Ухвала

від 05.06.2022 по справі 522/22511/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/5221346/22

Справа №522/22511/21

УХВАЛА

06 червня 2022 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бондаря Вячеслава Яковича у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 03.06.2022 року надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Бондаря Вячеслава Яковича, яка мотивована тим, що відповідачка двічі зверталася до суду з заявою про залишення позову без руху на підставі п.8 ч. 3 ст.175 ЦПК України, а суддею не прийнято рішення щодо такої заяви. Крім того, вважає, що є сумніви в неупередженості судді, адже суддя при розгляді справи №522/7294/19 безпідставно відмовив в частині періоду сплати аліментів, що підтверджується постановою Одеського апеляційного суду від 03.05.2022.

Заява передана судді 06.06.2022 року.

Відповідно до ч.7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Невідкладність в контексті реалізації процесуальних строків пов`язується із необхідністю у максимально стислі строки вчинити судом процесуальні дії.

Тому, дана заява про відвід розглядається судом наступного робочого дня після її подання.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлений відвід є не обґрунтованим та немає об`єктивного підґрунтя для його задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Також підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст. 37 ЦПК України), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст. 46 ЦПК України).

ОСОБА_1 25.02.2022 подала до суду клопотання про залишення позову без руху.

У судове засідання 15.03.2022 учасники справи не з`явилися, розгляд справи було відкладено на 19.04.2022.

У судовому засіданні 19.04.2022 представник позивача ОСОБА_2 вважав за неможливе розгляд справи без присутності відповідача, тому розгляд справи було відкладено на 09.06.2022.

24.05.2022 ОСОБА_1 повторно подала клопотання про залишення позову без руху.

Згідно ч.2,3 ст, 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Відповідно до ч.4 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Таким чином, всі заяви та клопотання подані учасниками справи після відкриття провадження у справі (за певних виключень, до яких заява про залишення позову без руху не відноситься) розглядаються судом у судовому засіданні. Вихід до нарадчої кімнати, де судом приймається ухвала у вигляді окремого документу за результатами розгляду заяв сторін, можливий лише в межах судового засідання.

Посилання відповідача на те, що питання про залишення позову без руху розглядається без судового засідання, при даних обставинах справи, тобто після відкриття провадження у справі є помилковим.

Втім, після подання заяв ОСОБА_1 не з`являлася у судові засідання, клопотань про розгляд заяви за її відсутності до суду не подавала.

Щодо розгляду справи №522/7294/19 суд відзначає наступне.

Дійсно рішення суду у справі №522/7294/19 від 27.04.2021 було частково змінено постановою Одеського апеляційного суду від 03.05.2022.

Втім, дані обставини, а саме не погодження відповідача з рішення суду та часткова зміна рішення суду судом апеляційної інстанції в іншій справі, не є підставою для відводу. адже не викликає сумнівів в неупередженості судді, на що вказує відповідачка.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Суд не вбачає підстав для відводу судді Бондаря В.Я., визначених ст. 36 ЦПК України, оскільки заявником не доведені обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності головуючого по справі судді.

Доказів сумніватися в неупередженості та об`єктивності представлено не було, а доводи позивача зводяться до не погодження з процесуальними діями головуючого у даній справі та рішенням у іншій справі за участі ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина в конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об`єктивності, однобічності та неупередженості судді Бондаря В.Я. при вирішенні даної цивільної справи.

Згідно ч.ч.2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Судове засідання по дані справі призначено на 09.06.2022 року, тому дана заява ОСОБА_1 підлягає передачі до канцелярії суду для здійснення її розгляду суддею, що не входить до складу суду. Підстав для зупинення провадження на переконання суду немає.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 258, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бондаря Вячеслава Яковича у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заяву передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Бондаря В.Я.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 06.06.2022 року.

Суддя В.Я. Бондар