.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального та матеріального права, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною 1 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При пред`явленні позову позивачем до кількох відповідачів, у разі часткового задоволення позову судові витрати понесені позивачем, стягуються пропорційно сумі задоволених вимог окремо з кожного відповідача.
Тому, слід стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір за подачу позовної заяви у суд першої інстанції, виходячи з принципу пропорційності до задоволених позовних вимог (2 позовні вимоги * 2270,00 грн) в сумі 4540,00 грн, у рівних частках по 1513,33 грн з кожного.
Також, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті останнім судового збору при зверненні до суду з апеляційною скаргою у розмірі 6810 грн, у рівних частках по 2270,00 грн з кожного.
Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива" - задовольнити частково.
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 лютого 2022 року скасувати та постановити нове.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива" - задовольнити частково.
Визнати укладені Угоди від 08.06.2020 між представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про розірвання за взаємною згодою сторін договорів оренди земельних ділянок від 02.02.2008 (зі змінами від 10.10.2016) площею 3,3274 га, кадастровий номер 0524883100:02:001:0014 та площею 3,3274, кадастровий номер 0524883100:02:001:0004, розташованих на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області - недійсними.
Скасувати рішення державного реєстратора Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Уперчук Анастасії Володимирівни від 14.09.2020 про припинення права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива" на земельну ділянку площею 3,3274 га, кадастровий номер 0524883100:02:001:0014 та земельну ділянку площею 3,3274, кадастровий номер 0524883100:02:001:0004, розташовані на землях Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива" судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 4540,00 грн, у рівних частках по 1513,33 грн з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 6810 грн, у рівних частках по 2270,00 грн з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 03 червня 2022 року.
Головуючий М.М. Якименко
Судді О.В. Ковальчук
Т.М. Шемета
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104607240 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Карпенко Світлана Олексіївна
Цивільне
Вінницький апеляційний суд
Якименко М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні