Постанова

від 01.06.2022 по справі 136/2119/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 136/2119/21

Провадження № 22-ц/801/889/2022; №22-ц/801/954/2022

Категорія: 80

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 рокуСправа № 136/2119/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого: Копаничук С.Г.

Суддів: Медвецького С.К., Оніщука В.В.

за участю секретаря Олійник Г.Є.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідачі: комунальний заклад «Турбівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційні скарги комунального закладу «Турбівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області» на рішення та на окрему ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 22.03.2022 року, постановлених у приміщенні того ж суду під головуванням судді Кривенка Д.Т. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу "Турбівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області", відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про стягнення заробітної плати,-

В с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до комунального закладу "Турбівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області" (далі - КЗ «Турбівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області»), відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про стягнення заробітної плати. Вказала, що наказом №26-к/2 від 26.08.2003 року вона була призначена на посаду вихователя групи продовженого дня в Турбівську середню загальноосвітню школу І-ІІ ступенів. Наказом №31-к/13 від 31.08.2006 року її було переведено на посаду вчителя хімії з неповним тижневим навантаженням, а наказом №32 від 01.09.2015 року її переведено на посаду вчителя географії у цій же школі.

Наказом відділу освіти №359 від 28.12.2016 року Турбівську середню загальноосвітню школу І-ІІ ступенів з 01.01.2017 року було перейменовано на Турбівську загальноосвітню школу ІІІ ступенів №2 Липовецької районної ради Вінницької області, яку наказом №23 від 25.01.2021 року було перейменовано на Комунальний заклад «Турбівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області».

Зазначила, що з 2015 року вона працює на посаді вчителя географії з тижневим навантаженням - 18 годин, є класним керівником, має 17-ти річний педагогічний стаж та кваліфікаційну категорію "Спеціаліст вищої категорії". В період своєї роботи до квітня 2019 року вона отримувала заробітну плату з надбавкою за престижність праці в розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати), яка нараховувалася згідно з постановою КМУ від 23.03.2011 №373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування».

На виконання доручення відділу освіти Липовецької РДА від 03.01.2019 року №5 «Про зміну істотних умов праці педагогічних працівників району в бік погіршення» директором Турбівської ЗЗСО І-ІІІ ступенів Липовецької районної ради було видано наказ №1 к-тр від 03.01.2019 року, яким розмір надбавки за престижність праці педагогічним працівникам з 04.03.2019 року зменшено до 5 % посадового окладу, враховуючи обмежений фонд оплати праці на 2019 рік. При формуванні бюджету на 2020-2021 навчальні роки надбавку за престижність праці відповідачами закладено у розмірі 5 % посадового окладу. Накази про встановлення розміру надбавки за престижність праці у розмірі 5 % у 2020-2021 роках директором навчального закладу не видавались, проте вказана надбавка їй виплачувалась у розмірі 5 %. Згідно тарифікаційного списку у період з 01.01.2021 року до 31.08.2021 року вказана надбавка виплачувалась їй у розмірі 5 % посадового окладу і становила 365,23 грн. Посилаючись на те, що безпідставне зменшення надбавки до 5 % порушує її трудові права щодо оплати праці, просила суд стягнути з КЗ «Турбівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 2 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області» на її користь суму недоотриманої заробітної плати (надбавки за престижність праці педагогічних працівників) за період з 01.01.2021 року по 01.09.2021 року в розмірі 11 687,23 грн.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 22.03.2022 року позов задоволено. Стягнуто з комунального закладу «Турбівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області» на користь ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату (надбавку за престижність праці педагогічних працівників) за період з 01.01.2021 по 01.09.2021 в розмірі 11 687, 23 грн. Вирішено питання судових витрат.

Одночасно з ухваленням рішення 22.03.2021 року Липовецький районний суд Вінницької області постановив окрему ухвалу, якою повідомив Відділ поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про факти викладені в цій ухвалі для вжиття заходів реагування в межах своєї компетенції на порушення законодавства. Про вжиті заходи протягом двох місяців з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.

В апеляційній скарзі на рішення суду КЗ «Турбівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1», просив рішення суду скасувати через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, а у справі постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вказав, що суд неправильно застосував положення постанови КМУ №373 від 23.03.2011 року «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» , оскільки саме директор встановлює розмір надбавки в межах, визначених цією постановою та з дотриманням вимог законодавства України щодо видатків бюджетних асигнувань. Оскаржуване рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права, зокрема ст. 266 ЦПК України.

В апеляційній скарзі на окрему ухвалу суду КЗ «Турбівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1» просив ухвалу суду скасувати через порушення судом норм процесуального права. Вказало, що постановляючи окрему ухвалу суд не встановив, ким саме, яким державним органом, установою, закладом освіти, було порушено права позивача, не зазначив причини та умови, що сприяли вчиненню такого порушення та в чому саме воно полягає відповідно до вимог ч.ч.1-10 ст. 262 ЦПК України, не вказав конкретну статтю, пункт постанови КМУ №373 від 23.03.2011 року, вимоги яких порушено відповідачем.

Відзиви на апеляційні скарги не надходили.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, заяв чи клопотань про перенесення судового засідання не заявляли, тому колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у їх відсутність на підставі ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, рішення суду та окрему ухвалу в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення та ухвала суду не відповідають.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що всупереч постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 №373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування», позивачеві не виплачена до заробітної плати надбавка за престижність праці педагогічних працівників за період з 01.01.2021 року по 01.09.2021 року у розмірі 11 687,23 грн., так як в цей період надбавка виплачувалась в розмірі 5 % від посадового окладу і становила 365,23 грн., замість передбаченого освітньою субвенцією розміру 20 %. Накази про встановлення розміру надбавки за престижність педагогічної праці в 2020 і 2021 роках не видавались, але вказана надбавка у ці роки виплачувалась у мінімальному розмірі 5% від посадового окладу. Документи на підставі яких було зменшено розмір надбавки у відділі освіти, культури та спорту відсутні.

Постановляючи окрему ухвалу суд виходив з того, що при нарахуванні, виплаті надбавки, а також при використанні освітньої субвенції було порушено положення ст. 57 Закону України «Про освіту», ст. 8, 13, 29 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про повну загальну середню освіту», Бюджетний Кодекс України, п.5.1.22 Колективного договору між дирекцією школи та профспілковим комітетом Комунального закладу "Турбівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області", ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 94, ч. 4 ст. 97 КЗпП України. В діях певних осіб можуть бути ознаки кримінальних правопорушень, як то безпідставна невиплата заробітної плати чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, нецільове використання освітньої субвенції.

З указаними висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки суд, порушивши норми матеріального і процесуального права, невірно оцінивши докази ,невірно встановив дійсні обставини справи та дійшов висновків ,які не відповідають їм ,а також , вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд неправильно застосував положення постанови КМУ №373 від 23.03.2011 року, оскільки саме директор встановлює розмір надбавки в межах, визначених цією постановою та з дотриманням вимог законодавства України щодо видатків бюджетних асигнувань, заслуговують на увагу з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Липовецького відділу освіти №26-к/2 від 26.08.2003 року ОСОБА_1 була призначена на посаду вихователя групи продовженого дня в Турбівську середню загальноосвітню школу І-ІІ ступенів.

Наказом директора школи №31-к/13 від 31.08.2006 року її було переведено на посаду вчителя хімії з неповним тижневим навантаженням.

Наказом директора школи №32 від 01.09.2015 року її переведено на посаду вчителя географії, де вона працює до цих пір.

Зазначені обставини підтверджуються записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 11).

Наказом відділу освіти Липовецької РДА №359 від 28.12.2016 року Турбівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів з 01.01.2017 року було перейменовано на Турбівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2 Липовецької районної ради Вінницької області.

В період своєї роботи ОСОБА_1 отримувала заробітну плату з надбавкою за престижність праці в розмірі 20 % посадового окладу, що нараховувалась на підставі постанови КМУ №373 від 23.03.2011 року «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування».

На виконання доручення відділу освіти Липовецької РДА від 03.01.2019 року №5 «Про зміну істотних умов праці педагогічних працівників району в бік погіршення», директором Турбівської ЗЗСО І-ІІІ ступенів Липовецької районної ради виданий наказ №1 к-тр від 03.01.2019 року, яким розмір надбавки за престижність праці педагогічним працівникам з 04.03.2019 року зменшено до 5 % посадового окладу.

Наказом №23 від 25.01.2021 року Турбівську загальноосвітню школу ІІІ ступенів №2 Липовецької районної ради Вінницької області перейменовано на Комунальний заклад «Турбівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області».

З листа-відповіді Турбівської селищної ради №159 від 07.07.2021 вбачається, що при формуванні бюджету на 2020-2021 навчальний роки відповідачі заклали розмір надбавки за престижність праці у мінімальному розмірі 5% від посадового окладу.

Накази про встановлення розміру надбавки за престижність педагогічної праці в розмірі 5% ні в 2020 році, ні в 2021 році директором КЗ «Турбівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області» не видавались, але надбавка за престижність педагогічної праці і в 2020 році, і в 2021 році позивачу виплачувалась у мінімальному розмірі 5% і становила 365,23 грн. щомісячно.

Відповідно до положень ст. 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Положеннями ст. 57 Закону України «Про освіту» передбачені гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним і іншим категоріям установ освіти, зокрема: виплата надбавок до заробітної плати.

Згідно постанови КМУ від 23 березня 2011 року № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» встановлювалась надбавка педагогічним працівникам за престижність праці у розмірі - 20%.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 23 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ (набрала чинності з 01 січня 2018 року) внесено зміни до постанов КМУ від 23 березня 2011 року № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» та від 14 січня 2015 року № 6 «Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам», відповідно до яких було встановлено, що з 01 січня 2018 року надбавка педагогічним працівникам за престижність праці може встановлюватися у розмірі від 5% до 30%.

Відповідно до абз. 2 п. 1 цієї Постанови розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року № 13 роз`яснено, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат, необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат.

Як вбачається з матеріалів справи, директором Турбівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Липовецької районної ради було видано наказ № 1-тр від 03 січня 2019 року про зменшення надбавки педагогічним працівникам за престижність праці, яким зменшено надбавку педагогічним працівникам за престижність праці до 5 % посадового окладу з 04.01.2019 року.

Вищевказаною постановою КМУ чи іншим нормативно-правовим актом не встановлено, що питання надбавки та її розмір має вирішуватись щороку, наказ діє до винесення наступного.

Як вбачається зі змісту наказу № 1-тр від 03 січня 2019 року, в ньому не зазначено кінцевий термін встановлення надбавки за престижність праці в розмірі 5 %, Постанова КМУ від 23 березня 2011 року № 373 також не містить положення, яке б зобов`язувало керівників навчальних закладів видавати накази про встановлення надбавки за престижність праці щороку.

Навчальний заклад неодноразово зазнавав перейменувань, зокрема наказом від 25 січня 2021 року Турбівську середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 2 перейменовано на Комунальний заклад «Турбівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Проте перейменування юридичної особи не є її припиненням в розумінні статті 104 ЦК України, а тому не було підстав видавати окремо наказ про встановлення надбавки після перейменування закладу освіти, адже продовжував діяти той розмір надбавки за престижність, який був встановлений наказом № 1-тр від 03 січня 2019 року до моменту видання наступного наказу.

Слід зазначити також, що акцентуючи увагу на тому, що у 2020 та 2021 роках накази про встановлення надбавки за престижність праці відповідачем - закладом освіти не видавались, позивач не оскаржуючи бездіяльності (в разі якщо вважає, що такі накази мали б бути), не заявляючи вимогу про зобов`язання вчинити певні дії (наприклад, нарахувати та виплатити надбавку в розмірі 25 %, а не 5 %), одразу ж пред`являє вимогу про стягнення грошових коштів, які їй не були нараховані, а відтак така вимога є передчасною.

Таким чином, колегія суддів вважає, що розмір надбавки був встановлений повноважною особою (директором) у розмірі, передбаченому КМУ в межах бюджетних асигнувань, наказ про встановлення надбавки у розмірі 5 % від посадового окладу не оскаржений, а відтак є чинним

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм ст. 266 ЦПК України, заслуговують на увагу з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що фактично позовних вимог до двох інших відповідачів, зокрема Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області та Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 взагалі не заявила, хоча зазначила їх у позові відповідачами, однак суд першої інстанції на цю обставину уваги не звернув та не дав їй правової оцінки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не вжив заходів належних для з`ясування фактичних обставин справи: спирався на листи, відповіді, тощо, а не накази, які були видані для врегулювання питання встановлення надбавки за престижність праці, не звернув уваги на те, що надбавка позивачеві у розмірі 20 % не була встановлена та нарахована, а тому підстав для стягнення заборгованості по заробітній платі немає, оскільки така заборгованість не існує.

Доводи апеляційної скарги про те, що при постановленні окремої ухвали суд не встановив, ким саме, яким державним органом, установою, закладом освіти, було порушено права позивача, не зазначив причини та умови, що сприяли вчиненню такого порушення та в чому саме воно полягає відповідно до вимог ч.ч.1-10 ст. 262 ЦПК України, не вказав конкретну статтю, пункт постанови КМУ №373 від 23.03.2011 року, вимоги яких порушено відповідачем, заслуговують на увагу.

Частиною 1 статті 262 ЦПК України передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Тлумачення частини першої статті 262 ЦПК України свідчить, що суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо під час вирішення спору встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності.

Згідно з ч. 5 ст. 262 ЦПК України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 800/500/16 (провадження № 11-1156заі18) зазначено: «окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду».

Оскільки апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги на рішення суду не було виявлено порушень відповідачем при виплаті надбавки вимог закону та підзаконних нормативно правових актів, підстав для постановлення окремої ухвали не вбачається і остання підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що рішення та ухвалу суду першої інстанції в законній силі залишатись не можуть та відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частин 1 та 2 цієї ж статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову у цій справі, то відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України їх слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційні скарги комунального закладу «Турбівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області» на рішення та на окрему ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 22.03.2022 року, - задовільнити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 22.03.2022 року, - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального закладу "Турбівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області", відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про стягнення заробітної плати, - відмовити.

Окрему ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 22.03.2022 року скасувати.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1362 грн. компенсувати комунальному закладу «Турбівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області за рахунок держави.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий С.Г. Копаничук

Судді: С.К. Медвецький

В.В. Оніщук