Рішення

від 09.04.2010 по справі 2-5383/10

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

                                                                             Справа № 2-5383/10

РІШЕННЯ

ІМ*ЯМ   УКРАЇНИ

(заочне)

      09 квітня 2010 року , Приморський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого – судді Терьохіна С.Є.,

при секретарі -          Лапшинської Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом громадянки ОСОБА_1 до приватного підприємства (ПП) „Агенція нерухомості Конкорд - Дон”, третя особа Головне управління із захисту прав споживачів Одеської обласної державної адміністрації, за участі Прокуратури Приморського району м. Одеси, про захист прав споживача, розірвання договорів, стягнення матеріальних збитків, пені та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка ОСОБА_1, звернулася до суду із позовом, в якому з урахуванням доповнень, просила стягнути на свою користь із ПП „Агенція нерухомості Конкорд - Дон” грошові кошти в сумі: 600 доларів США, в якості оплачених та не отриманих послуг за договором від 06.09.2006 року „Про надання інформаційно-консультаційних послуг”, укладеному між нею та відповідачем; 14440 доларів США, а також 11025 гривень в якості пені за несвоєчасне виконання зобов’язання за тим самим договором від 06.09.2006 року „Про надання інформаційно-консультаційних послуг”; 30000 гривень, в якості спричиненої моральної шкоди; зобов’язати ПП „Агенція нерухомості Конкорд - Дон”, виконати договір від 06.09.2006 року „Про надання інформаційно-консультаційних послуг”, надавши її (позивачці) для придбання за ціною 42000 доларів США – квартиру АДРЕСА_1, а в раз відмови відповідача виконати умови вказаного вище договору – розірвати договір із зобов’язанням відповідача за її (позивачки) вимогою відшкодувати збитки в сумі 60000 – 80000 доларів США.

    Свої вимоги позивачка посилаючись на норми Цивільного кодексу (ЦК) України, а також на норми Закону України „Про захист” прав споживачів, мотивувала тим, що вона бажаючи проживати близько до своїх родичів, вирішила придбати у власність нерухоме майно в м. Донецьку з  метою чого, 06.09.2006 року, уклала із ПП „Агенція нерухомості Конкорд - Дон” договір „Про надання інформаційно-консультаційних послуг”.        

    У відповідності до зазначеного вище договору, відповідач повинен був забезпечити виконання всього обсягу послуг, направлених на забезпечення придбання нею (позивачкою) квартири АДРЕСА_1 яка її сподобалася, як за місцем розташування, так і за ціню.

    Того ж 06.09.2006 року, між нею (ОСОБА_1) та продавцями квартири громадянами ОСОБА_2, було укладено угоду про завдаток, за якою вона (позивачка) сплатила продавцям суму в розмірі 2000 доларів США, в якості завдатку за придбану квартиру.

    За спільною домовленістю разом із представниками ПП „Агенція нерухомості Конкорд - Дон” та продавцями, угода купівлі-продажу вказаної квартири, повинна була відбутися 08.09.2006 року у визначеного сторонами нотаріусу. Дата звільнення продавцями квартири та передача ключів, призначалася на 09.09.2006 року. Проте, а ні в первісно зазначений час, а ні в перенесені  подальшому дати 11 та 12 09.2006 року договір купівлі-продажу вказаної квартири, так і не був укладений. Відтермінування укладення договору, з боку відповідачів пояснювалось то недостатністю всього пакету документів на квартиру, то необхідністю продавцям додаткового терміну для виселення, однак  по цей час зобов’язання по забезпеченню продажу квартири з боку відповідачів так і не були виконані.

    За очікувані послуги з боку відповідача, вона (позивачка) сплатила відповідачу 600 доларів США, що склало половину від загальної вартості послуг за договором від 06.09.2006 року, які відповідач повернув, проте враховуючи ту обставину, що угода не відбулася на її (позивачці) думку, відповідач повинен повернути її ще 600 доларів США, як це безпосередньо передбачалося договором.

    Також, враховуючи прострочення виконання договору з боку відповідачів, вона (позивачка) вважає, що агенція нерухомості повинна сплатити її пеню в розмірі 3% від вартості як послуг так і квартири, що не була їй продана, а саме в розмірі 14440 доларів США, а також 11025 гривень відповідно.

    При тому, вона (позивачка), не втратила бажання придбати вказану вище квартиру саме за первісно визначеною ціною, через що бажає зобов’язати відповідача здійснити її таку продаж, а в разі неможливості, виходячи із того що ціни на аналогічне житло зросли за час невиконання відповідачем своїх обов’язків, вона (позивачка) бажає отримати грошову компенсацію за втрату часу та можливості придбання нерухомості за цінами вересня 2006 року, в сумі 60000 – 80000 доларів США.

    Крім того, позивачка вважає, що дії відповідача, завдали їй моральних збитків, пов’язаних із переживанням відносно непридбаної квартири та втрати часу за який суттєво зросли ціни. Також, у зв’язку із недобросовісним виконанням відповідачем своїх обов’язків, вона (позивачка) була змушена декілька разів їздити з Одеси до Донецька, змінювати свої життєві план та нести неочікувані матеріальні витрати. Загалом спричинену її моральну шкоду позивачка оцінила в 30000 гривень.

    В суді позивачка свої вимоги підтримала в повному обсязі.

    Представник прокуратури Приморського району міста Одеси, також вказав на законність вимог позивачки.

    Відповідач, будучи неодноразово сповіщений про час та місце розгляду справи до суду – не з*явився, що дозволило суду в порядку ст. 169, ч.4 та ч.1, ст. 224 Цивільно-процесуального кодексу (ЦПК) України розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних с справі доказів.

    Разом із тим, відповідач надав суду письмові заперечення в яких вказав на те, що позивачка не зрозуміла зміст договору укладеного між нею та ПП „Агенція нерухомості Конкорд - Дон”, яке прийняло на себе лише обов’язки по наданню інформаційних та консультаційних послуг при покупці квартири. Агенція нерухомості не винна в не продажу позивачці квартири АДРЕСА_1 яка навіть не вказана в договорі про надання послуг. Крім того, в своїх запереченнях відповідач вказав на те що пункти 4.2. та 6.5. в зазначеному договорі від 06.09.2006 року, були дописані самою позивачкою і агенція не повинна по них відповідати.

    Також відповідач послався на те, що договір завдатку позивачка укладала з продавцями квартири, які і брали на себе обов’язок здійснити продаж, у зв’язку із чим у агенції нерухомості, не виникло підстав за ст. 1209 Цивільного кодексу (ЦК) України для відповідальності за шкоду завдану позивачці.

    Крім того, відповідач в своїх письмових запереченнях просив суд, розірвати договір від 06.09.2006 року „Про надання інформаційно-консультаційних послуг”, укладений між ними та позивачкою.

   Суд, заслухавши пояснення та оцінивши доводи прокурора, самої позивачки, дослідивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи із нижче наступних обставин.

    Так, судом було встановлено, що дійсно 06.09.2006 року, між позивачкою та відповідачем було укладено договір „Про надання інформаційно-консультаційних послуг”. Пунктами 2.1. – 2.9. вказаного договору, було визначено перелік обов’язків виконавця (ПП „Агенція нерухомості Конкорд - Дон”), який повинен був зокрема підготувати інформацію для замовника (ОСОБА_1) по відповідним об’єктам нерухомості, провести огляди об’єктів, організувати та провести переговори між сторонами, організувати підготовку попереднього договору, організувати перевірку необхідних документів, проведення нотаріального посвідчення угоди по вибраному замовником об’єкту, здійснювати функції представництва інтересів змовника у різних органах.

    Також, п. п. 4.2. та 6.5. зазначеного договору, на виконавця покладалася певна відповідальність за зрив угоди, в т.ч. і з вини продавця у вигляді повернення суми передоплати в подвійному розмірі.

    Як вбачається із матеріалів справи, позивачка виказала бажання придбати конкретно визначений об’єкт нерухомості, а саме - квартиру АДРЕСА_1, підтвердженням чого є наявність угоди про завдаток укладеної між позивачкою і гром. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 саме 06.092006 року, тобто в той же день, що і була укладена угода із відповідачем.  Проте угода купівлі-продажу до часу розгляду справи по суті, так і не була укладена, не була укладена не з вини позивачки, що підтвердив також і відповідач в своїх запереченнях.

    Вказуючи на можливість часткового задоволення позову, суд в межах заявлених підстав та вимог позову, виходив саме із правовідносин, що виникли між позивачкою та відповідачем за договором „Про надання інформаційно-консультаційних послуг”, за яким відповідач був повинен виступити в якості посередника по забезпеченню проведення процедури придбання позивачкою бажаної квартири.

    Позивачка тривалий час, в т.ч. і на час розгляду справи судом, мала бажання придбати зазначену вище квартиру, але за ціною та на умовах визначених в попередніх угодах, проте такої можливості з боку відповідача її надано не було.

    Суд, не приймає доводи відповідача наведені в письмових запереченнях, щодо невизначеності об’єкту нерухомості, послуги з придбання якого повинні були надані позивачці, виходячи із розписки керівника відділу продаж агенції засвідченої печаткою ПП „Агенція нерухомості Конкорд - Дон”, з якої вбачається що відповідач приймав зобов’язання не передавати після підготовки в БТІ документи продавцям саме по квартирі АДРЕСА_1, до вирішення питання по придбанню квартири ОСОБА_1 (а. с. 8).

    Разом із тим, навіть за невизначеністю об’єкту нерухомості в зазначеному договорі, від 06.09.2006 року – відповідач в будь-якому випадку несе певні зобов’язання перед позивачкою в частині підбору бажаного позивачкою об’єкту нерухомості, виходячи із того, що за п. п. 5.1. та 5.2. договору, він дії до моменту виконання всіх зобов’язань та може бути розірваний за угодою сторін або рішенням суду.

    Вказаний договір, а ні за угодою сторін, а ні в судовому порядку – не розірвався, а тому на час звернення позивачки до суду, вважався таким, що діяв та був обов’язковий до виконання його сторонами.

    Крім того, позивачка, навіть під час розгляду справи судом заявляла про те, що згодна була б розглянути будь-які принадні для неї пропозиції щодо придбання нерухомості в визначеному районі м. Донецька, певної площі за кошти що відповідали ціновому рівню станом на 2006 рік, проте, ніяких пропозиції з боку відповідача її надано – не було.

    Не погоджуючись із позовом, відповідач із свого боку у відповідності до ч.1, ст. 60 ЦПК України – не надав суду доказів своїх дій з виконання умов зазначеного договору, що свідчило б про відмову позивачки прийняти від відповідача виконання взятих на себе обов’язків.

    За наведених обставин, суд вважає за можливе, застосувати до правовідносин між сторонами норму ч.1, ст. 526 ЦК України в частині належності виконання зобов’язання у відповідності до умов договору, вимог Цивільного Кодексу, тощо.

    Відповідно до ч.1, ст. 525 ЦК України, встановлюється неприпустимість односторонньої відмови від зобов’язання.              

    Частина 1, ст. 629 ЦПК України встановлює, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

    Таким чином, виходячи із вище наведених норм матеріального права, суд вважає що не виконавши умов договору від 06.09.2006 року „Про надання інформаційно-консультаційних послуг”, укладеному між позивачкою і відповідачем, останній порушив умови прийнятого на себе зобов’язання, не вжив будь-яких заходів для належного виконання зобов’язання в подальшому у зв’язку із чим суд має підстави для застосування к таким діям відповідача відповідних цивільних санкцій, як наслідків не виконання зобов’язання.

    Так по – перше, умови зазначеного вище договору в п. 4.2., передбачають обов’язок виконавця, в разі якщо угода не відбудеться з вини продавця, повернути замовнику (позивачки) суму передплати в подвійному розмірі.

    Як вбачається із договору, позивачка в якості передплати внесла 600 доларів США, які були її повернуті відповідачем, проте за зазначеними умовами договору, відповідач повинен був повернути позивачеві загалом 1200 доларів США, що дає право стягнути з нього недосплачені кошти.

    Спеціальна норма ч.5, ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів” визначає, що у разі виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуг) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено в годинах) прострочення, споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

    Виходячи із наведеної вище законодавчої норми, суд також вважає за можливе задовольнити вимоги позову і щодо стягнення із відповідача в якості пені за невиконання  послуг по договору від 06.09.2006 року – грошову суму в еквіваленті 14440 доларів США (1200-12(1%)х(3%)=36 х 400 днів = 14440, що складає 114451,4 гривень (за курсом НБУ станом на 09.04.2010 р., який склав 7,92 грн.).

    Також, суд вважає, що позивачка, яка є інвалідом 3-ї групи по життєво (а.с. 14) та була змушена неодноразово відвідувати м. Донецьк, дійсно зазнала моральних збитків, пов’язаних із неочікуваними фізичними незручностями (переїзди, відвідування судів, тощо), а також переживанням пов’язаними із невиправданими сімейними планами по придбанню житла поблизу своїх родичів. Таку шкоду суд вважає за виправданою в розмірі 10000 гривень, а суму визначеною позивачкою дещо завищеною.

    Також суд не погоджується і з іншими вимогами позивачки, такими як стягнення 11025 гривень в якості пені за несвоєчасне виконання зобов’язання, надання позивачці для придбання за ціною 42000 доларів США – квартири АДРЕСА_1, а в разі відмови відповідача виконати умови вказаного вище договору – розірвати договір із зобов’язанням відповідача за її (позивачки) вимогою відшкодувати збитки в сумі 60000 – 80000 доларів США.

    Відповідно до ч.2, ст. 509, ч. ч. 2 та 3, ст. 11 ЦК України, законодавцем було визначено чіткий перелік підстав виникнення зобов’язань, зокрема договори та інші правочини, акти цивільного законодавства, тощо, проте будь-яких правових підстав для накладення на відповідача вище зазначених позивачкою зобов’язань, а ні з договору від 06.09.2006 року, а ні с закону (окрім вже наведених судом) – не вбачається.  

    Також, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню і вимогу відповідача, про розірвання договору від 06.09.2006 року „Про надання інформаційно-консультаційних послуг”, укладеному між відповідачем та позивачкою, виходячи з того, що така вимога всупереч нормам ч.2, ст. 123 та ч.1,ст. 124 ЦПК України, у зв’язку із чим не може бути прийнята до розгляду на час постановлення рішення у справі.  

керуючись ст. ст. 1, 3, 10, 57, 60, 169, 208-213 та 224 Цивільно-процесуального кодексу України, суд –

РІШИВ:

    Позов громадянки ОСОБА_1 – задовольнити частково.

    Стягнути із ПП „Агенція нерухомості Конкорд - Дон” (ідентифікаційний код 33838030, м. Донецьк) на користь громадянки ОСОБА_1 суму оплачених та не отриманих послуг за договором від 06.09.2006 року в еквіваленті 600 доларів США, що складає 4752 гривні.

    Стягнути із ПП „Агенція нерухомості Конкорд - Дон” (ідентифікаційний код 33838030, м. Донецьк) на користь громадянки ОСОБА_1 пеню за невиконання  послуг по договору від 06.09.2006 року в еквіваленті 14440 доларів США, що складає 114451 гривню та 44 копійки.

    Стягнути із ПП „Агенція нерухомості Конкорд - Дон” (ідентифікаційний код 33838030, м. Донецьк) на користь громадянки ОСОБА_1 суму спричиненої моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень.

    В задоволені інших вимог позивачці – відмовити.

    Заява про апеляційне оскарження даного рішення та апеляційна скарга на нього, можуть бути подані сторонами до Апеляційного суду Одеської області, через Приморський райсуд м. Одеси в порядку ст. ст. 294-296 ЦПК України.

  Суддя                                                                                                         Терьохін С.Є.