РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
02 червня 2022 року м. Рівне№460/10130/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фермерське господарство "Агро-Батьківське" доГоловне управління ДПС у Рівненській області Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
Фермерське господарство «Агро-Батьківське» (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України, у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач 1) про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2483026/42792751 від 19.03.2021 та зобов`язати ДПС України (далі відповідач 2) зареєструвати податкову накладу ФГ «АГРО-БАТЬКІВСЬКЕ» №1 від 23.01.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стислий виклад позицій Сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ФГ «Агро-Батьківське» є зареєстрованим суб`єктом господарювання - сільськогосподарським товаровиробником, який перебуває на спрощеній системі оподаткування та є зареєстрованим платником ПДВ.
Зібраний урожай сої позивачем було реалізовано для ТОВ «Суфле Агро Україна» відповідно до договору купівлі-продажу №1000066861 від 22.01.2021 року згідно видаткової накладної №5210038713 від 23.01.2021 року. Цього ж дня, 23.01.2021 року позивачем було складено і податкову накладну №1 на загальну суму 432 822,10 гривень, в т.ч. ПДВ 72 137,02 гривень, яка в подальшому була надіслана до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
16.03.2021 року Відповідачем 1 реєстрацію податкової накладної зупинено та запропоновано надати пояснення.
16.03.2021 року Позивачем надано пояснення із дорученням пакету документів, які підтверджують дійсність та реальність господарської операції на виконання якої складено податкову накладну.
19.03.2021 року оскаржуваним Рішенням Відповідача-1 в реєстрації податкової накладної відмовлено.
Позивачем оскаржувалось дане рішення в адміністративному порядку, однак, згідно із Рішенням ДПС України від 31.03.2021 року, скарга залишена без задоволення.
На думку позивача, ним надано контролюючому органу достатньо підтверджуючих документів для реєстрації податкової накладної, однак вони ним враховані не були.
Просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що оскаржуване рішення приймалось комісійно та при його ухваленні брались документи надані платником податків, однак їх було недостатньо для розкриття повного змісту господарської операції та реальності її вчинення, а відтак - прийняття висновку про необхідність реєстрації наданої податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Просить суд відмовити в позові.
Заяви, клопотання учасників справи.
Відповідач у своєму клопотанні від 08.10.2021 року заперечує проти позовних вимог та вважає, що позивачем подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2483026/42792751 від 19.03.2021 із порушенням строків звернення до суду. Просить суд залишити позовну заяву без розгляду.
Позивачем надано суду заяву про поновлення строку на звернення до суду. На обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що ним, у межах строків на судове оскарження 23.06.2021 року ним подавалась до Рівненського окружного адміністративного суду позовна заява з того самого предмету спору та з тих самих підстав. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду по справі №460/8506/21 від 29.06.2021 року позовна заява з доданими матеріалами була повернута позивачу. В той же час, через брак у суду коштів на своєчасне відправлення кореспонденції учасникам процесу, він довідався про існування ухвал суду лише з офіційного сайту суду в липні 2021 року та зміг особисто отримати ухвалу суду про повернення позовної заяви та подані матеріали, що унеможливило своєчасне повторне звернення до суду у процесуально визначені строки.
За змістом ч.3 ст. 124 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на наведе, виходячи із гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд, допущення пропуску строку звернення до суду з незалежних від позивача причин суд вважає поважною підставою для поновлення строку звернення до суду та поновлює процесуальний строк.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року позовну заяву, яка подана до суду 18.07.2021 року залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою Рівненького окружного адміністративного суду від 23.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачем 1 08.10.2021 року подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуючого технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Фермерське господарство «Агро-Батьківське» зареєстровано в ЄДРЮОФОПГО 04.02.2019 року, номер запису 1 607 102 0000 001008.
ФГ «Агро-Батькське» є платником єдиного податку та зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.01.2020 року (Витяг №2017114500001, іпн 427927517111).
Основним видом економічної діяльності є за КВЕД 01.10 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Судом встановлено, що з квітня 2019 по лютий 2020 року позивачем оформлено право користування на умовах оренди тринадцятьма земельними ділянками загальною площею 34,6262 га і відповідні відомості зазначено у Відомості про наявність земельних ділянок у податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи, звіті про посівні площі сільськогосподарських культур (№4-сг), звіті №29-сг - про кількість зібраного урожаю «Сої» з відповідної площі, а дохід від здійснення господарської діяльності відображено у фінансовій звітності малого підприємства.
Зберігання вирощеної продукції здійснювалось на підставі договорів про безоплатне користування майном, укладених із засновником фермерського господарства.
Позивачем протягом 2019 2020 років придбано сівалку, та запасні частини (в т.ч. до орендованих об`єктів рухомого майна), закуплено насіння, мінеральні добрива та засоби захисту рослин. При цьому, засоби захисту рослин придбані у ТОВ «»Суффле Агро Україна» в кредит та відповідно до умов договору застави майбутнього урожаю.
Зібраний урожай сої позивачем було реалізовано для ТОВ «Суфле Агро Україна» відповідно до договору купівлі-продажу №1000066861 від 22.01.2021 року згідно видаткової накладної №5210038713 від 23.01.2021 року. Цього ж дня, 23.01.2021 року позивачем було складено і податкову накладну №1 на загальну суму 432 822,10 гривень, в т.ч. ПДВ 72 137,02 гривень, яка в подальшому була надіслана до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
16.03.2021 року відповідачем 1, було зупинено реєстрацію податкової накладної від 23.01.2021 року №1 та запропоновано надати пояснення та додаткові документи.
16.03.2021 року позивачем подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено із долученням додатків, зокрема, документів, які підтверджують придбання насіння, добрив, документів щодо придбання паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, ліцензії на зберігання палива, договорів оренди рухомого майна, відомостей щодо наявних земельних ділянок, фінансової звітності малого підприємства.
Комісією Головного управління ДПС у Рівненській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішенням №2483026/42792751 від 19.03.2021 відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 23.01.2021 року з огляду на не надання платником повного пакету документів (договорів/зовнішньоекономічних контрактів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, складських документів, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків).
Позивачем оскаржено дане рішення в адміністративному порядку до ДПС України. Згідно із рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.03.2021 року № 1483742792751/2 - скарга залишена без задоволення.
Докази відхилені судом та мотиви їх відхилення.
Суд не відхиляє подані позивачем докази. Відповідачем докази для підтвердження заперечень проти позову не подавалися. Суд розглядає справу за всіма наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Норми права, які суд застосував, та мотиви їх застосування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу вимог пп. «а» та пп. «б» п. 185.1ст. 185 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з п. 187.1ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 188.1 статті188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно із п.192.1ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатком 3 до Порядку №1165 визначено наступні Критерії ризиковості здійснення операцій:
1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.
3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).
5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.
За правилами пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація податкової накладної №198 від 31.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена через відсутність в таблиці даних обраного виду діяльності (хоча він є основним видом діяльності Товариства) та запропоновано надати пояснення.
Відповідно до п. 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено податкову накладну чи розрахунок коригування.
Як зазначено вище, Позивачем, разом з поясненнями, надано розширений перелік документів, які підтверджують дійсність і реальність господарської операції (наявність відповідних власних та орендованих матеріальних ресурсів та можливостей) за результатами якої і складена податкова накладна, однак, в сукупності з усіма обставинами, вони не були враховані ні Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних ні контролюючим органом вищого рівня.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначені статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України і пунктами 33, 34, 341 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Підпунктом 14.1.242 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: технічний адміністратор електронного кабінету - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.
Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 "Деякі питання електронного адміністрування ПДВ" (далі - Порядок №569). Цей порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податквого кодексу України та пунктом 9 Порядку №569.
Пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (еНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ; де: еНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄОПН; еМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником; еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті. еНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН; еВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу; еПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних без поповнення його електронного рахунку обіговими коштами, які знаходяться на поточному банківському рахунку позивача.
Таким чином, СЕА ПДВ організована на централізованому рівні ДПС України, яка є її адміністратором, а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто на ДПС України покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму непогашеного від`ємного значення ПДВ.
СЕА ПДВ не працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 Податкового кодексу України та Порядку №569, і допускає ручне втручання в її роботу, тому враховуючи наявність обґрунтованих пояснень та належних доказів з боку позивача, можна зробити висновок про протиправну відмову в реєстрації податкової накладної.
Позивач виконав всі умови, додержання яких необхідно для реєстрації податкової накладної відповідно до Податкового кодексу України, відтак, ДПС України відсутні будь-які підстави для невнесення до ЄРПН надісланої позивачем податкової накладної №1 від 23.01.2021 року, оскільки такі дії порушують норми діючого податкового законодавства та призводять до позбавлення власності, тому є протиправними.
Мотивована оцінка аргументів сторін та висновки суду.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну №1 від 23.01.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом враховується наступне.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
На думку суду, відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної дотримано не було, що свідчить про необґрунтованість такого рішення, яке підлягає скасуванню.
Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .
За приписами ч.2 ст.124 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи..
Поряд з цим, згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З огляду на протиправність, на думку суду, оскаржуваного рішення №2483026/42792751 від 19.03.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної, права та інтереси позивача підлягають судовому захисту як шляхом визнання протиправним такого рішення суб`єкта владних повноважень, так і шляхом зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну №1 від 23.01.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.
Судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В матеріалах справи міститься платіжне доручення про сплату позивачем судового збору від 22.06.2021 року № 212 в сумі 2270,00 гривень.
Копія даного платіжного доручення подавалась позивачем у справі №460/8506/21 у який ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року позовна заява та додані до неї документи повернуті позивачу без розгляду.
Судом встановлено, що 18 червня 2021 року між позивачем (Клієнт) та Адвокатським бюро «Тараса Костевича» було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №21-06-18, згідно якого Бюро взяло на себе зобов`язання щодо представництва інтересів Клієнта, зокрема, у справі за позовом Клієнта до Головного управління ДПС у Рівненській області та ДПС України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинення певних дій.
Сторонами погоджено розмір гонорару Бюро в сумі 8000,00 гривень та порядок його сплати.
Факт надання Бюро та прийняття Клієнтом правової (правничої) допомоги підтверджується Акт прийому-передачі та поданою позовною заявою.
Згідно правової позиції Верховного Суду, зазначеної в Постанові від 28.12.2020р., справа №640/18402/19, гонорар адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не потребує надання детального опису робіт.
Також, Верховний Суд 21.01.2020 року у справі №904/1038/19 зазначив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має його сплатити згідно із договірними зобов`язаннями, а тому витрати за цим гонораром є «фактично понесеними» - рішення ЄСПЛ у справі «Білоусов проти України».
За змістом п.1 ч.3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на наведене, зважаючи на розгляд справи незначної складності в порядку письмового провадженнсуд вважає, що обґрунтованим та достатнім є визначення розміру витрат на оплату послуг адвоката в сумі 3000,00 (три тисячі гривень 00 коп.) та стягнення їх з відповідача 1.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Поновити позивачу строк звернення до суду.
Позов Фермерського господарства «Агро-Батьківське» (код ЄДРПОУ 42792751, 35810, Рівненська область, Острозький район, с. Хрінів, вул. Миколи Островського, будинок 7) до Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ ВП 44070166, 33028, м. Рівне, вул. Відінська, 12), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2483026/42792751 від 19.03.2021 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладу ФГ «АГРО-БАТЬКІВСЬКЕ» №1 від 23.01.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути з Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ ВП 44070166, 33028, м. Рівне, вул. Відінська, 12) на користь Фермерського господарства «Агро-Батьківське» (код ЄДРПОУ 42792751, 35810, Рівненська область, Острозький район, с.Хрінів, вул. Миколи Островського, будинок 7) судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) та 3000,00 (три тисячі гривень 00 коп.) витрат на правову (правничу) допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Фермерське господарство "Агро-Батьківське" (вул. Миколи Островського, 7,с. Хрінів,Острозький район, Рівненська область,35810, ЄДРПОУ/РНОКПП 42792751)
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, 8,м.Київ-53,04655, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя Д.Є. Махаринець
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 104609761 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гінда Оксана Миколаївна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кушнерик Мар’ян Петрович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кушнерик Мар’ян Петрович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кушнерик Мар’ян Петрович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кушнерик Мар’ян Петрович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Д.Є. Махаринець
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні