Постанова

від 26.01.2022 по справі 920/573/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2022 р. Справа№ 920/573/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Токар Т.Г.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 27.01.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сумської міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області від 02.08.2021 (повний текст підписано 09.08.2021)

у справі №920/573/21 (суддя Резніченко О.Ю.)

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Поворот»

до Сумської міської ради

про визнання укладеним договору про поновлення договору оренди земельної ділянки

В судовому засіданні 27.01.2022 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач 28.05.2021 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати укладеним договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 08.06.2011 (надалі - Договір), в редакції, яка запропонована позивачем.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що маючи намір скористатись переважним правом на укладення Договору на новий строк на тих самих умовах, направив на адресу відповідача заяву та лист-повідомлення, додавши до нього додаткову угоду. Заява та лист були отримані відповідачем. Відповідач протягом місяця після закінчення строку спірного договору не повідомив позивача про заперечення у його поновленні, позивач користується земельною ділянкою та сплачує орендну плату, а тому позивач вважає, що договір продовжив свою дію у запропонованій ним у додатковій угоді редакції.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про порушення позивачем вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі», не додання до заяви проекту додаткової угоди; договір може бути продовжений на тих самих умовах та на той же самий строк, а позивач просить продовжити дію договору на 10 років в той час, коли строк дії договору складав 5 років 3 місяці та 17 днів.

29.06.2021 позивач надав суду відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів відповідача щодо строку дії договору оренди та неподання позивачем проекту додаткової угоди до листа-повідомлення.

06.07.2021 відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких також було заявлено клопотання про долучення письмового доказу-копії опису від 26.11.2020 (аркуш справи 150). Суд ухвалою від 14.07.2021 відмовив відповідачу у прийнятті до розгляду зазначеного письмового доказу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.08.2021 у справі №920/573/21 позов задоволено частково.

Визнано укладеним між Сумською міською радою та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Поворот» договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 08.06.2011, зареєстрований в Державному реєстрі земель 03.08.2011 за №591013634000149 у наступній редакції:

ДОГОВІР

Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 08.06.2011 року м. Суми, двадцять восьме січня дві тисячі двадцять першого року

Сумська міська рада від імені територіальної громади м. Суми, що іменується в подальшому Орендодавець, в особі міського голови міста Суми Лисенка Олександра Миколайовича, що проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , який діє відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, з однієї сторони та Приватне виробничо-комерційне підприємство «Поворот», код ЄДРПОУ 14006288, місто Суми, вулиця Козацький Вал, 1, що іменується в подальшому Орендар, від імені якого діє на підставі статуту директор Онуфрієнко Лариса Федорівна, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 , з іншої сторони,

Уклали цей договір про таке:

1.Поновити на 5 років 3 місяці 17 днів з 28.01.2021 по 14.05.2026 договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: місто Суми, площа Покровська, 7/2, кадастровий номер 5910136300:03:002:0044, укладений 08 червня 2011 року між Сумською міською радою та приватним виробничо-комерційним підприємством «Поворот», зареєстрований в управлінні Держкомзему у місті Суми 03.08.2011 за № 591013634000149, зі змінами до договору від 08.10.2015 та від 23.05.2018 на тих самих умовах, що визначені у договорі оренди від 08.06.2011 і договорі про внесення змін до договору від 23.05.2018.

2.Цей договір є невід`ємною частиною вказаного договору оренди земельної ділянки від 08.06.2011 року.

3.Цей договір укладено у чотирьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких призначається для зберігання у реєстраційній справі, другий-в органі по земельним ресурсам Сумської міської ради, третій-в орендаря, четвертий-у нотаріуса.

Орендодавець Сумська міська рада м. Суми, м. Незалежності, 2 код ЄДРПОУ 23823253 Лисенко О.М.

Орендар Приватне виробничо-комерційне підприємство «Поворот» м. Суми, вул. Козацький Вал,1 код ЄДРПОУ 14006288 Онуфрієнко Л.Ф.

Стягнуто з Сумської міської ради на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства «Поворот» 2270 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд виходив з наявності підстав для поновлення спірного договору оренди землі відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивач належно виконує свої обов`язки за Договором, що відповідачем не спростовано, до закінчення строку дії Договору він повідомив відповідача в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення Договору на новий строк, до заяви позивач додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою, а відповідач письмово не повідомив позивача про відмову в поновленні Договору.

Одночасно суд дійшов висновку про поновлення договору з наступної дати після дати його припинення на той самий строк з 28.01.2021 до 14.05.2026, на 5 років 3 місяці 17 днів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 20.08.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, не з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- позивач 26.11.2020 подав до Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» заяву про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки, до якої не було додано проект договору, як передбачено ч.3 ст.33 Закону України «Про оренду землі», хоча в заяві він був зазначений;

- суд не прийняв заперечення відповідача щодо ненадання позивачем проекту додаткової угоди, врахувавши, що «на копії заяви позивача від 26.11.2020 знаходиться вхідний штамп Управління «ЦНАП м.Суми» із вхідним номером 667837 від 26.11.2020. Безпосередньо у тексті прийнятої від позивача заяви зазначено: проект додаткової угоди до договору додаю», в той час як штамп Управління свідчить лише про реєстрацію заяви позивача, оскільки регламентом не передбачено повернення заяв, у разі надання неповного пакету документів;

- вважає, що відповідач належними доказами підтвердив порушення позивачем процедури поновлення договору оренди земельної ділянки (ненадання до листа-повідомлення проекту договору), що не дає підстав для поновлення договору за ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи апелянта, просить рішення залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 31.08.2021 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 залишено апеляційну скаргу без руху з огляду на неподання належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Надано скаржнику строк не більше семи днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі №920/573/21 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.10.2021.

12.10.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 задоволено клопотання представника Сумської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

21.10.2021 в судовому засіданні апеляційної інстанції по справі оголошено перерву до 18.11.2021.

04.11.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, проведення якої просить забезпечити у Господарському суді Сумської області або у разі відсутності технічної можливості проведення відеоконференції у вказаному суді, забезпечити її проведення в Зарічному районному суді м. Суми, Ковпаківському районному суді м. Суми або Сумському окружному адміністративному суді.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. на лікарняному з 01.11.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 02.08.2021 у справі №920/573/21, розгляд справи призначено на 09.12.2021 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 відкладено розгляд справи на 27.01.2022 у зв`язку з неможливістю проведення судового засідання в режимі відеоконференції через технічні проблеми під час з`єднання з Господарським судом Сумської області та поданням представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення, у зв`язку з укладеним договором про надання правової допомоги між адвокатом Верем`юк Д.А. та позивачем тільки 08.12.2021.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.01.2022 заперечував доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 27.01.2022 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

26.01.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у відсутність його представника та те, що явка представника відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

08.06.2011 між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно до умов якого позивачу передано в користування на умовах оренди земельну ділянку, загальною площею 0,0099 га, яка знаходиться за адресою: м.Суми, Покровська площа (сквер), строком до 26.01.2016 або до початку будівництва музейного комплексу «Покровський» під розміщеним літнім торгівельним майданчиком. Згідно з п. 8.1 Договору він набирає чинності з моменту його державної реєстрації, тобто з 03.08.2011 (договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у місті Суми - а.с.61-64).

08.10.2015 сторони уклали договір про внесення змін до спірного договору, відповідно до п.1 якого було визначено, що договір укладається терміном до 27.01.2021.

Згідно з п. 4 Договору про внесення змін він набирає чинності з моменту внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно , тобто з 08.10.2015 (а.с.72).

23.05.2018 був укладений ще один договір про внесення змін до спірного договору, за умовами якого була визначена адреса розташування земельної ділянки, її кадастровий номер: Місто Суми, площа Покровська, 7/2, кадастровий номер 5910136300:03:002:0044. Також змінено умови надання земельної ділянки та розмір орендної плати (а.с.73). Договір про внесення змін набрав чинності з моменту внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно-23.05.2018.

Згідно з п.2.2 Договору передбачено, що по закінченню терміну дії договору орендар за умови належного виконання своїх обов`язків відповідно до умов договору, має за інших рівних умов, переважне право на поновлення договору. У цьому разі Орендар повинен повідомити письмово орендодавця про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Маючи намір поновлення Договору, позивач направив на адресу відповідача через управління «ЦНАП м. Суми» заяву від 26.11.2020, додавши до неї проект додаткової угоди (а.с.104-106). Факт отримання заяви 26.11.2020 відповідач не заперечує, тому цей факт є встановленим. Відповідач заперечує факт надання позивачем проекту додаткової угоди до заяви. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що у складеному при прийнятті від позивача заяви опису документів у переліку поданих документів відсутній проект додаткової угоди. На підтвердження цього факту відповідач подав копію опису документів (а.с.122).

Суд відхилив вказані заперечення відповідача, оскільки вони спростовуються поданими позивачем доказами, а саме: на копії заяви позивача від 26.11.2020 знаходиться вхідний штамп управління «ЦНАП м. Суми» із вхідним номером 667837 від 26.11.2020. Безпосередньо у тексті цієї прийнятої від позивача заяви зазначено: проект додаткової угоди до договору додаю (а.с.104).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вказане, суд визнав встановленим факт надання позивачем відповідачу разом із заявою від 26.11.2020 проекту додаткової угоди.

У проекті додаткової угоди, доданої до заяви, позивач пропонував відповідачу поновити договір оренди на десять років до 27.01.2031 (а.с.105).

Позивач стверджує, що протягом місяця з дня отримання вказаної заяви та додаткової угоди, як це регламентовано ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", тобто по 26.12.2020, з боку відповідача жодної пропозиції щодо неприйнятності умов запропонованої позивачем додаткової угоди на адресу позивача не надійшло. 03.12.2020 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомив позивача про винесення питання про поновлення договору оренди на засідання постійної комісії (а.с.107).

Відповідачем вказаних обставин належними та допустимими доказами не спростовано, а тому ці обставини є такими, що встановлені судом.

Суд погодився з доводами позивача про продовження використання орендованої земельної ділянки та сплату орендної плати, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи доказами сплати орендної плати за земельну ділянку (а.с.77-103).

Враховуючи, що відповідач протягом місяця після закінчення строку спірного Договору не повідомив позивача про заперечення у його поновленні, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, позивач вважає, що договір продовжив свою дію в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а тому звернувся до суду з даним позовом.

Суд дійшов висновку, що умовами Договору та вимогами ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у редакції, яка діяла станом на момент укладання договору, визначено місячний строк розгляду листа-повідомлення (заяви) орендаря про поновлення договору оренди.

З огляду на те, що 26.11.2020 відповідач через уповноважений орган отримав від позивача вказану заяву, то 26.12.2020 завершився місячний строк її розгляду, а позивач звернувся до суду 28.05.2021, що свідчить про наявність порушеного права та предмету спору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, позицію представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються спеціальним законом. Таким спеціальним законом є Закону України "Про оренду землі".

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено як умови та підстави поновлення договору оренди землі, так і обов`язок сторін укласти додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення.

Матеріально-правовою підставою свого позову позивач обрав статтю 33 Закону України "Про оренду землі", зазначивши у позові, що вказана стаття фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Суд погоджується з доводами позивача, що його права як землекористувача підлягають захисту у відповідності до спеціальних норм земельного законодавства, зокрема, статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та відповідно має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Судом встановлено, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надавши проект додаткової угоди за два місяці до закінчення строку дії договору, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити. Крім цього, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.

Відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Позивач звернувся із заявою до відповідача про поновлення Договору, а саме шляхом укладення додаткової угоди.

У позивача були наявні підстави розраховувати на можливість поновлення Договору в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивач заперечень від відповідача не отримав та продовжив користуватись земельною ділянкою.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору). Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

При вирішенні справи колегія суддів приймає до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 за касаційною скаргою ФОП Лешика І.І., а саме:

« 28. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважаючи за потрібне відступити від її висновків, викладених у постановах від 22 вересня 2020 року у справах N 313/350/16-ц та N 159/5756/18. Підставою для відступу вважав те, що поновлення договору оренди землі згідно з частиною шостою статті 33 Закону N 161-XIV є автоматичним продовженням вказаного договору на той самий строк і на тих самих умовах, які сторони погодили під час його укладення, без необхідності повідомляти орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі, а також надсилати проєкт додаткової угоди; таке поновлення не вимагає прийняття орендодавцем відповідного рішення, оскільки земельні правовідносини сторони вже врегулювали під час передання земельної ділянки й укладення договору оренди землі, а подальше регулювання закон передбачив у вигляді поновлення цього договору.

29. Велика Палата Верховного Суду, враховуючи, зокрема, внесені згідно із Законом N 340-IX зміни до Закону N 161-XIV (доповнення його статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі" та викладення статті 33 у новій редакції з назвою "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк") і до Земельного кодексу України (далі - ЗК України; доповнення його статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови"), вважає, що відсутні вагомі підстави для відступу від її висновку стосовно застосування частини шостої статті 33 Закону N 161-XIV у редакції, яка існувала до її зміни згідно із Законом N 340-IX. Процедура поновлення договору оренди землі та процедура укладення такого договору на новий строк справді мали би відрізнятися, причому у разі поновлення договору мав би існувати спеціальний порядок державної реєстрації права оренди на новий строк. Але стаття 33 Закону N 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом N 340-IX вимагала від орендаря саме для поновлення договору оренди землі завчасно надіслати орендодавцеві повідомлення про таке поновлення з проєктом відповідної додаткової угоди, а спеціального порядку державної реєстрації права оренди на новий строк законодавство не передбачало.

30. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина третя статті 792 ЦК України).

31. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 ЗК України).

32. Стаття 33 Закону N 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом N 340-IX мала назву "Поновлення договору оренди землі", тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення. Проте вони за змістом приписів указаної статті відрізнялися від тих, які пропонують застосувати позивач і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке формулювання зазначеного припису у сукупності з назвою статті 33 Закону N 161-XIV й іншими її приписами не підтверджує доводи позивача та висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про те, що лише частина шоста цієї статті визначала правила поновлення договору оренди землі, які виключали необхідність вчинення активних дій орендарем. Конструкція статті 33 Закону N 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом N 340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.

33. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону N 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

34. Отже, стаття 33 Закону N 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення.Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

35. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

36. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону N 161-XIV).

37. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону N 161-XIV).

38. Частини п`ята та шоста статті 33 Закону N 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

38.1. Зазагальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону N 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

38.2. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону N 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону N 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах N 313/350/16-ц і N 159/5756/18).

39. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

40. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону N 161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону N 161-XIV).

41. Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону N 161-XIV, є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин.

42. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону N 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі N 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах N 313/350/16-ц і N 159/5756/18).

43. Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону N 161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті. Тому помилковим є висновок суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про те, що передбачені у частинах першій - п`ятій і шостій статті 33 Закону N 161-XIV підстави для поновлення договору оренди землі не пов`язані між собою.

44. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що Закон N 340-IX суттєво змінив підхід до продовження орендних відносин. Він чітко розмежував зміст понять "поновлення договору оренди землі" та "переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк", доповнивши ЗК України статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови", Закон N 161-XIV - статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі", яка відсилає до статті 126-1 ЗК України, та виклавши статтю 33 Закон N 161-XIV у новій редакції з назвою "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк" (тобто приписи цієї статті незастосовні до поновлення договорів оренди землі). У частині зазначених змін і доповнень Закон N 340-IX набрав чинності 16 липня 2020 року.

45. За змістом приписів статті 126-1 ЗК України можливість поновлення договору оренди землі має бути чітко передбачена у цьому договорі та підпорядкована низці умов. Таке поновлення не можна передбачати у договорах оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких ділянках розташовані будівлі або споруди, які перебувають у власності користувача або набувача права користування відповідною ділянкою (див. частину першу вказаної статті). За наявності у договорі оренди землі умови щодо його поновлення після закінчення строку, на який його уклали сторони, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах без вчинення сторонами письмового правочину про його поновлення. Останнє можливе у разі відсутності заяви однієї зі сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Таку заяву сторона договору може подати до вказаного реєстру не пізніш як за місяць до дати закінчення договору оренди землі (див. частини другу та третю статті 126-1 ЗК України).

46. Наведені законодавчі зміни спрямовані на впорядкування інститутів поновлення договорів оренди землі та переважного права орендаря на укладення цього договору на новий строк задля удосконалення регулювання відносин орендаря й орендодавця земельної ділянки. Проте такі зміни не спростовують наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування приписів статті 33 Закону N 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом N 340-IX.»

На підставі наявних у справі матеріалів, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для поновлення спірного договору оренди землі відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивач належно виконує свої обов`язки за Договором, що відповідачем не спростовано, до закінчення строку дії Договору повідомив відповідача в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення Договору на новий строк, до заяви позивач додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою, а відповідач письмово не повідомив позивача про відмову в поновленні Договору.

При цьому судом вірно встановлено, що за приписами ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором з наступної дати після дати його припинення. Договір укладено між сторонами 08.06.2011 зі строком дії до 26.01.2016 або до початку будівництва музейного комплексу «Покровський».

08.10.2015 сторони уклали договір про внесення змін до спірного договору, відповідно до п.1 якого було визначено, що договір укладається терміном до 27.01.2021. Згідно з п. 4 Договору про внесення змін він набирає чинності з моменту внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто з 08.10.2015.

Тому обґрунтованою є позиція відповідача, викладена у запереченнях на відповідь на відзив, що на момент звернення позивача із заявою про поновлення терміну дії договору, питання щодо строку дії договору регулювалося вищезазначеним договором про внесення змін. Тому строк дії договору склав з 08.10.2015 (дата державної реєстрації договору про внесення змін) до 27.01.2021 (дата визначена у пункті 4 договору про внесення змін) або 5 років 3 місяці та 17 днів.

З огляду на викладене правильним є поновлення договору з наступної дати після дати його припинення на той самий строк з 28.01.2021 до 14.05.2026.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

До позовної заяви позивачем долучено заяву про поновлення строку дії договору, в якій зазначено про доручення до неї проекту додаткової угоди.

На заяві міститься відтиск штампу Управління «ЦНАП» від 26.11.2020 року вх. №667837, що підтверджує подання позивачем разом з заявою проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди. В матеріалах справи також міститься зазначений проект додаткової угоди у вигляді договору про поновлення договору оренди земельної ділянки (а.с.105, т.1).

З наявного у справі листування між сторонами щодо поновлення договору оренди, а саме: листа відповідача від 03.12.2020 №06.01- 18/9350 «Про інформування заявника» та листа відповідача від 28.04.2021 №06.01- 18/3051 «Про розгляд звернення», вбачається, що питання про поновлення договору оренди винесено на засідання Постійної комісії та перебуває на її розгляді. Жодних зауважень щодо заяви і поданих документів на поновлення договору оренди відповідачем не зазначено.

Остання відповідь датована 28.04.2021, тобто через 5 (п`ять) місяців після подачі повного пакту документів позивачем і жодних зауважень щодо відсутності проекту додаткової угоди відповідачем не висловлено.

Всі істотні умови додаткової угоди (новий строк оренди, розмір орендної плати) зазначені також в заяві про поновлення терміну договору оренди, а тому відповідач мав від позивача всі вихідні дані для поновлення договору оренди, які зазначені в проекті додаткової угоди (договорі про поновлення договору оренди земельної ділянки) та дублюються в заяві про поновлення терміну договору оренди.

На підтвердження відсутності проекту додаткової угоди відповідач долучив до свого відзиву від 11.06.2021 письмовий доказ - копія опису документів ЦНАП, який містить графу «підпис суб`єкта звернення», в якій відсутній підпис уповноваженого представника позивача.

Позивач заперечує факт складення цього опису саме 26.11.2020 та не підтверджує перелік документів, зазначений адміністратором в описі документів.

У запереченнях на відповідь на відзив, що подані 06.07.2021, відповідач надав суду копію опису документів ЦНАП, в якому в графі «підпис суб`єкта звернення» міститься підпис якоїсь особи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що в судовому засіданні заперечив факт підписання цього опису, звернувши увагу суду на той факт, що відповідач сфальсифікував докази і подав до суду два суперечливих документи (докази): опис без підпису суб`єкта звернення, який поданий першим, і опис з підписом суб`єкта звернення, який поданий останнім. Заперечення справжності підпису позивача в цьому описі можливе шляхом проведення почеркознавчої експертизи, для чого необхідним є оригінал документу. Відповідач не мав оригіналу цього документу в наявності. Також позивач заперечив проти долучення до матеріалів справи копії опису документів ЦНАП з підписом суб`єкта звернення, який був поданий відповідачем з порушенням процедури і строків подання доказів.

Відповідно до частини 2 статті 77 ГПК України, докази, одержані з порушення закону, судом не приймаються.

Згідно з частиною 1 статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

На думку позивача, вказаний опис ЦНАП не може вважатися допустимим і достовірним доказом, оскільки до нього був внесений підпис суб`єкта звернення вже під час розгляду справи в суді, про що свідчить цей же опис без такого підпису, долучений до матеріалів справи першим.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частин 3, 4, 5, 8 статті 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Позивач вказує, що спочатку відповідачем до суду був поданий опис без підпису суб`єкта звернення, разом з відзивом на позов від 11.06.2021 року.

Потім, після висловлених позивачем заперечень на відзив, в яких позивач звернув увагу на відсутність в описі підпису суб`єкта звернення, відповідач через місяць подав той самий опис вже із підписом суб`єкта звернення, попередньо проставивши його у відповідній графі замість представника позивача, і долучивши його до заперечення на відповідь на відзив від 06.07.2021. При цьому відповідач не навів жодних поважних причин не подання цього доказу відразу у встановлений законом або судом строк.

Місцевий господарський суд ухвалою від 14.07.2021 відмовив відповідачу у прийнятті до розгляду зазначеного письмового доказу (а.с.154-155, т.1).

Наявність в матеріалах справи заяви позивача про поновлення терміну дії договору, в якій зазначено, що до заяви додано проект додаткової угоди, на якій міститься відтиск штампу Управління «ЦНАП» від 26.11.2020 року вх. № 667837 - є беззаперечним доказом подачі позивачем до ЦНАП проекту додаткової угоди і повністю спростовує доводи відповідача, що штамп Управління свідчить лише про реєстрацію заяви позивача.

Про наявність проекту додаткової угоди свідчать подальші дії відповідача, зокрема, винесення цього питання на розгляд комісії, відсутність заперечень чи вказівки про недоліки документів в листуванні між сторонами.

Так, відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 02.08.2021 у справі №920/573/21.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 02.08.2021 у справі №920/573/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 02.08.2021 у справі №920/573/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Сумську міську раду.

4. Матеріали справи №920/573/21 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 06.06.2022.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська