Ухвала

від 05.06.2022 по справі 904/6851/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

06.06.2022 м.Дніпро Справа № 904/6851/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Антоніка С.Г.

суддів Іванова О.Г., Березкіної О.В.,

розглянувши клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022 у справі №904/6851/20

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Окішор Олександра Іларіоновича, м. Нікополь

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Національна металургійна академія України в особі Нікопольського технікуму Національної металургійної академії, м. Нікополь

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 50158,31грн., неустойки в сумі 656594,34грн. та виселення з приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022 у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Фізичної особи-підприємця Окішор Олександра Іларіоновича, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Національна металургійна академія України в особі Нікопольського технікуму Національної металургійної академії про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 50158,31грн., неустойки в сумі 656594,34грн. та виселення з приміщення - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, в якій просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Апелянтом судовий збір сплачений не був, відповідних доказів апеляційна скарга не містить, як і відсутнє посилання на наявність таких доказів у додатку до апеляційної скарги.

У змісті апеляційної скарги було заявлене клопотання про відстрочення скаржнику сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду; апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022 у справі №904/6851/20 залишено без руху.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2022 скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали запропоновано усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази сплати судового збору у сумі 20518,50 грн. та докази надсилання копії апеляційної скарги третій особі - Національній металургійній академії України в особі Нікопольського технікуму Національної металургійної академії.

03.06.2022 до суду надійшло клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022 у справі №904/6851/20.

Розглянувши клопотання суд враховує наступне.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, пунктом 2 частини 3 статті 258 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору обґрунтовано посиланням на ст.8 Закону України "Про судовий збір" та п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", важким матеріальним становищем відповідача.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Вказані зміни до Закону України "Про судовий збір" внесені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII та набрали чинності з 15.12.2017.

Аналіз зазначеної правової норми дає підстави стверджувати, що звільнення від сплати судового збору можливе з огляду на суб`єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб`єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати відносяться тільки фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянт не є фізичною особою, а предмет позову не становить захист вище перелічених категорій прав, отже, зазначена норма Закону до скаржника не може бути застосована; крім того, підстави, наведені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати.

Суд звертає увагу скаржника, що частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику або звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених частиною 1 статті 8 цього Закону; при цьому, зазначених заявником апеляційної скарги підстав для звільнення від сплати судового збору дана норма Закону України "Про судовий збір" не містить.

Така ж правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 по справі №0940/2276/18, зокрема у п.45 цієї постанови вказано, що: " із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю".

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги сплатити судовий збір у сумі 20518,50 грн, докази чого надати суду, а також надати належні докази направлення третій особі копії апеляційної скарги листом з описом вкладення.

Керуючись ст. ст. 234-235, 258 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:

- здійснити оплату судового збору в сумі 20518,50 грн, докази чого надати суду;

3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г. Іванов