Номер провадження: 22-ц/813/4570/23
Справа № 522/22511/21
Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я.
Доповідач Заїкін А. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2023 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 522/22511/21
Номер провадження: 22-ц/813/4570/23
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),
- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання Трофименка О.О.,
учасники справи:
-позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ»,
- відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ» на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Бондара В.Я. 30 листопада 2022 року, повний текст рішення складений 05 грудня 2022 року,
встановив:
2. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ» (далі ОСББ «КРІТ») звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за надані послуги у розмірі - 19 212,70 грн.. Також позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати зі сплати судового збору.
ОСББ «КРІТ» обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням загальних зборів ОСББ «КРІТ», оформленим протоколом №5 від 23.03.2018, затверджено розмір обов`язкових щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території для житлових приміщень у розмірі - 9,55 грн., для нежитлових приміщень у розмірі - 8,33 грн., без врахування витрат на утримання дахової котельної та витрат на електроенергію, використання води для місць загального користування. Разом із внесками на утримання будинку та прибудинкової території співвласники сплачують вартість витрат на утримання дахової котельні та витрат на електроенергію, використання води для місць загального користування. Крім того, співвласники сплачують вартість фактично спожитих у належному приміщенні послуг з водопостачання, теплопостачання, електропостачання, відповідно до показів засобів обліку.
Позивач вказує, що у відповідачки за період з 01.06.2018 по 01.10.2021 утворилась заборгованість з оплати спожитих послуг у розмірі - 19 212,70 грн, у тому числі: - сума боргу за утримання будинку і житлово-комунальні послуги - 15 798,44 грн; - інфляційні збитки - 2 462,80 грн; - 3% річних - 951,47 грн. (а. с. 1 - 4).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2022 року залишено без задоволення вищевказаний позов ОСББ «КРІТ».
Рішення судупершої інстанціїмотивовано тим,що наданапозивачем довідкане єдостатнім доказомщодо наявностіу ОСОБА_1 заборгованості (а. с. 117 - 121).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСББ «Кріт» просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Апелянт вказує на те, що суд упереджено розглянув справу, оскільки в іншій справі №522/20593/20 за аналогічним позовом суд вважав таку ж довідку про заборгованість достатнім доказом наявності заборгованості. Суд безпідставно застосував до довідки про заборгованість нормативні акти, затверджені постановою Національного Банку України від 05.11.2014 №705, якими врегульовано питання операційної діяльності в банках України, в той час як ОСББ не є банківською установою. Позивачем надані суду першої інстанції докази надання послуг, проте відповідачка не надавала ані відзиву на позовну заяву, ані контр розрахунку заборгованості .
Узагальнені доводи сторін в апеляційному суді
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Крім того, за результатами розгляду апеляційної скарги, просить стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 40 000 грн..
Зазначає, що позовна заява та апеляційна скарга заздалегідь обґрунтована недостовірними доказами: договір компенсації експлуатаційних витрат від 20.04.2017, укладений між ТОВ «Афродіта-2015» та ОСББ «Кріт», який рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2018 по справі №916/1130/18, що набрало законної сили на підставі постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019, визнаний недійсним з моменту укладення, та інших аналогічних сумнівних копіях договорів, укладених з сумнівними особами (які не є постачальниками комунальних або житлово-комунальних послуг), та які не ґрунтуються на первинних документах; довідки від 12.10.2021, яка не ґрунтується на первинних документах, та до змісту якою штучно внесені недостовірні суми.
Вказує, що ОСББ «Кріт» не є виконавцем комунальних або житлово-комунальних послуг, та в силу законодавства та статуту навіть не може їм бути, а може тільки сприяти відповідачці в отриманні комунальних або житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами.
Відповідачка добросовісно сплатила усі внески на утримання багатоквартирного будинку, а позивач подав до суду завідомо недостовірні докази та ввів в оману суд (а. с. 158 - 162).
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.01.2023 року апеляційну скаргу ОСББ «Кріт» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.11.2022 року залишено без руху (а. с. 134-135).
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом надано заяву якою усунуто недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.01.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ «Кріт» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.11.2022 року (а. с. 143 - 143 зворотна сторона).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.02.2023 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а. с. 153 - 153 зворотна сторона).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.03.2023 року призначено розгляд справи в приміщенні Одеського апеляційного суду з повідомлення учасників справи (а. с. 168 - 168 зворотна сторона).
14.03.2023 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання щодо розподілу судових витрат, в якому вона просить стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000 грн. (а. с. 179 - 180).
Згідно Рішення Вищої ради правосуддя від 30.05.2023 року № 567/0/15-23 суддя Склярська І.В. достроково закінчила відрядження в Одеському апеляційному суді.
На підставі цього та керуючись Положенням про АСДС, було здійснено повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.07.2023 року вказану цивільну справу було прийнято до провадження іншої колегії суддів. Справу призначено до розгляду (а. с. 221 - 221 зворотна сторона).
Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.
3. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянти посилаються в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСББ «Кріт» не підлягає задоволенню.
Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , про що свідчить інформаційна довідка №286162816 від 23.11.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а. с. 6).
Загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ» від 21.02.2019 затверджено Статут об`єднання (а. с. 7 - 12).
Незважаючи на те, що позивач вказує на виникнення заборгованості за період з 01.06.2018 по 01.10.2021, з довідки про заборгованість вбачається, що станом на 01.05.2018 вказаний борг наростаючим підсумком був у розмірі - 2 994,02 грн. (а. с. 14).
До позову додано копію протоколу №5 від 23.03.2018 загальних зборів ОСББ «КРІТ», яким затверджений розмір обов`язкових щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території для житлових приміщень у розмірі - 9,55 грн., для нежитлових приміщень 8,33 грн, без урахування витрат на утримання дахової котельної, та витрат на електроенергію, використання води місць загального користування (а. с. 15 - 16).
20.04.2017 між ТОВ «АФРОДІТА-2015» (виконавець) та ОСББ «КРІТ» укладено договір компенсації експлуатаційних витрат, який регулює правовідносини, пов`язані з компенсацією виконавцю його витрат при експлуатації замовником багатоквартирного житлового будинку за адресою - АДРЕСА_2 та його інженерних мереж (а. с. 24 - 25).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2018 року, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 року, визнанонедійсним з моменту укладення договір компенсації експлуатаційних витрат від 20.04.2017р., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Афродіта-2015" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ". Стягнутоз Товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта-2015" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" - 116522,56 грн. безпідставно сплачених коштів, а також витрати по сплаті судового збору у сумі - 3 524 грн..
15.01.2018 між ТОВ «ІНФОКС», в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ», та ОСББ «КРІТ» укладено договір №10076 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення (а. с. 17 - 19).
19.10.2019 між ТОВ « Технічне об`єднання «ДЮК» (виконавець) та ОСББ «КРІТ» (замовник) укладено договір компенсації експлуатаційних витрат, яким регулюються правовідносини пов`язані із компенсацією замовником виконавцю його витрат на електропостачання багатоквартирного будинку за адресою - м. Одеса, Французький бульвар, 13-А (а. с. 22 - 23).
01.01.2020 між ТОВ « Технічне об`єднання «ДЮК» (виконавець) та ОСББ «КРІТ» (замовник) укладено договір компенсації експлуатаційних витрат, яким регулюються правовідносини пов`язані із компенсацією замовником виконавцю його витрат на електропостачання багатоквартирного будинку за адресою - м. Одеса, Французький бульвар, 13-А (а. с. 20 - 21).
06.07.2021 між ТОВ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» та ОСББ «КРІТ» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №02-4697N- ПУП (а. с. 26 - 30).
Відповідно до наданої довідки про заборгованість, позивачем указано, що заборгованість виникла за такі послуги: - освітлення МЗК, ліфти; - загальнобудинкове споживання води; - УБПТ; - за спожиту електроенергію; - за холодне водопостачання та водовідведення; - теплопостачання по приладам обліку тепла; - перерозподіл витрат на тепло; - опалення місць загального користування; - за утримання дахової котельні; -аванс/повернення авансу на теплопостачання; - цільові внески; - доплата за вивіз ТБО; - штрафні санкції за несвоєчасну оплату електроенергії; - утримання паркінгу; - електроенергія на паркінг; - електроенергія кладова.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі
Як вбачається з матеріалів справи ОСББ «КРІТ» створено з метою забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території, який діє у відповідності до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Зазначене положення Закону також відображене в п. ІІ.1. Статуту ОСББ «КРІТ».
Згідно із ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , про що свідчить інформаційна довідка №286162816 від 23.11.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.6).
Таким чином, відповідачка є співвласником багатоквартирного будинку за адресою - АДРЕСА_2 , який входить до складу ОСББ «Кріт».
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, а саме: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо І проведення реконструкції, реставрації, поточною і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.
Аналогічні положення закріплені в розділі V статуту ОСББ «КРІТ» (нова редакція затвердженого рішенням загальних зборів від 21.02.2019 р.).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників. Дане право також закріплене у Розділі ІІІ, п. 3, абз. 7 Статуту ОСББ «КРІТ».
За змістом ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно ст. с 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду у разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.
Відповідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку", витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.
Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку" визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Згідно з. ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно законодавства та Статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь- якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.
Разом із внесками на утримання будинку та прибудинкової території, співвласники сплачують вартість витрат па утримання дахової котельної та витрат на електроенергію, та використання води для місць загального користування.
Крім того, співвласники сплачують вартість фактично спожитих у належному приміщенні послуг з водопостачання, теплопостачання, електропостачання відповідно до показів засобів обліку.
У відповідності до ч.1 ст.20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно ч.3 ст.20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Задоволення потреб співвласників ОСББ з питань забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку здійснюється шляхом самозабезпечення відповідно до ст. 22 Закону.
Частиною 6 статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.
Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (ч.3 ст.23 Закону).
Згідно із рішенням загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ», яке оформлене протоколом від 23.03.2018 р. № 5, затверджено розмір обов`язкових щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території для житлових приміщень у розмірі - 9,55 грн., для нежитлових приміщень - 8,33 грн., без урахування витрат на утримання дахової котельної та витрат на електроенергію, та використання води для місць загального користування.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.
Згідно статті 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно частини шостої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду №285/4671/15-ц від 14.01.2019 року.
Згідно ст. ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача і виконавця житлово-комунальних послуг, а також визначене коло учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник.
Зокрема, обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.
Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг, згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Тобто, особа стає споживачем житлово-комунальних послуг за умови, якщо фактично користується (чи має намір користуватися) цими послугами. Обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту користування цими послугами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Судом встановлено, що позивачем укладено договори: - 15.01.2018 між ТОВ «ІНФОКС», в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ», та ОСББ «КРІТ» укладено договір №10076 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення (а. с. 17 - 19); - 19.10.2019 між ТОВ «Технічне об`єднання «ДЮК» (виконавець) та ОСББ «КРІТ» (замовник) укладено договір компенсації експлуатаційних витрат, яким регулюються правовідносини пов`язані із компенсацією замовником виконавцю його витрат на електропостачання багатоквартирного будинку за адресою - АДРЕСА_2 (а. с. 22 - 23); - 01.01.2020 між ТОВ «Технічне об`єднання «ДЮК» (виконавець) та ОСББ «КРІТ» (замовник) укладено договір компенсації експлуатаційних витрат, яким регулюються правовідносини пов`язані із компенсацією замовником виконавцю його витрат на електропостачання багатоквартирного будинку за адресою - АДРЕСА_2 (а. с. 20 - 21); - 06.07.2021 між ТОВ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» та ОСББ «КРІТ» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №02-4697N- ПУП (а. с. 26 - 30).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово- комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавцем передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово - комунальні послуги, згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово - комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений статтею 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, крім того, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статті 360 Цивільного кодексу України, всі власники житлових та нежитлових приміщень зобов`язані, зокрема, укласти договір на надання житлово- комунальних послуг, сплачувати кошти за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідно достатті 10Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» Ціни(тарифи)на житлово-комунальніпослуги встановлюютьсяза домовленістюсторін,крім випадків,коли відповіднодо законуціни (тарифи)є регульованими.У такомуразі ціни(тарифи)встановлюються уповноваженимизаконом державнимиорганами абоорганами місцевогосамоврядування відповіднодо закону. Вартістьпослуг зуправління багатоквартирнимбудинком визначаєтьсяза домовленістюсторін,крім випадкуобрання управителяорганом місцевогосамоврядування. Якщоуправитель визначенийорганом місцевогосамоврядування наконкурсних засадах,ціна послугиз управліннябагатоквартирним будинкомвизначається нарівні ціни,запропонованої вконкурсній пропозиціїпереможцем конкурсу. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає:
1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем;
2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховуєобов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Також Верховним судом у постанові від 24.10.2018 року у справі №521/12020/15-ц зроблено висновок, що за змістом наведених норм при розгляді позову про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та послуги з утримання будинку і прибудинкової територіїобов`язковим є встановлення як факту надання житлово-комунальних послуг належної якості, так і оцінка економічної обґрунтованості тарифів з утримання будинку, споруд і прибудинкових території, які надаються відповідною організацією,оскільки від встановлення таких обставин залежить право споживача житлово-комунальних послуг на перерахунок їх вартості.
Надана позивачем довідка про заборгованість вказує на заборгованість за такі послуги: - освітлення МЗК, ліфти; - загальнобудинкове споживання води; - УБПТ; - за спожиту електроенергію; - за холодне водопостачання та водовідведення; - теплопостачання по приладам обліку тепла; - перерозподіл витрат на тепло; - опалень місць загального користування; - за утримання дахової котельні; аванс/повернення авансу на теплопостачання; - цільові внески; - доплата за вивіз ТБО; - штрафні санкції за несвоєчасну оплату електроенергії; - утримання паркінгу; - електроенергія на паркінг; - електроенергія кладова.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не було надано: - відомості щодо тарифів всіх вищевказаних складових заборгованості; - наданих та спожитих послуг відповідачем. У зв`язку з чим не можливо встановити дійсну заборгованість за житлово-комунальні послуги.
Крім того, позивач вказує, що заборгованість ОСОБА_1 щодо сплати житлово-комунальних послуг утворилася за період з 01.06.2018 по 01.10.2021. Однак з довідки про заборгованість вбачається, що станом на 01.05.2018 вказаний борг за наростаючим підсумком вже становить розмірі - 2 994,02 грн., та вказана сума в подальшому була врахована в заборгованість (а. с.14).
Отже,знаданої довідки про заборгованість за житлово-комунальні послуги власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 за період з 01.06.2018 року по 01.10.2021 року не можливо встановити дійсну заборгованість, оскільки позивачем не було надано затверджених та діючих тарифів на житлово-комунальні послуги, крім того з вказаної довідки не можливо встановити обсяг наданих та спожитих ОСОБА_1 послуг.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ» є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«КРІТ»відсутні.
Порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
4. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський
апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
постановив:
Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ» залишити без задоволення .
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складений 20 грудня 2023 року.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: С. О. Погорєлова
О. М. Таварткіладзе
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2023 |
Оприлюднено | 22.12.2023 |
Номер документу | 115794969 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Заїкін А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні