Рішення

від 26.05.2022 по справі 202/3270/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/3270/19

Провадження № 2/202/350/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.

за участю секретаря Калантаєнко Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»</a>, третя особа: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Свобода праці» Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»</a> про поновлення на роботі, -

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»</a> (далі ТОВ «МЗ «Дніпросталь»/товариство) за результатом розгляду якого просив суд поновити його на роботі ковшового 5 розряду дільниці підготовки ковшів ТОВ «МЗ «Дніпросталь»; стягнути з товариства середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що наказом №148-к від 26 квітня 2019 року позивача було звільнено з ТОВ «МЗ «Дніпросталь» за систематичне невиконання останнім, без поважних причин, обов`язків, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку. Своє звільнення позивач вважав незаконним. Вважав, що інцидент, який став підставою для підписання відповідного наказу, стався в неробочий час, за прохідною підприємства у зв`язку із чим правила внутрішнього трудового розпорядку на такий випадок не розповсюджується. Більш того, він не був ознайомлений з відповідними правилами внутрішнього трудового розпорядку. Крім того, позивача було звільнено з порушенням ч.ч.2,3 ст.252 КЗпП України, а саме звільнення позивача тоді як профспілковим органом було відмовлено у наданні згоди на звільнення.

Повністю заперечуючи проти заявлених вимог представником відповідача було зазначено, що позивач був звільнений за систематичне невиконання ним, без поважних причині, обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку. Звільненню з вищезазначеної підстави передували два випадки порушення позивачем трудової дисципліни за які позивач був двічі притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, і які на момент звільнення не були погашені. Крім того, представником зазначено, що чинним законодавством не передбачено способу ознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, однак останній зобов`язаний їх знати, та міг з ними ознайомитись на стенді чи знайти у кадровому відділі. Також вважав, що рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на звільнення необґрунтоване та прийняте з порушенням законодавчо - визначеного строку. Вказав, що порушення відбулось біля прохідної, в межах території ТОВ «МЗ «Дніпросталь», а відтак підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку товариства.

ІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

18 липня 2011 року ОСОБА_1 був прийнятий ТОВ «МЗ «Дніпросталь» ковшевим 4 розряду дільниці підготовки ковшів. 20 березня 2013 року позивача було переведено ковшевим 5 розряду. 15 травня 2015 року присвоєно 6 розряд професії «ковшивий».

У відповідності до копії аркушів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 8 липня 2016 року був нагороджений грамотою Об`єднання підприємств «Укртрубопром» за високий професіоналізм, добросовісну працю (т.1 а.с.7).

10 серпня 2018 року директором ТОВ «МЗ «Дніпросталь» Коротковим А.Н. було підписано наказ №13-у, яким ОСОБА_1 зменшено коефіцієнт до фактичного проценту премії за порушення п.2.1.4 робочої інструкції та положення про преміювання (т.1 а.с.87).

10 квітня 2019 року директором ТОВ «МЗ «Дніпросталь» Коротковим А.Н. було підписано наказ №09-у, яким оголошено догану ОСОБА_1 за порушення п.9.1. «Правил внутрішнього трудового розпорядку» ТОВ «МЗ «Дніпросталь». Так 14 березня 2019 року після денної зміни ОСОБА_1 , на зупинці прохідної ТОВ «МЗ «Дніпросталь» накинувся на головного механіка ОСОБА_2 , намагався спровокувати бійку та погрожував фізичною розправою (т.1 а.с.85).

10 квітня 2019 року директором ТОВ «МЗ «Дніпросталь» Коротковим А.Н. було підписано наказ №10-у, яким оголошено догану ОСОБА_1 за порушення п.9.1. «Правил внутрішнього трудового розпорядку» ТОВ «МЗ «Дніпросталь». Так, в нічну зміну з 15 на 16 березня 2019 року ОСОБА_1 , в роздавальному прольоті, напав на головного механіка ОСОБА_3 , погрожував, виражався нецензурною лайкою та намагався затіяти бійку (т.1 а.с.86).

У відповідності до копій докладної записки начальника дільниці підготовки ковшів ОСОБА_4 складеної на ім`я директора ТОВ «МЗ «Дніпросталь» 18 березня 2019 року о 7 годині 10 хвилин на прохідній ТОВ «МЗ «Дніпросталь» ковшовий ОСОБА_1 в результаті стички з машиністом крану ОСОБА_2 наніс йому тілесні ушкодження, від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився (т.1 а.с.55).

Згідно пояснювальної записки ОСОБА_2 , працюючи у зміні з 8.00 години по 20.00 годину, 18 березня 2019 року, ОСОБА_2 о 7 годині йшов на роботу, біля прохідної КПП підбіг ОСОБА_1 схватив за шию руками та вкусив за щоку, після чого ударив у ліве око. Після чого відреагували охоронники, ОСОБА_2 пішов працювати, однак о 10 годині відчув погіршення здоров`я, у зв`язку із чим відвідав медпункт, де були зафіксовані побої (т.1 а.с.56).

ОСОБА_5 , який був бригадиром, також надано письмові пояснення за змістом яких вказано, що 18 березня 2019 року о 7 годині 10 хвилин ранку, він став свідком того, що ОСОБА_1 напав на ОСОБА_2 , свідок та охорона намагались їх розборонити (т.1 а.с.57).

ОСОБА_6 склав рапорт про те, що о 7 годині 30 хвилин 18 березня 2019 року йому надійшла інформацію про те, що біля центральної прохідної, бились ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.1 а.с.58).

Охоронник ОСОБА_7 склав письмовий рапорт про те, що о 7 годині ранку 18 березня 2019 року побачив, що ОСОБА_1 напав на ОСОБА_2 , після чого їх розвели ОСОБА_1 пішов до автомобіля, а ОСОБА_2 провели на територію заводу (т.1 а.с.59).

18 березня 2019 року було складено акт про відмову ОСОБА_1 від надання письмових пояснень щодо інциденту, який стався 18 березня 2019 року (т.1 а.с.60).

За результатами засідань трудового колективу працівники висловили своє небажання працювати з ОСОБА_1 та постановили вимогу трудового колективу до керівництва ТОВ «МЗ «Дніпросталь» звернутись в профспілковий орган з поданням про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, що підтверджується відповідними протоколами.

22 квітня 2019 року за вих. №15 керівником ППО ВПС «Свобода Праці» ТОВ «МЗ «Дніпросталь» Щур М.В. прийнято рішення про ненадання згоди на звільнення ОСОБА_1 через те, що ОСОБА_1 не було ознайомлено під підпис з Правилами внутрішнього трудового розпорядку; ОСОБА_1 було позбавлено права надати пояснення; із документів вбачається, що інцидент стався за територією підприємства у неробочий час; відсутні дані про шкоду завдану підприємству; оскільки у квітні 2018 року ОСОБА_1 був членом виборного профспілкового органу підприємства Контрольно-ревізійної комісії та його повноваження було припинено у зв`язку із завершенням строку повноважень виборного органу, його не може бути звільнено за ініціативою роботодавця до кінця квітня 2019 року, відповідно до ч.4 ст.252 КЗпП України (т.1 а.с.21).

Аналогічне рішення прийнято 22 квітня 2019 року за №4 керівником ДОО ВПС «Свобода Праці» ОСОБА_8 (т.1 а.с.22).

Вказані вище рішення були направлені ТОВ «МЗ «Дніпросталь» поштовим зв`язком 23 квітня 2019 року (т.1 а.с.23).

В той же час, 26 квітня 2019 року за №148-К директором ТОВ «МЗ «Дніпросталь» ОСОБА_9 було підписано наказ яким звільнено ковшевого 5 розряду дільниці підготовки ковшів ОСОБА_1 , за п.3 ст.40 КЗпП України, з 27 квітня 2019 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку враховуючи, що раніше до нього застосовувались методи дисциплінарного впливу (далі наказ №148-к).

Також у наказі було вказано, що 18 березня 2019 року на території, яка належить товариству, біля прохідної, ОСОБА_1 напав на машиніста крана ОСОБА_10 , ударив його та укусив за обличчя, у зв`язку із чим було порушено кримінальне провадження. ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які пояснення з приводу конфлікту. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 139 КЗпП України, п.4.9 Робочої інструкції в частині дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку; п. 9.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «МЗ «Дніпросталь», згідно якого працівники незалежно від посадового положення, зобов`язані проявляти взаємну ввічливість, коректне відношення в рішенні службових ситуацій, повагу, терпимість, дотримуватись трудової та службової дисципліни. ОСОБА_1 раніше вчиняв подібні проступки за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а саме: 14 березня 2019 року та 15 березня 2019 року, в результаті чого на останнього було накладено стягнення у вигляді доган. Відмова профспілки у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 вважається необґрунтованою, крім того така відмова була отримана з порушення строків (т.1 а.с.5).

Згідно характеристики підписаної 16 травня 2019 року за № 16 керівником ППО ВПС «Свобода Праці» ТОВ «Дніпросталь» ОСОБА_1 має високу кваліфікацію, працював у товаристві від його запуску, передав досвід цілому ряду працівників, неодноразово заохочувався за сумлінну працю (т.1 а.с.26).

Судом прослухано диск з записом розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з якого судом було вставлено, що ОСОБА_1 пропонувалось написати заяву про звільнення за власним бажанням, або за згодою сторін, однак останній відмовився.

У відповідності до довідки Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської професійної спілки «Свобода Праці» ОСОБА_1 дійсно є і у березні-квітні 2019 року був членом Всеукраїнської професійної спілки «Свобда Праці» та членом Виконкому ППО ВПС «Свобода Праці» ТОВ «МЗ «Дніпросталь», а також протягом квітня 2018 року був членом Контрольно-ревізійної комісії ППО ВПС «Свобода Праці» ТОВ «МЗ «Дніпросталь», повноваження в якій припинив у зв`язку із закінченням строку повноважень цього виборного органу, у зв`язку із чим гарантії, встановлені ч.4 ст.252 КЗпП України, поширювались на нього до 1 травня 2019 року (т.1 а.с.10).

1 квітня 2015 року директором «Інтерпайп Сталь» ОСОБА_11 було затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку. Так, у відповідності до п.6.5. Правил до складу робочого часу не входить час проїзду від міста проживання до місця роботи та назад (в тому числі і на транспортні підприємства), час на дорогу від прохідної до робочого міста. Також п.п. 8.2., 8.3 Правил передбачено, що працівники можуть пройти на територію підприємства тільки за пропуском встановленого зразка.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 жовтня 2019 року, залишеного без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «МЗ «Дніпросталь» про скасування догани відмовлено повністю (т.2 а.с. 4-13).

Вказаним рішенням було встановлено, що « ОСОБА_1 працював на посаді ковшовим дільниці підготовки ковшів в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»</a>. Трудові обов`язки ковшового дільниці підготовки ковшів визначені Робочою інструкцією ковшового 5 розряду дільниці підготовки ковшів РИ-УПК-02-2018 від 01.03.2018 року, яка узгоджена з головою профспілкового комітету ОСОБА_12 та затверджена директором ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь». ОСОБА_1 ознайомлений з даною інструкцією 07.05.2018 року.

Відповідно до п. 5.12. Робочої інструкції ковшового 5 розряду дільниці підготовки ковшів РИ-УПК-02-2018 від 01.03.2018 року, останній повинен знати «Правила внутрішнього трудового розпорядку».

Відповідно до п. 9.1. «Правил внутрішнього трудового розпорядку» ТОВ «МЗ «Дніпросталь» «… Работники, не зависимо от должностного положения, обязаны проявлять взаимную вежливость, корректное отношение в решении служебных ситуаций, уважение, терпимость, соблюдать трудовую и служебную дисциплину.

Позивачем не надано доказів стосовно того, що він намагався ознайомитись будь-яким чином з трудовим розпорядком ТОВ «МЗ «Дніпросталь», а йому було відмовлено».

Під час розгляду справи в суді свідок ОСОБА_13 суду показав, що він йшов на роботу, позаду нього йшов ОСОБА_14 до якого підійшов ОСОБА_1 , який запропонував ОСОБА_15 відійти. На вказану пропозицію ОСОБА_15 відповів відмовою через що почалась сварка, охорона їх розтягнула. Сварка відбулась перед прохідною.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що він був членом дисциплінарної комісії при розгляді питання щодо ОСОБА_1 , йому було відомо, що сталась бійка між ОСОБА_1 та іншим працівником, яка відбулась на зупинці.

На підтвердження того, що порушення Правил внутрішнього розпорядку позивачем було вчинено саме на території товариства, представником відповідача було надано довідку №183 від 22 серпня 2019 року, підписаної головним бухгалтером ТОВ «МЗ «Дніпросталь», про те, що станом на 22 серпня 2019 року, на балансі обліковується автостоянка інвентарний номер 33221223, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дана автостоянка введена в експлуатацію 30 червня 2013 року і є невід`ємною територією ТОВ «МЗ «Дніпросталь» (т.1 а.с.82). Також, зі сторони відповідача надано копію додатку до акта обстеження земельної ділянки №6/28-0817 (т.1 а.с.65).

ІІІ. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Так, відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі № 335/10454/19-ц (провадження № 61-1856св21) вказано, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18), від 20 лютого 2019 року у справі № 757/28453/14-ц (провадження № 61-10309св18), від 18 березня 2020 року у справі № 484/2962/17 (провадження № 61-3225св18) та від 01 липня 2020 року у справі № 760/7225/16-ц (провадження № 61-35225св18).

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Таким чином, для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливаютьз правилвнутрішнього трудовогорозпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Пунктом 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Таким чином, пункт 3 ст. 40 КЗпП надає право роботодавцю розірвати трудовий договір у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. При звільненні працівника з цієї підстави слід враховувати, що на працівника покладаються обов`язки, які складають зміст його трудової функції, а також обов`язок додержуватись внутрішнього трудового розпорядку, який встановлено законодавством та локальними нормативними актами.

Обов`язки, що складають другу групу наведеної класифікації, відображені, зокрема, в Типових правилах внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій. Крім того, ці обов`язки визначаються місцевими правилами внутрішнього трудового розпорядку, які приймаються трудовим колективом підприємств, установ, організацій - ст. 142 КЗпП України.

Отже, підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП є систематичне невиконання працівником трудових обов`язків. Тлумачення систематичності було спочатку дане роз`ясненням Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС «Про деякі питання, пов`язані із застосуванням законодавства про трудову дисципліну» (п. 3.2). Такими, що систематично порушують трудову дисципліну, були визнані працівники, які мають дисциплінарне або громадське стягнення за порушення трудової дисципліни та порушили її знову протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення. Дисциплінарні та громадські стягнення погашаються, якщо протягом року після їх застосування працівник не порушив дисципліну знову (ст. 151 КЗпП). Якщо дисциплінарне чи громадське стягнення не погашене часом або не зняте до закінчення встановленого річного строку, порушення трудової дисципліни працівником дає підставу для його звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП.

В той же час, пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що інцидент, у зв`язку із яким позивача було звільнено стався саме на території відповідача, про що свідчать покази свідків, довідка про перебування на балансі товариства відповідної території.

Факт ознайомлення позивача з правилами внутрішнього розпорядку вже був предметом дослідження про що у рішенні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 жовтня 2019 року, залишеного без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року, зроблено беззаперечний висновок.

Інші обставини на які посилається позивач щодо незаконності винесення наказу (а саме порушення ч.ч.2,3 ст.252 КЗпП України) судом також до уваги не беруться, з огляду на таке.

Стаття 252 КЗпП України передбачає гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів.

Так, частинами 2-4 ст.252 КЗпП України передбачено, що зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Звільнення з ініціативи роботодавця працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, не допускається протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв`язку із станом здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв`язку з неналежним виконанням своїх обов`язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов`язано із станом здоров`я.

Таким чином, така додаткова гарантія для працівників, які обиралися до складу профспілкових органів, у вигляді заборони їх звільнення протягом року після закінчення терміну, на який вони обиралися, діє лише при звільненні з ініціативи власника (тобто при звільненні з будь-якої підстави, яка кваліфікується як звільнення з ініціативи власника). Ця гарантія не діє при звільненні у зв`язку з повною ліквідацією підприємства, установи, організації, при вчиненні працівником дій, за які законодавством передбачена можливість звільнення (п. 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 - 3 ст. 41 КЗпП), а також у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає виконанню даної роботи.

Враховуючи, що п.3 ст.40 КЗпП передбачено можливість звільнення з роботи працівника, гарантії передбачені ст. 252 КЗпП на позивача не розповсюджуються.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»</a> (м.Дніпро, вул. Винокурова, 4, код ЄДРПОУ 33718431), третя особа: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Свобода праці» Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»</a> (м.Дніпро, вул. Шевченко, 37, офіс 38, код ЄДРПОУ 40239016) про поновлення на роботі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 3 червня 2022 року.

Суддя Г.О. Кухтін