Ухвала

від 05.06.2022 по справі 320/11392/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 червня 2022 року

м. Київ

справа № 320/11392/20

адміністративне провадження № К/990/11971/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 в адміністративній справі за позовом ГУ ДПС до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022, у задоволенні позову ГУ ДПС відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області (форма «Ф») № 0197399-5505-1016 від 25.10.2019; здійснено розподіл судових витрат.

16.05.2022 Верховним Судом зареєстрована касаційна скарга ГУ ДПС на вищезазначені судові рішення.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).

Підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, презюмує подібність правовідносин у справі, судові рішення в якій оскаржуються, та у справі, в якій Верховний Суд вже застосував норму матеріального права по-іншому, ніж в оскаржуваних судових рішеннях.

В касаційній скарзі ГУ ДПС міститься посилання на постанову Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №826/8675/17.

Разом з тим, ГУ ДПС у касаційній скарзі не зазначає які саме норми матеріального (та/чи процесуального) права неправильно застосовані (порушені) судами попередніх інстанцій; у чому полягає неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду у вищезазначеній постанові.

Саме лише зазначення у касаційній скарзі обставин справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, не може бути оцінено як дотримання ГУ ДПС вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Відтак, в касаційній скарзі ГУ ДПС не вказана підстава касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022.

З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС України, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 повернути.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко