Рішення

від 05.06.2022 по справі 320/16655/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2022 року 320/16655/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Романюка Івана Миколайовича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради, Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бориспільської міської ради, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Бориспільської міської ради щодо ненадання в повному обсязі інформації та копії документів безкоштовно по запиту №29/10-4 від 29.10.2021 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Бориспільську міську раду надати безкоштовно повну інформацію та копії документів по запиту ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради №29/10-4 від 29.10.2021 протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2022 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Бориспільської міської ради щодо ненадання в повному обсязі інформації та копії документів безкоштовно по запиту ОСОБА_1 від 29.10.2021 №29/10-4.

Зобов`язано Виконавчий комітет Бориспільської міської ради надати ОСОБА_1 безкоштовно повну інформацію та копії документів на його запит від 29.10.2021 №29/10-4 протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

В позові до Бориспільської міської ради відмовлено.

11.05.2022 на адресу суду від представника позивача, адвоката Романюка Івана Миколайовича, надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/16655/21 щодо стягнення на корить ОСОБА_1 6000,00 грн. документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Бориспільської міської ради.

Вирішуючи питання про стягнення відповідних судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, вказана вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17, а також підтверджена Великою Палатою Верховного Суду в пункті 53 додаткової постанови від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 143 якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 76397938).

При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 19.08.2021 між Адвокатським об`єднанням "ЛМК" в особі старшого партнера Романюка Івана Миколайовича (Виконавець, Адвокатське об`єднання) та Котом Сергієм Олександровичем (Клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги №69, за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язалось надати визначену в доручені правничу допомогу, а клієнт зобов`язався оплатити надану правничу допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання визначених у дорученні завдань клієнта.

Відповідно до пункту 2.1 договору клієнт уповноважує адвокатське об`єднання здійснювати захист його прав, свобод чи інтересів з правами, які надано клієнту законодавством, а після вичерпання національних засобів правового захисту, звернутися з індивідуальною заявою до Європейського Суду з прав людини, інших міжнародних судових установ, квазі-судів чи інших органів міжнародної системи захисту прав людини, в тому числі: здійснювати захист і представництво інтересів клієнта під час провадження справ в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України перед органами та посадовими особами органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, процесуального керівництва досудовим розслідуванням органами прокуратури, а також при здійсненні органами прокуратури інших визначених законом функцій, та будь-якими іншими державними органами і установами, тощо; здійснювати представництво в судах системи судоустрою України всіх інстанцій та спеціалізацій (місцевих, апеляційних судах, вищих спеціалізованих судах (включаючи Вищий антикорупційний суд, його Апеляційну палату), а також в Верховному суді, інших судових установах України, в тому числі перед слідчим суддею, арбітражні або третейських судах; Конституційному Суді та інших органа, установах, що виконують судову функцію, чи інших органах міжнародної системи захисту прав людини.

Згідно з пунктом 2.2 договору адвокатське об`єднання під час надання правничої допомоги має право, на свій розсуд, виконувати будь-які не заборонені законодавством і правилами адвокатської етики засобами правового захисту, з усіма правами (повноваженнями), які надані клієнту законодавством, у тому числі з правом, зокрема, під час представництва інтересів клієнта в суді адвокатське об`єднання здійснює від імені клієнта без обмеження процесуальні права, які надані клієнту законодавством, та процесуальні обов`язки, в тому числі, але не виключно, з правом підписання і подання заяв по суті справи та з процесуальних питань, одержання процесуальних документів, оскарження рішень суду (з правом підписання апеляційної, касаційної та конституційної скарги, заяв про перегляд заочного рішення, про перегляд рішень у зв`язку з виключними та нововиявленими обставинами), сплати від імен клієнта судового збору та інших, необхідних платежів, адвокатське об`єднання має повноваження збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову (всіх або частини позовних/зустрічних вимог), визнати позов (частину позовних вимог, у якості представника відповідача), змінити підстави або предмету позову (зустрічної позовної заяви), проводити попередні переговори та укладати мирову угоду.

Відповідно до пункту 5.1 договору розмір гонорару за надання адвокатським об`єднанням правничої допомоги, сторони узгоджують в дорученні.

Пунктом 8.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

01.12.2021 між сторонами було підписано доручення до договору про надання правничої допомоги (Додаток до договору про надання правничої допомоги №69 від 19.08.2021).

Позивачем додано до матеріалів справи акт щодо наданих послуг від 07.05.2022, в якому зазначено, що Адвокатським об`єднанням "ЛМК" надано позивачу послуги з підготовки позовної заяви, оформлення пакету документів для подання позову (друк, копіювання, засвідчення) та направлення позову до суду (4 години) - 6000,00 грн.

В якості доказів часткової сплати вартості витрат на правничу допомогу у розмірі 4900,00 грн. позивачем надано платіжне доручення №ПН2024 від 09.05.2022.

Відповідач, заперечуючи проти заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, зазначив, що позивачем не надано доказів того, що Адвокатським об`єднанням "ЛМК" було витрачено саме ту кількість часу для надання йому послуг, яка вказана в акті щодо наданих послуг від 07.05.2022.

Також відповідач зазначив, що в акті щодо наданих послуг від 07.05.2022 не вказано вартість кожної із вчинених представником позивача дій в рамках надання позивачу послуг.

Суд зазначає, що зі змісту акта щодо наданих послуг від 07.05.2022 вбачається, що Адвокатським об`єднанням "ЛМК" було надано позивачу одну послугу у вигляді підготовки позовної заяви, яка безпосередньо охоплює вчинення дій з оформлення відповідних матеріалів позовної заяви та їх направлення до суду.

У зв`язку з цим, суд вважає, що акт щодо наданих послуг від 07.05.2022 містить необхідну інформацію щодо кількості витраченого представником позивача часу для надання йому відповідної послуги (4 години) та вартість за годину роботи - 1500,00 грн.

Більш того, стверджуючи про ненадання представником позивача жодного доказу на підтвердження витрати саме того часу, який вказаний в акті щодо наданих послуг від 07.05.2022, відповідач не зазначив, яким доказом такі обставини можуть бути підтверджені в принципі і чому саме до таких доказів не може бути віднесено відповідний акт. Звідси, такі зауваження відповідача суд визнає непереконливими.

Також відповідачем було вказано, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває велика кількість справ із подібними позовами, поданими Адвокатським об`єднанням "ЛМК" в інтересах позивача (справи №320/12861/21, №320/16631/21, №320/16685/21, №320/12981/21), що, на думку відповідача, ставить під сумнів кількість витраченого представником позивача часу на підготовку матеріалів позовної заяви, яка є подібною до інших справ.

Однак вказані твердження відповідача не можуть бути враховані при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, оскільки правові послуги у кожній судовій справі надаються представником окремо, з урахуванням тих обставин, які підлягають доведенню у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим певна схожість в обставинах декількох справ не є безумовним свідченням про надання представником позивача ідентичних правових послуг.

У зв`язку з цим суд вважає такі твердження суб`єктивною оцінкою відповідача, які, до того ж, не підтверджені жодними доказами.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з підготовкою позовної заяви та її поданням до суду, на суму 6000,00 грн.

Таким чином, заява адвоката Романюка Івана Миколайовича про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Заяву адвоката Романюка Івана Миколайовича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/16655/21 - задовольнити.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 33003375, місцезнаходження: 08301, Київська обл., м.Бориспіль, вул.Київський Шлях, буд.72).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.